Постанова

від 28.10.2019 по справі 912/653/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2019 року м.Дніпро Справа № 912/653/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання: Вітко Г.С.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2019 (повний текст рішення складено 19.07.2019 року, суддя Колодій С.Б.) у справі № 912/653/19

за позовом: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Весна", 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 10, офіс 19

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1

про визнання недійсними рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Весна" про визнання недійсними з моменту прийняття усіх рішень загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" (адреса місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 10, код ЄДР 13743004) від 07.12.2018, оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства "Весна" від 07.12.2018 з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення були прийняті на загальних зборах проведених з порушенням порядку скликання, повідомлення про їх проведення, а саме: Товариством в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - stockmarket.gov.ua не було розміщено інформації про проведення 07.12.2018 року позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Весна", як і не повідомлено особисто позивача про проведення таких зборів, що позбавило позивача права підготуватися до розгляду питань порядку денного зборів, а також у встановлений час прибути на реєстрацію акціонерів з метою реєстрації та прийняття участі у зборах шляхом голосування по питаннях порядку денного зборів, права висловлюватися та поставити запитання з кожного питання порядку денного.

В доповненні підстав позову (заява від 17.04.2019 р.) позивач зазначав, що всі протоколи реєстраційної комісії, протоколи про підсумки голосування тимчасової лічильної та лічильної комісії підписані не уповноваженими особами, оскільки ТОВ "Буд-Спред", як депозитарна установа не мала права надавати ОСОБА_1 депозитарні послуги з інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонерів Товариства, які відбулися 07.12.2018 р., оскільки розмір пакету акцій ОСОБА_1 , які обліковуються в даній депозитарній установі становить лише 0,267053% статутного капіталу, тоді як, за твердженням позивача, депозитарна установа може укладати договір та надавати депозитарні послуги щодо інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів емітента з акціонерами (акціонером), якщо ці акціонери є депонентами (депонентом) цієї депозитарної установи, та які (який) обліковують (обліковує) сукупно 10 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства у цій депозитарній установі.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2019 у справі № 912/653/19 позов задоволено повністю.

Визнано недійсними з моменту прийняття усі рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Весна" від 07.12.2018, оформлені протоколом позачергових загальних зборів акціонерів приватного акціонерного товариства "Весна" від 07.12.2018.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Весна" на користь ОСОБА_3 1 921,00 грн судового збору.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідачем було порушено процедуру, що передувала внесенню питання про затвердження Загальними зборами акціонерів правочинів про відчуження нерухомого майна Товариства у 2016-2017 роках, що вплинуло на порушення права акціонерів ПрАТ "Весна", зокрема, акціонера ОСОБА_2 , на участь в управлінні акціонерним товариством та надання можливості належним чином підготуватися до участі у цих Загальних зборах, оскільки їй до винесення даного рішення на голосування не було повідомлено про ринкову ціну акцій, за якою би вона могла реалізувати своє право вимоги та не було надано на ознайомлення проект договору про продаж акцій.

Крім цього, було порушено право акціонера ОСОБА_2 на законне очікування справедливо визначеної вартості акцій, у разі проведення оцінки у 2016 та 2017 роках із врахуванням наявних об`єктів нерухомості Товариства (яке відчужувалося за цими договорами), яке є складовою оцінки акцій, відповідно ринкова ціна була би визначена із врахуванням вартості цих об`єктів нерухомості і за результатами оцінки було би визначено більший розмір вартості акцій ніж наразі. Однак, позивач взагалі позбавлений можливості бути обізнаним про вартість акцій станом як на період 2016-2017 років, так і на дату прийняття рішення на цих Зборах 07 грудня 2018 року.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідачем порушено значний перелік норм законодавства при скликанні, підготовці та проведенні загальних зборів, відповідно рішення загальних зборів порядку денного, прийняті у незаконний спосіб, чим порушені права позивача, як акціонера ПрАТ "Весна".

2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2019 у справі № 912/653/19, до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_1 , в якій просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2019 року в справі №912/653/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що фактичні обставини спростовують висновки суду першої інстанції та свідчать, що станом на дату ініціювання акціонером загальних зборів, не зважаючи на відсутність рішення наглядової ради, ОСОБА_1 як акціонер, яка сукупно володіє більш ніж 10% акцій Товариства, реалізувала передбачене законом та статутом відповідача право на скликання позачергових загальних зборів акціонерів прийнявши відповідні рішення та уклавши 23.10.2018 року з особою, яка веде облік прав власності на акції товариства - депозитарною установою ТОВ Буд-Спред .

Скаржник зазначає, що договір від 23.10.2018 року містить, зокрема, відповідні положення (п 2.1.3.) щодо зобов`язання депозитарної установи забезпечити направлення акціонерам відповідача письмових повідомлень про проведення загальних зборів відповідача та їх порядку денного, опублікування повідомлення про проведення загальних зборів в офіційному друкованому органі відповідно до вимог законодавства, направлення повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядку денного фондовій біржі, на якій Акціонерне товариство пройшло процедуру лістингу.

Затверджений текст повідомлення для публікації в офіційному виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Повідомлення про скликання позачергових загальних зборів ПрАТ Весна та затверджений текст повідомлення для розсилки акціонерам товариства містять відповідну передбачену законом та статутом акціонерного товариства інформацію, зокрема щодо часу та місця зборів та реєстрації акціонерів, права кожного акціонера внести пропозиції щодо питань, включених до проекту порядку денного - зборів та механізму його реалізації.

Відповідно до частини 6 статті 47 Закону України Про акціонерні товариства інформація про скликання загальних зборів була опублікована в газеті Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 212 від 06.11.2018 року.

Також, скаржник зазначає, що ТОВ Буд-Спред 06 листопада 2018 року були направлені всім акціонерам Товариства рекомендованими листами персональні повідомлення про проведення 07.12.2018 року позачергових загальних зборів відповідача. Зокрема, позивачу було направлено рекомендований лист з відповідним повідомленням (поштове відправлення № 1800197565454).

Інформація про скликані збори - відповідне повідомлення про скликання позачергових загальних зборів ПрАТ Весна разом з проектом порядку денного та проектами рішень (повідомлення за змістом аналогічне тому, що затверджене рішенням акціонера ОСОБА_1 . від 24.10.2018 року, що надсилалось акціонерам), розміщена в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, stockmarket.gov.ua, за посиланням https://stockmarket.gov.ua/db/buyer/mess/215 в розділі Повідомлення згідно ст.47,64 Закону України "Про акціонерні товариства з дотриманням тридцятиденного строку - докази розміщення, - роздруківка з особистого кабінету акціонера ОСОБА_1 з сайту stockmarket.gov.ua щодо розміщеного повідомлення про скликання позачергових загальних зборів ПрАТ Весна на 07.12.2018р., подавались суду, як додаток до пояснень апелянта щодо позову, проте залишені без будь-якої оцінки.

Таким чином, скаржник вважає, що у зв`язку з офіційною публікацією, позивачу з 06.11.2018 року було достовірно відомо про призначенні збори, проект порядку денного, порядок та місце ознайомлення акціонерів з документами, відповідальну особу за порядок ознайомлення акціонерів з документами тощо.

Не зважаючи на вказану обставину, позивач з жодними вимогами чи пропозиціями стосовно зборів у визначеному порядку не зверталась.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції залишені поза увагою фактичні обставини, які свідчать про вину позивача в неотриманні персонального повідомлення та відсутності в депозитарної установи реальної можливості забезпечити реальне персональне повідомлення.

Так, позивачу, акціонеру відповідача - ОСОБА_2 , як зазначено в позові, відкрито рахунок у цінних паперах в депозитарній установі ТОВ Фінансова компанія Дельта її дані ідентифіковані у реєстрі акціонерів.

Позивач була наявна у відповідних переліках акціонерів, що зокрема, містять інформацію щодо неї.

Так відповідно до Реєстру власників іменних цінних паперів відповідача від 02.11.2018р. складеного ПАТ Національний депозитарій України станом на 26.10.2018р. в депозитарній установі ТОВ Фінансова компанія Дельта відкритий рахунок в ЦП НОМЕР_3 Назва власника цінних паперів НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , народж. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. м. Кіровоград, Документ Серія паспорт НОМЕР_4 Видан. 25.03.1998 р. Кіровоградським РВ УМВС України в Кіровоградській обл. Місцезнаходження (місце проживання) АДРЕСА_10 . Загальна кількість ЦП 10, Загальна номінальна вартість ЦП 1,00, Кількість голосуючих ЦП 10, Відсоток у СК 0,000601.

Скаржник зазначає, що Реєстр власників іменних цінних паперів відповідача від 04.12.2018р. складений ПАТ Національний депозитарій України станом на 03.12.2018р. містить ідентичні данні щодо позивача.

Оскільки саме відповідні відомості засвідчують достовірні факти щодо акціонерів (найменування, місцезнаходження, кількість акцій тощо), персональні повідомлення направлялися акціонерам товариства рекомендованими листами згідно таких відомостей.

Так, скаржник наполягає, що рекомендований лист з персональним повідомленням - поштове відправлення № 1800197565454 направлявся ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 .

При цьому, позивачем до позову додані докази зміни відомостей про депонента: зміна прізвища з ОСОБА_6 на ОСОБА_6 та зміна документа, що посвідчує особу (свідоцтво про шлюб та виписка з рахунку в ЦП станом на 07.12.2018р., при цьому виписка з рахунку в ЦП станом на 07.12.2018р. складена 05.03.2019 року).

Скаржник вважає, що зміна відомостей щодо власника ЦП матиме правове значення лише після внесення відповідної змін у визначеному порядку.

Зважаючи на положення Закону України Про депозитарну систему України , Положення про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.01.2014 року № 47, вимог до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах затверджених Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 06.08.2013 року № 141 та Договору про обслуговування рахунку в цінних паперах Депозитарної установи - ТОВ Фінансова Компанія Дельта саме позивач відповідальна за актуальність відомостей реквізитів або документів, що надавалися для відкриття рахунка в цінних паперах.

Таким чином скаржник вважає, що позивач всупереч встановленого порядку, після зміни прізвища та зміни документа, що посвідчує особу інформацію щодо відповідних змін власній Депозитарній установі не надала і на момент прийняття відповідних рішень та складення переліків відомості облікового запису в депозитарному обліку цінних паперів щодо позивача не були змінені.

Скаржник наполягає, що на момент складення відповідних переліків акціонерів, у тому числі, на підставі чого було здійсненні персональні повідомлення про проведення 07.12.2018 року позачергових загальних зборів відповідача, направлення повідомлення позивачу на ім`я ОСОБА_6 на адресу АДРЕСА_3 було здійснено у визначений законом строк та з дотриманням встановлених законом та положеннями статуту порядку та умов і неотримання позивачем рекомендованого листа з персональним повідомленням не свідчить ні про будь які порушення процедури повідомлення, ні про порушення прав позивача.

Скаржник вважає, що судом не було враховано, що доказом відправки позивачу повідомлення крім списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів є, у тому числі, відповідний лист рекомендованого поштового відправлення № 1800197565454 (копія якого була надана разом з поясненнями апелянта щодо позову).

Неотримання позивачем листа з повідомленням (рекомендоване поштове відправлення № 1800197565454) пов`язане з недостовірністю, з вини позивача, відомостей облікового запису в депозитарному обліку цінних паперів щодо позивача (прізвища та адреси) та неотримання позивачем кореспонденції за адресою, згідно з відомостей облікового запису в депозитарному обліку на момент складення відповідних переліків акціонерів, у тому числі, на підставі чого було здійсненні персональні повідомлення, - доказом чого є повернення рекомендованого поштового відправлення № 1800197565454 з відміткою пошти "не проживає".

Депозитарна установа керувалась відомостями облікового запису в депозитарному обліку позивача (даними з відповідного офіційного реєстру) і персональні повідомлення направляла виключно згідно таких відомостей.

Скаржник вважає, що висновок суду щодо необхідності доказів опису вкладення у поштовий конверт не відповідає приписам Статуту відповідача та за вище зазначених обставин не могло свідчити про будь яке додаткове забезпечення персонального повідомлення.

Скаржник звертає увагу, що належність виконання акціонером товариства передбаченого законом та статутом обов`язку надіслання повідомлень про загальні збори не пов`язується з фактом отримання учасником товариства такого повідомлення, у зв`язку з чим всі акціонери відповідача включно з позивачем були належним чином повідомлені про проведення позачергових загальних зборів.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції мав можливість дослідити подані докази - правочини про відчуження нерухомого майна Товариства у 2016-2017 роках рішення щодо яких приймалось у пункті 7 порядку денного зборів, визначити чи є ці правочини значними в розумінні приписів Закону України Про акціонерні товариства , а відтак, чи застосовуються до спірних правовідносин норми, що регулюють питання надання згоди на вчинення значних правочинів.

Проте, суд першої інстанції вказане питання залишив поза увагою, безпідставно виходив з того, що рішення у пункті 7 порядку денного зборів приймалося щодо схвалення значних правочинів та прийшов до висновку про порушення процедури, що передувала внесенню питання про затвердження загальними зборами акціонерів правочинів про відчуження нерухомого майна Товариства у 2016-2017 роках, що вплинуло на порушення права позивача.

В даному спорі, загальні збори не приймали рішення про вчинення правочинів, а приймали рішення про затвердження правочинів про відчуження нерухомості, укладених в 2016-2017 роках.

Скаржник вважає, що для кваліфікації правочинів значними правове значення має момент їх вчинення - укладення договорів в 2016-2017 роках.

При цьому, для кваліфікації правочинів значними, відомості щодо річної фінансової звітності відповідача за 2015 рік (для кваліфікації правочинів вчинених в 2016 році) та за 2016 рік (і для кваліфікації правочинів вчинених в 2017 році) є загальновідомими та доступними - розміщені відповідачем у загальнодоступній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів.

Правочин на відчуження нерухомості укладений в 2016р., буде значним для Товариства, на думку скаржника, якщо укладений на суму понад 4 237 590 грн., правочин на відчуження нерухомості, укладений в 2017р., буде значним для Товариства, на думку скаржника, якщо укладений на суму понад 1 074 590 грн.

Скаржник наполягає, що на зборах 07.12.2018 приймалось рішення про затвердження правочинів про відчуження нерухомості, укладених в 2016-2017 роках, які не можуть бути кваліфіковані як значні, зокрема, оскаржуваним рішенням зборів затверджувались:

Правочини на відчуження нерухомості, що належала Приватному акціонерному товариству Весна , фізичним та юридичним особам, що були укладені в 2016-2017 роках, зокрема:

1. Товариству з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр КДЦ а) нежитлове приміщення, м.Кропивницький, вул . Дворцова, буд. 13 (реєстраційний номер 1021131435101), площею 385,6 квадратних метрів - 1 409 368,00 грн. (безпосередньо договір вчинений у 2016 році - 15.09.2016 б) нежитлове приміщення, м. Кропивницький , вул. Дворцова, буд.13 (реєстраційний номер 1021235135101), площею 298,6 кв. м. - 1 261 884,00 грн. (безпосередньо договір вчинений у 2016 році - 15.09.2016) в) нежитлове приміщення, м. Кропивницький, вул . Дворцова, буд. 13 (реєстраційний номер 1020047935101), площею 361,9 квадратних метрів - 1 322 744,00 грн. (безпосередньо договір вчинений у 2016 році - 15.09.2016) г) нежитлове приміщення, м. Кропивницький, вул. Дворцова, буд. 13 (реєстраційний номер 1041236835101) площею 175,6 кв.м. - 447 000,00 грн. д) нежитлове приміщення, м. Кропивницький, вул. Дворцова, буд. 13 (реєстраційний номер 1041130335101) площею 442,8 кв. м. - 1 071 000,00 грн. е) нежитлове приміщення, м. Кропивницький, вул. Дворцова, буд. 13 (реєстраційний номер 1041127535101) площею 99,4 кв. м. - 259 000,00 грн. є) нежитлове приміщення, м. Кропивницький, вул. Дворцова, буд. 13 (реєстраційний номер 1037539335101) площею 139,0 кв. м. - 640 715,00 грн.

2. Фізичній особі-підприємцю Кодрул Наталії Олександрівні : а) нежитлове приміщення, м. Кропивницький , вул. Шульгіних, буд.1 (реєстраційний номер 301369835101) - 1 169 102,00 грн. (безпосередньо договір вчинений у 2017 році - 28.10.2017) б) Ннжитлове приміщення, м. Кропивницький, вул.Дворцова, буд. 22 а (реєстраційний номер 435795935101) - 538 550,00 грн. (безпосередньо договір вчинений у 2017 році - 07.11.2017)

3. Фізичній особі-підприємцю Сніжкову Василю Гавриловичу Нежитлове приміщення, м. Кропивницький , вул. Василя Чміленка, буд. 57 (реєстраційний номер 435873335101)-716 740,00 грн. (безпосередньо договір вчинений у 2017 році - 28.10.2017)

Таким чином, відповідно до положень Закону України Про акціонерні товариства право на обов`язковий викуп акцій у акціонера виникає саме внаслідок прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів та голосування акціонера проти надання такої згоди, а відповідно до фактичних обставин справи протягом 2016-2017 p.p. значного правочину Товариством укладено не було, оскаржуваним рішенням загальних зборів не було порушено права позивача, а визнання його недійсним не призведе до відновлення її права на обов`язковий викуп акцій.

Скаржник зазначає, що навіть у випадку прийняття на Загальних зборах 07.12.2018 року рішення про затвердження правочинів на відчуження нерухомості, за умови, що такі правочини були укладенні у 2016 та 2017 року та за умови кваліфікації таких правочинів, як правочинів з заінтересованістю та/або значних правочинів, відсутні правові підстави щодо визнання такого рішення недійсним, оскільки:

1) збори були скликані організовані та проведені за ініціативою та безпосередньо акціонером який є власником більше 10 відсотків голосуючих акцій з залуженням депозитарної установи, а не Товариством. В свою чергу, правове регулювання питання ініціювання та проведення зборів акціонером відмінне від організації зборів, що проводиться Товариством, зокрема щодо наявних обов`язків про вчинення додаткових дій та повідомлень (процедура визначення ринкової ціни акцій, підготовка проекту договору про продаж акцій, ознайомлення з ним), що відповідно до Закону, здійснюється органами управління товариства і акціонер не має правової можливості (підстави) їх вчиняти.

2) правочини були укладені та виконані до рішення зборів, тому навіть якщо вважати, що на розгляд Зборів виноситься питання схвалення значних правочинів, питання про їх схвалення виноситиметься в порядку ст. 72 Закону України Про акціонерні товариства

3) таким рішенням Зборів правочини були затвердженні і таке затвердження саме по собі корпоративних прав позивача не порушує.

Скаржник зазначає, що обов`язковий викуп акціонерним товариством розміщених акцій на вимогу акціонерів є його обов`язком, який виникає у товариства внаслідок прийняття загальними зборами рішення, яке відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України Про акціонерні товариства є підставою для вимоги акціонером обов`язкового викупу акцій.

Позивач, яка про збори була повідомлена належним чином, для участі в зборах не зареєструвалася та щодо питань порядку денного не голосувала.

Скаржник вважає непереконливими доводи суду першої інстанції про те, що підставами скасування рішення про затвердження правочинів можуть бути обставини, що до внесення рішення на голосування позивачу не було повідомлено про ринкову ціну акцій, за якою би вона могла реалізувати своє право вимоги та не було надано на ознайомлення проект договору про продаж акцій, оскільки скликання позачергових загальних зборів акціонерів відбувалося акціонером в порядку та з особливостями визначеними законом для зборів, які скликаються на вимогу акціонера, який є власником більше 10 відсотків голосуючих акцій, а питання визначення ринкової ціни акцій підготовка проекту договору про продаж акцій знаходяться поза повноваженням та контролем, як такого акціонера, що скликає збори, так і Товариства (зважаючи на не сформовану Наглядову раду). При цьому, положення чинного законодавства не зобов`язують акціонера який скликає збори з проектом рішення про затвердження раніше укладених правочинів, додатково ініціювати питання обрання оцінювача, затвердження умов договору з ним, затвердження ринкової вартості акцій та проекту договору про їх викуп тощо.

Оскільки обов`язковою умовою надання судом правового захисту у конкретній справі є наявність відповідного порушення прав позивача саме відповідачем, посилаючись на порушення права на обов`язковий викуп акцій, скаржник вважає, що позивач мала довести як факт такого порушення, так і неправомірність дій відповідача, а не будь кого іншого.

Умови та момент визначення ринкової вартості акцій визначається Законом та не залежить від відповідача та третьої особи, крім того позивач у випадку її голосування з відповідного рішення яке є підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій не була б позбавлена можливості, як вимагати викупу акцій за ринковою ціною (за наявності до цього підстав), так і ініціювати питання оцінки майна та акцій, або ж оспорювати правочини, які на її думку порушують її права.

Право власника простих акцій вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій виникає з моменту прийняття загальними зборами рішення, яке відповідно до частини першої або другої статті 68 Закону України Про акціонерні товариства є підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, за умови, що такий акціонер зареєструвався для участі у загальних зборах, на яких прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, та голосував проти прийняття загальними зборами такого рішення. І лише з моменту прийняття загальними зборами відповідного рішення у позивача могло виникнути право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних їй голосуючих акцій і лише у випадку, якщо вона голосувала проти .

Висновки про порушення права позивачки на законне очікування справедливо визначеної вартості акцій скаржник вважає безпідставними та беззмістовними, оскільки умови та момент визначення ринкової вартості акцій визначається Законом та не залежить від відповідача.

Позивачка не позбавлена права, як вимагати викупу акцій за ринковою ціною (за наявності до цього підстав), так і ініціювати питання оцінки майна та акцій, або ж оспорювати правочини, які на її думку порушують її права.

Щодо визнання недійсними з моменту прийняття рішень викладених в пунктах 4-6 порядку денного з тих підстав, що останні взагалі не містять ні переліку таких рішень, по пункту 6 ні дат їх прийняття, ні підстав їх скасування.

На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно заперечує право загальних зборів акціонерів змінювати, у тому числі скасовувати власні рішення, а також рішення інших органів управління товариства і таке право випливає із статусу та повноваження зборів, які є вищим органом управління Товариства (п. 7.2. Статуту відповідача), можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства та приймати рішення з усіх питань, у тому числі, тих що належать до компетенції Наглядової ради та виконавчого органу (п. 7.2.12, п. 7.2.13 Статуту відповідача).

Судом не обґрунтовано яким чином прийняття зборами рішень викладених в пунктах 4-6 порядку денного порушило корпоративні права позивача тощо.

Таким чином, скаржник вважає, що збори були проведені відповідно до вимог Закону. Відсутні порушення норм законодавства щодо порядку підготовки та проведення Загальних зборів Відповідача, відтак оспорювані рішення загальних зборів від 07 грудня 2018 року є законними, а вимоги позивачки безпідставними.

3.Узагальнені доводи інших учасників справи.

ОСОБА_2 надала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2019 у справі № 912/653/19, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2019 у справі № 912/653/19 залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2019 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Коваль Л.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2019 у справі № 912/653/19 та призначено розгляд справи на 07.10.2019.

07.10.2019 року розгляд справи відкладено на 28.10.2019 року.

Розпорядженням Центрального апеляційного господарського суду від 28.10.2019 року №2016/19 здійснено повторний автоматизований розподіл колегії суддів у справі № 912/653/19, у зв`язку з перебуванням судді Верхогляд Т.А. у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями по справі № 912/653/19 призначено склад колегії суддів у складі колегії головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Чередко А.Є., Коваль Л.А.

28.10.2019 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Представник сторін у судове засідання не з`явилися, про час дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2019 у справі № 912/653/19 слід залишити без змін з огляду на наступне.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

07.12.2018 відбулися позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ "Весна", за результатами яких прийняті наступні рішення:

1. Для проведення підрахунків голосів акціонерів на зборах обрати лічильну комісію в складі: Хотинський О.Ю. - голова лічильної комісії, Лобунець О.В. - член лічильної комісії.

Припинити повноваження лічильної комісії після складання та підписання останнього протоколу зборів.

Затвердити договір про інформаційне та організаційне забезпечення проведення загальних зборів акціонерного товариства від 23.10.2018 з ТОВ "Буд-Спред".

2. Обрано головою зборів Музичко Руслану Василівну , секретарем зборів - Іларіонова Євгена Анатолійовича.

3. Розгляд, обговорення та голосування по питаннях проводити у послідовності, що передбачена порядком денним. Затверджено регламент роботи загальних зборів акціонерів.

4. Скасувати всі рішення, прийняті загальними зборами акціонерів ПрАТ "Весна" 13.02.2015 року.

5. Скасувати всі рішення, прийняті загальними зборами акціонерів ПрАТ "Весна" 07.09.2015 року.

6. Скасувати всі рішення, затверджені Наглядовою радою ПрАТ "Весна" протягом 2014-2016 років у складах: 1. ОСОБА_1 - голова Наглядової ради, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 - члени Наглядової ради; 2. ОСОБА_1 - голова Наглядової ради, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 - члени Наглядової ради; 3. ОСОБА_1 - голова Наглядової ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_17 - члени Наглядової ради.

7. Затвердити правочини на відчуження нерухомості, що належала ПрАТ "Весна", фізичним та юридичним особам, що були укладені в 2016-2017 роках згідно переліку.

8. Відшкодувати витрати акціонера, з ініціативи якого скликались збори, на організацію, підготовку та проведення зборів в повному обсязі за рахунок ПрАТ "Весна" (т.1, а.с.84-88).

ОСОБА_2 є власником 10 (десяти) простих іменних акцій ПрАТ "Весна", що складає 0,0006% від їх загальної кількості, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 07.12.2018 року.

Позивач зазначав, що 07.12.2018 року приблизно о 12 год. 40 хв. останній зателефонувала ОСОБА_18 , яка є акціонером ПрАТ "Весна" та повідомила про проведення позачергових загальних зборів акціонерів Товариства, які наразі відбуваються за адресою: вул . Велика Перспективна, 13/ 16 , 2-й поверх ресторану готелю "Європа".

Приблизно о 13 год. 15 хв. по приїзду на вказане місце проведення зборів, позивач дізналася про проведення позачергових загальних зборів акціонерів де вже відбулося обговорення порядку денного, відповідно реєстрація акціонерів для участі у зборах вже була завершена.

Дану інформацію підтверджують ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у заявах свідків від 14.03.2019 р., 01.03.2019 р., що долучені до матеріалів справи (т.1, а.с.19, 20).

ОСОБА_1 належать 852 103 простих іменних акцій, що складає 51,228431% у статутному капіталі ПрАТ "Весна", тобто вона сукупно є власником більше 10% простих акцій Товариства, які можуть обліковуватися у різних депозитарних установах і для реалізації її права на укладання з депозитарною установою договору не має правового значення кількість її акцій, які обліковуються саме в цій установі.

24.10.2018 ОСОБА_1 , яка володіє більш ніж 10% акцій ПрАТ "Весна" прийняло рішення скликати позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ "Весна" та призначити їх проведення на 07.12.2018 о 12:30 за адресою: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 13/ 16, 2-й поверх , ресторан готелю "Європа" (т.1, а.с. 89-91).

Даним рішенням затверджено проект порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Весна" призначених не на 07.12.2018 р., а на 21.02.2018, в той же час затверджено проекти рішень щодо питань проекту порядку денного не позачергових, а річних загальних зборів акціонерів ПрАТ "Весна", що призначені на 07.12.2018 року.

Рішенням акціонер ОСОБА_1 . визначила дату складання проекту акціонерів для відсилки повідомлення про проведення загальних зборів; призначила склад реєстраційної комісії загальних зборів; призначила тимчасову лічильну комісію; затвердила порядок ознайомлення акціонерів з документами щодо проекту порядку денного загальних зборів; затвердила текст повідомлення для публікації в офіційному виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; затвердила текст повідомлення для розсилки акціонерам товариства.

19.11.2018 ОСОБА_1 прийняла рішення про затвердження порядку денного позачергових загальних зборів, що призначені на 07.12.2018, затверджено проекти рішень по питаннях порядку денного позачергових загальних зборів, затверджено форму та текст бюлетенів для голосування (т.1, а.с. 92-95).

Вимога ОСОБА_1 датована 01.10.2018, адресована директору ПрАТ "Весна" про скликання позачергових загальних зборів акціонерів Товариства, в якій акціонер, посилаючись на виписку про стан власного рахунку в цінних паперах, видану депозитарною установою АТ "ТАСКОМБАНК" 23.10.2018, просить провести засідання наглядової ради ПрАТ "Весна" про скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерів Товариства на вимогу акціонера, який на день подання вимоги, є власником 10 і більше відсотків простих акцій Товариства. Підставами для скликання акціонер зазначає скасування рішень, затверджених органами управління товариства раніше; затвердження значних правочинів, укладених товариством.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом статті 116 Цивільного кодексу, яка кореспондується зі статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчими документами товариства та законом, серед іншого, брати участь в управлінні товариством.

У пункті 5.1 Статуту Товариства визначено, що особи, які набули право власності на акції Товариства, набувають статусу акціонера Товариства. За приписами пункту 5.2 Статуту кожною простою акцією Товариства акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права, в тому числі брати участь в управлінні Товариством (через участь та голосування на Загальних зборах особисто або через своїх представників) (т.1, а.с.32-37).

На момент виникнення спірних правовідносин сторін, позивач, з часу вступу до Товариства, є носієм корпоративних прав, а тому недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів може бути визнане судом порушенням прав позивача, який є учасником цієї юридичної особи.

Стаття 159 Цивільного кодексу України визначає, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.

Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також за наявності обставин, визначених у статуті товариства та в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.

Порядок скликання і проведення загальних зборів, а також умови скликання і проведення позачергових зборів та повідомлення акціонерів встановлюються статутом товариства і законом.

За приписами статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.

Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановлених статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися до участі у загальних зборах тощо.

Порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів у акціонерних товариствах, а також прийняття рішень акціонерами на загальних зборах регулюється Законом України "Про акціонерні товариства".

Абзацом 5 частини 2 статті 32 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що всі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції чинній на момент прийняття рішення про проведення позачергових зборів, до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до Статуту Товариства та у випадках встановлених цим Законом.

Підпунктом 7.2.32 Статуту встановлено, що позачергові Загальні збори скликаються Наглядовою радою з підстав, зазначених в Законі України "Про акціонерні товариства".

За приписами підпункту 7.2.33 Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових загальних зборів Товариства або про відмову в такому скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання. Рішення Наглядової ради про скликання позачергових Загальних зборів або мотивоване рішення про відмову у скликанні надається Виконавчому органу Товариства або акціонерам, які вимагають їх скликання, не пізніше ніж за три дні з моменту його прийняття.

За змістом підпункту 7.3.1 Статуту Товариства до компетенції Наглядової ради належить вирішення питань, передбачених законодавством, Статутом, а також переданих на вирішення Наглядової ради Загальними зборами. До виключної компетенції Наглядової ради належить, в тому числі підготовка порядку денного Загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових Загальних зборів.

Згідно підпункту 7.2.7 Статуту Товариства проект порядку денного Загальних зборів попередньо затверджується Наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів - акціонерами, які цього вимагають.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Колегія суддів критично відноситься до листа, який містить вимогу акціонера ОСОБА_1 про скликання позачергових зборів акціонерів ПрАТ "Весна" підписану акціонером та отриману директором ПрАТ "Весна" ОСОБА_20 (мати ОСОБА_1 ) 01.10.2018 року враховуючи той факт, що у даному листі акціонер інформуючи про свою частку в статутному капіталі Товариства посилається на виписку про стан рахунку в цінних паперах виданих депозитарною установою - АТ "Таскомбанк" значно пізніше, а саме 23.10.2018 р. При цьому в листі вказує на додаток 1 - виписку про стан рахунку в цінних паперах на 01.10.2018, в той же час до матеріалів справи додає виписку про стан рахунку в цінних паперах видану депозитарною установою - АТ "Таскомбанк" 23.10.2018 р., будь-яких виписок про стан рахунку в цінних паперах на 01.10.2018 матеріали справи не містять (т.1, а.с. 198-199).

Відповідь на вимогу ОСОБА_1 надана Товариством 18.10.2018 р., що значно раніше дати виписки про стан рахунку в цінних паперах видану депозитарною установою - АТ "Таскомбанк" від 23.10.2018 р., на яку акціонер посилається в листі від 01.10.2018 р. (т.1, а.с.203).

Таким чином, колегія суддів вбачає явні порушення передбаченої Законом та Статутом Товариства процедури скликання позачергових зборів ПрАТ "Весна", що проведені 07.12.2018 р. в силу того, що докази подані ОСОБА_1 не підтверджують подання акціонером до Товариства вимоги від 01.10.2018 р. про скликання загальних зборів акціонерів, а отже відсутність у неї права скликати такі збори, затверджувати проект порядку денного зборів, визначати дату складання переліку акціонерів для відсилки повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів, призначати склад реєстраційної комісії загальних зборів, призначати тимчасову комісію для підрахунку голосів на загальних зборах, затверджувати проекти рішень щодо питань проекту порядку денного загальних зборів акціонерів, затверджувати порядок ознайомлення акціонерів з документами щодо проекту порядку денного загальних зборів акціонерів, затверджувати текст повідомлення для публікації в офіційному виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затверджувати текст повідомлення для розсилки акціонерам товариства.

Досліджуючи подані сторонами докази колегією суддів встановлено, що повідомлення про скликання позачергових загальних зборів ПрАТ "Весна" на 07.12.2018 було опубліковано в газеті "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" №212 від 06.11.2018 р. та 15.11.2018, тобто з порушенням визначеного Законом тридцятиденного строку розміщено в загально доступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформація - stockmarket.gov.ua (т.1, а.с. 63, 221).

В той же час публікація у засобах масової інформації повідомлення про скликання загальних зборів є додатковим заходом і саме по собі не свідчить про те, що зареєстрований у реєстрі власників іменних цінних паперів акціонер був повідомлений про скликання загальних зборів при відсутності персонального письмового повідомлення.

Відповідно до п. 7.2.3 та 7.2.4 Статуту ПрАТ "Весна" встановлено, що письмове повідомлення про проведення Загальних зборів та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному у переліку акціонерів, складеному на дату, визначеною Наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонера-акціонерами, які цього вимагають. Персональне письмове повідомлення кожного акціонера про проведення Загальних зборів та проект порядку денного здійснюється шляхом надсилання рекомендованих листів поштою особою, яка скликає загальні збори, або особою, яка веде облік прав власності на акції Товариства, у разі скликання Загальних зборів акціонерами, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення.

Як роз`яснено у пункті 2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 №4, відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів інформації про час, місце проведення зборів та інформація про питання, що будуть внесені на розгляд зборів (порядок денний), як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів.

Разом з цим, обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/6983/17).

Обов`язок доказування належного повідомлення учасника товариства про дату, час та місце проведення загальних зборів та їх порядок денний покладається законодавством саме на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється у цій справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/807/17).

Список №10135 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих за ф.103 не є належним, допустимим та достатнім в розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України, оскільки не може беззаперечно підтвердити факт повідомлення позивача про скликання загальних зборів за адресою, що зазначена позивачем в офіційному реєстрі.

Виходячи зі змісту положень пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", належним доказом відправлення позивачеві повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів є опис вкладення у поштовий конверт, в якому зазначено, що вкладено повідомлення про проведення загальних зборів, та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №910/4476/18).

Колегія суддів виходить з того, що відповідно до статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні товариством.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про акціонерні товариства , повідомлення акціонерам - повідомлення, що містить передбачену законом та статутом акціонерного товариства інформацію і направляється адресату в письмовій формі поштою, через депозитарну систему України або вручається акціонеру (його уповноваженим представникам) особисто. Конкретний спосіб подання повідомлення визначається наглядовою радою товариства.

Довід скаржника про те, що всім акціонерам Товариства були направлені рекомендованими листами персональні повідомлення про проведення 07.12.2018 року позачергових загальних зборів відповідача, зокрема, позивачу було направлено рекомендований лист з відповідним повідомленням (поштове відправлення № 1800197565454) є необґрунтованим з огляду на те, що колегією суддів не встановлено обставин особистого повідомлення позивача про проведення зборів.

На думку колегії суддів, особа, яка скликає загальні збори учасників Товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників Товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення. Проте, відповідач не довів вжиття ним належних заходів щодо повідомлення позивача про час та місце проведення зборів у передбачений Статутом спосіб.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2018 по справі № 906/592/17, Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/6983/17.

Довід скаржника про те, що у зв`язку з офіційною публікацією, позивачу з 06.11.2018 року було достовірно відомо про призначенні збори, проект порядку денного, порядок та місце ознайомлення акціонерів з документами, відповідальну особу за порядок ознайомлення акціонерів з документами тощо не спростовує умови та порядок відчуження акцій акціонерного товариства та обов`язку особи, яка скликає загальні збори учасників Товариство у належний та визначений законодавством спосіб повідомити учасників про проведення цих зборів.

Довід скаржника про те, що судом першої інстанції залишені поза увагою фактичні обставини, які свідчать про вину позивача в неотриманні персонального повідомлення та відсутності в депозитарної установи реальної можливості забезпечити реальне персональне повідомлення не спростовує факт свідомого порушення скаржником процедури проведення загальних зборів, оскільки поштова кореспонденція без доказів опису вкладення у поштовий конверт була повернута відправнику 22.11.2018 з відміткою пошти "не проживає" (т.1, а.с.222-224). Інших доказів персонального повідомлення позивача про скликання позачергових зборів матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи проведення позачергових зборів з порушенням порядку скликання, повідомлення про їх скликання, не надання можливості позивачеві ознайомитися з питаннями, включеними до порядку денного та внесення своїх пропозицій, порушено право позивача на участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах, не зважаючи на недостатність її голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами акціонерів рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/6983/17).

Щодо доводу скаржника про те, що на зборах 07.12.2018 приймалось рішення про затвердження правочинів про відчуження нерухомості, укладених в 2016-2017 роках, які не можуть бути кваліфіковані як значні, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про акціонерні товариства , значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на укладені договори в 2016 та 2017 роках є необґрунтованими, оскільки питання надання згоди на вчинення значних правочинів винесено на розгляд зборів у 2018 році, тому мають застосовуватися дані останньої річної фінансової звітності, що передує року розгляду питання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання недійсними з моменту прийняття рішень викладених в пунктах 4-6 порядку денного (4. "Скасування рішень, затверджених Загальними зборами акціонерів ПрАТ "Весна" 13 лютого 2015 року", 5. "Скасування рішень, затверджених Загальними зборами акціонерів ПрАТ "Весна" 07.09.2015 року", 6. "Скасування рішень, затверджених Наглядовою радою ПрАТ "Весна" протягом 2014-2016 років") ще і з тих підстав, що останні взагалі не містять ні переліку таких рішень, по пункту 6 ні дат їх прийняття, ні підстав їх скасування, а також щодо наявності, крім зазначених вище підстав, для визнання недійсним рішення загальних зборів, викладеного в пункті 7 порядку денного, а саме "Затвердження правочинів про відчуження нерухомості, укладених у 2016-2017 роках", оскільки при внесенні на обговорення акціонерів питання про затвердження (подальше схвалення) на підставі статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства" правочинів на відчуження нерухомості у акціонерів виникає право вимоги обов`язкового викупу товариством належних їм акцій, тому ОСОБА_2 мала право на одержання від відповідача інформації про затверджену ринкову вартість акцій, за якою відбуватиметься такий викуп, ознайомитися з документами, пов`язаними з процедурою її визнання та затверджені умови договору про купівлю - продаж акцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що акціонерне товариство зобов`язане викупити належні акціонерові акції у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, а саме, якщо акціонер зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення, зокрема, про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів та надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 36 Закону України "Про акціонері товариства" - у разі якщо порядок денний загальних зборів передбачає голосування з питань, визначених статтею 68 цього Закону, акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого статтею 69 цього Закону. Умови такого договору (крім кількості і загальної вартості акцій) повинні бути єдиними для всіх акціонерів, тобто вартість викупу однієї акції має бути визначена до проведення Зборів.

Зазначену позицію також сформував Касаційний господарський суд у складі Верховного суду у Постанові від 20.02.2019 у справі №910/8705/18.

Відповідно до зазначеної Постанови, Верховний Суд констатує, що стаття 36 Закону має назву: "Документи, які надаються акціонерам, та документи, з якими акціонери можуть ознайомитись під час підготовки до загальних зборів". Тобто, всі, перелічені в статті заходи в часі передують загальним зборам. Таким чином, дана стаття зобов`язує акціонерне товариство надати акціонерам можливість ознайомитися з проектом договору про викуп акцій до проведення зборів.

Належне виконання цього обов`язку акціонерним товариством передбачає сукупність послідовних дій: по-перше - це виготовлення належного проекту договору, а по-друге - надання акціонеру фізичної можливості з ним ознайомитись.

В статті 36 Закону, визначаючи вимоги до проекту договору про викуп акцій, законодавець вказав, що лише умови щодо кількості та загальної вартості акцій носять індивідуальний для кожного акціонера характер, а всі інші умови договору повинні бути єдиними для всіх акціонерів. Отже, законодавець передбачив, що загальна вартість акцій (як індивідуальна договірна умова) повинна міститися в проекті договору про їх викуп.

Таким чином, для того, щоб виготовити проект договору про викуп акцій та ознайомити з ним позивача відповідач повинен був спочатку визначити загальну вартість акцій позивача.

Верховний Суд констатує, що ч. 2 ст. 69 Закону передбачає, що в повідомленні акціонера про право на викуп акцій товариство повинно зазначити 1) ціну викупу акцій; 2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер; 3) загальну вартість у разі викупу акцій товариством; 4) строк здійснення товариством укладення договору та оплати вартості акцій. Таким чином, загальна вартість акцій, в тому сенсі, який вживається законодавцем в статтях 36 та 69 вищевказаного закону, є добутком ціни викупу однієї акції та загальної кількості акцій, що належать акціонеру.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в п. 10 Роз`яснень від 10.08.2010 №7 "Про порядок застосування розділу XII Закону України "Про акціонерні товариства" щодо здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством розміщених ним акцій", зазначає, що ціна викупу акцій, яка є обов`язковим реквізитом повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, є також істотною умовою договору про обов`язковий викуп акцій.

Згідно ст. 36 Закону, відповідач повинен був ознайомити позивача з проектом договору до дня проведення Зборів

Враховуючи зазначену правову позицію Верховного Суду, відновити порушене право позивача можливо лише шляхом визнання недійсним оспорюваного рішення, адже відновити порушене право у інший спосіб неможливо, загальні збори вже відбулись. Такий спосіб захисту дозволить відновити порушене право позивача, а саме відповідачу необхідно буде прийняти оспорюване рішення без порушення прав позивача та із додержанням процедури обов`язкового викупу.

За таких підстав, права акціонера були порушені внаслідок недотримання відповідачем порядку схвалення, укладених із порушенням процедури значних правочинів та правочинів із заінтересованістю, у тому числі і акціонером, який скликав ці Збори, відповідно до якого у разі внесення на затвердження загальних зборів вчинених значних правочинів та правочинів із заінтересованістю, встановлений обов`язок до Товариства:

- відповідним органом акціонерного товариства визначати оцінювача акцій товариства та затверджувати договір щодо послуг з оцінки;

- відповідним органом акціонерного товариства затверджувати ринкову вартість акцій Товариства;

- відповідним органом акціонерного товариства затверджувати форму договору про продаж акцій.

В свою чергу, відповідним органом що уповноважений законодавством здійснювати вищевказані функції є Наглядова рада Товариства, а за її відсутності - Загальні збори акціонерів, і це органи Товариства до виключної компетенції яких ці питання відносяться.

Таким чином, відповідачем було порушено процедуру, що передувала внесенню питання про затвердження Загальними зборами акціонерів правочинів про відчуження нерухомого майна Товариства у 2016-2017 роках, що вплинуло на порушення права акціонерів ПрАТ "Весна", зокрема, акціонера ОСОБА_2. , на участь в управлінні акціонерним товариством та надання можливості належним чином підготуватися до участі у цих Загальних зборах, оскільки їй до винесення даного рішення на голосування не було повідомлено про ринкову ціну акцій, за якою би вона могла реалізувати своє право вимоги та не було надано на ознайомлення проект договору про продаж акцій.

Крім цього, було порушено право акціонера ОСОБА_2 на законне очікування справедливо визначеної вартості акцій, у разі проведення оцінки у 2016 та 2017 роках із врахуванням наявних об`єктів нерухомості Товариства (яке відчужувалося за цими договорами), яке є складовою оцінки акцій, відповідно ринкова ціна була би визначена із врахуванням вартості цих об`єктів нерухомості і за результатами оцінки було би визначено більший розмір вартості акцій ніж наразі. Однак, позивач взагалі позбавлений можливості бути обізнаним про вартість акцій станом як на період 2016-2017 років, так і на дату прийняття рішення на цих Зборах 07 грудня 2018 року.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем порушено значний перелік норм законодавства при скликанні, підготовці та проведенні загальних зборів, відповідно рішення загальних зборів порядку денного, прийняті у незаконний спосіб, чим порушені права позивача, як акціонера ПрАТ "Весна".

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Право скаржника не порушено, оскільки скаржником як особою, яка скликала загальні збори учасників Товариства було порушено порядок процедури проведення загальних зборів.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2019 у справі № 912/653/19 винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що в силу ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення без змін.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2019 у справі № 912/653/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2019 у справі № 912/653/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 04.11.2019 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді Л.А. Коваль

А.Є. Чередко