Ухвала

від 30.10.2019 по справі 905/515/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

30.10.2019р. Справа №905/515/19

за заявою від 21.10.2019р. №17/1127-2742 Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м.Краматорськ

про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/515/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сигма Капітал , м.Запоріжжя

до відповідача Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м.Краматорськ

про стягнення трьох процентів річних та інфляції в сумі 596403,76 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.

Представники сторін:

від позивача: Припишна О.С.

від відповідача: Харитонова М.І.

В засіданні суду брали участь:

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.10.2019р. по справі №905/515/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сигма Капітал , м.Запоріжжя задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сигма Капітал три проценти річних в сумі 200821,00 грн. та інфляцію в сумі 596081,21 грн., судовий збір в сумі 11953,53 грн.

23.10.2019р. до суду від Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь надійшла заява від 21.10.2019р. №17/1127-2742 про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/515/19.

Ухвалою суду від 24.10.2019р. повідомлено сторони про розгляд заяви від 21.10.2019р. №17/1127-2742 Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м.Краматорськ про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/515/19 в судовому засіданні 30.10.2019 року о 12:30 год.

25.10.2019р. до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення суду від 10.10.2019р. по справі №905/515/19.

В судове засідання 30.10.2019р. з`явилися представники сторін, позивач надав заперечення проти клопотання відповідача.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення по справі №905/515/19, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Разом з тим, відповідно до ст.160 Господарського процесуального кодексу України суд може відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

За приписом ч.ч.1, 2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно положень ч.4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує : 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, розстрочка це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими ГПК України.

При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.18р. року у справі №920/199/16.

Приписами ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як встановлено, виходячи зі змісту заяви відповідача, останнім заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2019р. по справі №905/515/19 за наступним графіком: 1) до 30.11.2019р. - 100000,00 грн., 2) до 31.12.2019р. - 100000,00 грн., 3) до 31.01.2020р. - 100000,00 грн., 4) 29.02.2020р. - 100000,00 грн., 5) 31.03.2020р. - 100000,00 грн., 6) до 30.04.2020р. - 100000,00 грн., 7) до 31.05.2020р. - 100000,00 грн., 8) до 30.06.2020р. - 108855,74 грн.

В обґрунтування своєї заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області у справі №905/515/19 заявник посилається на наступні обставини:

- наявність загрози банкрутства боржника при необхідності відразу виконати судове рішення перед ТОВ Сигма Капітал , а саме сплатити заборгованість в загальній сумі 808855,74 грн.;

- за штатним розкладом на підприємстві працює 1436 працівників, яким внаслідок такої ситуації загрожує звільнення;

- обставини, що утрудняють виконання рішення саме в даний момент і можливість його виконання.

Зокрема, за твердженням заявника, у зв`язку з неплатоспроможністю замовників різко зменшилася кількість замовлень на вироблену ПАТ Енергомашспецсталь продукцію, існують випадки відмови контрагентів від вже замовленої нашому підприємству продукції, а також випадки несвоєчасної оплати вже виготовленої та відвантаженої ПАТ Енергомашспецсталь продукції. Внаслідок зменшення оборотних активів ПАТ Енергомашспецсталь не має можливості погасити заборгованість всієї кредиторської заборгованості, за якою настав термін оплати. Як наслідок цього, контрагенти звертаються до судових інстанцій, відділи державної виконавчої служби та приватних виконавців для примусового стягнення грошових коштів. Водночас, у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ПАТ Енергомашспецсталь боргу на користь юридичних осіб. Крім того, виконавчі провадження зі стягнення боргу відкриті і приватними виконавцями. Також стягнення суми боргу за рішенням без розстрочення виконання рішення суду зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, сплатити заробітну плату працівникам підприємства, а також провести обов`язкові платежі з податків та зборів.

Разом з тим, при недостатності оборотних коштів, в 2016-2018р.р. для стабільної та безперервної роботи підприємства (тобто для недопущення відключення від електроенергії та газопостачання, що потягло б за собою фактичну зупинку підприємства, результатом якого буде неможливість розрахуватись ані з кредиторами, ані з працівниками, ані сплатити обов`язкові платежі та збори), в свою чергу проводиться оплата за отриману електроенергію та природний газ. В 2018-2019рр. було сплачено заборгованість за електроенергію понад 176млн., за природний газ сплачено понад 69 мил. грн. Відповідач, також наголошує на тому, що за укладеним мировими угодами між їхнім підприємством та ТОВ Високовольтні мережі , ПАТ НАК Нафтогаз України щомісячні платежі на користь зазначених контрагентів складають 6176891,00 грн. та 7507505,77 грн. відповідно.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем до заяви додано: копію балансу (звіту про фінансовий стан) на 30 червня 2019р., копію звіту про взаєморозрахунки з нерезидентами станом на 30 червня 2019р., копію довідки ПАТ «Енергомашспецсталь» від 18.10.2019р. №17/1123 за підписом головного бухгалтера по заробітній платі, копію довідки ПАТ «Енергомашспецсталь» від 18.10.2019р. №11/275 про чисельність працівників начальника відділу забезпечення персоналом, копії ухвали господарського суду Донецької області від11.04.2019р. по справі №905/1660/18 про затвердження мирової угоди між ТОВ ДТЕК Високовольтні мережі та ПАТ Енергомашспецсталь , ухвали Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2019р. по справі №905/1538/17 про затвердження мирової угоди між ТОВ ДТЕК Високовольтні мережі та ПАТ Енергомашспецсталь , ухвали господарського суду Донецької області від 06.03.2019р. по справі №905/1488/15 про затвердження мирової угоди між ПАТ НАК Нафтогаз України та ПАТ Енергомашспецсталь , ухвали господарського суду Запорізької області від 04.03.2019р. по справі №908/1866/15-г про затвердження мирової угоди між ПАТ НАК Нафтогаз України та ПАТ Енергомашспецсталь , ухвали господарського суду Донецької області від 06.03.2019р. по справі №905/340/18 про затвердження мирової угоди між ПАТ НАК Нафтогаз України та ПАТ Енергомашспецсталь , рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2019р. по справі №922/922/19, копію претензії до ПАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат на суму 6149980,30 грн., копію претензії до ВАТ Запоріжсталь на суму 3488008,77 грн., копію претензії до ПАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча на суму 11102396,22 грн., копію претензії АТ Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш на суму 3576715,40 грн., копію рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.05.2019р. по справі №200/3634/19-а, копію договору поставки №24/2017-7Л від 21.06.2017р. та додатків до нього, копію контрактів №58/2016-UMP-PR від 11.05.2017р., №68/2018- UMP-PR 15.01.2018р. та специфікацій до них.

Позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача а надання йому розстрочення виконання судового рішення, стверджуючи про ті обставини, що:

- для виправдованості затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів, а матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами;

- заборгованість відповідача перед позивачем виникла ще в 2016 р., та після подання позовної заяви відповідач безпідставно затягував розгляд справи шляхом подання скарг та заяв;

- відповідач намагається відкласти погашення заборгованості, не маючи на меті реального виконання рішення суду;

- посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан підприємства як на підставу для надання відстрочки не заслуговує на увагу, оскільки не є тією виключною обставиною, яка унеможливлює виконання зобов`язання, а є наслідком комерційного ризику відповідача та тільки він несе тягар несприятливих наслідків такої діяльності, а не його контрагент;

- відповідач систематично надає до суду звіт про взаєморозрахунки з нерезидентами станом на 30.09.2017р., баланс за вересень 2018р. та інші документи, датовані 2017-2018р.р., що не може слугувати належним доказом фінансового стану відповідача, так як з моменту їх складання до моменту надання в суд пройшло рік-два, за які фінансовий стан відповідача змінився;

- надані відповідачем до заяви докази свідчать про здійснення останнім певної господарської діяльності , а ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання та відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності безпосередньо відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони.

Разом з тим, позивач у судовому засіданні 30.10.2019р. наголосив про власний фінансовий стан, який вважає більш скрутнішим ніж фінансовий стан відповідача, у зв`язку з наявністю заборгованості перед банківськими установами, скороченням штату працівників товариства з 11 до 3 осіб, відсутність оборотних коштів для здійснення господарської діяльності та, відповідно для виплати заробітної плати і сплати податків.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Згідно положень ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено правило, згідно якого суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За висновками суду, надані відповідачем до свого клопотання докази свідчать про здійснення останнім певної господарської діяльності. Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а, відповідно, нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності безпосередньо відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони.

За змістом доданих відповідачем до клопотання копій процесуальних документів, якими було затверджено мирові угоди, укладені відповідачем, судом встановлено факт наявності у відповідача досить значної заборгованості перед іншими контрагентами. Проте, жодного доказу, який й би свідчив про належне виконання відповідачем затверджених мирових угод згідно із встановленими графіками, відповідачем суду у даній справі не представлено.

Доказів вчинення реальних дій, направлених на стягнення заборгованості зі своїх контрагентів, відповідачем до справи також не надано.

При цьому, у справі відсутні жодні фінансові документи відповідача, зі змісту яких суд міг би здійснити аналіз між розміром грошових коштів, які надходять на адресу відповідача, та, які ним сплачуються на виконання умов мирових угод.

Таким чином, надані відповідачем докази свідчать про наявність у останнього значної заборгованості не лише перед позивачем у цій справі, доказів погашення відповідачем даної заборгованості матеріали справи не містить, доказів отримання будь-яких грошових коштів відповідачем не надано.

За таких обставин, враховуючи викладене, заява від 21.10.2019р. №17/1127-2742 Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м.Краматорськ про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/515/19 підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 79, 86, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви від 21.10.2019р. №17/1127-2742 Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь , м.Краматорськ про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/515/19.

В судовому засіданні 30.10.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 04.11.2019р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина