Рішення

від 31.10.2019 по справі 340/2439/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року справа № 340/2439/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом : ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул.Соборна,7а, м. Кропивницький, 25000

третя особа: Дніпровське міське об`єднання ветеранів Афганістану, проспект Яворницького,75, м. Дніпро,49000

про визнання права на пенсію, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

1)визнати неправочинними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком;

2)скасувати відмову Головного управління ПФУ в Кіровоградській області в нарахуванні та призначені ОСОБА_1 пенсії за віком в розмірі 26 років 30 днів;

3) зобов`язати Головне управління ПФУ в Кіровоградській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, з дня її письмового звернення за призначенням пенсії.

Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні пенсії та не зараховано весь період роботи на посаді кондитера до стажу роботи. Позивач вважає такі дії протиправними, беручи до уваги те, що основними документами, що підтверджують стаж, роботи є трудова книжка, яка має всі необхідні записи.

Ухвалою суду від 04.10.2019року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання зазначеної ухвали представником відповідачем подано до суду відзив, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що у страховий стаж ОСОБА_1 не враховано період роботи з 16.11.1993р. по 05.09.1994р. в Дніпропетровському виробничо - комерційному підприємстві міського об`єднання ветеранів Афганістану, у зв`язку із відсутністю номера та дати наказу на прийняття на роботу у трудовій книжці. У зв`язку із зазначеним та неможливістю підтвердити період роботи позивача з 16.11.1993р. по 05.09.1994р. в Дніпропетровському виробничо - комерційному підприємстві міського об`єднання ветеранів Афганістану, дії головного управління є правомірними (а.с. 41-43).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач 06.09.2019 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Листом від 20.09.2019 року №4328/03-02 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, зокрема повідомило позивача, що на теперішній час, за наявними документами, страховий стаж складає 25 років 2 місяці 13 днів. Крім того в даному листі зазначено, що в страховий стаж позивача не враховано період роботи з 16.11.1993р. по 05.09.1994р., у зв`язку з відсутністю номера наказу на прийняття на роботу у трудовій книжці (а.с.8).

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 01.01.2004 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме до 01.01.2004 року, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004 року.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 р. затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 2.14 Інструкції передбачено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

З матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до запису в трудовій книжці, позивач з 16.11.1993 року по 05.09.1994 року працював в Дніпропетровському виробничо - комерційному підприємстві ветеранів Афганівстану на посаді кондитера (а.с. 7). При цьому у графі 4 запису відсутні відомості щодо документу, на підставі якого було здійснено запис, у зв`язку з чим відповідачем і не було враховано період роботи позивача з 16.11.1993 року по05.09.1994 року у її страховий стаж.

Проте суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду у справі № 687/975/17 від 21.02.2018 р., яка згідно ч. 4,5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для всіх суб`єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того суд зазначає, що записи про спірний період роботи з 16.11.1993 року по 05.09.1994 року працював в Дніпропетровському виробничо - комерційному підприємстві ветеранів Афганівстану на посаді кондитера, не містять перекреслень, виправлень чи дописок, а записи розміщені послідовно по хронології, написані акуратно, та завірені підписом керівника підприємства та печаткою підприємства, що не потребує обов`язкового підтвердження трудового стажу додатковими документами (а.с. 7).

А відтак суд зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для не зарахування до страхового стажу позивача період роботи з 16.11.1993 року по 05.09.1994 року працював в Дніпропетровському виробничо - комерційному підприємстві ветеранів Афганістану на посаді кондитера.

Відповідно до п. 19 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В даному випадку, долучений до матеріалів справи лист від 20.09.2019 року за №4328/08-32 не містить жодного посилання на Закон України Про звернення громадян . При цьому, в останньому абзаці вказаного листа, вказано: Відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління ПФУ від 12.10.2007 року за №18-6 та постанови правління Пенсійного фонду України від 24.12.2009 року №28-7 Про удосконалення порядку розгляду скарг громадян на рішення органів ПФУ щодо пенсійного забезпечення , Ви маєте право оскаржити рішення управління в органі Пенсійного фонду вищого рівня або в судовому порядку (а.с.8).

Вказане свідчить, що вказаний лист від 20.09.2019 року за №4328/08-32 є актом індивідуальної дії.

Крім того, зазначений лист містить посилання на рішення від 18.09.2019 року за №110130002846, яким ОСОБА_1 відмовили в призначенні пенсії, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Таким чином, суд, враховуючи принцип ефективності судового захисту, приходить до висновку про необхідність в скасуванні рішення від 20.09.2019 року за №4328/08-32 в частині не зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 16.11.1993р. по 05.09.1994р. до страхового стажу та рішення №110130002846 від 18.09.2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, враховуючи положення ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 769,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 30.09.2019 № 0.0.1479549931.1 (а.с. 3).

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд , -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №4328/03-02 від 20.09.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 18.09.2019 року за №110130002846 про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області ( код ЄДРПОУ 20632802) зарахувати ОСОБА_1 ( ін. код - НОМЕР_1 ) період роботи з 16.11.1993року по 05.09.1994року в Дніпропетровському виробничо - комерційному підприємстві міського об`єднання ветеранів Афганістану.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області код ЄДРПОУ 20632802) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ін. код - НОМЕР_1 ) від 06.09.2019 року про призначення/перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ін. код - НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 769 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 01.11.2019 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко