Постанова

від 29.10.2019 по справі 520/4728/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 р.Справа № 520/4728/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Старостіна В.В. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Малого спільного підприємства "АГРОБУД", Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року, суддя Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.07.19 року по справі № 520/4728/19

за позовом Малого спільного підприємства "АГРОБУД"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Мале спільне підприємство "АГРОБУД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00000021405 від 29.01.2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими. Висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки спростовуються наявністю первинної документації щодо угод укладених між позивачем та його контрагентами.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000021405 від 29.01.2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 71717,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 35859,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Малого спільного підприємства "АГРОБУД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 1608,30 грн. (одна тисяча шістсот вісім гривень 40 копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині оскарження позивачем без змін.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційних скарг рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Мале спільне підприємство Агробуд (надалі - МСП Агробуд ) здійснює фінансову-господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого Харківською районною адміністрацією Харківської області від 17.12.1991 року №1300, є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами.

Як свідчать матеріали справи, фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка МСП Агоробуд (код ЄДРПОУ 22623210) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, зокрема, по взаємовідносинам з ТОВ ВФ Агро Терра (код ЄДРПОУ 40649744) за жовтень 2016 року, з ТОВ Лаконіс Трейд (код за ЄДРПОУ 40662278) за грудень 2016 року, з ТОВ Бронт ХТФ (код ЄДРПОУ 41174840) за червень 2017 року та встановлення подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами проведеної перевірки складено акт №53/20-40-14-05-07/22623210 від 08.01.2019 року (т.1 а.с.12), у висновках якого встановлено наступні порушення: а п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 90486,00 грн., а саме: за жовтень 2016 року - 9683,00 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ПФ Агро Терра , за грудень 2016 року - 18769,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Лаконіс Трейд , та за червень 2017 року - 62034,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ Бронт ХТФ .

На підставі вказаних висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00000021405 від 29.01.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 90486,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 45243, 00 грн. (т. 1, а.с.10).

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Стосовно взаємовідносин позивача, МСП Агробуд , з контрагентами ТОВ ВФ Агро Терра та ТОВ Бронт ХТФ , слід зазначити.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем (покупець) та ТОВ ВФ Агро Терра (постачальник) укладено договір поставки №03/10/16 від 03.10.2016 року, згідно якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та сплатити будівельні матеріали у асортименті згідно договору, загальна сума договору складає 58096,11 грн. (т.1, а.с.68).

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ ВФ Агро Терра за період жовтень 2016 року виписано (оформлено) на адресу МСП Агробуд наступні видаткові накладні №20102016/1 від 20.10.2016 року на суму ПДВ - 674,00 грн., №20102016/2 від 20.10.2016 року на суму ПДВ- 2549,88 грн., №20102016/3 від 20.10.2016 року на суму ПДВ - 6328,22 грн., №20102016/4 від 20.10.2016 року на суму ПДВ - 130,59 грн. (т.1 а.с.70) та податкові накладні: №68 від 20.10.2016 року на суму ПДВ - 674,00 грн., №69 від 20.10.2016 року на суму ПДВ - 2549,88 грн., №70 від 20.10.2016 року на суму ПДВ - 6328,22 грн., №71 від 20.10.2016 року на суму ПДВ - 130,59 грн. (т.1, а.с.60).

З метою підтвердження реальності господарської операції позивачем долучено до матеріалів справи засвідчені копії: рахунків-фактури №20102016/1 від 20.10.2016 року, №20102016/2 від 20.10.2016 року, №20102016/3 від 20.10.2016 року, №20102016/4 від 20.10.2016 року. (т.1, а.с.71).

Транспортування придбаних ТМЦ здійснено позивачем власними силами, що підтверджується наказами (т.1, а.с.56-59) щодо прийняття на постійну роботу працівників підприємства, зокрема ОСОБА_1 та закріплення за водіями транспортні засоби, зокрема грузовий автомобіль КРАЗ 6510 НОМЕР_1 (т.1, а.с.59) та подорожнім листом №20/10/16 від 20.10.2016 року (т.1, а.с.78).

На підтвердження подальшого використання будматеріалів, придбаних у ТОВ ВФ Агро Терра позивачем надано договір №12/06/16 від 12.09.2016 року з Комунальним закладом охорони здоров`я Харківська міська поліклініка №24 щодо виконання капітального ремонту приміщень замовника (т.1, а.с.81), протокол погодження договірної ціни, календарний графік робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2016 року, відомість ресурсів за жовтень 2016 року (т.1, а.с.86-105).

Оплата придбаного товару у ТОВ ВФ Агро Терра здійснена у сумі 58096,08 грн., у т.ч. ПДВ - 9682,68 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача (т.1, а.с.67) .

Документи про оплату товару підтверджують реальний рух активів, зміну майнового стану МСП Агробуд та формування податкового кредиту відповідно до вимог законодавства України.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту зобов`язання за грудень 2016 року на суму 9683,00 грн. - придбання будматеріалів від ТОВ "ВФ Агро Терра" згідно податкових накладних: №68 від 20.10.2016 року на суму ПДВ - 674,00 грн., №69 від 20.10.2016 року на суму ПДВ - 2549,88 грн., №70 від 20.10.2016 року на суму ПДВ - 6328,22 грн., №71 від 20.10.2016 року на суму ПДВ - 130,59 грн.

Як свідчать матеріали справи, між МСП Агробуд (покупець) та ТОВ Бронт ХТФ (постачальник) укладено договори поставки №12/06/17-1 від 12.06.2017 року, та №12/06/17-2 від 12.06.2017 року, згідно з якими постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та сплатити будівельні матеріали у асортименті згідно договорам. Загальна сума договору №12/06/17-1 від 12.06.2017 року складає 272193,74 грн. (т.1, а.с.193). Загальна сума договору №12/06/17-2 від 12.06.2017 року складає 100008,48 грн. (т.1, а.с.191).

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано: видаткову накладну №12062017/2 від 12.06.2017 року та рахунок-фактура №12062017/2 від 12.06.2017 року на суму ПДВ 16668,08 грн., (т.1, а.с.195), видаткову накладну №12062017/1 від 12.06.2017 року та рахунок-фактура №12062017/1 від 12.06.2017 року на суму ПДВ - 45365,62 грн. (т.1, а.с.197).

Транспортування ТМЦ здійснювалось власними силами покупця, що підтверджується наказами (т.1, а.с.56-59) щодо прийняття на постійну роботу працівників підприємства, зокрема ОСОБА_1 та закріплення за водіями транспортні засоби, зокрема грузовий автомобіль КРАЗ 6510 НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 59) та подорожнім листом №12/06/17 від 12.06.2017 року (т.1, а.с.199).

Оплата придбаного товару у ТОВ Бронт ХТФ здійснена у сумі 100008,48 грн., у т.ч. ПДВ - 16668,08 грн. за договором №12/06/2017-2 від 12.06.2017 року та у сумі 272193,74 грн. у т.ч. ПДВ 45365,62 грн. за договором №12/06/2017-1 від 12.06.2017 року, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача (т.1, а.с.180) .

На підтвердження подальшого використання придбаних будівельних матеріалів за вищевказаними договорами з контрагентом ТОВ Бронт ХТФ , позивачем наданий договір №6 про закупівлю робіт від 18.04.2017 року з Комунальним закладом охорони здоров`я Харківська міська дитяча поліклініка №23 , як замовником щодо капітального ремонту бічного фасаду і вхідної групи будівлі блоку замовника по вул.Шевченка, 133, м.Харків (т.1 а.с.202), протокол погодження договірної ціни, календарний графік виконання вказаних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2017 року, акт приймання робіт від 07.07.2017 року, відомість ресурсів (т.1, а.с.207-233).

Позивачем наданий договір №65 про закупівлю робіт від 22.05.2017 року з Комунальним закладом охорони здоров`я Харківська міська студентська лікарня , як замовником щодо капітального ремонту центрального фасаду будівлі поліклініки по вул. Дарвіна, 8/10 в м. Харкові, (т.1, а.с.234), протокол погодження договірної ціни, календарний графік виконання вказаних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2017 року, акт приймання робіт, відомість ресурсів (т.1, а.с. 239-249).

Так, позивачем включено до складу податкового кредиту зобов`язання за червень 2017 року на суму 62034,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Бронт ХТФ" згідно виписаних податкових накладних: №2 від 12.06.2017 року на суму ПДВ - 45365,62 грн., №3 від 12.06.2017 року на суму ПДВ - 16668,08 грн.

Документи про оплату товару підтверджують реальний рух активів, зміну майнового стану МСП Агробуд та формування податкового кредиту відповідно до вимог законодавства України.

Так, відповідно до Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкові накладні, виписані ТОВ "Бронт ХТФ" та ТОВ ВФ Агро Терра , відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент складення податкових накладних).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з вимог п.п. "а" п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Колегія суддів зазначає, що зміст первинних документів долучених позивачем до матеріалів справи на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ ВФ Агро Терра та ТОВ Бронт ХТФ , містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб`єктами права.

Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704) є належними та допустимими доказамт реальності вчинення господарських операцій.

Так, законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів, що угоди укладені між позивачем та його контрагентами ТОВ "ВФ Агро Терра", ТОВ Бронт ХТФ визнані в установленому порядку недійсними.

ТОВ "ВФ Агро Терра", ТОВ Бронт ХТФ та МСП Агробуд в момент здійснення господарських операцій були платниками ПДВ, юридичними особами.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем а п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ВФ Агро Терра", ТОВ Бронт ХТФ .

Стосовно доводів апеляційної скарги з посиланням на наявність узагальненої податкової інформації від іншого контролюючого органу щодо ТОВ Бронт ХТФ , колегія суддів зазначає про їх необґрунтованість з урахуванням наступного.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 73, 74 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб підприємства позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб`єктом владних повноважень до суду також не подано.

Крім того, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом (постанова від 09.09.2008 року у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Враховуючи наведене вище, фактичні обставини справи об`єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між МСП "Агробуд" та його контрагентами: ТОВ "Бронт ХТФ", ТОВ "ВФ Агро Терра", та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин, а тому податкове повідомлення-рішення №00000021405 від 29.01.2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 71717,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 35859,00 грн. підлягає скасуванню.

Стосовно правовідносин позивача з контрагентом ТОВ "Лаконіс Трейд", колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Агробуд" (покупець) та ТОВ "Лаконіс Трейд" (постачальник) укладено договір постачання №20/12/16 від 20.12.2016 року (т.1 а.с.117). Згідно п.1 вказаного договору, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та сплатити будівельні матеріали - товар згідно умов договору. Загальна сума договору складає 126384,86 грн.

На підтвердження виконання умов вказаного договору та подальше використання придбаних будівельних матеріалів позивачем надані первинні документи, а саме: видаткові накладні, рахунки фактури, подорожні листи, бухгалтерська відомість оборотів рахунку 631 за грудень 2016 року, виписка по особовому рахунку з ПАТ "Укрсоцбанк" , договір №11-Аг від 11.05.2016 року (т.1 а.с.113, 119-129, 130).

Також, позивачем долучено до матеріалів справи договір №201216 від 20.12.2016 року про відступлення права вимоги між ТОВ "Лаконіс Трейд" (первісний кредитор), ТОВ "Добралюкс" (новий кредитор) та МСП "Агробуд" (боржник), згідно з яким первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №20/12/16 від 20.12.2016 року (основний договір), укладеним між первісним кредитором та боржником. Новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором, а саме сплати грошових коштів у розмірі 126384,86 грн.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту зобов`язання за грудень 2016 року на суму 18769,00 грн., - придбання будматеріалів від ТОВ "Лаконіс Трейд" згідно податкових накладних: №138 від 20.12.2016 року на суму ПДВ - 8055,47 грн., №181 від 20.12.2016 року на суму ПДВ - 1258,62 грн., №142 від 20.12.2016 року на суму ПДВ - 4761,80 грн., №140 від 20.12.2016 року на суму ПДВ - 4693,27 грн. (т.1, а.с.106-112).

Зі змісту акту перевірки встановлено, що підставою для висновку контролюючого органу стосовно заниження позивачем ПДВ на суму 18769,00 грн. за грудень 2016 року, з посиланням на нереальність господарських операцій з ТОВ "Лаконіс Трейд", став вирок Київського районного суду м. Харкова від 12.10.2018 року у справі №640/18663/18 в рамках кримінального провадження від 25.09.2018 року №42018220000001145.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, вироком Київського районного суду м. Харкова від 12.10.2018 року у справі №640/18663/18 в рамках кримінального провадження від 25.09.2018 року №42018220000001145, директора ТОВ "Лаконіс Трейд" ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.2 ст.205-1 КК України і призначено покарання у вигляді обмеження волі на строк 3 (три) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. На підставі положень ст. 75 КК України від відбуття призначеного покарання ОСОБА_2 звільнити, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов`язки.

Зі змісту вищевказаного вироку встановлено, що ОСОБА_2 винуватою себе у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1 КК України, тобто у пособництві невстановленим особам у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ "Лаконіс Трейд", завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб, визнала повністю, щиро розкаялась.

Отже, висновки акту перевірки №53/20-40-14-05-07/22623210 від 08.01.2019 року в частині завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "Лаконі Трейд" є обґрунтованими, відтак всі первинні документи контрагента ТОВ "Лаконіс Трейд" є неналежними доказами, оскільки вони підписані громадянином, який значиться як засновник та директор, проте фактично ніякого відношення до вказаного підприємства не має, фінансово-господарською діяльністю не займається, адміністративно-розпорядчі функції керівника не виконує, що встановлено в межах розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом вчинення злочинів передбачених ст. 205 КК України.

Вказаний висновок уроджується з позицією викладеною у постанові Верховного суду від 16.01.2018 року у справі №К/9901/1478/18 .

Враховуючи вказане вище, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №00000021405 від 29.01.2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 18769,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9385,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Малого спільного підприємства "АГРОБУД", Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року по справі № 520/4728/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова Судді (підпис) (підпис) В.В. Старостін О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 01.11.2019 року