Постанова

від 21.10.2019 по справі 160/3516/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 160/3516/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Лащенко Р.В.,

за участю сторін (представників): представника позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ТОПСТАР" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року (суддя 1-ї інстанції Бондар М.В.) у справі №160/3516/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ТОПСТАР" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «НВФ «ТОПСТАР» звернулось до суду з позовом до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2019 року №0008971411 яким зменшено суму від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 275 045,00 грн.; №0008981411 збільшено суму грошовою зобов`язання з ПДВ на суму 179 443,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 89 721,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками акту перевірки щодо нереальності виконання господарських операцій зі спірними контрагентами підтверджується оформленими належним чином первинними документами. Окрім того, платник податку не може нести відповідальності за несумлінне ставлення своїх контрагентів до виконання ними податкових зобов`язань чи неспроможності податкових органів якісно та своєчасно виконувати свої обов`язки. Відтак, податкові повідомлення рішення від 22.03.2019 року №0008971411 та №0008981411 є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того, податкові зобов`язання нараховані за межами строку давності, визначеного ст. 102 ПК України, з урахуванням дати подання та реєстрації податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016р. - 18.03.2016р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки позивачем були надані докази на підтвердження правомірності формування податкового кредиту. Крім того, судом першої інстанції не враховані доводи позивача, що податкові зобов`язання були нараховані позамежами строків давності, визначені ст. 102 ПК України, з урахуванням дати подання та реєстрації податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016р. - 18.03.2016р.

Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у задоволенні скарги, з тих підстав, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення, а доводи відповідача не спростовані у ході розгляду справи. Посилання позивача на справу 3804/3342/18 є помилковим, оскільки у справі досліджувався інший період діяльності.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених. Надав пояснення щодо суті апеляційної скарги та доводам викладених в ній.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив на доводи апеляційної скарги. Надав пояснення аналогічні відзиву на апеляційну скаргу. Також зазначив щодо відсутності пропуску строку 1095 днів для нарахування грошового зобов`язання податковим органом.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВФ «ТОПСТАР» (позивача) з питання дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НТЦ «ТОПСТАР» (код ЄДРПОУ 35201525) за період з 01.01.2016 по 31.01.2016, за період з 01.03.2016 по 31.03.2016, з 01.01.2017 по 31.01.2017, ПП «ТД ЕЛЕКТРОЗВАРМАШ» (код ЄДРПОУ 23941343) за період з 01.02.2016 по 28.02.2016, ТОВ «ІМПУЛЬСК ТЕХМАШ» (код ЄДРПОУ 41042115) за період з 01.08.2018 по 31.08.2018, за результатами якої складено акт №8899/04-36-14-11/33183798 від 25.02.2019 року (а.с. 5-92, т.1).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 454 488 грн., що призвело до: заниження податку на додану вартість за лютий 2016 року в сумі 11 128 грн.; заниження податку на додану вартість за січень 2017 року в сумі 168 315 грн.; завищення суми від`ємного значенням (р. 21), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2018 року в сумі 275 045 грн.

За результатами перевірки 22.03.20019р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0008971411, яким зменшено суму від`ємного значення суми ПДВ на 275 045,00 грн. та №0008981411, яким збільшено суму грошовою зобов`язання з ПДВ у розмірі 179 443,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 89 721,50 грн.

Позивач, вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку, що у ході розгляду справи, з урахуванням наданих сторонами доказів, не встановлено отримання позивачем товарів, послуг від контрагентів позивача з огляду на відсутність наявності доказів можливості надання останніми таких, а первинні документи, які містяться в матеріалах справи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із вищезазначеними контрагентами є формально складеними.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову враховуючи наступне.

Судом встановлено, що відповідачем за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НТЦ «ТОПСТАР» (код ЄДРПОУ 35201525) за період з 01.01.2016 по 31.01.2016, за період з 01.03.2016 по 31.03.2016, з 01.01.2017 по 31.01.2017, ПП «ТД ЕЛЕКТРОЗВАРМАШ» (код ЄДРПОУ 23941343) за період з 01.02.2016 по 28.02.2016, ТОВ «ІМПУЛЬСК ТЕХМАШ» (код ЄДРПОУ 41042115) за період з 01.08.2018 по 31.08.2018, складено акт №8899/04-36-14-11/33183798 від 25.02.2019 року (а.с. 5-92, т.1).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 454 488 грн., що призвело до: заниження податку на додану вартість за лютий 2016 року в сумі 11 128 грн.; заниження податку на додану вартість за січень 2017 року в сумі 168 315 грн.; завищення суми від`ємного значенням (р. 21), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2018 року в сумі 275 045 грн.

За результатами перевірки 22.03.20019р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0008971411, яким зменшено суму від`ємного значення суми ПДВ на 275 045,00 грн. та №0008981411, яким збільшено суму грошовою зобов`язання з ПДВ у розмірі 179 443,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 89 721,50 грн.

Підставою зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість та збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість є висновок контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за лютий 2016р., січень 2017р. через нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «НТЦ «ТОПСТАР» , ПП «ТД ЕЛЕКТРОЗВАРМАШ, ТОВ «ІМПУЛЬСК ТЕХМАШ» .

Судом встановлено, що між ТОВ «НВФ «ТОПСТАР» (позивачем) та ТОВ «НТЦ «ТОПСТАР» було укладено наступні договори: 1) Договір про надання інжинірингових послуг №10-И від 01.10.2012 року, за умовами якого замовник (ТОВ «НВФ «ТОПСТАР» ) доручає, а виконавець (ТОВ «НТЦ «ТОПСТАР» ) зобов`язується надати йому, згідно з умовами договору, інжинірингові послуги з впровадження на машинобудівних підприємствах України металорізального інструменту та оснащення корпорації ZCC (Китай) та компанії PRAMET (Чехія). Відповідно до пунктів 6.1, 6.4 цього договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 року. Договір автоматично продовжується кожний раз на 1 рік, якщо ні одна із сторін не направить письмове повідомлення про припинення його дії за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору; 2) Договір про надання послуг №010616/1ПР від 01.06.2016 року, за умовами якого замовник (ТОВ «НВФ «ТОПСТАР» ) доручає, а виконавець (ТОВ «НТЦ «ТОПСТАР» ) зобов`язується виконати передпродажну підготовку трубопровідної арматури, яка включає в себе: послуги по перевірці герметичності в уплотнюючих устроях трубопровідної арматури, послуги по усуненню протікання в запорних вузлах трубопровідної арматури, виготовлення та заміна бракованих та пошкоджених під час транспортування деталей трубопровідної арматури, ремонт бракованих та пошкоджених під час транспортування корпусів трубопровідної арматури, виготовлення шпінделей задвіжек та клапанів зі сталі 20Х13, зміна стандартних шпінделей задвіжек та клапанів з вуглецевої сталі на шпінделі зі сталі 20Х13, наплавка додаткових уплотнюючих кілець на дисках та корпусах засови з латуні та нержавчіючої сталі, виготовлення та установка додаткових уплотнюючих кілець з латуні або нержавіючої сталі на тарілках чавунних та стальних клапанів.

Найменування послуг, перелік робіт затверджується протоколом погодження сторін.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.4 цього договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016 року. Договір автоматично продовжується кожний раз на 1 рік, якщо ні одна із сторін не направить письмове повідомлення про припинення його дії за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору.

Позивачем на підтвердження виконання вищевказаних договорів про надання послуг надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 161-218 Т1)

Також за були складені податкові накладні, розрахунки між сторонами здійснені у безготівковій формі згідно банківських виписок.

Контролюючий орган встановив відсутність у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту суми у розмірі 168 315 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «НТЦ «ТОПСТАР» за січень 2017 року, за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до аналізу Єдиного реєстру податкових накладних в розрізі номенклатурних позицій, проведеним контролюючим органом, ТОВ «НТЦ «ТОПСТАР» за січень 2017 року встановлено, що послуги щодо технічного випробовування й аналізування, послуги щодо механічного обробляння різанням, послуги оброблення металу та нанесення покрівлі на метал, які були надані позивачу, були придбані у ТОВ "A.M. ГРАНД ГРУП" та ТОВ «ІНКАМ СОЛЮШН» , ТОВ «ТРІАЛОН» , ТОВ «СКАЙТРЕЙДІНГ» , ТОВ «АСТЕРС ТРЕЙД» .

