Рішення

від 29.10.2019 по справі 914/1662/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2019 справа №914/1662/19

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Фартушка Н.Б., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інстал Галичина

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сантех Буд

про: стягнення 319323,58грн.,

Представники:

позивача: Патько Н.Я. (ордер серії ВС №1003693 від 18.09.2019р.);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2019р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Інстал Галичина до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сантех Буд про стягнення 319323,58грн.

19.08.2019р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 18.09.2019р.

04.09.2019р. позивачем подано до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації суду за вх.№36446/19.

У підготовче засідання 18.09.2019р. представник позивача з`явився. Відповідач участь повноважного представника у підготовчому засіданні 18.09.2019р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 18.09.2019р. підготовче засідання відкладено на 30.09.2019р.

Крім того, ухвалою від 19.09.2019р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

У підготовче засідання 30.09.2019р. представник позивача з`явився. Відповідач участь повноважного представника у підготовчому засіданні 30.09.2019р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

30.09.2019р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 21.10.2019р.; явку представників учасників справи у судове засідання визнати обов`язковою.

У судове засідання 21.10.2019р. з розгляду спору по суті представник позивача з`явився. Відповідач участь повноважного представника у судовому засіданні 21.10.2019р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 21.10.2019р. судове засідання з розгляду спору по суті відкладено на 29.10.2019р.

Крім того, ухвалою від 22.10.2019р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, викликав відповідача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.

У судове засідання 22.10.2019р. з розгляду спору по суті представник позивача з`явився. Відповідач участь повноважного представника у судовому засіданні 22.10.2019р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

При цьому, з метою належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань ухвали у цій справі надіслано Господарським судом Львівської області на адресу місцезнаходження відповідача. Проте, станом на момент прийняття рішення у цій справі:

- ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.08.2019р. та ухвалу про виклик від 19.09.2019р. повернуто поштою із зазначенням, що адресат відсутній;

- ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 30.09.2019р. повернуто поштою із зазначенням, що адресат відсутній, а також із зазначенням інші причини ;

Водночас, судом враховано позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену в постановах від 27.08.2019р. у справі №916/1095/18, від 25.06.2019р. у справі № 922/2972/18, від 21.03.2019р. у справі №916/2349/17, від 11.12.2018р. у справі №921/6/18, відповідно до якої, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії; водночас, за змістом ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом; усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 ГПК України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Позиція позивача:

Позивач з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості поставленого ним відповідачу товару, що виникло на підставі укладеного між сторонами договору поставки №БГ-336 від 20.03.2017р., просить суд стягнути з відповідача на його користь кошти в розмірі 319323,58грн., з яких: 263105,53грн. - основний борг, 4608,18грн. - три проценти річних від простроченої суми, 5438,52грн. - інфляційні втрати та 46171,35грн. - пеня.

За результатами дослідження наданих сторонами доказів та матеріалів справи, пояснень представника позивача, суд встановив таке:

20.03.2017р. між позивачем (надалі по тексту - Постачальник ) та відповідачем (надалі по тексту - Покупець ) укладено договір № БГ-336 (надалі по тексту - Договір ), відповідно до п.1.1. якого, предметом даного Договору виступають відносини між Сторонами щодо товару, який Постачальник зобов`язується систематично постачати і передавати Покупцю на умовах, визначених даним Договором, а Покупець зобов`язується систематично приймати цей товар та оплачувати його вартість в порядку і на умовах, визначених даним Договором.

Поставка товару за даним Договором здійснюється Постачальником окремими партіями, обсяг, асортимент та термін поставки кожної з яких погоджується Сторонами окремо, на кожну партію товару, шо постачається у порядку, визначеному даним Договором. (п.2.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивачем здійснено поставку товару, проте, оплата такого відповідачем здійснена частково, внаслідок чого утворився борг у розмірі 263105,53грн.

З метою досудового врегулюванням спору між сторонами, 09.08.2019р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 08.08.2019р. щодо оплати отриманого товару. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 319323,58грн., з яких: 263105,53грн. - основний борг, 4608,18грн. - три проценти річних від простроченої суми, 5438,52грн. - інфляційні втрати та 46171,35грн. - пеня.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого:

згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, 20.03.2017р. між сторонами укладено Договір, відповідно до п.1.1. якого, Постачальник зобов`язується систематично постачати і передавати Покупцю товар на умовах, визначених цим Договором, а Покупець зобов`язується систематично приймати цей товар та оплачувати його вартість в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.9.1. Договору, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2017 року, при умові проведення повних розрахунків між Сторонами. У випадку, якщо жодна із Сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договірні відносини за 15 календарних днів до закінчення терміну його дії, даний Договір пролонгується на річний термін (п.9.2. Договору)

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано доказів розірвання договору, чи, передбаченого п.9.2. Договору, повідомлення однієї із сторін іншої про намір розірвати Договір.

Отже, на підставі укладеного Договору у сторін виникли відповідні права та обов`язки.

Так, на виконання умов Договору, згідно з долучених до позовної заяви видаткових накладних, позивач поставив, а відповідач прийняв товар (надалі по тексту - Товар ) на загальну суму 612728,09грн., що підтверджується видатковими накладними №ВВ-0005224/ВВ від 17.12.2018р. на суму 97,78грн., №3731 від 17.12.2018р. на суму 241562,62грн., №3734 від 17.12.2018р. на суму 215,65грн., №3735 від 17.12.2018р. на суму 26331,74грн., №ВВ-0005280/ВВ від 19.12.2018р. на суму 940,98грн., №3732 від 19.12.2018р. на суму 168624,96грн., №ВВ-0005348/ВВ від 26.12.2018р. на суму 1979,69грн., №ВВ-0000092/ВВ від 18.01.2019р. на суму 97203,89грн., №ВВ-0000669/ВВ від 22.02.2019р. на суму 360,00грн., №ВВ-0000721/ВВ від 25.02.2019р. на суму 2923,22грн., №ВВ-0000726/ВВ від 25.02.2019р. на суму 401,45грн., №ВВ-0001175/ВВ від 19.03.2019р. на суму 574,15грн., №ВВ-0001549/ВВ від 03.04.2019р. на суму 2694,50грн., №ВВ-0001620/ВВ від 05.04.2019р. на суму 36625,41грн., №ВВ-0002007/ВВ від 22.04.2019р. на суму 3251,51грн., №ВВ-0002096/ВВ від 24.04.2019р. на суму 544,48грн., №ВВ-0002445/ВВ від 14.05.2019р. на суму 10660,61грн., №ВВ-0002446/ВВ від 14.05.2019р. на суму 6390,30грн., №ВВ-0002447/ВВ від 14.05.2019р. на суму 1842,04грн., №ВВ-0002497/ВВ від 16.05.2019р. на суму 87,60грн., №ВВ-0002666/ВВ від 22.05.2019р. на суму 1206,36грн., №ВВ-0002848/ВВ від 28.05.2019р. на суму 8209,15грн.

Враховуючи наведене, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано факт отримання у відповідності до умов Договору Товару загальною вартістю 612728,09грн.

Частиною 1 ст.691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Відповідно до п.6.1. Договору, розрахунки за кожну партію товару, шо підлягає поставці, здійснюються Покупцем в порядку 100 % передоплати вартості партії товару.

Водночас, суд звертає увагу на те, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і, яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (абз.4 п.1 Інформаційного листа ВГС України №01-06/928/2012 від 17.07.2012р.).

Так, згідно з ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.2 ст.692 ЦК України).

При цьому, згідно з п.6.4. Договору, всі фінансові операції між сторонами здійснені в період дії даного Договору вважаються такими, шо регулюються положенням даного Договору та здійснені в його межах. Будь-який платіж Покупцем за даним Договором, здійснений в період його дії, зараховується в першу чергу в якості оплати вартості вже поставлених товарів, не залежно від призначення платежу. Розмір коштів, перерахованих Покупцем, що перевищують вартість поставлених товарів, зараховуються в якості авансового платежу за товари або для іншого цільового призначення (такого як сплата штрафних санкцій і ін.).

Отже, враховуючи наведене, вартість поставленого позивачем товару, щодо якого відповідачем не було здійснено, передбаченої п.6.1. Договору передоплати, відповідач зобов`язаний був сплати після прийняття такого товару.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням п.30.1 ст.30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з п.8.1 ст.8 цього Закону банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Проте, поставлений позивачем Товар відповідачем оплачено частково, зокрема, 17.12.2018р. відповідачем здійснено оплату у розмірі 97,78грн., 22.12.2018р. - 270382,29грн., 26.12.2018р. - 1979,69грн., 27.12.2018р. - 26399,46грн., 18.02.2019р. - 2923,22грн., 22.02.2019р. - 360,00грн., 18.03.2019р. - 574,15грн., 18.04.2019р. - 3471,51грн., 13.05.2019р. - 18892,95грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того, наявна, станом на 17.12.2018р., переплата у розмірі 24541,51грн. за поставлений у попередній період товар, у відповідності до умов п.6.4. Договору, зарахована в оплату вищевказаного Товару. Отже, відповідачем здійснено оплату Товару на загальну суму 349622,56грн. (325081,05+24541,51=349622,56)

Доказів оплати у повному обсязі відповідачем вартості отриманого Товару сторонами не надано та в матеріалах справи відсутні.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем виконання передбаченого умовами Договору грошового зобов`язання з оплати поставленого згідно вищевказаних видаткових накладних Товару, загальною вартістю 612728,09грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 263105,53грн. (612728,09-349622,56=263105,53) основного боргу є підставними та обґрунтованими, а відтак, підлягають до задоволення.

Крім того, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору, а саме зобов`язання щодо оплати поставленого Товару, позивачем нараховано 46171,35грн. пені.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Приписами ч.1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.10.2. Договору, Покупець за порушення строку оплати вартості поставленої партії товару сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової станки Національною банку України, що діяла в цей період від розміру

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд зазначає, що такий здійснено позивачем невірно, з огляду на наступне:

як зазначено вище, обов`язок оплатити вартість поставленого Товару виник у відповідача після прийняття такого.

Відповідно до п.2.3. Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , перебіг період часу, за який нараховується пеня починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане.

При цьому, відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Також, судом враховано, що відповідно до положень п.6.4. Договору, всі фінансові операції між сторонами здійснені в період дії даного Договору вважаються такими, шо регулюються положенням даного Договору та здійснені в його межах. Будь-який платіж Покупцем за даними Договором, здійснений в період його дії, зараховується в першу чергу в якості оплати вартості вже поставлених товарів, не залежно від призначення платежу . Розмір коштів, перерахованих Покупцем, шо перевищують вартість поставлених товарів, зараховуються в якості авансового платежу за товари або для іншого цільового призначення (такого як сплата штрафних санкцій і ін.).

Беручи до уваги викладене вище, враховуючи дати отримання відповідачем Товару, а також здійснені ним часткові оплати такого, в тому числі наявну станом на 17.12.2018р. переплату у розмірі 24541,51грн., судом встановлено наступні періоди існування боргу:

Видаткова накладна №Видаткова накладна відВидаткова накладна на сумуСума боргуПерший день періоду існування боргуОстанній день періоду існування боргу ВВ-0005224/ВВ 17.12.2018 97,78борг відсутнійборг відсутнійборг відсутній 3731 17.12.2018 241562,62 217021,11 18.12.2018 21.12.2018 3734 17.12.2018 215,65 215,65 18.12.2018 21.12.2018 3735 17.12.2018 26331,74 26331,74 18.12.2018 21.12.2018 ВВ-0005280/ВВ 19.12.2018 940,98 940,98 20.12.2018 21.12.2018 3732 19.12.2018 168624,96 168624,96 20.12.2018 21.12.2018 142752,15 22.12.2018 25.12.2018 140772,46 26.12.2018 26.12.2018 114373 27.12.2018 17.02.2019 111449,78 18.02.2019 21.02.2019 111089,78 22.02.2019 17.03.2019 110515,63 18.03.2019 17.04.2019 107044,12 18.04.2019 12.05.2019 88151,17 13.05.2019борг не погашено ВВ-0005348/ВВ 26.12.2018 1979,69 1979,69 27.12.2018борг не погашено ВВ-0000092/ВВ 18.01.2019 97203,89 97203,89 21.01.2019борг не погашено ВВ-0000669/ВВ 22.02.2019 360 360 25.02.2019борг не погашено ВВ-0000721/ВВ 25.02.2019 2923,22 2923,22 26.02.2019борг не погашено ВВ-0000726/ВВ 25.02.2019 401,45 401,45 26.02.2019борг не погашено ВВ-0001175/ВВ 19.03.2019 574,15 574,15 20.03.2019борг не погашено ВВ-0001549/ВВ 03.04.2019 2694,5 2694,5 04.04.2019борг не погашено ВВ-0001620/ВВ 05.04.2019 36625,41 36625,41 08.04.2019борг не погашено ВВ-0002007/ВВ 22.04.2019 3251,51 3251,51 23.04.2019борг не погашено ВВ-0002096/ВВ 24.04.2019 544,48 544,48 25.04.2019борг не погашено ВВ-0002445/ВВ 14.05.2019 10660,61 10660,61 15.05.2019борг не погашено ВВ-0002446/ВВ 14.05.2019 6390,3 6390,3 15.05.2019борг не погашено ВВ-0002447/ВВ 14.05.2019 1842,04 1842,04 15.05.2019борг не погашено ВВ-0002497/ВВ 16.05.2019 87,6 87,6 17.05.2019борг не погашено ВВ-0002666/ВВ 22.05.2019 1206,36 1206,36 23.05.2019борг не погашено ВВ-0002848/ВВ 28.05.2019 8209,15 8209,15 29.05.2019борг не погашено Беручи до уваги зазначене вище, судом в межах заявлених позивачем періодів, здійснено перерахунок суми пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 217021,11 18.12.2018 - 21.12.2018 4 18,0000 % 0,099 % 856,19 215,65 18.12.2018 - 21.12.2018 4 18,0000 % 0,099 % 0,85 26331,74 18.12.2018 - 21.12.2018 4 18,0000 % 0,099 % 103,88 940,98 20.12.2018 - 21.12.2018 2 18,0000 % 0,099 % 1,86 168624,96 20.12.2018 - 21.12.2018 2 18,0000 % 0,099 % 332,63 142752,15 22.12.2018 - 25.12.2018 4 18,0000 % 0,099 % 563,19 140772,46 26.12.2018 - 26.12.2018 1 18,0000 % 0,099 % 138,84 114373,00 27.12.2018 - 31.01.2019 36 18,0000 % 0,099 % 4061,02 114373,00 01.02.2019 - 17.02.2019 17 18,0000 % 0,099 % 1917,71 111449,78 18.02.2019 - 21.02.2019 4 18,0000 % 0,099 % 439,69 111089,78 22.02.2019 - 14.03.2019 21 18,0000 % 0,099 % 2300,93 111089,78 15.03.2019 - 17.03.2019 3 18,0000 % 0,099 % 328,70 110515,63 18.03.2019 - 17.04.2019 31 18,0000 % 0,099 % 3379,05 107044,12 18.04.2019 - 25.04.2019 8 18,0000 % 0,099 % 844,62 107044,12 26.04.2019 - 12.05.2019 17 17,5000 % 0,096 % 1744,97 88151,17 13.05.2019 - 06.06.2019 25 17,5000 % 0,096 % 2113,21 88151,17 07.06.2019 - 19.06.2019 13 17,5000 % 0,096 % 1098,87 1979,69 27.12.2018 - 31.01.2019 36 18,0000 % 0,099 % 70,29 1979,69 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18,0000 % 0,099 % 82,01 1979,69 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18,0000 % 0,099 % 82,01 1979,69 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,096 % 79,73 1979,69 07.06.2019 - 26.06.2019 20 17,5000 % 0,096 % 37,97 97203,89 21.01.2019 - 31.01.2019 11 18,0000 % 0,099 % 1054,60 97203,89 01.02.2019 - 14.03.2019 42 18,0000 % 0,099 % 4026,64 97203,89 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18,0000 % 0,099 % 4026,64 97203,89 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,096 % 3914,79 97203,89 07.06.2019 - 19.07.2019 43 17,5000 % 0,096 % 4008,00 360,00 25.02.2019 - 14.03.2019 18 18,0000 % 0,099 % 6,39 360,00 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18,0000 % 0,099 % 14,91 360,00 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,096 % 14,50 360,00 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,096 % 14,50 360,00 19.07.2019 - 14.08.2019 27 17,0000 % 0,093 % 9,05 2923,22 26.02.2019 - 14.03.2019 17 18,0000 % 0,099 % 49,01 2923,22 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18,0000 % 0,099 % 121,09 2923,22 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,096 % 117,73 2923,22 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,096 % 117,73 2923,22 19.07.2019 - 14.08.2019 27 17,0000 % 0,093 % 73,52 401,45 26.02.2019 - 14.03.2019 17 18,0000 % 0,099 % 6,73 401,45 15.03.2019 - 25.04.2019 42 18,0000 % 0,099 % 16,63 401,45 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,096 % 16,17 401,45 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,096 % 16,17 401,45 19.07.2019 - 14.08.2019 27 17,0000 % 0,093 % 10,10 574,15 20.03.2019 - 25.04.2019 37 18,0000 % 0,099 % 20,95 574,15 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,096 % 23,12 574,15 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,096 % 23,12 574,15 19.07.2019 - 14.08.2019 27 17,0000 % 0,093 % 14,44 2694,50 04.04.2019 - 25.04.2019 22 18,0000 % 0,099 % 58,47 2694,50 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,096 % 108,52 2694,50 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,096 % 108,52 2694,50 19.07.2019 - 14.08.2019 27 17,0000 % 0,093 % 67,77 36625,41 08.04.2019 - 25.04.2019 18 18,0000 % 0,099 % 650,23 36625,41 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,096 % 1475,05 36625,41 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,096 % 1475,05 36625,41 19.07.2019 - 14.08.2019 27 17,0000 % 0,093 % 921,15 3251,51 23.04.2019 - 25.04.2019 3 18,0000 % 0,099 % 9,62 3251,51 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,096 % 130,95 3251,51 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,096 % 130,95 3251,51 19.07.2019 - 14.08.2019 27 17,0000 % 0,093 % 81,78 544,48 25.04.2019 - 25.04.2019 1 18,0000 % 0,099 % 0,54 544,48 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17,5000 % 0,096 % 21,93 544,48 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,096 % 21,93 544,48 19.07.2019 - 14.08.2019 27 17,0000 % 0,093 % 13,69 10660,61 15.05.2019 - 06.06.2019 23 17,5000 % 0,096 % 235,12 10660,61 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,096 % 429,35 10660,61 19.07.2019 - 14.08.2019 27 17,0000 % 0,093 % 268,12 6390,30 15.05.2019 - 06.06.2019 23 17,5000 % 0,096 % 140,94 6390,30 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,096 % 257,36 6390,30 19.07.2019 - 14.08.2019 27 17,0000 % 0,093 % 160,72 1842,04 15.05.2019 - 06.06.2019 23 17,5000 % 0,096 % 40,63 1842,04 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,096 % 74,19 1842,04 19.07.2019 - 14.08.2019 27 17,0000 % 0,093 % 46,33 87,60 17.05.2019 - 06.06.2019 21 17,5000 % 0,096 % 1,76 87,60 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,096 % 3,53 87,60 19.07.2019 - 14.08.2019 27 17,0000 % 0,093 % 2,20 1206,36 23.05.2019 - 06.06.2019 15 17,5000 % 0,096 % 17,35 1206,36 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,096 % 48,58 1206,36 19.07.2019 - 14.08.2019 27 17,0000 % 0,093 % 30,34 8209,15 29.05.2019 - 06.06.2019 9 17,5000 % 0,096 % 70,85 8209,15 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17,5000 % 0,096 % 330,62 8209,15 19.07.2019 - 14.08.2019 27 17,0000 % 0,093 % 206,47 Таким чином, сума пені за прострочення оплати вартості Товару, нарахована в межах зазначених позивачем періодів, становить 45935,36грн.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 46171,35грн. пені підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 45935,36грн.

Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 5438,52грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з січня по липень 2019 року, а також 4608,18грн. трьох процентів річних, нарахованих за період з 18.12.2018р. по 14.08.2019р.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних за заявлені періоди, суд встановив, що такі здійснено невірно.

Враховуючи наведене, судом, в межах заявленого позивачем періоду, здійснено перерахунок інфляційних втрат:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 01.01.2019 - 17.02.2019 114373,00 1,015 1721,31 18.02.2019 - 21.02.2019 111449,78 1,000 0,00 22.02.2019 - 17.03.2019 111089,78 1,009 999,81 18.03.2019 - 17.04.2019 110515,63 1,010 1105,16 18.04.2019 - 12.05.2019 107044,12 1,000 0,00 13.05.2019 - 31.07.2019 88151,17 0,996 -356,73 01.01.2019 - 31.07.2019 1979,69 1,030 59,87 21.01.2019 - 31.07.2019 97203,89 1,020 1948,04 25.02.2019 - 31.07.2019 360,00 1,015 5,39 26.02.2019 - 31.07.2019 2923,22 1,015 43,75 26.02.2019 - 31.07.2019 401,45 1,015 6,01 20.03.2019 - 31.07.2019 574,15 1,006 3,39 04.04.2019 - 31.07.2019 2694,50 1,006 15,93 08.04.2019 - 31.07.2019 36625,41 1,006 216,56 23.04.2019 - 31.07.2019 3251,51 0,996 -13,16 25.04.2019 - 31.07.2019 544,48 0,996 -2,20 15.05.2019 - 31.07.2019 10660,61 0,996 -43,14 15.05.2019 - 31.07.2019 6390,30 0,996 -25,86 15.05.2019 - 31.07.2019 1842,04 0,996 -7,45 17.05.2019 - 31.07.2019 87,60 0,989 -0,96 23.05.2019 - 31.07.2019 1206,36 0,989 -13,23 29.05.2019 - 31.07.2019 8209,15 0,989 -90,05 Таким чином, сума інфляційних втрат за заявлений позивачем період складає 5572,44грн.

