Рішення

від 30.10.2019 по справі 640/8575/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2019 року № 640/8575/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ТІСО ТРЕЙД доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106271213 в частині, та податкового повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106281213,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ТІСО ТРЕЙД (далі - ТОВ ТІСО ТРЕЙД , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106271213 в частині нарахування штрафних санкцій на підставі документу від 03 серпня 2018 року №41011404 на загальну суму 24 960, 20 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106281213.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106271213, яким позивачу на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов`язання нараховано 10 % штрафу з податку на додану вартість у розмірі 31 720, 50 грн., оскільки відносно підприємства частково відсутні узгоджені грошові зобов`язання з податку на додану вартість, які визначені контролюючим органом самостійно.

Також, позивач вважає помилковими висновки контролюючого органу щодо порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, на підставі яких було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106281213, яким зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 53 581, 00 грн., оскільки у декларації за жовтень 2018 року ним самостійно було визначено суму податку на додану вартість, яку було вчасно сплачено. Проте, контролюючим органом протиправно було перераховано частину грошових коштів на погашення суми боргу, у зв`язку із чим і виникло порушення строків сплати грошового зобов`язання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

11 червня 2019 року представником Головного управління ДФС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачається, оскільки, на думку податкового органу, спірне податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ ТІСО ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 38604835).

За результатами камеральної перевірки податковим органом складено акт №2354/26-15-12-13-20 від 14 січня 2019 року (далі - Акт перевірки), за висновками якого встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ ТІСО ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 38604835) граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106271213, яким позивача, на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 317 205, 00 грн., зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 31 720, 50 грн.

Також, на підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106281213, яким позивача, на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 267 905, 00 грн., зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 53 581, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України.

За результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 24 квітня 2019 року №19600/6/99-99-11-06-01-25, яким податкове повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106271213 в частині застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 6 626, 50 грн. скасовано, а в іншій частині податкове повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106271213 та податкове повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106281213 залишено без змін, а скаргу - частково задоволено.

Незгода позивач з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями обумовила його звернення до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктами 203.1 та 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, відповідальність за затримку сплати грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, настає лише у разі, якщо таке податкове зобов`язання є узгодженим.

Матеріалами справи встановлено, що висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що ТОВ ТІСО ТРЕЙД порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за наступними документами:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 31 січня 2017 року №9008163934;

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 20 березня 2017 року №9045060428;

- податкове повідомлення - рішення від 03 серпня 2018 року №41011404.

Суд зазначає, що у відповідності до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року у справі №640/19523/18 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ТОВ ТІСО ТРЕЙД до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 03 серпня 2018 року №0041011404 та №0041021404.

При цьому, матеріалами справи встановлено, що з вказаним адміністративним позовом ТОВ ТІСО ТРЕЙД звернулось до суду 22 листопада 2018 року. Крім того, на виконання вимог пункту 56.5 статті 56 Податкового кодексу України позивач повідомив відповідача про звернення до суду з таким позовом.

Таким чином, станом на час проведення камеральної перевірки відповідачу було відомо про оскарження ТОВ ТІСО ТРЕЙД у судовому порядку податкового повідомлення - рішення від 03 серпня 2018 року №0041011404, проте вказана інформація не була взята ним до уваги.

За приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Станом на час ухвалення зазначеного рішення, остаточного рішення в адміністративній справі №640/19523/18 не ухвалено.

З огляду на викладене, судом встановлено, що грошове зобов`язання, визначене ГУ ДФС у м. Києві за податковим повідомленням - рішення від 03 серпня 2018 року №0041011404 на даний час є неузгодженим, відтак нарахування штрафних санкцій відповідно до статті 126 Податкового кодексу України на його підставі є неправомірним.

Отже, податкове повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106271213 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, в частині нарахування штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення - рішення від 03 серпня 2018 року №0041011404 у розмірі 24 960, 20 грн.

У той же час, підлягає визнанню протиправним та скасуванню податкове повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106281213 у повному обсязі.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач, приймаючи спірні податкові повідомлення - рішення, діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТІСО ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 38604835, адреса: 02088, м. Київ, вул. Промислова, 14) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106271213, в частині нарахування штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення - рішення від 03 серпня 2018 року №0041011404 у розмірі 24 960, 20 грн., винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11 лютого 2019 року №0106281213, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТІСО ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 38604835, адреса: 02088, м. Київ, вул. Промислова, 14) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко