Рішення

від 01.11.2019 по справі 1.380.2019.004992

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.004992

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області до Комунального підприємства Мостиська районна друкарня про стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів у сумі 1077581,44 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Комунального підприємства Мостиська районна друкарня , в якому просить:

- позов задоволити та стягнути з Комунального підприємства Мостиська районна друкарня на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (р/р 37172000113076 в ДКСУ м. Київ, МФО 899998, ЄДРПОУ 41431137, код платежу 50030400) заборгованість зі сплати капіталізованих платежів у сумі 1077581,44 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.03.2019 року державним реєстратором внесено запис щодо припинення юридичної особи - Комунального підприємства Мостиська районна друкарня у зв`язку з ліквідацією. Кінцевий строк для заявлення кредиторами вимог встановлено до 07.06.2019 року.

31.05.2019 року позивач направив на адресу голови ліквідаційної комісії та боржника заяву з грошовими вимогами (капіталізовані платежі) на суму 1077581,44 грн., оскільки під час роботи у Мостиській районній друкарні складачі машинного набору ОСОБА_1 і ОСОБА_2 отримали професійне захворювання. За даними страховими випадками відділенням Фонду було сформовано особові справи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 для здійснення їм страхових виплат, які проводяться і на сьогоднішній день.

25.06.2019 року на адресу позивача надійшла відповідь голови ліквідаційної комісії від 19.06.2019 року про відмову у задоволенні заяви та сплаті капіталізованих платежів.

Позивач зазначає, що відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 11 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки відповідач зареєстрований як страхувальник у Городоцькому відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області та перебуває у стані ліквідації, а голова ліквідаційної комісії відмовляється погасити кредиторські вимоги щодо сплати капіталізованих платежів у добровільному порядку позивач змушений звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує про неможливість сплати заборгованості по капіталізованих платежах в сумі 1077581,44 грн. у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках підприємства, а також відсутністю у відповідача майна, яке можна реалізувати для задоволення вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області.

У зв`язку з вищенаведеним просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 01 жовтня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 22 жовтня 2019 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 22 жовтня 2019 року суд заслухав усні пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідив докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.

Також суд постановив прийняти рішення у строки, передбачені для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до постанови Городоцького відділення УВДФСС України у Львівській області від 15 березня 2019 року потерпілій ОСОБА_2 призначено перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 1642,80 грн.

За висновком МСЕК від 20 квітня 2010 року, серія ЛВА -2 в„– 028397 потерпілій ОСОБА_2 встановлена стійка втрата професійної працездатності 40% та 3 група інвалідності, безстроково.

Відповідно до постанови Городоцького відділення УВДФСС України у Львівській області від 15 березня 2019 року потерпілій ОСОБА_1 призначено перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 1848,15 грн.

За висновком МСЕК від 22 січня 2008 року серія ЛВА-2 в„– 022445 потерпілій ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності 45% та 3 група інвалідності, безстроково.

Згідно розрахунку платежів ОСОБА_1 всього сума капіталізованих платежів становить 533422,58 грн.

Згідно розрахунку платежів ОСОБА_2 всього сума капіталізованих платежів становить 544158,86 грн.

21 березня 2019 року Мостиською районною радою прийнято рішення № 26 згідно якого вирішено припинити юридичну особу Комунальне підприємство Мостиська районна друкарня шляхом ліквідації.

31.05.2019 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області звернулося із заявою № 10-09-1337 до Комунального підприємства Мостиська районна друкарня та голови ліквідаційної комісії Комунального підприємства Мостиська районна друкарня про визнання кредиторських вимог (капіталізованих платежів) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області та їх сплату в сумі 1077581,44 грн.

Згідно відповіді наданої Головою ліквідаційної комісії Комунального підприємства Мостиська районна друкарня від 19.06.2019 року № 1-06-19 відповідача повідомлено, що Ліквідаційна комісія Комунального підприємства Мостиська районна друкарня не має можливості сплатити виконавчій дирекції Фонду соціального страхування вищевказану суму, яка становить 1077581,44 грн. через відсутність коштів та ліквідаційного майна.

Оскільки відповідач не сплатив капіталізовані платежі у сумі 1077581,44 грн., позивач звернуся до суду з даним позовом.

Предметом спору у даній справі є оцінка наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості зі сплати капіталізованих платежів у сумі 1077581,44 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування №1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1105-XIV) та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року за №765 (далі - Порядок №765).

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України №1105-ХІV.

Згідно з статтею 3 Закону №1105-ХІV соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону №1105-ХІV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону джерелами формування коштів Фонду, крім іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку №765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб`єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров`ю працівників зобов`язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

Таким чином, наведеними нормами передбачено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого від нещасного випадку на виробництві та мали право на одержання від нього утримання, а також дітям потерпілого, народженим після його смерті.

За змістом пункту 3 Порядку №765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно з наявних у матеріалах справи копій розрахунків платежів ОСОБА_1 (а.с.11) та ОСОБА_2 (а.с.24), загальна сума капіталізованих платежів складає 1077581,44 грн.

Оскільки капіталізовані платежі сплачені не були, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Як вже наголошувалось судом, джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку.

Відповідно до статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу - щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним у статті 1200 цього Кодексу мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати приписи пункту 5 частини 1 статті 11 Закону №1105-ХІV.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 року у справі № 21-156а12.

Заявлена позивачем сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунками платежів ОСОБА_1 (а.с.11) та ОСОБА_2 (а.с.24).

На момент розгляду справи в суді капіталізовані платежі в сумі 1077581,44 грн. відповідачем не сплачені.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми капіталізованих платежів у розмірі 1077581,44 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю та стягнути на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (вул. Героїв УПА 73, корпус 8, м. Львів, 79041; код ЄДРПОУ: 41322361) з Комунального підприємства Мостиська районна друкарня (вул. Грушевського, 22, м. Мостиська, Львівська область, 81300, код ЄДРПОУ 02467647) заборгованість зі сплати капіталізованих платежів у сумі 1077581,44 грн.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (вул. Героїв УПА, 73/8, м. Львів, 79041) до Комунального підприємства Мостиська районна друкарня (вул. Грушевського, 22, м. Мостиська, Львівська область, 81300) про стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів у сумі 1077581,44 грн. - задоволити повністю.

Стягнути на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (вул. Героїв УПА 73, корпус 8, м. Львів, 79041; код ЄДРПОУ: 41322361) з Комунального підприємства Мостиська районна друкарня (вул. Грушевського, 22, м. Мостиська, Львівська область, 81300, код ЄДРПОУ 02467647) заборгованість зі сплати капіталізованих платежів у сумі 1077581,44 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 01.11.2019 року.

Суддя Клименко О.М.