Постанова

від 24.10.2019 по справі 520/1227/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Біленський О.О.

24 жовтня 2019 р.Справа № 520/1227/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Рєзнікової С.С. , Калитки О. М. ,

за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДК-ТРЕЙДІНГ до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

Встановила :

07.02.2019 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю ДК-ТРЕЙДІНГ (подалі - ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ ) звернувся до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення засідання комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.01.2019 року, зафіксоване у протоколі № 22 (протокольне рішення) від 25.01.2019 року про внесення ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати ГУ ДФС у Харківській області виключити ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ з переліку ризикованих платників податків, та внести відповідну інформацію до АІС Податковий блок .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні, при цьому на його адресу надіслано квитанції, відповідно до яких реєстрацію податкових накладних зупинено, у зв`язку з тим, що ПН/РК відповідають пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Зі змісту квитанцій позивачу стало відомо про те, що його внесено до переліку ризикових платників податку. 01.02.2019 року ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ направило до ГУ ДФС в Харківській області запит про надання рішення, на підставі якого його внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. 06.02.2019 року позивач отримав відповідь, в якій вказано, що протокольне рішення щодо ризиковості платника податку, належить до службової інформації, яка передує прийняттю рішень, а отже, є такою, доступ до якої обмежено.

Позивач вказує, що підприємство для здійснення господарської діяльності орендує нежитлові приміщення, в штаті позивача перебуває 3 працівника, має власний банківський рахунок, фактично здійснює власну господарську діяльність, вчасно подає до контролюючого органу відповідну звітність. Таким чином, позивач вважає, що ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податків, належної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пп. 1.6 п. 1 листа ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року відповідачем не надано.

Окрім цього, критерії ризиковості платника податку, яким на думку ГУ ДФС у Харківській області відповідає ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ оформлені у вигляді листа ДФС від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 і не пройшли обов`язкової процедури реєстрації. На наведених обставин, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечуючи проти вимог ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ , у відзиві на позов ГУ ДФС у Харківській області вказує, що відповідно до витягу з протоколу № 22 від 25.01.2019 року засідання комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості на підставі листа управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області від 15.01.2019 року, у зв`язку з неможливістю проведення контрольно-перевірочної роботи. Відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення контролюючий орган діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством.

У відповіді на відзив позивач підтримав позицію, викладену у адміністративному позові.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року (рішення у повному обсязі складено 02.07.2019 року) позовні вимоги ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ задоволені у спосіб, визначений позивачем.

Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано Рішення засідання комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.01.2019 року, зафіксоване у протоколі № 22 (протокольне рішення) від 25.01.2019 року, про внесення ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

ГУ ДФС у Харківській області зобов`язаний виключити ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ з переліку ризикованих платників податків, та внести відповідну інформацію до АІС Податковий блок .

Судом проведений розподіл судових витрат, а саме: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області на користь ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ судовий збір у сумі 1.921,00 грн.

Висновок суду вмотивований тим, що дії відповідача, які полягають у застосуванні у відношенні позивача Критеріїв ризиковості платника податків, визначених листом ДФС України від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18, є протиправними. Таким чином, оскаржуване рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників, не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, як таке, що є необґрунтованим та прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Крім того, з урахуванням положень п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, суд визначився про задоволення вимоги ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ про зобов`язання ГУ ДФС у Харківській області виключити підприємство з переліку ризикованих платників податків, та внести відповідну інформацію до АІС Податковий блок

В апеляційній скарзі відповідач ГУ ДФС у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідн6ість висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ .

Аргументує вимоги апеляційної скарги відповідач наступним.

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року N 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 -1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії.

Згідно з пунктом 12 Порядку N 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Комісії контролюючих органів приймають рішення про: - реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; -відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку.

Таким чином, відповідач вважає, що саме рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Отже, підставою яка тягне за собою негативні наслідки для платника податку є саме другий етап за наслідкам якого прийнято рішення податковим органом про відмову в реєстрації податкової накладної.

Крім цього, скаржник вказує, що Рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та або відмову в такій реєстрації та рішення про включення в ризикові відповідно є правовим актом індивідуальної дії, оскільки застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію, при цьому, не встановлює та не змінює норми права, має локальний характер, нерозрахований на широке коло осіб. Таким чином, оскаржуване рішення (у вигляді протоколу засідання робочої групи) є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, оскільки являється рекомендаційним та не породжує наслідки, а тому оскарженню не підлягає.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року у справі № 520/1227/19, - без змін.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу позивачем фактично вмотивовані позицією, що викладена ним у заявах по суті в суді першої інстанції.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом установлено, що ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ зареєстровано в якості юридичної особи 19.10.2012 року, одним з профільних видів діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /т. 1, а.с. 19-23/.

Під час реєстрації позивачем податкових накладних № 3 від 09.01.2019 року, № 2 від 09.01.2019 року, № 7 від 10.01.2019 року, № 20 від 14.01.2019 року, № 29 від 21.01.2019 року, на адресу позивача надійшли квитанції, зі змісту яких вбачається, що документи прийнято, реєстрація зупинена, оскільки відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Платнику податків запропоновано надати пояснення та/або корпії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /т. 1, а.с. 93-107/.

Як убачається із витягу з протоколу № 22 від 25.01.2019 року засідання комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 ухвалено рішення включити ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ 38383859) до переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок за критеріями ризиковості платників відповідно п. 1.6 наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником /т. 1, а.с 112/.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117).

Пунктом 5 Порядку № 117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п. 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, Критерії ризиковості платника податку сформовано листом ДФС України від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18.

При цьому, згідно з пп. 1.6 п. 1 вказаних Критеріїв, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Колегія суддів зауважує, що вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку № 117.

Лист Міністерства фінансів України від 31.10.2018 року № 26010-06-5/28170, згідно якого Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 року № 3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця , колегія суддів вважає неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18, з тих підстав, що:

- з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18;

- п. 10 Порядку № 117 передбачено право Мінфіну або погодити, або надіслати ДФС на доопрацювання надіслані на погодження Критерії ризиковості платника податку, при цьому не передбачено право Мінфіну погоджувати такі критерії з умовами.

Колегія суддів зауважує, що доказів дотримання ДФС умов погодження Мінфіном таких критеріїв судам першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України від 11.09.2003 року № 1160-IV (далі - Закон № 1160-IV) Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти.

ДФС України, відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Таким чином, Критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.

Статтею 25 Закону № 1160-IV визначено особливості прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади, їх посадовими особами та встановлено наступне.

Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:

- відсутній аналіз регуляторного впливу;

- проект регуляторного акта не був оприлюднений;

- проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом;

- щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.

Колегія суддів відзначає, що матеріали справи не містять відповідних доказів, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку ДФС України дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог ст. 25 Закону № 1160-IV.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади (далі - Положення № 731), відповідно до п. 3 якого, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами Для службового користування , Особливої важливості , Цілком таємно , Таємно та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Згідно з пп. б п. 4 Положення № 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що, зокрема, мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до п. 6 Положення № 731, державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.

За вимогами п. 15 Положення № 731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Колегія суддів зазначає, що Критерії ризиковості платника податку не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. Доказів зворотного судам першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано.

За наведених обставин, колегія суддів, погоджуючись із висновком суду першої інстанції, вважає, що дії відповідача, які полягають у застосуванні у відношенні позивача Критеріїв ризиковості платника податків, визначених листом ДФС України від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18, є протиправними.

Колегія суддів зазначає, що засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком № 117, та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок , як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному пункту 1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

У Листі ДФС України від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18, зокрема, зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та абзацу першого п. 49.2 і п. 49.18 ст. 49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст. 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій ТОВ ДК-ТРЕЙДІНГ . Можлива відсутність позивача за адресою податкової реєстрації підприємства, що підтверджується лише службовою запискою, не може слугувати належним доказом наявності ознак здійснення ризикових операцій платником податків. Відтак, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про те, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податків.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників, не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки є необґрунтованим та прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, у разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно, комісія ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яка включила позивача до переліку ризикованих платників податків, має повноваження і щодо виключення позивача з вказаного переліку.

За наведеного, колегія суддів, погоджуючись із висновком суду першої інстанції, зазначає, що з метою відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати ГУ ДФС у Харківській області виключити ТОВ ДК-Трейдінг з переліку ризикованих платників податків, та внести відповідну інформацію до АІС Податковий блок .

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення учасників справи на висновки колегії суддів не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10.02.2010 року).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова О.М. Калитка Постанова у повному обсязі складена і підписана 01 листопада 2019 року.