Рішення

від 30.10.2019 по справі 910/6992/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.10.2019Справа № 910/6992/19 Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Бородині В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РА ЛОГІСТИК"

До Дочірнього підприємства Фірма "Екотехніка-К"

Про стягнення 43 505 грн. 28 коп.

за зустрічним позовом Дочірнього підприємства Фірма "Екотехніка-К"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РА ЛОГІСТИК"

про стягнення 193 607 грн. 45 коп. збитків.

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача за первісним позов Дочірнє підприємство Фірма ЕКОТЕХНІКА-М

За участі представників учасників справи згідно протоколу

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/6992/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РА ЛОГІСТИК" до Дочірнього підприємства Фірма "Екотехніка-К" про стягнення 43 505,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за первісним позовом не виконані зобов`язання щодо оплати за надані у лютому 2018 р. транспортно-експедиторські послуги відповідно до Договору №29/07 від 29.07.2013 у розмірі 38 446,20 грн. - сума основної заборгованості, 3 719,26 грн. - інфляційних втрат, 1 339,82 - 3% річних, що разом складає 43 505,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/6992/19, вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

08.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Дочірнього підприємства Фірма "Екотехніка-К", в якій він просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РА ЛОГІСТИК" 193 607,45 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2019 зустрічну позовну заяву Дочірнього підприємства Фірма "Екотехніка-К", залишено без руху.

26.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Дочірнього підприємства Фірма "Екотехніка-К" про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 прийнято зустрічний позов до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом та призначено підготовче засідання на 21.08.2019.

08.08.2019 представником позивача за первісним позовом до Господарського суду міста Києва подано клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, а саме копію коносаменту №MSCUWH049212.

20.08.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва представником позивача за первісним позовом подано клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, а саме: - коносамент № MSCUWH049212; - товарно-транспортну накладну (CMR) №7; - наряд №7 від 16.02.2018; - видатковий ордер; - декларацію ЕЕ №UA125200/2018/634402.

20.08.2019 до Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "РА Логістик" подано відповідь на відзив, в якому позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач за первісним позовом обґрунтовує свою думку лише на рахунках та актах виконаних робіт, які не підписані та не містять печаті, в той час як позивачем за первісним позовом подано та долучено до матеріалів справи письмові докази, які підтверджують факт надання послуг з організації транспортно-експедиторського обслуговування контейнера MSCU9277800.

20.08.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Товариством з обмеженою відповідальністю "РА Логістик" подано клопотання про витребування доказів по справі, в якому позивач за первісним позовом просить суд: - витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "МШК Україна" документи, які підтверджують надання послуг з організації перевалки вантажу контейнера MSCU9277800 на підставі коносаменту №MSCUWH049212; - витребувати у Одеської митниці ДФС всі наявні документи, щодо митного оформлення вантажу контейнера MSCU9277800 на підставі коносаменту №MSCUWH049212, товарно-транспортної накладної (CMR) №7 з печаткою Одеської митниці ДФС від 19.02.2018, код товару: 1805000010; опис товару: какао порошок у вигляді дрібнодисперсного порошку коричневого кольору без додавання цукру чи інших підсолоджуючих речовин за ЕЕ № UA125200/2018/634402; - витребувати у Київської митниці ДФС всі наявні документи, щодо митного оформлення вантажу контейнера MSCU9277800 на підставі коносаменту №MSCUWH049212, товарно-транспортної накладної (CMR) №7 з печаткою Одеської митниці ДФС від 19.02.2018, код товару:1805000010; опис товару: какао порошок у вигляді дрібнодисперсного порошку коричневого кольору без додавання цукру чи інших підсолоджуючих речовин за ЕЕ № UA125200/2018/634402.

Крім того, 21.08.2019 до Господарського суду міста Києва від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про закриття провадження у справі №910/6992/19 за зустрічною позовною заявою про відшкодування збитків по договору, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "РА Логістик" зазначає про те, що Господарським судом Одеської області розглянуто справу №916/2455/18 за результатом розгляду якої ухвалено рішення від 19.02.2019 про відмову в задоволенні позову ДП Фірма "Екотехніка" до ТОВ "РА Логістик" та ДП "Контейнерний термінал Одеса "Компанії "ЕЙЧ ЕЙ Е ЛЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ", а отже, на думку позивача за первісним позовом, суб`єктний склад сторін, предмет та підстави позову у зустрічній позовній заяви по справі № 910/6992/19 та №916/2455/18 є однаковими, що свідчить про наявність підстав для закриття провадження за зустрічною позовною заявою у справі №910/6992/19.

21.08.2019 представником позивача за первісним позовом подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд повідомляє, що судове засідання призначене на 21.08.2019 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному.

Ухвалою суду від 03.09.2019 підготовче засідання призначено на 18.09.2019.

04.09.2019 через канцелярію суду від представника відповідача за первісним позовом надійшов відзив на первісну позовну заяву.

09.09.2019 через канцелярію суду від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача за первісним позовом Дочірнє підприємство Фірма ЕКОТЕХНІКА-М .

04.09.2019 через канцелярію суду від представника відповідача за первісним позовом надійшла заява про уточнення позовних вимог по зустрічній позовній заяві.

В судовому засідання 18.09.2019 оголошено перерву до 02.10.2019.

02.10.2019 через канцелярію суду від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача за первісним позовом Дочірнє підприємство Контейнерний термінал Одеса компанії Ейч ейч ел ей інтернешенл ГМБХ , клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого засідання та відзив на зустрічну позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 02.10.2019, задоволено клопотання позивача за первісним позовом про залучення ДП "Екотехніка-М" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відмовлено в задоволенні залучення ДП "Контейнерний термінал Одеса" "Компанії "ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ" в якості 3-ї особи на стороні відповідача за зустрічним позовом, яка не заявляє самостійних вимог.

16.10.2019 через канцелярію суду від представника ДП "Екотехніка-М" надійшов відзив на позовну заяву за первісним позовом.

16.10.2019 через канцелярію суду від представника позивача за первісним позовом надійшли пояснення за зустрічним позовом.

17.10.2019 протокольною ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено до розгляду по суті на 30.10.2019.

21.10.2019 через канцелярію суду від представника позивача за первісним позовом надійшли пояснення за зустрічним позовом.

В судове засідання призначене на 30.10.2019 з`явились представники позивача та відповідача за первісним позов та надали пояснення по суті справи, представники третьої особи в судове засідання не з`явились.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 25.09.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позов підлягають задоволенню, а провадження за зустрічним позовом закриттю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю РА ЛОГІСТИК (далі - позивач за первісним позовом, експедитор) та Дочірнім підприємством ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К (далі - відповідач за первісним позовом, замовник) було укладено договір № 29/07 транспортно-експедиторського обслуговування.

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а експедитор зобов`язується організовувати за рахунок замовника транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних вантажів по території України та в міжнародному сполученні, а також надання інших послуг клієнту за узгодженням сторін.

Вказаний договір за своєю правовою природою являється договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно п. 4.1.1. Договору перелік наданих послуг, а також вартість послуг експедитора встановлюється за погодженням сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, лютому 2018 року, експедитор надавав послуги замовнику за Договором з організації Транспортно-експедиторського обслуговування за маршрутом ОМТП - м. Київ, контейнер MSCU9277800 та зберігання даного контейнера.

Під організацією транспортно-експедиторського обслуговування розуміється діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Згідно з п. 2.2.1. Договору замовник має право укладати договори та інші угоди з транспортними, експедиторськими, тощо організаціями для виконання своїх обов`язків згідно даного Договору.

Для належного виконання послуг з організації транспортно-експедиторського обслуговування за маршрутом ОМТП - м. Київ, контейнер MSCU9277800 та зберігання даного контейнера, експедитор звернувся до сторонніх організацій за отриманням послуг з: організації перевалки вантажу; страхування вантажу; зберігання вантажу; автоперевезення вантажу за маршрутом ОМТП - м. Київ, контейнер MSCU9277800.

Вказане підтверджується рахунками на оплату послуг, а саме: рахунок № ILINV0224618 від 16.02.2018 на оплату послуг з організації перевалки вантажу (контейнера MSCU9277800); рахунок-фактура № ГД008-2-134144-512-003 від 19.02.2018 на оплату послуг з страхування вантажу (контейнера MSCU9277800); рахунок (інвойс) № 5000 від 21.02.2018 на оплату послуг з зберігання (контейнера MSCU9277800); рахунок-фактура № СФ-0000021 від 26.02.2018 на оплату послуг з автоперевезення вантажу за маршрутом ОМТП - м. Київ, контейнер MSCU9277800.

Дані послуги були надані у встановлений строк, якісно та сплачені експедитором в повному обсязі та в визначений строк, що підтверджується виписками по рахунку від 19.02.2018 p., 22.02.2018 р. та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000021 від 26.02.2018 р.

Таким чином, позивач за первісним позовом свої зобов`язання за вказаним Договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу за первісним позовом послуги з організації транспортно-експедиторського обслуговування (за маршрутом ОМТП - м. Київ,контейнер MSCU9277800 та зберігання даного контейнера) в встановлений Договором строк, якісно та в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.1.4. Договору замовник сплачує послуги експедитора протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів після отримання всіх оригіналів документів (податкових накладних, CMR, актів наданих послуг) та поставки контейнера в місце розвантаження.

Підтвердженням належного виконання послуг з організації транспортно-експедиторського обслуговування (за маршрутом ОМТП - м. Київ, контейнер MSCU9277800 та зберігання даного контейнера) є підписана та скріплена печаткою ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR).

Осудом встановлено, що міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), яка підтверджує факт поставки контейнера MSCU9277800 в місце розвантаження містить в собі технічну помилку, а саме в графі п. 24 міститься печатка ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - М замість печатки ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К .

Вказана обставина пояснюється тим що ТОВ РА ЛОГІСТИК надавало послуги з транспортно-експедиторського обслуговування на договірних основах і ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - М і ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К , яка є відповідачем за первісним позовом по даній справі. Жодних претензій стосовно не поставлення контейнера MSCU9277800 в місце розвантаження від відповідача за первісним позовом на адресу позивача за первісним позовом не надходило, що підтверджує факт виконання умов вищевказаного Договору.

В матеріалах справи на підтвердження того, що доставка контейнера MSCU9277800 здійснювалась відповідачу за первісним позовом наявні письмові докази, а саме коносамент № MSCUWH049212, де вантажоодержувачем контейнера MSCU9277800 є саме ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К ; товарно-транспортна накладна (CMR) № 7, де вантажоодержувачем контейнера MSCU9277800 є саме ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К , місце розвантаження якого розташоване за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н., с. Балико-Щученка, вул. Героїв Дніпра, 50А; наряд № 7 від 16.02.2018 p., відповідно до якого вбачається, що вантажоодержувачем контейнера MSCU9277800 є саме ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К , експедитором/зберігачем є ТОВ РА ЛОГІСТИК ; видатковий ордер, відповідно до якого вбачається, що вантажоодержувачем контейнера MSCU9277800 є саме ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К , експедитором є ТОВ РА ЛОГІСТИК ; декларація EE № UA125200/2018/634402, де одержувачем контейнера MSCU9277800 є саме ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К .

Таким чином, всі без виключення письмові докази (коносамент № MSCUWH049212, Г товарно-транспортна накладна (CMR) № 7, наряд № 7 від 16.02.2018 p., видатковий ордер, декларація EE № UA125200/2018/634402) підтверджують факт надання позивачем за первісним позовом послуг з організації транспортно-експедиторського обслуговування контейнера MSCU9277800 саме ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К та отримання останнім вказаних послуг.

За результатом наданих послуг з організації транспортно-експедиторського обслуговування (за маршрутом ОМТП - м. Київ, контейнер MSCU9277800 та зберігання даного контейнера) та на виконання умов укладеного Договору № 29/07 від 29.07.2013 p., експедитор виставив замовнику рахунок-фактури № СФ-0000009 від 26.02.2018 на оплату разом з актом наданих послуг № ОУ-0000009 від 26.02.2018 , який відповідач за первісним позовом зобов`язаний був сплатити протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів. Останній день для здійснення відповідачем за первісним позовом оплати за Договором є - 19.03.2018.

Проте, станом на сьогоднішній день оплати наданих позивачем за первісним позовом послуг з організації транспортно-експедиторського обслуговування (за маршрутом ОМТП - м. Київ, контейнер MSCU9277800 та зберігання даного контейнера) за Договором відповідачем за первісним позовом здійснено не було , грошові кошти у розмірі - 38 446 грн. 20 коп.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем за первісним позовом було забезпечено надання послуг відповідачу за первісним позовом, які ним були прийняті, однак останнім не відшкодовано позивачу за первісним позовом надані послуги на суму 38 446 грн. 20 коп.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 4.1.4 Договору заборгованість відповідача за первісним позовом за Договором становить 38 446 грн. 20 коп., а строк виконання грошового зобов`язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окрім того, позивачем за первісним позовом заявлено вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 1 339 грн. 82 коп. 3% річних 3 719 грн. 26 коп. інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. М 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" (з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466 та на лист Верховного суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. № 62-97р) зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних с способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64). За таких обставин, на відміну від пені, 3% річних та інфляційні втрати розраховуються за весь період прострочення, а не за шість місяців.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних та інфляційних витрат є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 3 % та інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання підлягає задоволенню в сумі 1 339 грн. 82 коп. 3% річних 3 719 грн. 26 коп. інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання.

В обґрунтування зустрічного позову позивач за зустрічним позовом посилається на те, що за умовами договору відповідач за зустрічним позовом провів внутрішньо портове експедирування, отримання та доставку автотранспортом контейнера № ARKU8589407. 28.10.2016 контейнер № ARKU8589407 прибув на адресу ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К : Україна, Київська обл., Кагарлицький р-н., с. Балико-Щученка, вул. Героїв Дніпра, 50А. Після відкриття контейнера було виявлено, що вантаж зазнав пошкоджень в результаті підтоплення, візуальний рівень води зовні і всередині контейнера досягла орієнтовно 1-го метра. Для оцінювання завданої шкоди та проведення експертизи товару ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К було запрошено експерта Київської торгово-промислової палати. За результатами проведення експертизи виявлено, що вся партія товару не відповідає по органолептичним і мікробіологічним показникам (акт експертизи № 1-1446 від 31.10.2016 p.). Оскільки послуги за договором № 29/07 від 29.07.2013 р. надані неякісно позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути на його користь 898 302 грн. 07 коп. (частина понесених фактичних витрат).

З урахуванням змісту зустрічного позову, предметом позову є вимога про стягнення з ТОВ РА ЛОГІСТИК на користь ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К збитки у розмірі 898 302 грн. 07 коп. (частина понесених фактичних витрат); підставою позову є неналежне виконання умов договору № 29/07 від 29.07.2013 p., що підтверджується актом експертизи № 1-1446 від 31.10.2016 р.

Разом з тим судом встановлно, наявність рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/2455/18 від 19.02.2019 p., яким у задоволенні позову ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К до ТОВ РА ЛОГІСТИК та ДП КОНТЕЙНЕРНИЙ ТЕРМІНАЛ ОДЕСА КОМПАНІЇ ЕЙЧ ЕЙЧ ЕЛ ЕЙ ІНТЕРНЕШНЛ ГМБХ про стягнення коштів у розмірі 1 634 378 грн. 34 коп. - відмовлено в повному обсязі.

Факт набрання рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/2455/18 від 19.02.2019 законної сили перевірено завдяки інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень.

В межах обох справ позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неналежне виконання умов договору № 29/07 від 29.07.2013 р.

В межах обох справ, в підтвердження обставин, якими ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К обґрунтовує свої позовні вимоги є: договір № 29/07 від 29.07.2013 р. та акт експертизи № 1-1446 від 31.10.2016.

Отже, предмет справи № 910/6992/19 (зустрічна позовна заява) та предмет справи № 916/2455/18 є абсолютно тотожними.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України).

Зі змісту вказаних норм права можна дійти висновку, що метою запровадження законодавцем зазначених норм є уникнення можливості різних висновків та тлумачень щодо одних і тих самих правовідносин, що виникли між сторонами.

Також зазначені норми виступають запобіжником проти можливості зловживанням стороною своїм правом на доступ до суду у спосіб подання нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідає принципу юридичної визначеності та сталості судового рішення.

З аналізу наведених положень Господарського процесуального кодексу України можна дійти висновку, що передумовою для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, в контексті п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами. При цьому, обґрунтованим буде судове рішення про закриття провадження у справі лише тоді коли наявні всі три перелічені складові.

Предметом позову - є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Предметом справи № 910/6992/19 (зустрічна позовна заява) та № 916/2455/18 є матеріально-правова вимога про стягнення з ТОВ РА ЛОГІСТИК на користь ДП ФІРМА ЕКОТЕХНІКА - К збитки у розмірі 898 302 грн. 07 коп. (частина понесених фактичних витрат) за неналежне виконання умов договору № 29/07 від 29.07.2013 р.

Підставою позову є неналежне виконання умов договору № 29/07 від 29.07.2013 р.

Враховуючи наведене, можна дійти до висновку, що суб`єктний склад сторін, предмет та підстави позову у справах № 910/6992/19 (зустрічна позовна заява) та № 916/2455/18 є абсолютно тотожними, що свідчить про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/6992/19 (зустрічна позовна заява), з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України у взаємному зв`язку із п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Стосовно заявлених позивачем за первісним позовом до стягнення 10 900 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України).

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

На підтвердження надання адвокатських послуг, представником позивача за первісним позовом надано: Договір про надання правової допомоги № 01-04/19 від 01.04.2019, перелік послуг, що зобов`язується надати адвокат від 20.05.2019, копію рахунку за та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я адвоката Уртаєва О.І.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку позовної заяви, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, а також те, що жодних заперечень від відповідача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу адвоката до суду не надходило, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 900 грн. 00 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РА ЛОГІСТИК" до Дочірнього підприємства Фірма "Екотехніка-К" про стягнення 43 505 грн. 28 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі, провадження у справі за зустрічною позовною заявою Дочірнього підприємства Фірма "Екотехніка-К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РА ЛОГІСТИК" про стягнення 193 607 грн. 45 коп. збитків - закриттю.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача за первісним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РА ЛОГІСТИК" до Дочірнього підприємства Фірма "Екотехніка-К" про стягнення 43 505 грн. 28 коп . задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Фірма "Екотехніка-К" (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 60; ідентифікаційний код 23510703) на користь вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РА ЛОГІСТИК" (65029, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 32, прим. 1; ідентифікаційний код 38722395) основний борг у розмірі 38 446 (тридцять вісім тисяч чотириста сорок шість) грн. 20 коп., 1 339 (одна тисяча триста тридцять дев`ять) грн. 82 коп. - 3% річних та 3 719 (три тисячі сімсот дев`ятнадцять) грн. 26 коп. - інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та 10 900 (десять тисяч дев`ятсот) грн. 00 коп. - витрати на правову допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Провадження у справі за зустрічною позовною заявою Дочірнього підприємства Фірма "Екотехніка-К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РА ЛОГІСТИК" про стягнення 193 607 грн. 45 коп. збитків - закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 04.11.2019

Суддя М.О. Лиськов