Водночас, вказані послуги придбані ТОВ "A.M. ГРАНД ГРУП" у ПП «ЛРП« , а ТОВ «ІНКАМ СОЛЮШН» інжинірингові послуги придбані у ТОВ «ЕЛІТ ЕКСІМ» .

Отже податковий орган встановив придбання послуг по ланцюгу.

Так відповідачем встановлено, що у ПП «ЛРП» відсутні працюючі особи, кваліфікований персонал для надання відповідних послуг, відсутність залучення організацій для надання послуг, відсутність основних засобів. Також, підприємством не декларувались податкові зобов`язання по взаємовідносинами з ТОВ «А.М. ГРАНД ГРУП» .

За результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності, ПП «ЛРП» встановлено, що послуги щодо механічного обробляння різанням, послуги оброблення металу та нанесення покрівлі на метал не придбавались, треті особі для надання таких послуг не залучались.

Також, за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних в розрізі номенклатурних позицій за січень 2017 року ТОВ «ЕЛІТ ЕКСІМ» у січні 2017 року придбало товар за наступною номенклатурою: яйце куряче, мандарин, поролон, полотно сітчасте, піддон, виноград сушений. Інжинірингові послуги із залученням третіх осіб не придбавались.

за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних в розрізі номенклатурних позицій за січень 2017 року встановлено, що ТОВ «ТРІАЛОН» здійснювало придбання товару за номенклатурою: склопляшка. За результатами аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ «ТРІАЛОН» встановлено, що інжинірингові послуги із залученням третіх осіб не придбавались, у ТОВ «СКАЙТРЕЙДІНГ» , у якого відсутні матеріальні та технічні можливості надання таких послуг, відсутні працівники та кваліфіковані спеціалісті для надання послуг, ТОВ «АСТЕРС ТРЕЙД» встановлено, що інжинірингові послуги із залученням третіх осіб не придбавались.

Позивачем на підтвердження фактичного виконання умов договору надано копії договорів, актів, податкові накладні, докази оплати. На спростування позиції відповідача зазначає, що не несе відповідальності за діяльність контрагентів.

Також, між позивачем та ПП «ТД ЕЛЕКТРОЗВАРМАШ» (постачальник) укладено договір про надання послуг №291012/25 від 29.10.2012 року, за умовам якого постачальник зобов`язується поставити, а замовник прийняти та оплатити трубопровідну арматуру, деталі трубопроводів та інші матеріали в кількості та по цінам попередньо узгодженими обома сторонами.

Відповідно до пункті 8.1, 8.2 цього договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 року. Договір автоматично продовжується кожний раз на 1 рік, якщо ні одна із сторін не направить письмове повідомлення про припинення його дії за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано видаткові накладні від 03.02.2016 року №РН-0036 на суму 8802 грн., крім того ПДВ - 1760,4 грн., від 08.02.2016 року №РН-0041 на суму 46 840 грн., крім того ПДВ - 9 368 грн., довіреність на отримання товару №33 від 03.02.2016 року, податкові накладні від 03.02.2016 року №6 на суму 8802 грн., крім того ПДВ - 1760,4 грн., від 08.02.2016 року №11 на суму 46 840 грн., крім того ПДВ - 9 368 грн.

Розрахунки між сторонами на час проведення перевірки здійснено не було.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період з 01.02.2016 року по 28.02.2016 року кредиторська заборгованість ТОВ «НВФ» ТОПСТАР» перед ПП «ТД ЕЛЕКТРОЗВАРМАШ» за договором №291012/25 від 29.10.2012 року складає 3 108 589,64 грн.

Позивачем до перевірки було надано сертифікат якості поставленого за вказаним договором товару, згідно якого виробником товару є KANGA MACHINE-MADE FITTINGS CO., LTD.

До складу податкового кредиту позивачем включено суми з податку на додану вартість по податковим накладним від 03.02.2016 року №6 та від 08.02.2016 року №11 у розмірі 11 128,4 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за лютий 2016 року від 18.03.2016 року №9038263290.

За результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних в розрізі номенклатурних позицій за 2014-2016 роки не встановлено придбання ПП «ТД ЕЛЕКТРОЗВАРМАШ» товару, який був поставлений позивачу. Крім того, поставлений товар є імпортним товаром, а згідно баз ДФС України, за весь період діяльності ПП «ТД ЕЛЕКТРОЗВАРМАШ» не здійснювало придбання імпорту товару.

Також між позивачем та ТОВ «ІМПУЛЬС ТЕХМАШ» (виконавець) укладено договори: 1) договір №01-Ин від 10.01.2017 року, про надання інжинірингових послуг. Відповідно до пунктів 6.1, 6.4 цього договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 року. Договір автоматично продовжується кожний раз на 1 рік, якщо ні одна із сторін не направить письмове повідомлення про припинення його дії за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору; 2) договір №02-И від 10.01.2017 року про надання послуг передпродажної підготовки трубопровідної арматури, яка включає в себе: послуги по перевірці герметичності в уплотнюючих устроях трубопровідної арматури, послуги по усуненню протечек в запорних вузлах трубопровідної арматури, виготовлення та заміна бракованих та пошкоджених під час транспортування деталей трубопровідної арматури, ремонт бракованих та пошкоджених під час транспортування корпусів трубопровідної арматури, виготовлення шпінделей засувок та клапанів зі сталі 20Х13, зміна стандартних шпінделей засувок та клапанів з вуглецевої сталі на шпінделі зі сталі 20Х13, наплавка додаткових ущільнюючих кілець на дисках та корпусах задвіжек з латуні та нержавіючої сталі, виготовлення та установка додаткових ущільнюючих кілець з латуні або нержавіючої сталі на тарілках чавунних та стальних клапанів. Відповідно до пунктів 6.1, 6.4 цього договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 року. Договір автоматично продовжується кожний раз на 1 рік, якщо ні одна із сторін не направить письмове повідомлення про припинення його дії за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору.

На підтвердження виконання договорів позивачем надавались акти здачі-приймання робіт (надання послуг), платіжні доручення на підтвердження розрахунку, податкові накладні.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період серпень 2018 року кредиторська заборгованість ТОВ «НВФ» ТОПСТАР» перед ТОВ «ІМПУЛЬС ТЕХМАШ» за станом на 31.08.2018 року складає 3 138 710,69 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період серпень 2018 року кредиторська заборгованість ТОВ «НВФ» ТОПСТАР» перед ТОВ «ІМПУЛЬС ТЕХМАШ» за станом на 31.08.2018 року складає 3 138 710,69 грн.

Позивачем до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по вказаним податковим накладним у розмірі 275 045,28 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2018 року від 19.09.2018 року №9201492327.

За результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних в розрізі номенклатурних позицій за серпень 2018 року ТОВ «ІМПУЛЬС ТЕХМАШ» податковим органом встановлено, що інжинірингові послуга та послуги з усунення течі трубопровідної арматури, перевірка герметич.трубопровід. арматури, передпродажна підготовка трубопровідної арматури, були придбані у ТОВ "ТД «ЕЛІТ ГРУП» , ТОВ «САФІНА ЛТД» , ТОВ «ЕЛЕМЕНТУМ» , ТОВ «АГМЕРА» , ТОВ «РІКОНТ СВ» , ТОВ «ЦЕНТАРІОН» .

Отже податковий орган встановив придбання послуг по ланцюгу.

Проте згідно даних податкового органу, у зазначених контрагентів відсутності працюючи особи, кваліфікований персонал для даного виду послуг, відсутні дані залучення організацій для надання послуг, відсутні основні засоби, та здійснюють інший вид діяльності, ніж необхідний для надання вказаних послуг (а.с. 80-85 Т1).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу у вказаній редакції датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу в зазначеній редакції податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Видача позивачу постачальниками належним чином оформлених податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, не є спірним питанням.

За приписами п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 цього кодексу при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так відповідач на обґрунтування своїх доводів зазначає, зокрема про наявність інформації про придбання послуг, товарів, що надавались позивачу за ланцюгом у інших контрагентів та відсутності доказів можливості поставки товарів з підстав відсутності доказів придбання такого товару контрагентом. За аналізом інформації податкового органу, а ні контрагенти позивача, а ні контрагенти по ланцюгу не могли виконати такі послуги внаслідок відсутності працюючи особи, кваліфікований персонал для даного виду послуг, відсутні дані залучення організацій для надання послуг, тощо.

Таким чином, з урахуванням доводів та доказів наданих сторонами у справі, судом першої інстанції досліджувались й обставини наявності у контрагента позивача можливості виконання укладених договорів та фактичних господарських ресурсів (з урахуванням здійснення виду господарської діяльності, трудових ресурсів тощо), пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності.

В супереч вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» із наданих копій актів здачі-прийняття робіт неможливо встановити обсяг наданих послуг, кількість наданих послуг, які матеріали та обладнання використовувались, тощо.

Крім того, суд враховує інформацію щодо контрагентів позивача, які не мають трудових ресурсів та не здійснюють таку господарську діяльність.

На доводи позивача на відсутність законодавчо визначеної норми щодо залежності від достовірності даних податкового обліку його контрагентів та дотримання таких податкової дисципліни, колегія суддів зазначає наступне.

Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, не відтворюють змісту господарських операцій, не містять інформації щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи не підтверджують фактичного отримання позивачем послуг за спірними угодами враховуючи вищезазначені висновки суду.

При цьому суд не може визнати належними доказами, які підтверджуються факт надання послуг позивачу саме контрагентами позивача оскільки такі згідно поданих доказів не мали самостійно виконати договори, придбавали такі по ланцюгу у контрагентів, які також не підтвердили можливість їх надати.

Щодо поставки товару, відсутні докази придбання контрагентом позивача такого товару для визначення можливості його поставити позивачеві.

Вказані недоліки у своїй сукупності позбавляють, надані позивачем докази, сили первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій саме на виконання вимог укладених між позивачем та контрагентами договорів.

Оскільки суд вище дійшов до висновку про недоведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій, не підтвердження формування позивачем податкового кредиту належними первинними документи, тільки факт формально укладених договорів, актів , видачі постачальниками податкових накладних, які за формою відповідають вимогам законодавства, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, не може бути підставою для висновку про правомірність формування податкового кредиту та від`ємного значення податку на додану вартість.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд погоджується з висновками суду першої інстанції та відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за спірними господарськими операціями, що свідчить про обґрунтованість зменшення позивачу від`ємного значення з податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість спірними податковим повідомленням-рішенням.

Доводи позивача спростовані сукупністю приведених вище обставин.

Доводи позивача щодо не врахування доводів про те, що податкові зобов`язання були нараховані поза межами строків давності, визначені ст. 102 ПК України, з урахуванням дати подання та реєстрації податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016р. - 18.03.2016р. є помилковими з наступних підстав.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, враховуючи зазначену норму законодавства, податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Отже, ключовим у даному випадку є - нарахування не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а не дата її фактичного подання позивачем 18.03.2016р.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

Відповідно до п. 49.20 ст. 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Отже, декларація з податку на додану вартість подається позивачем протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відповідно матеріалам справи позивачем у 2016 році така декларація була подана 18.03.2016р. Останній день подання такої - 20.03.2016р. припадав на вихідний день - неділю, а отже вважався останнім днем строку операційний (банківський) день, що настає за вихідним - 21.03.2016р.

Таким чином відповідач нарахував суму грошового зобов`язання позивачеві платника не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та прийняв податкове повідомлення - рішення 22.03.2019р.

Щодо посилання позивача на судове рішення у справі №804/3342/18, колегія суду зазначає, що судом першої інстанції встановлено та не спростовано позивачем, що у даній справі досліджувався інший період господарських взаємовідносин позивача з контрагентами.

Стосовно посилання позивача на те, що саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок із доведеності правомірності своїх рішень, проте відповідачем не надано таких доказів, а позивачем належними докази доведено фактичне здійснення спірних господарських операцій, суд зазначає наступне.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень, встановлений частиною 2 статті 77 КАС України щодо доказування правомірності свого рішення, не є абсолютним.

В силу специфіки спірних правовідносин саме у позивача наявні докази на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, тому на виконання ч. 1 ст. 77 КАС України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, позивач також не звільнений від обов`язку надання доказів на підтвердження своїх вимог.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ТОПСТАР" - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі №160/3516/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "ТОПСТАР" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31 жовтня 2019року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва