Рішення

від 01.11.2019 по справі 420/5127/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5127/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Пархоменко М.О. , Пархоменко К .А. (представники за довіреністю)

відповідач: Мунтян Є .О . (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДОРОСИД (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд 4, кв. 73) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії - податкового повідомлення-рішення №0115145006 від 06.08.2019р.,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДОРСИД до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0115145006 від 06.08.2019 р. повністю;

стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДОРОСИД , суму сплаченого судового збору в розмірі 1 921 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач здійснював операції з надання транспортно-експедиторських послуг на користь нерезидента, які відповідно до пп. ж) п. 186.3 Податкового кодексу України надаються за межами митної території України, а тому не є об`єктом оподаткування ПДВ, а також операції з надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів транзитом через митну територію України, які відповідно до п. 197.8 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування ПДВ. Посилаючись на п. 199.1 Податкового кодексу України, п.189.1 статті 189 цього Кодексу, позивачем зазначено про необхідність складення не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду податкових накладних/розрахунків коригування. Такі податкові накладні/розрахунки коригування були складені товариством як такі, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю), що відповідає вимогам Наказу Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015р. Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної . Таким чином, як зазначає позивач, податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, які зазначені в акті перевірки складені на постачання для операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість та вони не підлягають наданню покупцю, а тому застосування штрафних санкцій за порушення їх реєстрації є неправомірним. Крім того, позивач зазначає про необхідність трактування норм податкового законодавства на користь платника податків враховуючи неоднозначність їх трактування.

Ухвалою суду від 03.09.2019 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження. Призначено судове засідання по справі, на 30 вересня 2019 року.

26.09.2019р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не визнає позов та заперечує проти його задоволення. Зазначивши, що статтею 120-1 ПК України, чітко встановлено умови застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, де визначено через кому умови, коли штраф не застосовується. За відсутності положень стосовно альтернативності, а не сукупності умов, відповідач діяв вірно, а твердження позивача, на думку контролюючого органу, є вільним трактуванням норм закону.

07.10.2019р. до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№36643/19).

Ухвалою суду від 30.09.2019р., яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 21.10.2019р.

Ухвалою суду від 21.10.2019р., яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 28.10.2019р.

У судове засідання 28.10.2019р. з`явилися представники сторін.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДОРОСИД є господарюючим суб`єктом, видами діяльності якого є: Код КВЕД 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведена перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ ДОРОСИД , якою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Відповідальність платника податків за порушення визначена ст.120-1 ст. 120 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 2416/15-32/50-06/328395 від 17.05.2019 р. про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ ДОРОСИД .

На підставі акту перевірки № 2416/15-32/50-06/328395 від 17.05.2019 р. Головне управління ДФС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0115145006 від 06.08.2019р. про застосування штрафу в розмірі 28979,32 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених ст.201 ПК України (за звітний період з 01.2017р. по 12.2018р.), у тому числі:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 216344,34грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 23361,23грн.

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 23604,35грн. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 4520,87грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів і більше на суму 3657,39грн. застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 1907,22грн.

З приводу неправомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій(розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

У відповідності до статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Статтею 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15календарнийдень (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.120.1ст.120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимогстатей192та201цьогоКодексупокладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Оскільки позивачем порушені строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, зазначених в акті перевірки та ці обставини позивачем не заперечуються, у податкового органу були всі підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у відповідності до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Позивач в позові посилається на наявність підстав для звільнення його від нарахування штрафу з підстав не надання податкових накладних отримувачу (покупцю) та складення їх для операцій, які звільнені від оподаткування у відповідності до п. п. б п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, однак суд не погоджується з такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п. п. б п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування.

В даному випадку податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних виписувалися у відповідності до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, а не у відповідності до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу, що всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних містять заповнену графу V, тобто, обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20) та, в даному випадку, самим позивачем визначено в накладних, що вони виписані по операціям за ставкою 20%, а не по операціям звільненим від оподаткування або операціям за нульовою ставкою.

Позивач посилається в позові на те, що податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, які зазначені в акті перевірки складені для операцій, які звільнені від оподаткування та у них зазначений тип причин 09 складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість , однак, ці обставини спростовуються самими даними податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, в яких зазначено код ставки 20.

При цьому, відповідно до п. 16 Порядку заповнення податкової накладної , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, у разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, рядки II-VIII не заповнюються.

Для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Позивачем не доведено звільнення спірних операцій від оподаткування або їх оподаткування за нульовою ставкою, самі накладні та розрахунки корегування спростовують ці обстави, тобто, у позивача наявна лише 1 з 2 обов`язкових складових для звільнення від відповідальності за ст.120-1 Податкового кодексу України, зокрема, ненадання податкової накладної отримувачу (покупцю), однак 2 вимога відсутня, а тому, контролюючим органом правомірно застосовані до позивача штрафні санкції на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №816/1488/17.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на положення п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України стосовно презумпції правомірності рішення платника податку, оскільки норми Податкового кодексу України, в даному випадку, не припускають неоднозначного трактування прав та обов`язків платників податків.

Крім того, твердження позивача про складність вчасної реєстрації зведених накладних не є підставою для звільнення від нарахування штрафу у відповідності до ст.120-1 Податкового кодексу України

Таким чином, враховуючи порушення позивачем вимог ст. 201 Податкового кодексу України, тобто, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування з порушення термінів їх реєстрації, у відповідача були всі підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберга таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податного управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.

Відповідачем доведена обґрунтованість та законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а позовна заява не містить будь-яких інших змістовних аргументів на противагу доводам відповідача.

Заперечень щодо даних акту перевірки в частині сум податкових накладних, дати їх реєстрації позивачем не наводиться, отже ці обставини не є предметом доказування у даному спорі згідно вимог ч.2 ст.73 КАС України та з урахуванням положень ч.1 ст.72 ,ч.1 ст.77 КАС України.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати зі сплати судового збору не стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ДОРОСИД (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд 4, кв. 73, код ЄДРПОУ 32839541) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування акту індивідуальної дії - податкового повідомлення-рішення №0115145006 від 06.08.2019р.,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.11.2019р.

Суддя Г.П. Самойлюк

.