Однак, відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення 5438,52грн. інфляційних втрат піддягають задоволенню повністю.

Крім того, судом, в межах заявленого позивачем періоду, здійснено перерахунок трьох процентів річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 168624,96 20.12.2018 - 21.12.2018 2 3 % 27,72 142752,15 22.12.2018 - 25.12.2018 4 3 % 46,93 140772,46 26.12.2018 - 26.12.2018 1 3 % 11,57 114373,00 27.12.2018 - 17.02.2019 53 3 % 498,23 111449,78 18.02.2019 - 21.02.2019 4 3 % 36,64 111089,78 22.02.2019 - 17.03.2019 24 3 % 219,14 110515,63 18.03.2019 - 17.04.2019 31 3 % 281,59 107044,12 18.04.2019 - 12.05.2019 25 3 % 219,95 88151,17 13.05.2019 - 14.08.2019 94 3 % 681,06 1979,69 27.12.2018 - 14.08.2019 231 3 % 37,59 97203,89 21.01.2019 - 14.08.2019 206 3 % 1645,81 360,00 25.02.2019 - 14.08.2019 171 3 % 5,06 2923,22 26.02.2019 - 14.08.2019 170 3 % 40,84 401,45 26.02.2019 - 14.08.2019 170 3 % 5,61 574,15 20.03.2019 - 14.08.2019 148 3 % 6,98 2694,50 04.04.2019 - 14.08.2019 133 3 % 29,45 36625,41 08.04.2019 - 14.08.2019 129 3 % 388,33 3251,51 23.04.2019 - 14.08.2019 114 3 % 30,47 544,48 25.04.2019 - 14.08.2019 112 3 % 5,01 10660,61 15.05.2019 - 14.08.2019 92 3 % 80,61 6390,30 15.05.2019 - 14.08.2019 92 3 % 48,32 1842,04 15.05.2019 - 14.08.2019 92 3 % 13,93 87,60 17.05.2019 - 14.08.2019 90 3 % 0,65 1206,36 23.05.2019 - 14.08.2019 84 3 % 8,33 8209,15 29.05.2019 - 14.08.2019 78 3 % 52,63 Таким чином, загальна сума трьох процентів, нарахованих в межах заявленого позивачем періоду, складає 4422,45грн.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення 4608,18грн. трьох процентів річних підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 4422,45грн.

Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 318921,86грн., з яких: 263105,53грн. - основний борг, 4442,45грн. - три проценти річних від простроченої суми, 5438,52грн. - інфляційні втрати та 45935,36грн. - пеня.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем за подання позову у цій справі, сплачено судовий збір у розмірі 4790,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №4209 від 13.08.2019р.

Доказів понесення інших судових витрат, окрім сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору станом на момент прийняття рішення позивачем суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , за подання юридичною особою до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік , з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривня.

Отже, за подання до суду цієї позовної заяви, позивач повинен був сплати судовий збір у розмірі 4789,85грн. (319323,58/100*1,5=4789,8537?4789,85). Беручи до уваги наведене, позивачем переплачено 0,15грн. (4790,00-4789,85=0,15) судового збору.

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом . У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України Про судовий збір ).

Враховуючи те, що станом на момент ухвалення цього рішення позивачем не подано відповідного клопотання, питання щодо повернення судового 0,15грн. збору судом не вирішується.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги вказане вище, а також те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 4783,82грн. (318921,86/319323,58*4789,85=4783,824205?4783,82) слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сантех Буд (місцезнаходження: 79046, Львівська обл., місто Львів, вулиця Врубеля, будинок 38; ідентифікаційний код: 41008713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інстал Галичина (місцезнаходження: 80375, Львівська обл., Жовківський район, село Зашків, вулиця Мармаша, будинок 139; ідентифікаційний код: 40102471) кошти в розмірі 318921,86грн., з яких: 263105,53грн. - основний борг, 4442,45грн. - три проценти річних від простроченої суми, 5438,52грн. - інфляційні втрати та 45935,36грн. - пеня; а також 4783,82грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015 .

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2019р.

Суддя Король М.Р.