Рішення

від 04.11.2019 по справі 910/12329/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2019Справа № 910/12329/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРАН ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛМЕДГРУП"

про стягнення 165586,18 грн,

Суддя Гумега О.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОРАН ГРУП" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛМЕДГРУП" (відповідач) про стягнення 165586,18 грн, з яких: 153340,00 грн - заборгованість за Договором № 22 від 22.05.2019, 11263,13 грн - пеня, 983,05 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору № 22 від 22.05.2019 після здійсненої відповідачем 50% передоплати поставив відповідачу обладнання, проте відповідач не сплатив позивачу залишку ціни поставленого обладнання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12329/19 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

27.09.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про уточнення (зменшення) позовних вимог. Зазначеною заявою позивач повідомив, що відповідач 09.09.2019 після звернення позивача до суду, оплатив заборгованість за Договором № 22 від 22.05.2019 у розмірі 153 340,00 грн та на підтвердження наведеного долучив копію платіжного доручення № 422 від 09.09.2019. У зв`язку з наведеними обставинами, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 11 691,64 грн та 1020,64 грн 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно п.2, ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що до наведеної заяви позивачем долучено копію платіжного доручення № 422 від 09.09.2019 про сплату ТОВ "ГЛОБАЛМЕДГРУП" на користь ТОВ "ЛОРАН ГРУП" часткової оплати за товар згідно рахунку № 24 від 22.05.2019 на суму 153 340,00 грн.

Позовна заява направлена до суду засобами поштового зв`язку 05.09.2019, та надійшла до суду 09.09.2019, а тому твердження позивача про сплату основного боргу після звернення позивача до суду підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем змінено періоди нарахування штрафних санкцій, а тому фактично збільшено розмір позивних вимог в частині нарахування штрафних санкцій.

Дослідивши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та додані до неї докази, суд встановив, що така заява подана позивачем з дотриманням приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і законні інтереси інших осіб, у зв`язку з чим заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, новою ціною позову, виходячи з якої має розглядатися спір є 12 712,51 грн, з яких: 11 691,64 грн пені та 1020,64 грн 3% річних.

07.10.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив суд у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРАН ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛМЕДГРУП" про стягнення 165586,18 грн відмовити повністю.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено: позовну заяву, заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, відзив на позовну заяву та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на таке.

Між ТОВ "JIOPAH ГРУП" (далі - позивач, продавець) та ТОВ "ГЛОБАЛМЕДГРУП" (далі - відповідач, покупець) було укладено Договір № 22 від 22 травня 2019, за умовами якого позивач зобов`язується передати обладнання, згідно Додатку № 1 "Специфікація" до Договору, та на умовах які визначені Договором, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити обладнання на умовах Договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, продавець зобов`язується поставити обладнання в термін до 30-ти календарних днів, але не перевищувати 40-денний термін після отримання 50% передоплати згідно п. 6.1. Договору.

Згідно платіжного доручення № 246 від 27.05.2019, відповідач перерахував позивачу передоплату за Договором № 22 від 22.05.2019 у розмірі 153 340,00 грн, що складає 50% від договірної ціни.

19.06.2019 позивачем було передано відповідачу обладнання, у кількості та в асортименті передбаченому Специфікацією до Договору № 22 від 22.05.2019 року, що підтверджується видатковою накладною № 15 від 19.06.2019 року та Актом прийому-передачі товару від 19.06.2019 року (копії додаються).

Відповідно до 6.5. Договору визначено, що покупець здійснює оплату інших 50% (153 400,00 грн) від суми, визначеної в Специфікації по факту поставки товару, однак відповідач зазначеного обов`язку щодо оплати товару не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з ТОВ "ГЛОБАЛМЕДГРУП" 153 340,00 грн основного боргу, 11 263,13 грн пені, 983,05 грн 3% річних.

Після звернення позивача з відповідним позовом до суду, відповідачем платіжним дорученням № 422 від 09.09.2019 було сплачено позивачу 153 340,00 грн основного боргу за Договором № 22 від 22.05.2019, у зв`язку з чим позивач зменшив розмір позовних вимог та подав відповідну заяву, якою враховуючи норми ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. 530, 610, 625 Цивільного кодексу України та умови п. 7.4. Договору, просив суд стигнути з відповідача 11 691,64 грн пені та 1020,64 грн 3% річних.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог у відзиві на позовну заяву посилався на таке.

Відповідач перерахував на рахунок позивача відповідно до умов Договору попередню оплату у розмірі 153 340,00 грн. згідно платіжного доручення № 246 від 27.05.2019.

19.06.2019 позивач поставив відповідачеві обладнання, визначене у Додатку №1 до Договору.

09.09.2019 відповідач оплатив другу частину коштів, що підлягають сплаті відповідно до умов Договору у розмірі 153 340,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 422 від 09.09.2019.

Оскільки умовами Договору № 22 від 22.05.2019, не встановлено строк здійснення оплати інших 50% від вартості обладнання, а позивач не направляв жодних вимог або претензій відповідачеві щодо здійснення такої оплати та оскільки ТОВ "ГЛОБАЛМЕДГРУП" не відмовлялось від виконання взятих на себе зобов`язань, відповідач зазначає, що не може вважатися таким, що порушив умови Договору, а тому звернення ТОВ "ЛОРАН ГРУП" до суду з вимогою про стягнення з ТОВ "ГЛОБАЛМЕДГРУП" грошових коштів є передчасним.

У зв`язку з тим, що умовами Договору не визначено чіткий строк виконання зобов`язання з перерахування інших 50% оплати вартості обладнання, то вимога про стягнення неустойки (пені) та 3% річних, є безпідставною.

2. Норми права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 ЦК України)

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору № 22 від 22 травня 2019, свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначають права та обов`язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

22.05.2019 між ТОВ "JIOPAH ГРУП" та ТОВ "ГЛОБАЛМЕДГРУП" укладено Договір № 22.

Відповідно до п.п.1.1.- 1.2 Договору продавець зобов`язується передати, згідно Додатку № 1 "Специфікація" до Договору, що є невід`ємною частиною Договору та на умовах, які визначені Договором, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання на умовах Договору. Асортимент, кількість, ціна одиниці обладнання визначається в Додатку № 1 "Специфікація".

Згідно з наявним в матеріалах справи Додатком № 1 "Специфікація" визначено: найменування товару DE-300 цифровий дерматоскоп (виробник Firefly Global, США), кількість товару 22 шт., ціна за одинию товару 13 940,00 грн, загальна вартість товару разом з ПДВ 306 680,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору, продавець зобов`язується поставити обладнання в термін до 30-ти календарних днів, але не перевищувати 40-денний термін після отримання 50% передоплати згідно п. 6.1 даного Договору.

Вартість Договору становить 306 680,00 грн в т. ч. ПДВ 20 063,18 грн (п. 6.1. Договру).

Покупець здійснює попередню оплату протягом 3-ох (трьох) банківських днів після підписання Договору (п. 6.4. Договру).

Згідно платіжного дорученням № 246 від 27.05.2019, відповідач перерахував позивачу передоплату за Договором № 22 від 22.05.2019 у розмірі 153 340,00 грн, що складає 50% від договірної ціни.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Видаткової накладної № 15 від 19.06.2019 та копії Акту прийому-передачі товару від 19.06.2019 постачальник передав, а покупець прийняв обладнання, а саме: DE-300 цифровий дерматоскоп (виробник Firefly Global, США), у кількісті товару 22 шт., ціна за одинию товару 13 940,00 грн, загальною вартістю товару разом з ПДВ 306 680,00 грн. Зазначений акт підписаний представниками сторін без зауважень щодо кількості і якості товару.

Видаткова накладна № 15 від 19.06.2019 та копія Акту прийому-передачі товару від 19.06.2019 приймаються судом в якості належних доказів, які встановлюють факт отримання/передачі товару та приймання їх замовником за кількістю та якістю.

Відповідно до п.6.5 Договору покупець здійснює оплату інших 50% від суми зазначеної в Специфікації по факту поставки товару.

Твердження відповідача про відсутність встановленого у Договорі строку здійснення оплати інших 50% від вартості обладнання є безпідставним, з огляду на положення п. 6.5 Договору цей строк обліковується з дати поставки товару.

З наявний в матеріалах справи доказів, факт поставки товару судом встановлений - 19.06.2019. Отже, з 20.06.2019 відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо оплати, поставленого товару.

Фактично інші 50% від суми зазначеної в Специфікації, відповідач оплатив 09.09.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 422 від 09.09.2019 на суму 153 340,00 грн.

Таким чином, відповідач невчасно виконав зобов`язання щодо оплати інших 50% від вартості обладнання згідно п. 6.5 Договору.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 11 691,64 грн пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.4. Договору, у випадку несвоєчасної оплати обладнання з боку покупця в строки згідно умов даного Договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості, за кожний день прострочення таких оплат.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 11 691,64 грн пені за період з 20.06.2019 - 09.09.2019.

Ознайомившись з наведеним розрахунком пені, викладеним позивачем у позовній заяві, суд зазначає, що позивач не враховує, що день фактичної сплати суми заборгованості (09.09.2019), не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Суд визначає вірні періоди за які нараховується пеня: 20.06.2019 - 08.09.2019.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок суми пені за вищенаведені періоди, судом встановлено, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 11 602,88 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % у сумі 1020,64 грн за період з 20.06.2019 - 09.09.2019, суд зазначає, що відповідач допустив аналогічну помилку як і при розрахунку пені, не врахувавши день фактичної сплати суми заборгованості 09.09.2019, а тому суд зазначає, що вірні періоди за які нараховується 3 % річних - з 20.06.2019 - 08.09.2019.

Разом з тим, у наведеному позивач розрахунку визначено, що за період з 20.06.2019 - 09.09.2019 сума 3% річних складає 1020,87 грн, тоді як позивач у прохальній частині позовної заяви просить стягнути 1020,64 грн.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок суми 3 % за вірні періоди (з 20.06.2019 - 08.09.2019), судом встановлено, що розмір 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складають 1020,87 грн, водночас, враховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, відповідно до якої, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення 1 020,64 грн 3% річних.

4. Висновки суду.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРАН ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛМЕДГРУП" підлягають задоволенню в сумі 12 623,52 грн, з яких: 11 602,88 грн пені та 1 020,64 грн 3% річних.

5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві наведено попередній розрахунок суми судових витрат, який складається з 2 483,80 грн судового збору та 20 000,00 грн витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

Статтею 129 ГПК України встановлено порядок розподілу судових витрат, згідно якого:

- судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав,

- на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 1 частини 1 статті 129);

- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 4 статті 129);

При зверненні з позовною заявою до суду, позивачем сплачено судовий збір у відсотковому співвідношенні до ціни позову (165586,18 грн), що відповідно до квитанції № 0.0.14559399.1 від 05.09.2019 складає 2 483,80 грн судового збору.

Як встановлено судом, після сплати відповідачем на користь позивача суми основного боргу (153 340,00 грн), позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути 12 712,28 грн.

Враховуючи ціну позову з якої розглядався спір, після зменшення розміру позовних вимог, останній мав сплатити судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З таких обставин, судовий збір у сумі 1921,00 грн покладається на відповідача.

Щодо сплаченого позивачем судового збору в іншій сумі (562,80 грн), суд зазначає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1, ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Щодо витрат пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, суд зазначає таке.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, позивач надав: Договір про надання правничої допомоги від 06.08.2019, укладений між позивачем та Адвокатським бюро "Максима Пустового"; Додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги від 06.08.2019, якою визначено що розмір винагороди (гонорару) Бюро складає 20 000,00 грн (п.1.1.); Заключну виписку з рахунку представника позивача АБ "Максима Пустового" про надходження на його рахунок коштів у сумі 20 000,00 грн від позивача; Рахунок витрат на надання правової допомоги Адвокатським бюро "Максима Пустового" за Договором про надання правничої допомоги від 06.08.2019 з ТОВ "Лоран Груп", яким визначено дату та опис робіт, витрачений час та суму що підлягає до сплати, яка всього складає 18 500,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував щодо розміру судових витрат, викладених позивачем у позовній заяві, з посиланням на їх не обґрунтованість та не співмірність.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Рахунку витрат на надання правової допомоги Адвокатським бюро "Максима Пустового" за Договором про надання правничої допомоги від 06.08.2019 з ТОВ "Лоран Груп", представником позивача фактично виконані роботи на суму 18 500,00 грн. Доказів надання послуг в іншій частині з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, понесення позивачем пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги витрат підтверджується лише в сумі 18 500,00 грн, а тому враховуючи положення ч. 9 ст. 129 ГПК України саме в сумі 18 500,00 грн витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236-238, 241, 252, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛМЕДГРУП" (03061, м.Київ, вул. Шепелєва, буд. 6; ідентифікаційний код 39087100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРАН ГРУП" (04107, м.Київ, вул. Багговутівська, буд. 8/10; ідентифікаційний код 40571542 ) 11 602,88 грн (одинадцять тисяч шістсот дві гривні 88 копійок) пені, 1 020,64 грн (одну тисячу двадцять гривень 64 копійки) 3% річних, 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп) судового збору, 18 500,00 грн (вісімнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) витрати на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 04.11.2019

Суддя Гумега О.В.