Рішення

від 01.11.2019 по справі 160/6251/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року Справа № 160/6251/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житпобутсервіс" до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа - яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

05.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Житпобутсервіс" (вул. Спортивна, 38, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51931, ЄДРПОУ 41800703) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра (вул. Челюскіна, 1, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37989274) , в якому позивач просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не сформування подання до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра про повернення ТОВ "Житпобутсервіс" суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7525,00 грн. (сім тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 00 копійок), згідно з платіжними дорученнями №37 від 12.06.2018 року та №38 від 12.06.2018року;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра подання про повернення ТОВ "Житпобутсервіс" суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7525,00 грн. (сім тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 00 копійок), згідно з платіжними дорученнями №37 від 12.06.2018р. та №38 від 12.06.2018р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.06.2018 року позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7525,00 грн. (сім тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 00 копійок), згідно з платіжними дорученнями №37 від 12.06.2018 року та № 38 від 12.06.2018 року. Однак, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою м. Кам`янське , вул. Спортивна, 38, загальною площею 2282,5 кв.м. в червні 2018 року укладений не був, посвідчення договору купівлі-продажу нотаріусом не здійснювалося.

На заяву про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до квитанцій, позивачем отримано відповідь від відповідача, якою повідомлено про неможливість повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету. Позивач вважає відмову у повернені коштів протиправною незаконною.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/6251/19 передана судді Барановському Р.А.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано час для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду від 09.07.2019 року позивач виправив вказані недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку із відрахуванням судді Барановського Р.А. зі штату та на виконання розпорядження керівника апарату суду від 25.09.2019 №1068д проведено повторний автоматизований перерозподіл справи №160/6251/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №160/6251/19 перерозподілено судді Луніній О.С.

01.10.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 31.10.2019 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України. Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

У відзиві на позов відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, тому позбавлений можливості встановити придбання житла. Також зазначив, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження, що нерухоме майно не було придбане.

Третя особа не скористалась своїм процесуальним правом та пояснення щодо позову до суду не надала.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно зі ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Житпобутсервіс" 12.06.2018 року сплатило збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7525,00 грн. (сім тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 00 копійок), згідно з платіжними дорученнями №37 від 12.06.2018 року та №38 від 12.06.2018 року. Однак, договір купівлі-продажу в червні 2018 року укладений не був, посвідчення договору купівлі-продажу нотаріусом не здійснювалося.

У липні 2018 року ТОВ "Житпобутсервіс" звернулось до приватного нотаріуса за посвідченням договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м . Кам`янське , вул. Спортивна, буд.38 (договір купівлі-продажу ? частини нежитлової будівлі від 12.07.2018 року та договір купівлі-продажу ? частини нежитлової будівлі від 16.07.2018). За купівлю зазначеної нерухомості позивачем сплачено 1% збору в Пенсійний фонд за купівлю нерухомості у розмірі 9030,00 грн. відповідно до платіжних доручень №57 від 10.07.2018 року та №64 від 11.07.2018 року.

28.02.1019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про отримання подання на повернення помилково зарахованих до бюджету зборів.

Листом від 09.04.2019 року №7608/05-05/26 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рекомендовано звернутись до суду для встановлення правових підстав щодо повернення коштів збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не повернення помилково сплачених коштів протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

По суті спірних правовідносин та враховуючи викладені обставини, суд зазначає наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено положеннями Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1996 року № 400/97-ВР (далі - Закон України від 26 червня 1996 року № 400/97-ВР).

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України від 26 червня 1996 року №400/97-ВР, платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1996 року №400/97-ВР передбачено, що об`єктом оподаткування є, для платників збору, визначених пункті 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Одночасно питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України від 26 червня 1996 року №400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).

Згідно із абзацом першим пункту 15-1 Порядку, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Отже, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Як зазначено вище, платіжними дорученнями №37 від 12.06.2018року на суму 3762,50грн. та №38 від 12.06.2018року на суму 3762,50грн. позивачем сплачений збір з операцій на придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна.

Оскільки збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачується у зв`язку із здійсненням операції купівлі-продажу нерухомого майна, а позивачем договір купівлі-продажу укладений не був, отже сплачений позивачем збір на обов`язкове державне пенсійне страхування є помилково сплаченим.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

В даному випадку наявні правові підстави для зобов`язання відповідача звернутися з відповідним поданням до органів Державної казначейської служби України щодо повернення помилково сплаченого позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність дій відповідача щодо не повернення помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове пенсійне страхування, в той час, як останнім не доведено правомірність та обґрунтованість таких дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

У свою чергу, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, між адвокатом та клієнтом було укладено договір про надання правової допомоги № 04-02/2019 від 04.02.2019 року.

Відповідно до протоколу погодження договірної ціни за надання послуг, вартість послуг складає 3900,00 грн.

Згідно Акту виконаних робіт за договором №04-02/2019 від 04.02.2019 року, адвокат надав клієнту юридичні послуги у розмірі 3100,00 грн.

У відповідності до платіжних доручень №53 від 22.03.2019 року та №99 від 27.06.2019 року, адвокатом були прийняті кошти від клієнта у сумі 3100,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житпобутсервіс" здійснених та документально підтверджених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 3100,00 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 9 , 72-77 , 139 , 242-243 , 245-246 , 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житпобутсервіс" (вул. Спортивна, 38, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51931, ЄДРПОУ 41800703) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра (вул. Челюскіна, 1, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 37989274) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не сформування подання до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Житпобутсервіс" суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7525,00 грн. (сім тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 00 копійок), згідно з платіжними дорученнями №37 від 12.06.2018 року та №38 від 12.06.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Дніпра подання про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Житпобутсервіс" суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 7525,00 грн. (сім тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 00 копійок), згідно з платіжними дорученнями №37 від 12.06.2018р. та №38 від 12.06.2018р.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житпобутсервіс" (вул. Спортивна, 38, м. Кам`янське, Дніпропетровська область,51931, ЄДРПОУ 41800703) судові витрати у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн., відповідно до квитанції від 28.05.2019 року №87.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житпобутсервіс" (вул. Спортивна, 38, м. Кам`янське, Дніпропетровська область,51931, ЄДРПОУ 41800703) витрати на правничу допомогу в розмірі 3100,00 грн., відповідно до платіжного доручення від 22.03.2019 року №53 та платіжного доручення від 27.06.2019 року №99.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна