Постанова

від 31.10.2019 по справі 460/506/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/9674/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Качмара В. Я., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року (рішення ухвалено у м. Рівному судом у складі головуючого судді Махаринця Д. Є.) у справі № 460/506/19 за позовом ОСОБА_1 до Зарічненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Зарічненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (правонаступник -Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 336/02-2 від 06.02.2019 щодо відмови в наданні йому права на пенсію.

Зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, прийнятим в порядку письмового провадження, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Зарічненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області № 336/02-2 від 06.02.2019 щодо відмови в наданні права на пенсію.

Зобов`язано Зарічненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи .

Стягнуто із суб`єкта владних повноважень - Зарічненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскарженого рішення не було дотримано норм Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійної фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Порядком визначено, що підставою для призначення пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є посвідчення особи, потерпілої в Чорнобильській катастрофі та довідка органу місцевого самоврядування про проживання на забрудненій території.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що довідка виконкому Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області підтверджує факт постійного проживання позивача на території гарантованого добровільного відселення не менше 3 років до 01.01.1993, оскільки довідкою від 02.01.2019 № 01 факт постійного проживання позивача встановлено лише з січня 1991 року.

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позивачу в задоволення позову відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що станом на 01.01.1993 позивач проживав у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років. Вік позивача на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії (03.01.2019) становив 54 роки 1 місяць. Відтак, на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач, відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , мав право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

У справі встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи третьої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Рівненською облдержадміністрацією 02.11.1993.

03.01.2019 позивач звернувся до Зарічненського ОУПФУ Рівненської області із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Листом від 06.02.2019 за № 336/02-2 Зарічненським ОУПФУ Рівненської області відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у зв`язку з тим, що період приживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить менше 3 років, а саме - 2 роки.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).

Згідно із статтею 9 Закону № 796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 9 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Статтею 55 Закону № 796-ХІІ передбачено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років мають право на зменшення пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Згідно статті 65 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи .

Позивач є громадянином, який потерпів від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 02.11.1993 Рівненською обласною державною адміністрацією.

Відповідно до пункту 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 11.07.2018 № 551, потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення Потерпілий від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії Б зеленого кольору.

Таким чином, наявність в позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 3 підтверджує факт проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років станом на 1 січня 1993 р.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846), передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту ґ пункту 7 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком подаються посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на відповідних територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ).

Факт проживання позивача на територіях добровільного гарантованого відселення від наслідків аварії на ЧАЕС підтверджується довідкою виконавчого комітету Висоцької сільської ради без номера та дати (а.с. 17), а також паспортом, з якого видно що позивач з 27.09.1989 зареєстрований в селі Золоте, яке, відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 106 від 23.07.1991, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до військового білету № 4704237, позивач був взятий на військовий облік 27.09.1989 в м. Дубровиця, яке також відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

З врахуванням наведеного, в позивача наявне право на користування пільгами, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , зокрема щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. Відмова відповідача у призначенні пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку як особі, яка потерпіла внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , є протиправною.

Суд апеляційної інстанції вважає, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи . Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 28.03.2018 у справі № 333/2072/17(2-а/333/122/17).

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІV від 09.03.2003.

Зокрема, право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача за призначенням пенсії йому виповнилося 54 роки. Факт наявності в позивача 15 років трудового стажу органом Пенсійного фонду не заперечується.

Таким чином, з врахуванням зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, позивачем дотримано необхідні для призначення пенсії за віком умови, а отже відповідачем протиправно відмовлено в призначенні позивачу пенсії.

Мотиви та доводи, наведені у апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено факт проживання позивача на територіях радіоактивного забруднення, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Доводи апелянта, в силу наведеного, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі № 460/506/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. М. Багрій судді В. Я. Качмар М. П. Кушнерик Повний текст постанови виготовлений 01.11.2019.