Рішення

від 29.10.2019 по справі 905/1176/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.10.2019 Справа № 905/1176/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інноваційна компанія «Трансбуд Технолоджі» , м. Дніпро

до відповідача: Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства» , м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 78 492,52 грн., з яких 56 587,73 грн. - сума основного боргу, 10 184,15 грн. - пеня, 855,80 грн. - 3% річних, 2 376,68 грн. - інфляційні витрати, а також збитки у розмірі 8 488,16 грн., -

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Дмитроняк А.С. за ордером №078818 від 12.07.2019р.

У судовому засіданні 22.10.2019р. оголошено перерву до 29.10.2019 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інноваційна компанія «Трансбуд Технолоджі» , м. Дніпро звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства» , м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованість у розмірі 78 492,52 грн., з яких 56 587,73 грн. - сума основного боргу, 10 184,15 грн. - пеня, 855,80 грн. - 3% річних, 2 376,68 грн. - інфляційні витрати, а також збитки у розмірі 8 488,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором №228 від 06.06.2016р., внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 56 587,73 грн. та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат. Крім того, внаслідок протиправної поведінки відповідача, позивачу спричинено збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 8 488,16 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 222, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 837, 882 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1176/19 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.07.2019р. справа №905/1176/19 прийнята до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд справи призначений на 31.07.2019 року.

31 липня 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечив, зазначивши про не підписання інженером технічного нагляду виконавської документації без зазначення підстав відмови у підписанні, що унеможливило подальше узгодження виконаних робіт з інспектором авторського нагляду та подальше введення в експлуатацію об`єкта.

Ухвалою господарського суду від 31.07.2019р. вирішено справу №905/1176/19 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначити підготовче засідання на 05.09.2019 року.

10 вересня 2019 року на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшла відповідь б/н від 05.09.2019р. на відзив відповідача, в якій зазначено про підписання відповідачем актів виконаних будівельних робіт №7-17 та оплату їх вартості, що спростовує твердження останнього про відсутність виконавчої документації.

У підготовчому судовому засіданні 25.09.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1176/19 до розгляду по суті на 22.10.2019 р.

Позивач у судовому засіданні 29.10.2019р. не з`явився, про дату та час розгляду справи по суті повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2016 року між Комунальним підприємством Маріупольське виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-інноваційна компанія Трансбуд Технолоджі (далі - Виконавець) укладено договір про здійснення технічного нагляду №228 (далі - Договір), згідно з умовами п.1.1. якого Виконавець зобов`язується виконати роботи з технічного нагляду за об`єктом Реконструкція самопливного каналізаційного колектору по вул. Азовстальській в м. Маріуполі , а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Виконавцю плату за виконані роботи у розмірі та строки, що обумовлені в цьому Договорі. Найменування робіт: Послуги інженерні (Технічний нагляд за об`єктом Реконструкція самопливного каналізаційного колектору по вул. Азовстальській в м. Маріуполі) код ДК 016-2010: 71.12.1 (За ДК 021:2015 71520000-9 Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт Construction supervision services) (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору Виконавець зобов`язується виконати роботи з технічного нагляду з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт та здійснювати їх до 31.12.2016 року, а в частині виконання фінансових зобов`язань - до їх повного виконання Сторонами.

Розділом 4 Договору встановлені права та обов`язки сторін.

Так, Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (п.4.4.1. Договору).

Згідно з п. 5.2. Договору вартість робіт по даному договору становить164 926,65 грн. без ПДВ, що становить 0,9% від вартості прийнятих Замовником від Підрядника виконаних будівельно-монтажних робіт за формою КБ-2в.

На виконані роботи Виконавцем надається акт приймання - передачі виконаних робіт (п.5.3.).

За приписами п.5.4. Договору оплата виконаних робіт здійснюється Замовником в розмірі 100% шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця після підписання Сторонами акту приймання - передачі виконаних робіт за умови наявності відповідного бюджетного асигнування.

Умовами п.5.5. Договору встановлено, що Замовник зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання документів розглянути їх та підписати Акт здачі-приймання виконаних робіт або надати мотивовану відмову щодо прийняття. У разі мотивованої відмови Замовника, Сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання. Після виконання доробок, Виконавець повторно направляє на узгодження документи (п.5.6. Договору).

Пунктом 6.4. Договору визначено, що сплата неустойки за цим договором не звільняє винну Сторону від виконання своїх обов`язків за цим договором в повному обсязі.

Відповідно до п.9.1. Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2016 року. Закінчення строку дії договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Договір підписаний сторонами у встановленому діючим законодавством порядку.

27 листопада 2018 року Листом №01-27/11-2018 позивач надіслав відповідачу акт №2 здачі-приймання робіт з технічного нагляду за будівництвом за договором №228 від 06.06.2016р., згідно якого вартість робіт з технічного нагляду відповідно до п.5.2. договору становить 0,9% від вартості будівельно-монтажних робіт - 56 587,73 грн. без ПДВ, який відповідачем не підписаний.

Водночас, позивачем виставлено рахунок на оплату б/н б/д на загальну суму 56 587,73 грн.

Разом з цим, в матеріалах справи містяться акти приймання виконаних будівельних робіт №7 від 12.04.2017р., №8 від 25.05.2017р., №9 від 24.07.2017р., №10 від 28.07.2017р., №11 від 29.09.2017р., №12 від 06.12.2017р. та №13 від 28.12.2017р. на загальну суму 6 287 525,67 грн., підписані з боку Підрядника, Замовника (відповідача) та представника технічного нагляду (позивача) без зауважень.

Також, в матеріалах справи наявні довідки про вартість виконаних робіт за період з квітня 2017р. по грудень 2017р. на зазначену суму.

Претензією №02-12/02-2019 від 12.02.2019р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити протягом 7 днів з моменту отримання претензії заборгованість у розмірі 119 993,27 грн., з яких 56 587,73 грн. - вартість робіт з технічного нагляду, 24 507,91 грн. - пеня, 3% річних - 4 864,99 грн. та 14 033,76 грн. - інфляційні витрати.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором №228 від 06.06.2016р. у загальному розмірі 56 587,73 грн., внаслідок чого позивачем нараховані пеня, 3% річних та інфляційні витрати, а також спричинені збитки у вигляді упущеної вигоди на суму 8 488,16 грн., останній звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне:

Сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов`язань за договором №228 від 06.06.2016р.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, Цивільним кодексом України, а також умовами договору №228 від 06.06.2016р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №228 від 06.06.2016р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за спірним договором виконав належним чином, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №7 від 12.04.2017р., №8 від 25.05.2017р., №9 від 24.07.2017р., №10 від 28.07.2017р., №11 від 29.09.2017р., №12 від 06.12.2017р. та №13 від 28.12.2017р.

Разом з цим , відповідачем не підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт із здійснення технічного нагляду протягом 10-ти робочих днів, як це передбачено п.5.5 Договору, проте в порушення п.5.6 Договору відповідачем не надана мотивована відмова від підписання акту.

Посилання відповідача на ненадання позивачем технгічної документації, як на підставу відмови в підписанні акту є необгрунтованою, оскільки відповідно до п.31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердлженого Постанововою КМУ від 01.09.2005р. № 668 підрядник зобовязаний забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому порядку документів про виконання договору підряду.

Також суд зауважує на тому, що договором про здійнснення технічного нагляду не покладено на виконавця обовязку з надання технічної документації.

Судом також прийнято до уваги факт прийняття відповідачем робіт та їх повну оплату, що підтверджеється інформацією з єдиного веб-порталу використання публічних коштів.

Надана представником відповідача у судогвому засіданні 29.10.2019р. копія акту готовності обєкта до експлуатації не приймається судом в якості належного та допустимого доказу, оскільки по-перше надана на стадії розгляду справи по суті без зазначення поважних причин неможливості подання доказу на стадії підготовчого провадження, по-друге не засвідчена належним чином і по-третє не містить дати складення, отже не може підтвердити чи спростувати певні обствини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від підписання акту приймання - передачі виконаних робіт та їх оплати протягом десяти робочих днів.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання грошових зобов`язань за договором підряду №228 від 06.06.2016р. утворилась та має місце заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 56 587,73 грн.

Таке невиконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як їх порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором №228 від 06.06.2016р. у розмірі 56 587,73 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо 3% річних за періоди з 18.12.2018р. по 20.06.2019р., суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 855,80 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо інфляційних витрат за заявлений період, суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 2 376,68грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає, що останні не підлягають задоволенню, оскільки стягнення пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт умовами договору №228 від 06.06.2016р. не передбачено, отже вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку не дотримані.

Щодо позивних вимог позивача про стягнення збитків у розмірі 8 488,16 грн., суд виходить з наступного:

Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

В статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Згідно з нормами частини 1 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Упущена вигода - це доход або прибуток, який міг би одержати суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності в разі здійснення зовнішньоекономічної операції і який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього, якщо розмір його передбачуваного доходу або прибутку можна обґрунтувати.

При цьому, враховуючи приписи ч.4 ст. 623 ЦК України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Такий правовий висновок закріплений у постанові Верховного Суду від 15.10.2019р. у справі

Суд зазначає, що чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено саме на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками.

В підтвердження наявності факту збитків у вигляді упущеної вигоди позивач посилається на зміну системи оподаткування останнього з єдиного податку за ставкою 5% на загальну систему оподаткування, внаслідок чого він став платником податку на додану вартість за ставкою 20%., таким чином у період до 01.01.2019р. зобов`язання зі сплати податку, у випадку належного виконання відповідачем грошових зобов`язань за спірним договором, становила б 2 829,39 грн., однак на теперішній час становить 11 317,55 грн.

Проте, позивачем не надано суду доказіву сплати податку на додану вартість у визначеному розмірі.

Крім того, позивачу слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Однак, аналіз наявних у справі матеріалів зумовлюють висновок про недоведеність позивачем наявності безумовного наслідку протиправної поведінки відповідача у вигляді порушення строків оплати і збитками з огляду на те, що реєстрація позивача як платника податку на додатну вартість зі ставкою 20% у контролюючому органі, є правом останнього, а також обов`язком у передбачених Податковим кодексом України випадках.

Отже, підстави для задоволення вимог позивача про стягнення збитків у розмірі 8 488,16 грн. відсутні.

Судовий збір у відповідності до вимог ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інноваційна компанія «Трансбуд Технолоджі» , м. Дніпро до Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства» , м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 78 492,52 грн., з яких 56 587,73 грн. - сума основного боргу, 10 184,15 грн. - пеня, 855,80 грн. - 3% річних, 2 376,68 грн. - інфляційні витрати, а також збитки у розмірі 8 488,16 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Соборна, 7; код ЄДРПОУ 03361508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інноваційна компанія «Трансбуд Технолоджі» (49008, м. Дніпро, вул. Театральна, 2, офіс 407; код ЄДРПОУ 38114886) заборгованість у розмірі 59 820,21 грн., з яких 56 587,73 грн. - сума основного боргу, 855,80 грн. - 3% річних, 2 376,68 грн. - інфляційні витрати та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1463,99 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua