Рішення
від 28.10.2019 по справі 280/4092/19
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2019 року Справа № 280/4092/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вельможко К.С.,

представника позивача: Сопіна А.С.,

представника відповідача: Куранової С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Полімер" (69063, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.24; код ЄДРПОУ 13606170)

до: Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2019, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Полімер" (далі -позивач, ПП ВКФ "Полімер") до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0007021407 від 24.05.2019, яким позивачу визначено суму завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 100412,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0007031407 від 24.05.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 112963,75 грн., у тому числі 90371,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та 22592,75 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалою суду від 27.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №280/4092/19 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду в засіданні 19.09.2019.

Ухвалою суду від 19.09.2019 розгляд справи перенесено на 26.09.2019.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 22.10.2019 та до 28.10.2019.

У судовому засіданні 28.10.2019, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених позовній заяві від 05.08.2019 та відповіді на відзив від 17.09.2019. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник, зокрема зазначив, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій з ТОВ "Крета-Люкс". Під час проведення перевірки ПП ВКФ "Полімер" були надані належним чином оформлені документи бухгалтерського обліку на підтвердження взаємовідносин із TOB "Крета-Люкс" у жовтні 2018 року. Зазначений суб`єкт господарювання здійснював постачання товарів (продукції) згідно із належним чином оформленими первинними документами та за придбаний товар між підприємствами були проведені розрахунки у безготівковій формі. При господарських операціях реєструвались та складались всі первинні документи, у тому числі податкові накладні, які TOB "Крета-Люкс" на законних підставах зареєструвало. TOB "Крета-Люкс", станом на період взаємовідносин із ПП ВКФ "Полімер", було зареєстроване як платник податку на додану вартість. Придбані від вищеназваного підприємства товари були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані ПП ВКФ "Полімер" на підставі видаткових накладних із занесенням відповідних операцій в бухгалтерський облік, між підприємствами проведені розрахунки, що в свою чергу призвело до змін в активах ПП ВКФ "Полімер" та його зобов`язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Зазначивши, що формування податкового кредиту за видатковими накладними на придбання товару у вищевказаного підприємства та подальше їх використання у господарській діяльності ПП ВКФ "Полімер", відповідає чинному законодавству та не містить порушень п.п.14.1.27, п. 14.1 ст.14, п. 138.2 ст. 138, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, представник позивача просив позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 24.05.2019 №0007021407 та №0007031407.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов від 13.08.2019. В обґрунтування заперечень посилався на те, що перевіркою встановлено, що ПП "ВКФ "Полімер" у перевіряємий період у жовтні 2018 року мав фінансово - господарські операції з TOB "Крета - Люкс", реальність здійснення яких не підтверджена. Проаналізувавши товари та послуги придбані TOB "Крета- Люкс" на протязі травня - жовтня 2018 року було встановлено повне пересортування товарів (продукти харчування, автотранспортні запчастини та автошини, косметичні засоби, одяг та тканини та інш.). Даний факт свідчить про непрофільність та одноразовість проведення господарських операцій та такі, що не пов`язанні з господарською діяльністю TOB "Крета-Люкс". Згідно проведеного аналізу ЄРПН встановлено, що на протязі травня - вересня 2018 електронні з`єднання TOB "Крета- Люкс" не придбавалися, лише у жовтні 2018 року. TOB "Крета - Люкс" придбало електронні з`єднання, у кількості 225 шт. у контрагента - постачальника TOB "ТРАНЗА". Згідно аналізу баз даних ЄРПН встановлено, що податковий кредит, задекларований підприємством TOB "ТРАНЗА" з моменту реєстрації платником ПДВ не містить номенклатуру товарів або будь-які складові, за рахунок яких сформовано податковий кредит та який реалізовано на адресу TOB "Крета - Люкс" та по ланцюгу до ПП "ВКФ "Полімер". У TOB "Крета - Люкс" та TOB "ТРАНЗА" відсутнє придбання сировини, товарів та послуг, що необхідні для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, офісних та складських приміщень навантажувально-розвантажувальних робіт, оренди техніки, залучення сторонніх організації та інше. Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність TOВ "Крета - Люкс" та TOB "ТРАНЗА" свідчить те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Відтак, прийняті за результатами перевірки оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважає правомірними та такими, що не підлягають скасуванню. На підставі викладеного, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ПП ВКФ "Полімер" є суб`єктом господарювання, зареєстрованим 12.11.1992 за адресою: м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.24. Основним видом діяльності підприємства за кодом КВЕД є: 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури (а.с. 13-20).

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області у квітні 2019 року було проведено позапланову документальну перевірку приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Полімер" з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2018 рік та податку на додану вартість за період жовтень 2018 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Крета-Люкс" (код ЄДРПОУ 41959172) у жовтні 2018 року.

За результатом проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено Акт №211/08-01-14- 07/13606170 від 12.04.2019 (а.с. 21-35).

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено порушення позивачем:

1) п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 90371 грн., в т.ч. по періодам: 2018 рік на суму 90 371 грн.;

2) п.п.14.1.36, п.п.14.1.181, п.п.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 100412 грн., у т.ч. за жовтень 2018 року на суму 100412 грн.

Вказані висновки податкового органу обґрунтовані тим, що проведеним аналізом діяльності ТОВ "Крета-Люкс" по операціях з контрагентом-постачальником встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів; наявне кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 222-1, ч. 2 ст. 364 КК України, фігурантом якого є і ТОВ "Крета-Люкс". Також відповідач посилається на те, що аналізом ланцюга постачання (походження) товарів встановлено, що у жовтні 2018 року TOB "Крета - Люкс" придбало електронні з`єднання у кількості 225 шт. у контрагента - постачальника TOB "ТРАНЗА". При цьому, аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій встановлено, що TOB "Крета - Люкс" та TOB "ТРАНЗА" здійснюють придбання великої кількості ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Проте, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям підприємств. У TOB "Крета - Люкс" та TOB "ТРАНЗА" відсутнє придбання сировини, товарів та послуг, що необхідні для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, офісних та складських приміщень навантажувально-розвантажувальних робіт, оренди техніки, залучення сторонніх організації та інше. Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність TOВ "Крета - Люкс" та TOB "ТРАНЗА" свідчить те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем до відповідача подано письмові заперечення (вих. №05/19 від 03.05.2019) на акт перевірки (а.с. 36-37, 77-80), проте листом-відповіддю на заперечення № 28597/10/08-01-14-07-13 від 21.05.2019 висновки акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області залишені без змін. (а.с. 81-85).

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області 24.05.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0007021407, яким позивачу визначено суму завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 100412,00 грн. (а.с. 38-39);

- №0007031407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 112963,75 грн., у тому числі 90371,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та 22592,75 - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.40-41).

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку подавши скаргу до ДФС України (а.с. 42-44).

Рішенням ДФС України від 29.07.2019 за вих. №35946/6/99-99-11-04-02-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.45-46).

Вважаючи протиправними зазначені податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Згідно з інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції.

- установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на врахування витрат, понесених у зв`язку із здійсненням цих господарських операцій при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та сум податку на додану вартість при визначенні об`єкта оподаткування податком на додану вартість; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Доводи ж податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За змістом статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Для підтвердження реальності взаємовідносин ПП ВКФ "Полімер" з ТОВ "Крета-Люкс" позивачем до матеріалів справи надано копію договору №04/10 від 04.10.2019, копію видаткової накладної №К-00000121 від 16.10.2018, копії платіжних доручень №1121 від 20.12.2018, №1173 від 18.01.2019, №1276 від 20.03.2019 (а.с. 47-51).

Вказані документи надавалися і до перевірки та відображені у Акті перевірки, що підтверджується відповідачем.

З наданих документів встановлено, що ПП ВКФ "Полімер" укладено із ТОВ "Крета-Люкс" Договір №04/10 від 04.10.2018, відповідно до якого ТОВ "Крета-Люкс" зобов`язувалося поставити позивачу електронні з`єднання (Товар).

В підтвердження виконання вказаної угоди позивачем до матеріалів справи також було надано копію договору відступлення права вимоги №02/19 від 06.05.2019, копії платіжних доручень № 1121 від 20.12.2018, №1173 від 18.01.2019, №1276 від 20.03.2019, №1259 від 10.05.2019; копію прибуткової накладної №ПН-0000587 від 16.10.2018; копію податкової накладної №32 від 16.10.2018; копію квитанції від 07.11.2018; копію товарно-транспортної накладної №К-00000121 від 16.10.2018; копію видаткової накладної №РН-0000245 від 30.10.2018; копію видаткової накладної №РН-0000246 від 30.10.2018; копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 202 з 01.10.2018 по 30.10.2018; копії остаточних калькуляцій №КА-0003514 від 31.10.2018, №КА-0003515 від 31.10.2018, №КА-0003516 від 31.10.2018, №КА-0003517 від 31.10.2018, №КА-0003518 від 31.10.2018, №КА-0003519 від 31.10.2018, №КА-0003522 від 31.10.2018, №КА-0003526 від 31.10.2018, №КА-0003527 від 31.10.2018; копію податкової накладної №51 від 30.10.2018; копію квитанції від 08.11.2018; копію податкової накладної №52 від 30.10.2018; копію квитанції від 06.11.2018; копію товарно-транспортної накладної №0000001031 від 30.10.2018 (а.с. 144-171).

Позивачем здійснено оплату товару по вказаній угоді.

Вказані документи свідчать про поставку ТОВ "Крета-Люкс" позивачу електронних з`єднань (Товару), про оприбуткування позивачем Товару та його подальшу реалізацію.

Суд зауважує, що всі первинні документи (Договір, видаткові накладні, податкові накладні, ТТН, розрахункові документи, банківські виписки, тощо) відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" стосовно їх змісту. Всі зазначені документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, відтак, належно підтверджують здійснення господарської операції. Зауваження щодо оформлення зазначених документів з боку відповідача відсутні.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківські рахунки контрагента та засвідчують факт виконання позивачем зобов`язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за вказаним вище правочином.

Судом з матеріалів справи встановлено, що у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту ПП ВКФ "Полімер" за отриманими податковими накладними від ТОВ "Крета-Люкс" включено ПДВ. Вказане не заперечується сторонами у справі.

Всі податкові накладні, що отримані від ТОВ "Крета-Люкс", складені контрагентом належним чином відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані у ЄРПН. Вказані факти підтверджуються позивачем та не заперечуються відповідачем, а відтак суд приходить до висновку, що позивач правомірно включив суми ПДВ за вказаними податковими накладними до податкового кредиту.

Таким чином, реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи. Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

До того ж, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Суд, також при прийнятті рішення бере до уваги той факт, що ТОВ "Крета-Люкс" знаходився та знаходиться в ЄДР, був на момент проведення господарських взаємовідносин та є на теперішній час платником ПДВ.

При цьому, суд зауважує, що позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів будь-якої податкової звітності, або реєстрації цивільно-правових договорів. В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб`єктами права із статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та відповідні контрагенти є окремими платниками податків.

В Податковому кодексі України відсутня будь-яка норма, яка б позбавляла платників податків права на податковий кредит або право на формування витрат у випадку, коли постачальники такого платника податків не виконують якісь вимоги діючого законодавства, а платник податку в свою чергу виконав усі передбачені законом умови та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

Висновки про те, що у ТОВ "Крета-Люкс" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, транспортні засоби, складські приміщення не підтверджені відповідачем та не приймаються судом, з огляду на той факт, що чинним законодавством для контрагентів не передбачено необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів, тощо, що була би достатньою для фізичної та технічної можливості виконання умов укладеного між ПП ВКФ "Полімер" і ТОВ "Крета-Люкс" Договору поставки, що в свою чергу виключає залежність реальності виконання договірних зобов`язань від даних умов.

Суд звертає увагу відповідача, що Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що аналізом задекларованих податкових накладних встановлено повне пересортування товарів. Однак, при проведенні вказаного аналізу контролюючий орган обмежився лише операціями контрагента позивача за період виписування позивачу податкових накладних та не з`ясував можливість придбання такого товару в іншому періоді.

Окрім того, позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України.

Враховуючи наявність господарської мети при укладанні договору, надання первинних документів, які свідчать про виконання правочину та використання його результатів у господарській діяльності позивачем, суд дійшов висновку щодо реальності вчиненого правочину з контрагентом.

Отже, доводи відповідача стосовно нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Крета-Люкс" є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Щодо наявності кримінального провадження, у якому "фігуратном" є ТОВ "Крета-Люкс", суд зауважує, що відповідач не надав суду ані посилання на вирок суду, або навіть інше судове рішення яким могли бути встановлені певні значимі для даної справи юридичні факти (преюдиційні обставини). Тобто, результатів розслідування даних кримінальних проваджень контролюючий орган до адміністративного суду не надав.

Крім того, відповідачем проігноровано, що позивач не може нести відповідальність за дії контрагента при відсутності власної вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід`ємного елементу верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).

Оцінюючи згадані документи в сукупності та кожен окремо, суд вважає, що такі не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Таким чином, висновок контролюючого органу про безтоварний характер спірних операцій є передчасним, оскільки цей висновок не відповідає фактам, покладеним в його основу.

Так, законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, а також достовірність документів податкового обліку, доки податковим органом це не спростовано належними та допустимими доказами. Викладені обставини та факти не відповідають таким ознакам, позаяк мають характер припущень.

Ці обставини вироком суду або постановою слідчого у кримінальній справі не були встановлені, а лише, як зазначено у Акті перевірки, витікають із отриманої податкової інформації щодо контрагента позивача та його вже контрагентів.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим спірні рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3200,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.08.2019 №1320 (а.с.3).

Відтак, судовий збір у розмірі 3200,64 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Полімер" (69063, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.24; код ЄДРПОУ 13606170) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2019, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0007021407 від 24.05.2019, яким Приватному підприємству Виробничо-комерційній фірмі "Полімер" визначено суму завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 100412,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0007031407 від 24.05.2019, яким Приватному підприємству Виробничо-комерційній фірмі "Полімер" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 112963,75 грн., у тому числі 90371,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та 22592,75 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Полімер" (69063, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.24; код ЄДРПОУ 13606170) судовий збір у сумі 3200 (три тисячі двісті) грн. 64 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 01.11.2019.

Суддя І.В.Садовий

Дата ухвалення рішення28.10.2019
Оприлюднено05.11.2019

Судовий реєстр по справі —280/4092/19

Ухвала від 05.02.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Ухвала від 21.12.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Рішення від 28.10.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Садовий Ігор Вікторович

Рішення від 28.10.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Садовий Ігор Вікторович

Ухвала від 10.09.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Садовий Ігор Вікторович

Ухвала від 27.08.2019

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Садовий Ігор Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні