Рішення

від 24.10.2019 по справі 915/1940/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року Справа № 915/1940/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Жолудя Олександра Вікторовича, АДРЕСА_1 (код ІПН НОМЕР_1 )

до відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573)

про визнання договору оренди землі поновленим та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди на умовах позивача

за участю представників сторін:

від позивача: Жолудь О . В . , паспорт серія НОМЕР_2 від 03.06.2016 року;

від відповідача: Кравченко О.А., довіреність № 37/02.02.01-22/08.06/14/19 від 04.01.2019 року.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернувся Фізична особа-підприємець Жолудь Олександр Вікторович з позовною заявою до відповідача Миколаївської міської ради, в якій просить суд:

1. Визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївською міською радою та фізичною особою-підприємцем Жолудєм Олександром Вікторовичем, який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 13.03.2014 № 10105, земельної ділянки кадастровий номер - 48101366900:072:02001:000747, загальною площею 61 кв.м., переданої для обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу з торговельним павільйоном по просп. Корабелів ріг просп. Жовтневого.

2. Визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 13.03.2014 № 10105, укладеною в редакції, яка викладена в прохальній частині позовної заяви.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 10.10.2019 року.

В судовому засіданні 10.10.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 24.10.2019 року.

В судовому засіданні 24.10.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про визнання договору оренди землі поновленим та визнання укладеною додаткової угоди. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо набуття позивачем права на поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", проте Миколаївська міська рада за відсутності будь-яких заперечень зволікає з укладанням додаткової угоди, що порушує права позивача. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 626, 729, 764 ЦК України, ст. 179 ГК України, ст. 1, 13, 33 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

26.09.2019 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15118/19).

Відповідач в письмовому відзиві на позов просить суд в позові відмовити.

Відповідач зазначає, що відповідно до висновку управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 25.11.2015 року № 17-6660, яким було погоджено питання продовження позивачу терміну оренди земельної ділянки, управлінням земельних ресурсів Миколаївської міської ради розроблено проект рішення міської ради (S-zr-507/10) Про продовження строку користування земельною ділянкою для обслуговування тимчасово розміщеної споруди по Корабельному району м. Миколаєва .

Відповідний проект рішення міської ради виносився на розгляд 41-ої та 42-ої сесії Миколаївської міської ради VII скликання, але за результатами голосування (недостатньої кількості голосів) не був підтриманий Миколаївською міською радою, в порядку передбаченому законодавством України.

Крім того, відповідач зазначає, що позовна вимога про визнання договорів оренди землі поновленими є неналежним способом захисту порушеного права.

В обґрунтування заперечень посилається на приписи ст. 13, 33 Закону України "Про оренду землі", ст. 3, 12 ЗК України, ст. 26, 59 Закону України Про місцеве самоврядування , ст. 15, 16 ЦК України та практику Верховного Суду.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за адресою по проспекту Корабелів ріг проспекту Жовтневого , м. Миколаїв зареєстровано земельну ділянку площею 61 кв. м. з кадастровим номером 4810136600:07:020:0007 (арк. 27-31).

13.03.2014 року між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ФОП Жолудь О.В. (орендар) було укладено договір оренди землі № 10105 (арк. 13-16).

Відповідно до п. 1.1 Договору Миколаївська міська рада на підставі рішення від 12.12.2013 № 36/37 продовжує ФОП Жолудю О.В. оренду земельної ділянки для обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу з торговельним павільйоном по пр. Корабелів ріг пр. Жовтневого, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно /Корабельний район/.

Відповідно до п. 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 61 /шістдесят один/ кв.м., у тому числі 29 кв. м. за функціональним призначенням - землі комерційного використання, 32 кв.м. за функціональним призначенням - землі громадського призначення, без права передачі її в суборенду (кадастровий № 4810136600:07:020:0007).

Відповідно до п. 2.2 Договору на земельній ділянці знаходиться зупиночний комплекс

Відповідно до 3.1 Договору договір діє до 12.06.2014. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за три місяці до спливу строку договору оренди землі.

Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.

Відповідно до 14.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його укладення.

Договір оренди підписано сторонами та скріплено печаткою орендодавця, а також зареєстровано у Миколаївський міській раді, про що у Книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 13.03.2014 року за № 10105.

Відповідно до Акту приймання-передачі земельної ділянки від 13.03.2014 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку для обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу з торговельним павільйоном по пр. Корабелів ріг пр. Жовтневого загальною площею 61 кв.м. (арк. 17).

В подальшому рішенням Миколаївської міської ради № 46/47 від 18.03.2015 року фізичній особі-підприємцю Жолудю О. В. продовжено на 1 рік з дати прийняття рішення строк оренди земельної ділянки (кадастровий № 4810136600:07:020:0007).

