Рішення

від 01.10.2019 по справі 925/893/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року м. Черкаси справа № 925/893/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М.., за участю представників сторін: позивача - Відоменка Д.Ю. за довіреністю, відповідача - не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом приватної науково-виробничої фірми Агроново до фізичної особи-підприємця Шраменка Сергія Олександровича про стягнення 6710 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватна науково-виробнича фірма "Агроново" звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Шраменка Сергія Олександровича про стягнення, на підставі договору оренди приміщення від 01.01.2019 року, 6000 грн. боргу із сплати орендної плати, 710 грн. витрат на комунальні послуги, та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди приміщення від 01.01.2019 року щодо сплати орендної плати за червень 2019 року та вартості комунальних послуг.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/893/19 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, справу призначено до розгляду на 05.09.2019 року.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив. Ухвала господарського суду про призначення справи до судового розгляду, адресована відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернена суду з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Ухвалою суду від 05.09.2019 року розгляд справи відкладено на 01.10.2019 року.

В засідання суду 05.09.2019 і 01.10.2019 року відповідач не з`явився, явку свого представника не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю, надав лист від 26.06.2019 про припинення співпраці з відповідачем. Неявка відповідача чи його представника не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

01.01.2019 року приватна науково-виробнича фірма Агроново , як орендодавець, та фізична особа-підприємець Шраменко Сергій Олександрович, як орендар, уклали договір (далі - Договір, а.с. 10-11), за умовами п.п. 1.1. п. 1 "Предмет договору" якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування приміщення, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Оноприєнка, 10

Пунктом 1.2 Договору визначено, що територія належить ПрАТ Прогрес на підставі акту про державну реєстрацію.

Сторони Договору погодили усі його істотні умови і, зокрема, домовились про таке:

п. 2.1. - приміщення та інвентар що орендується повинні бути виділені орендодавцем та прийняті орендарем після укладення цього договору по акту прийому-передачі;

п. 3.1. - строк оренди складає 6 місяців з моменту прийняття об`єкта,, що орендується;

п. 3.2. - орендна плата за один місяць складає 6000 грн. в т.ч. ВДВ 1000 гнр. Додатково орендар сплачує вартість комунальних послуг . Оплата послуг здійснюється щомісячно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендаря;

п. 3.3. - орендна плата може змінюватись за умови письмової згоди обох сторін;

п. 6.1. - після закінчення строку оренди орендар зобов`язаний передати орендодавцю приміщення та майно, що орендується , протягом 10 днів з моменту закінчення строку договору;

п. 7.1. - за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України;

п. 8.1. - в разі неналежного виконання умов даного договору, він може бути розірваний в односторонньому порядку з обов`язковим письмовим повідомленням стороною-ініціатором не менш як за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання.

Сторони погодили усі істотні умови Договору, Договір підписаний представниками обох сторін.

01.01.2019 року сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення котельні, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в користування приміщення, яке є об`єктом договору оренди від 01.01.2019 року (а.с. 12)

Позивач листом від 26.06.2019 року повідомив відповідача про припинення співпраці з ним у зв`язку з закінченням терміну дії договору від 01.01.2019 року та просив розрахуватись до 10.07.2019 року за отримані послуги в червні місяці 2019 року і звільнити об`єкт оренди.

28.06.2019 року позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-7 на сплату орендної плати у розмірі 6000 грн. (а.с. 13).

Того ж дня, 28.06.2019 року позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-6 на сплату комунальних послуг у розмірі 710 грн. (а.с. 14).

Лист позивача залишено відповідачем без відповіді та виконання, у зв`язку із тим, що відповідач не сплатив за червень місяць 2019 року орендну плату та комунальні послуги на підставі п.3.2. Договору позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди 01.01.2019 року, за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань найму (оренди), вимоги позивача витікають із суті їх прав та обов`язків за цим договором.

Згідно із ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. 8 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, про найм (оренду) - параграфом 1 глави 58 ЦК України, а також розділом VІ параграф 5 ГК України.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 759 ч. 1, 760 ч. 3, 762 ч. 1, 3, 5, 763 ч. 1, ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно із ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до викладених обставин справи, вбачається, що відповідач - фізична особа-підприємець Шраменко Сергій Олександрович фактично користувався на умовах оренди приміщенням котельні у м. Черкасах по вул . Оноприєнка , 10 на підставі договору від 01.01.2019 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили строк оренди Договору у 6 місяців та п. 3.2. договору орендну плату за місяць у розмірі 6000 грн., сплату комунальних послуг.

Крім того, позивач листом від 26.06.2019 року попередив відповідача про закінчення строку оренди та припинення співпраці з відповідачем і необхідність проведення розрахунку за червень 2019 року до 10.07.2019 року.

Відповідно до викладених обставин справи суд вбачає, що згідно наданих позивачем доказів відповідач не сплатив орендну плату за червень 2019 року . Наявність і розмір заборгованості в розмірі 6000 грн. орендної плати та 710 грн. комунальних послуг позивачем підтверджено доказами, які визнаються судом допустимими і достатніми, відповідачем у встановленому законом порядку не спростовані, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обовязком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства та умови договору суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1921грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Шраменка Сергія Олександровича, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 на користь приватної науково-виробничої фірми Агроново , ідентифікаційний код юридичної особи 22810573, місцезнаходження: 18034, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Онопрієнка, буд. 10 - 6710 грн. боргу, 1921 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 листопада 2019 року.

Суддя В.М. Грачов