Рішення

від 30.10.2019 по справі 925/634/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року м. Черкаси справа № 925/634/19

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36

до відповідачів:

товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРОШ", м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, літер А-10 (поштова адреса: АДРЕСА_1 )

та фізичної особи-підприємця Шевченко Олесі Володимирівни, АДРЕСА_2

про стягнення 21 504,38 грн. заборгованості та санкцій за договором,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Михно Р.М. - за довіреністю;

від відповідача (ТОВ): Осадча Н.М. - за довіреністю;

від відповідача (ФОП): Осадча Н.М - за довіреністю.

Черкаська міська рада звернулася в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕРОШ про стягнення заборгованості та санкцій за несвоєчасне внесення плати за користування частиною прибудинкової території згідно угоди про справляння плати за користування частиною прибудинкової території від 10.07.2017 №1115 в розмірі 21 504,38 грн, в тому числі:

20 054,47 грн основного боргу,

1 449,91 грн пені

та відшкодування судових витрат.

Від відповідача ТОВ ЛЕРОШ надійшли документи про розірвання договору оренди землі ФОП Шевченко з міською радою - за згодою сторін з 19 травня 2017 року, та двосторонній акт звірки заборгованості по оплаті використання прибудинкової території ФОП Шевченко та міської ради - станом на 06 вересня 2019 року. ФОП Шевченко відзиву на позов не подано. В акті звірки зафіксована переплата ФОП Шевченко до бюджету за використання прибудинкової території по бульв АДРЕСА_3 в сумі 311541,03 грн.

Тристороннього акту чи акту між ТОВ ЛЕРОШ та міською радою звірки заборгованості по використанню прибудинкової території по бульв АДРЕСА_3 - суду не надано.

У судовому засіданні:

- представник позивача заявив про наявну заборгованості 20 054,47 грн ТОВ ЛЕРОШ по платежах перед міською радою та відсутність тристоронніх угод про зарахування коштів переплати ФОП Шевченко О.В. на користь ТОВ ЛЕРОШ . Заперечив можливість укладення мирової угоди з відповідачем (ТОВ).

Представник відповідача (ТОВ) заперечила позовні вимоги, вказала про перехід права користування прибудинковою територією від ФОП до ТОВ та відсутність заборгованості ТОВ перед міською радою, оскільки наявна переплата ФОП в міський бюджет.

Вимоги до ФОП Шевченко не заявлялись.

Сторони не вирішили спір в позасудовому порядку.

Представники сторін заявили, що подали суду всі докази по справі.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

Між позивачем - Черкаською міською радою, та відповідачем - ТОВ ЛЕРОШ 10.07.2017 був укладений договір про справляння плати за користування частиною прибудинкової території по АДРЕСА_3 м. Черкаси. Договір був зареєстрований 10.07.2017 за №1115 в управлінні земельних ресурсів та землеустрою Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (а.с.10).

Договором передбачено відшкодування збитків власнику землі за період з 19.05.2017 по 30.06.2017 - в розмірі 1215,42 грн рівними частинами по 607,71 грн щомісячно (протягом двох місяців), та внесення поточних щомісячних платежів з 01.07.2017 по 856,32 грн та з урахуванням щорічної індексації плати за землю (п. 3.4.-3.5 договору).

Істотні умови договору ґрунтуються на рішенні міської ради від 16.12.2016 №2-1515 Про міський бюджет на 2017 рік та рішенні виконкому міської ради від 21.06.2005 №793 Про справляння плати за користування частиною прибудинкової території .

За період з 01.07.2017 до 30.04.2019 відповідачеві нараховано 18839,05 грн заборгованості. Загальна сума боргу становить 20054,47 грн = (1215,42 грн. +18839,05 грн). Кошти сплачені не були.

За несвоєчасний розрахунок за договором Відповідачеві нарахована пеня в сумі 1449,91 грн.

Саме відсутність розрахунків з власником землі стала причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Відповідач вимоги заперечив, надав суду та позивачеві відзив на позов. Доказів проведеного розрахунку не надав та запропонував провести зарахування однорідних грошових вимог з урахуванням переплати ФОП Шевченко О.В. за цю ділянку.

Інших доказів сторонами не надано. Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення - з огляду на таке.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором та другий відповідач є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Позивач є органом місцевого самоврядування та може діяти лише в спосіб, визначений законом, і не інакше - приписи ст. 19 Конституції України. Діяльність позивача регламентована спеціальним законом - Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

Вимога позивачем сформульована до першого Відповідача (ТОВ).

Вимог до другого Відповідача (ФОП) позивачем не заявлялось. Договірні відносини з ФОП Шевченко О.В. міська рада припинила в ході судового розгляду справи - з 19.05.2017 - за договором про дострокове розірвання Угоди №371 про справляння плати за користування частиною прибудинкової території від 11.09.2007 - від 27.08.2019 (а.с. 144).

Між сторонами договору (міська рада та ТОВ) виникли та існують договірні відносини сплати власнику землі коштів за користування частиною прибудинкової території по бульв. Шевченка, 132 в м. Черкаси, де розміщено об`єкт нерухомості відповідача (ТОВ) на суму 20054,47 грн., та договірна компенсація збитків за землю.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд погоджується з доводами сторін, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.

Ст.ст. 96, 206 Земельного кодексу України визначено, що користування землею в Україні є платним і всі землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати плату за землю.

Як встановлено судом та підтверджується поданими Позивачем доказами, між сторонами дійсно виникли господарські відносини, які за своєю правовою природою охоплюються визначенням господарського договору.

Предметом вищевказаного договору є грошове зобов`язання по оплаті за фактичне користування земельною ділянкою частина прибудинкової території (площею 189,63 кв.м.) з порушенням вимог статті 125,126 та 206 Земельного кодексу України, яка є комунальною власністю Позивача та знаходиться за адресою: м. Черкаси, бульв. Шевченка, 132.

За умовами п. 3.2 цього договору Відповідач погодився добровільно без складання акту про визначення збитків та розгляду питання в суді відшкодовувати Позивачу протягом 2-х місяців кошти за фактичне використання ним земельної ділянки в розмірі 1215,42 грн рівними частинами по 601,71 грн до 10 числа місяця, наступного за звітним, за період з 19.05.2017 по 30.06.2017.

В пункті 3.4 вказаного договору сторони узгодили, що з 1 липня 2017 року щомісячна плата за користування земельною ділянкою становить 856,32 грн, згідно рішення Черкаської міської ради від 16.12.2016 №2-1515 Про міський бюджет на 2017 рік .

В пункті 3.5 договору сторони домовились, що в разі проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, внесення інших змін на підставі вимог діючого законодавства, а також в разі будь - яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати та нормативної грошової оцінки, що діють в місті Черкаси, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки то розмір щомісячної плати змінюється без внесення змін та доповнень до цього договору.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання

сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із розрахунку заборгованості відповідача по платі за користування частиною прибудинкової території по бульв. Шевченка, 132 в м. Черкаси від 21.05.2019 вих. 825/12-08 (а.с. 12), здійсненого Департаментом фінансової політики Черкаської міської ради вбачається, що з 01.07.2017 у зв`язку зі щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації - 1,0) розмір орендної плати становив 856,32 грн у місяць. Всього за період з 01.07.2017 по 30.04.2019, відповідно до п. 3.5 договору, Відповідачу нараховано 18839,05 грн.

Відтак, за період використання Відповідачем (ТОВ) спірної прибудинкової території в період з 19.05.2017 по 30.04.2019, розмір боргу становить 20054,47 грн.

Відповідач свої зобов`язання в частині внесення плати як компенсацію витрат на утримання частини прибудинкової території власнику землі належним чином не виконав. Суд вважає, що для відповідача (ТОВ) строк оплати вже настав.

Суд не враховує доводи Відповідача (ТОВ) про зарахування однорідних грошових вимог з урахуванням переплати в бюджет ФОП в сумі 31141,03 грн (а.с. 145), оскільки Бюджетний та Податковий кодекси України прямо забороняють зарахування однорідних грошових вимог. Крім того, надмірно сплачені Відповідачем (ФОП) кошти обліковуються в бюджеті з іншим кодом платежу, ніж для Відповідача (ТОВ).

Щодо стягнення пені в сумі 1449,91 грн.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді пені укладено в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України.

Пунктом 11 вищезазначеного договору передбачено стягнення пені за несвоєчасне внесення платежів, передбачених договором, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано відповідачу (ТОВ) 1449,91 грн пені за несвоєчасне внесення платежів - за кожен період прострочення в межах річного строку, передбачених цим договором - з 11.05.2018 (а.с. 13-18) до 10.05.2019.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Ліга-Закон" і сума стягнення не перевищує суми можливого нарахування. 1449,91 грн пені підлягають стягненню з відповідача (ТОВ) на користь позивача.

Суд додатково зазначає, що сторони не заявляли про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, в тому числі і на застосування санкцій по грошовому зобов`язанню з урахування скороченого строку позовної давності.

Позовні вимоги підлягають до повного задоволення. Належить стягнути з відповідача (ТОВ) на користь позивача 20054,47 грн заборгованості по утриманню прибудинкової території та 1449,91 грн пені.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання умов угоди від 10.07.2017р. Суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом.

Суд не розглядає питання повернення надмірно сплачених коштів 31141,03 грн з бюджету на користь ФОП Шевченко О.В. (а.с. 145), оскільки це не охоплюється предметом спору. Повернення коштів приватному підприємцю Шевченко О.В. з бюджету має проводитись за окремою процедурою за її мотивованою заявою поза судовим провадженням.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін: (рішення "Серявін проти України" nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення "Трофімчук проти України" nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем (ТОВ) під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач (ТОВ) не надав доказів об`єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Відповідно до ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача (ТОВ) повністю та стягнути на користь позивача 1 921,00 грн судового збору.

Керуючись 130, 232-233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕРОШ , м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, літер А-10 (поштова адреса: м. Черкаси, вул. Громова , 91 /1, кв. 24 ), ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40320117, номер рахунку в банку невідомий

на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок №33213812023002, отримувач платежу - УК у м. Черкасах/Черкаси/18010600; код ЄДРПОУ 38031150; МФО - 899998; банк - Казначейство України (ЕАП); призначення платежу - орендна плата за землю з юридичних осіб) 20054,47 грн заборгованості та 1449,91 грн пені;

на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок №35417036086317, банк отримувача: ГУДКС у Черкаській області, МФО 854018, отримувач: Департамент фінансової політики Черкаської міської ради, код ОКПО 38764629) 1921 грн витрат по сплаті судового збору.

Провадження у справі стосовно ФОП Шевченко О.В. припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення або через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 31.10.2019р.

Суддя Г.М. Скиба