01.07.2015 року між сторонами було укладено Договір про зміни № 122-15 до договору оренди землі, яким сторони доповнили п. 1.1 Договору наступним: "Миколаївська міська рада на підставі рішення від 18.03.2015 за № 46/47 продовжує ФОП Жолудю О .В. оренду земельної ділянки (кадастровий номер № 4810136600:07:020:0007, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 319360548101) для обслуговування тимчасово розміщеного зупиночного комплексу з торговельним павільйоном по пр. Корабелів ріг пр. Жовтневого /Корабельний район/ за умови заміни існуючого кіоску на новий, відповідно до висновку управління містобудування та архітектури миколаївської міської ради від 20.06.2014 № 17/2749, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно".

Пункт 3.1 Договору доповнили наступним: "Договір діє до 18.03.2016 . Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку цього договору .

Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.

Договір про зміни підписано сторонами та скріплено печаткою орендодавця.

Договір зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у Книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 01.07.2015 року за № 122-15 (арк. 21).

17.09.2015 року позивач ФОП Жолудь О.В. звернувся до відповідача Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки (арк. 22).

Заяву від 17.09.2015 року отримано та зареєстровано в Миколаївській міській раді 17.09.2015 року за вх. № 007847.

Як вбачається з Опису документів до заяви позивачем додано наступні документи:

1. Копію статуту/паспорту. 2. Копію раніше укладеного договору оренди земельної ділянки. 3. Копію витягу з рішення міської ради. 4. Копію технічного паспорту. 5. Копію права власності. 6. Проект (паспорт опорядження фасаду, фото 10*15, топоплан М 1*500). 7. Висновок (+довідка) проектної організації щодо необхідних термінів завершення будівництва з нормативним обґрунтуванням і зазначенням відсотка вже виконаних будівельних робіт. 8. Витяг з державного земельного кадастру.

Суду не подано доказів долучення до заяви проекту додаткової угоди.

12.11.2015 року позивач ФОП Жолудь О.В. звернувся до відповідача Миколаївської міської ради з заявою, в якій просив видати рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки. Заяву від 12.11.2015 року отримано та зареєстровано в Миколаївській міській раді 12.11.2015 року за вх. № 007983 (арк. 23).

Суду не подано доказів долучення до заяви проекту додаткової угоди.

25.11.2015 року Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради направило лист Виконкому міської ради № 17-6660, в якому управління зазначило про погодження ФОП Жолудю О.В. можливість поновлення договору оренди на земельну ділянку орієнтовною площею 61,0 кв.м. (арк. 24).

17.04.2019 року позивач ФОП Жолудь О.В. звернувся до відповідача Миколаївської міської ради з листом, в якому позивач просив укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі (арк. 25).

До листа додано проект додаткової угоди до договору оренди землі (арк. 26).

Лист від 17.04.2019 року з додатком отримано та зареєстровано в Миколаївській міській раді 17.04.2019 року за вх. № 000254.

Доказів надання відповідачем Миколаївською міською радою відповідей на вищевказані заяви від 17.09.2015 року, від 12.11.2015 року та 17.04.2019 року суду не надано.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент існування спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди .

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до ч. 6-9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент існування спірних правовідносин) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного ч. 1-5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч. 6 цієї норми).

Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до ч. 1- 5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за ч. 6 цієї норми.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 року по справі № 594/376/17-ц надала висновок, який є обов`язковим до застосування судом в порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України, в якому роз`яснила, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди , продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору (постанова ВП ВС від 10.04.2018 року по справі № 594/376/17-ц).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2018 року по справі № 530/121/17 зазначила, що стаття 33 Закону № 161-XIV "Про оренду землі фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди: 1) досягнення згоди між орендодавцем та орендарем щодо продовження договору оренди шляхом укладання додаткової угоди чи нового договору та виконання орендарем обов`язку щодо повідомлення орендодавця про наміри продовжити орендні правовідносини і надання інформації про умови таких правовідносин у вигляді додаткової угоди чи нового договору оренди; 2) пасивна поведінка орендодавця у вигляді ненадання відповіді на пропозицію укласти договір чи додаткову угоду до договору оренди на новий строк та відсутність заперечень на продовження таких правовідносин протягом місяця після закінчення строку договору, а також фактичне користування орендарем переданою в оренду земельною ділянкою.

Судом встановлено, що позивач ФОП Жолудь О. В. ще 17.09. 2015 року та 12.11. 2015 року звертався до відповідача Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди землі. При цьому, позивач звернувся з порушенням встановленої приписами ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" процедури та до заяв не додав проект додаткової угоди. Протягом дії договору оренди сторони не дійшли згоди щодо зміни умов цього договору в частині строку його дії у порядку, передбаченому ч. 1- 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", додаткову угоду про поновлення договору оренди позивач і відповідач не уклали.

Якщо орендодавець не повідомив свого рішення в порядку ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендар може скористатися приписами ч. 6 ст. 33 Закону. Звернення позивача до відповідача із заявою про поновлення договору оренди у строк, передбачений як умовами договору оренди, так і нормами статті 33 Закону України "Про оренду землі", без долучення проекту додаткової угоди не може свідчити про належне виконання орендарем процедури поновлення такого договору, передбаченої ч. 1- 5 цієї статті.

У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Сторони не досягли згоди щодо поновлення договору та додаткова угода до договору про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, як цього вимагає ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", переважне право орендаря, передбачене ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" припинилось, договір оренди припинив свою дію, в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, відповідно до положень ст. 31 вказаного Закону (постанова ВС від 15.01.2019 року по справі № 922/1464/18).

Натомість, через три роки після закінчення строку дії договору 17.04. 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про укладення додаткової угоди, додавши до заяви проект додаткової угоди.

Підставою позову позивачем обрано ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Щодо поновлення договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" суд вважає за необхідне також зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору оренди (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін , але не може перевищувати 50 років.

Судом встановлено, що відповідно до п. 3.1 договору оренди землі № 10105 від 13.03.2014 року договір діє до 12.06.2014 року (тобто сторонами погоджено строк дії договору 3 місяці ).

01.07.2015 року між сторонами було укладено договір про зміни № 122-15 від 01.07.2015 року до договору оренди землі, яким сторони погодили, що договір діє до 18.03.2016 (тобто сторонами погоджено строк дії договору в редакції договору про зміни 8 місяців та 18 днів ).

В прохальній частині позовної заяви позивачем викладено умови додаткової угоди, пункт 1 якої викладено в наступній редакції: "Поновити термін дії договору оренди на 1 рік, до 18.03.2020 , на тих самих умовах".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі , зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі , з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вказано вище, пункт 1 додаткової угоди позивач просить викласти в наступній редакції: "Поновити термін дії договору оренди на 1 рік, до 18.03.2020, на тих самих умовах".

Позивачем неоднозначно визначено строк дії договору (одночасно зазначено строк та термін), який, крім того, не відповідає строку дії договору, який був укладений між сторонами, що не передбачено приписами ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, з пункту договору позивачем фактично виключено умову щодо порядку (процедури) продовження дії договору, що суперечить положенням ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Щодо усних посилань в судовому засіданні 24.10.2019 року представника відповідача на те, що строк дії договору становить 1 рік, оскільки такий строк встановлено рішенням ради, то суд зазначає наступне.

Рішенням органу місцевого самоврядування продовжено відповідачу строк оренди землі. На підставі рішення ради в подальшому між сторонами укладено договір оренди, в якому визначено істотні умови договору, в тому числі й строк дії договору оренди землі. Строк дії договору визначається за згодою сторін шляхом підписання договору, а не одноособово орендодавцем. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що строк дії договору визначається актом органу місцевого самоврядування, а не договором. Договір оренди землі укладається на підставі рішення органу місцевого самоврядування та відповідно має йому відповідати. Натомість, в спірному випадку сторонами саме в договорі погоджено строк його дії.

Судом також встановлено, що в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати поновленим договір оренди землі, а саме земельної ділянки з кадастровим номером - 48101366900:072:02001:000747. Натомість, договір оренди землі укладався сторонами щодо земельної ділянки з кадастровим номером № 4810136600:07:020:0007.

За змістом ст. 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено ст. 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Однією з позовних вимог є вимога позивача про визнання поновленим договору оренди землі.

Відповідно до ч. 9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.

Належним способом захисту порушеного права у випадку застосування положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є позов про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих же умовах, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити реального захисту порушеного права, так як договір є поновленим в силу закону, а також в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") (вказана правова позиція викладена в постанові колегії суддів КГС ВС по справі № 916/600/18 від 06.03.2019 року).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 15.01.2019 у справі № 922/1464/18.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17).

Враховуючи вищевикладене, в частині позову про визнання поновленим договору оренди землі судом відмовлено, оскільки позивачем неправильно обрано спосіб захисту. В решті позову в частині визнання додаткової угоди укладеною, судом відмовлено, оскільки позивачем не дотримано процедури поновлення договору по ст. 33 Закону України "Про оренди землі", договір оренди припинив свою дію, в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, як наслідок, не доведено належними та допустимими доказами у справі факту порушення прав позивача відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, в позові слід відмовити.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 3 842, 00 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.10.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш