УХВАЛА
01 листопада 2019 року
Київ
справа №540/922/19
адміністративне провадження №К/9901/29256/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року
у справі № 540/922/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ в м. Севастополі Головного управління Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, Міністерства внутрішніх справ України
про визнання протиправним та скасування наказу,-
установив:
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року, яку залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Положеннями пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не з`явився в підготовчі судові засідання, призначені на 25.06.2019 та 09.07.2019 року, будучи при цьому належним чином повідомленим про дату час та місце проведення кожного з них.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Ухвалою суду від 03.06.2019 року провадження у справі відкрито та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.06.2019 р.
Позивач не з`явився в підготовчі судові засідання, призначені на 25.06.2019 та 09.07.2019 року, будучи при цьому належним чином повідомленим про дату час та місце проведення кожного з них.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що поштове відправлення щодо судового засідання на 25.06.2019 року було вручено позивачу особисто, про що свідчить відмітка, датована 06.06.2019 року, на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення №73027 1711897 0.
Також, поштове відправлення про виклик для участі в підготовчому засіданні, призначеному на 09.07.2019 року було вручено позивачу особисто, про що свідчить відмітка, датована 02.07.2019 року, на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення №73027 0172903 1.
З наведеного слідує, що позивач повторно (вдруге підряд) не з`явився без поважних причин в судові засідання, при цьому, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Також, від позивача не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності.
Про факт своєї неявки в судові засідання позивач в касаційній скарзі не заперечує.
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Щодо посилань апелянта на порушення норм процесуального права колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Згідно приписів частин другої, третьої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно положень частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо: оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Згідно вимог ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, з самого листа позивача, надісланого до суду першої інстанції на усунення недоліків, про які було зазначено в ухвалі від 08.05.2019 року, вбачається, що позивач в емоційній формі відмовився їх усувати, вказавши на шостій сторінці листа, мовою оригіналу: "Оскільки в письмовій заяві позивач не зміг донести до Херсонського окружного адміністративного суду необхідність виконання або навіть згадки положень статей 6,7,15 Закону (266/94-ВР), пунктів 1, 2, 6 18, 19 Положення, він бажає донести до цього суду цю необхідність в судовому засіданні…".
З урахуванням викладеного, а саме, не усуненням недоліків позову та бажанням позивача довести до суду свою правову позицію безпосередньо в судовому засіданні, судом першої інстанції було прийнято рішення надати позивачу таку можливість в рамках підготовчого провадження. З цією метою справу визначено слухати за правилами загального позовного провадження, про що, зокрема, зазначено в ухвалі про відкриття провадження у справі.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що у зв`язку з необхідністю з`ясування ряду питань процесуального характеру справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року.
2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
Суддя-доповідач О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2019 |
Оприлюднено | 04.11.2019 |
Номер документу | 85353664 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шишов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні