Рішення

від 17.10.2019 по справі 460/1902/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2019 року м. Рівне №460/1902/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Мороза Д.Ю., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник Мартинюк С .А. ,

відповідача: представник Шангрик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Рівненської області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Ф":

- від 13.05.2019 №0259546-5013-1709 про визначення податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості у сумі 12775,85грн;

- від 13.05.2019 №0259548-5013-1709 про визначення податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості у сумі 962,02грн;

- від 13.05.2019 №0259550-5013-1709 про визначення податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості у сумі 12585,23грн;

- від 13.05.2019 №0323254-5013-1709 про визначення податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості у сумі 19633,61грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки нежитлові будівлі використовуються позивачем як сільськогосподарським товаровиробником у сільськогосподарській діяльності.

Ухвалою від 16.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позовну заяву.

Головним управлінням ДФС у Рівненської області подано відзив на адміністративний позов. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено, що з огляду на приписи ст.266 Податкового кодексу України, нежитлові приміщення, які перебувають у власності позивача, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно. Наголошено на обов`язковості сплати зазначеного податку з огляду на його визначення рішенням Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області від 19.01.2018 №27.

Позивачем подано відповідь на відзив, за змістом якої відповідач у відзиві не обґрунтував правомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що ОСОБА_3 та Селянське (фермерське) господарство "Данчиміст", власником якого є позивач, є сільськогосподарськими товаровиробниками.

Будівлі, які належать на праві приватної власності позивачу, використовуються безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Наголосив, що такі об`єкти нежитлової нерухомості відповідно до абзацу "ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно.

Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Суду пояснила, що згідно з відомостями з Державного реєстру прав на нерухоме майно, об`єкти нерухомого майна, за якими позивачу визначено податкове зобов`язання, належать ОСОБА_3 як фізичній особі. Факту передачі ним будівель сільськогосподарському господарству не встановлено.

Таким чином, позивач зобов`язаний сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Враховуючи безпідставність і необґрунтованість позовних вимог, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є власником земельних ділянок площею 3,26га та 0,55га, що розташовані на території Мирненської сільської ради Костопільського району Рівненської області, з цільовим призначенням (використанням): для ведення особистого селянського господарства.

Ці обставини підтверджуються Державними актами на право власності на земельну ділянку від 18.11.2003 №064749, від 18.11.2003 №064750 (а.а.с.24-25).

Згідно зі свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 05.07.2012 та витягами про державну реєстрацію прав станом на 06.07.2012 (а.а.с.27-34) ОСОБА_3 належать на праві власності наступні об`єкти нерухомого майна:

- будівля корівника-відгодівельника, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 857,9 кв м;

- будівля свинарника, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 845,1 кв м;

- будівля майстерні, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , загальною площею 64,6 кв м;

- будівля ангару, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1318,4 кв м.

ОСОБА_3 є засновником та головою Селянського (фермерського) господарства "Данчиміст" (код ЄДРПОУ 32646890, місцезнаходження: 35030, с.Мирне, Костопільський район, Рівненська область). Зазначене господарство зареєстроване як юридична особа 19.12.2003, перебуває на обліку у контролюючому органі як платник податків з 23.01.2004, як платник єдиного податку - з 01.01.2015. Основним видом діяльності господарства за КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Ці обставини підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.12.2007, статутом Селянського (фермерського) господарства "Данчиміст", зареєстрованим розпорядженням голови Костопільської районної державної адміністрації від 19.12.2003 №606-р, довідкою з Реєстру платників єдиного податку від 28.09.2015 №7/10/17-09-19-00 (а.а.с.16-23, 45).

13 травня 2019 року Головним управління ДФС у Рівненської області було прийнято податкові повідомлення-рішення форми Ф (а.а.с.12-15), згідно з якими позивачу визначено суми податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості , а саме:

- №0259546-5013-1709 - 12775,85грн (об`єкт нерухомості - будівля корівника-відгодівельника);

- №0259548-5013-1709 - 962,02грн (об`єкт нерухомості - будівля майстерні);

- №0259550-5013-1709 - 12585,23грн (об`єкт нерухомості - будівля свинарника);

- №0323254-5013-1709 - 19633,61грн (об`єкт нерухомості - будівля ангару).

Не погодившись з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок погашення зобов`язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і плати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податкового боргу врегульовано Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.256 Податкового кодексу України, податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

У силу вимог пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України).

Згідно з пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 Податкового кодексу України).

Спірним питанням у межах даного спору є встановлення, чи є нерухоме майно, що належить позивачу, об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Вичерпний перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування зазначеним податком, наведено у пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України.

Зокрема, в силу вимог пп. ж зазначеної норми Податкового кодексу України, до таких об`єктів належать, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Аналіз зазначеної норми вказує на те, що об`єкт нерухомості не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за одночасного існування двох умов:

1) об`єкт повинен відноситися до будівель сільськогосподарського призначення, віднесених до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства";

2) об`єкт повинен належати сільськогосподарському товаровиробнику.

Абзацом 11 статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" від 18.01.2001 №2238-ІІІ передбачено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) відносить будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін. Зокрема: будівлі для тваринництва, будівлі для птахівництва, будівлі для зберігання зерна, будівлі силосні та сінажні, будівлі для садівництва, виноградарства, та виноробства, будівлі тепличного господарства, будівлі рибного господарства, будівлі підприємств лісівництва та звірівництва, будівлі сільськогосподарського призначення інші.|

Судом встановлено, що цільовим призначенням будівель, які належать на праві приватної власності ОСОБА_3 , є використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, оскільки зазначені об`єкти нежитлової нерухомості були частинами пайового фонду КСП "Мир" та використовувалися у сільськогосподарській діяльності. Вказані обставини підтверджено свідоцтвом на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом) ОСОБА_3 від 22.02.2011 (а.с.26).

Згідно з твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, відповіді на відзив, поясненнями представника позивача в судовому засіданні, ОСОБА_3 займається вирощуванням великої рогатої худоби, яку утримує в будівлі корівника-відгодівельника, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 .

Наявність у позивача корів (великої рогатої худоби) підтверджується паспортами великої рогатої худоби LG 031951 від 04.06.2018, LG 031952 від 04.06.2018, LG 829673 від 24.03.2014, LG 298884 від 16.08.2018, LА 274493 від 11.07.2012 (а.а.с.35-39).

Відповідно до п.4.3 статуту Селянського (фермерського) господарства "Данчиміст", майно, яке передане особисто головою господарства належить господарству (а.с.21).

Діяльність Селянського (фермерського) господарства "Данчиміст" як сільськогосподарського товаровиробника підтверджується звітом форми №24 "Звіт про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпечення їх кормами" за 2018 рік, звітом форми №10-мех "Наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах" за 2018 рік, звітом форми №2-ферм "Звіт про витрати на виробництво продукції сільського господарства (робіт, послуг) за 2018 рік, фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік (а.а.с.40-44а).

Згідно з твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, відповіді на відзив, поясненнями представника позивача в судовому засіданні, Селянське (фермерське) господарство "Данчиміст" займається розведенням худоби та птиці, зокрема, свиней, для чого використовує будівлю свинарника, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 .

Наявність у господарства сільськогосподарських тварин, зокрема, свиней підтверджується вищевказаним звітом форми №24 "Звіт про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпечення їх кормами" за 2018 рік.

Згідно з твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, відповіді на відзив, поясненнями представника позивача в судовому засіданні, Селянське (фермерське) господарство "Данчиміст" має у власності сільськогосподарську техніку та зберігає її у будівлі ангару, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 .

Ремонт зазначеної техніки проводиться у будівлі майстерні, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 є, с.Данчиміст, Костопільський район, Рівненська область.

Наявність у господарства сільськогосподарської техніки підтверджується вищевказаним звітом форми №10-мех "Наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах" за 2018 рік.

Таким чином, ОСОБА_3 , як фізична особа, та Селянське (фермерське) господарство "Данчиміст", засновником та головою якого він є, належать до сільськогосподарських товаровиробників, а будівлі, власником яких є позивач, використовуються сільськогосподарськими товаровиробниками безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно.

При цьому, суд критично оцінює посилання представника відповідача на відсутність актів передачі зазначених будівель від ОСОБА_3 господарству, яке він заснував та очолює.

З огляду на п.4.3 статуту Селянського (фермерського) господарства "Данчиміст", згідно з яким майно, яке передане особисто головою господарства належить господарству, та враховуючи встановлені обставини щодо використання Селянським (фермерським) господарством "Данчиміст" у сільськогосподарській діяльності об`єктів нерухомості, власником яких є його засновник, відсутність формально оформленого документа щодо прийому-передачі майна від засновника господарству не може позбавляти позивача як сільськогосподарського товаровиробника пільг, встановлених абз."ж" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України.

Крім того, згідно з рішенням Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області від 19.01.2018 №27 "Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018-2020 роки", ставка податку на будівлі сільськогосподарського призначення становить 0,3 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв м (а.а.с.89-94).

Поряд з цим, визначаючи позивачу податкове зобов`язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач застосував ставку 0,4 відсотка мінімальної заробітної плати за 1 кв м (а.а.с.95-97).

Підстави застосування саме такої ставки податку відповідачем суду не доведено.

Вирішуючи даний спір, суд врахував положення п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України, згідно з яким, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи те, що відповідачем не спростовано використання зазначених будівель у сільськогосподарській діяльності та наявність у ОСОБА_3 статусу сільськогосподарського товаровиробника, суд вважає, що у позивача відсутній обов`язок сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки відсутній об`єкт оподаткування.

Оскільки судом встановлено відсутність об`єкта оподаткування податком на нерухоме майно, то дії контролюючого органу щодо визначення суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно для ОСОБА_3 не відповідають чинному законодавству, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення щодо визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_3 суд задовольняє повністю.

Враховуючи вимоги ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління ДФС у Рівненській області, судові витрати у сумі 768,40грн, сплачені як судовий збір згідно з квитанцією від 13.08.2019 №4 (а.с.3).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 13.05.2019 №0259546-5013-1709.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 13.05.2019 №0259548-5013-1709.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 13.05.2019 №0259550-5013-1709.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 25.07.2019 №0323254-5013-1709.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217), судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 жовтня 2019 року.

Суддя Дудар О.М.