Вирок

від 31.10.2019 по справі 589/2487/19

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/2487/19

Провадження № 1-кп/589/627/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка кримінальне провадження № 12016200110000200 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської області, громадянина України, не одруженого, з повною загальною середньою освітою, працюючого майстром на ПП «Гранд-Сервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 на підставі наказу № 29К від 04.12.2015 прийнятий на роботу майстром до приватного підприємства «Грант-Сервіс» (далі - ПП «Грант-Сервіс», код ЄДРПОУ 31078028) з 07.12.2015. Того ж дня ОСОБА_4 ознайомлений під підпис з посадовою інструкцією майстра цеху деревообробки ПП «Грант-Сервіс», затвердженою наказом директора ПП «Грант-Сервіс» № 05-04/11 від 04.05.2011.

Відповідно до розділу 1 даної інструкції, майстер ділянки відноситься до категорії керівників, прямо підпорядковується начальнику цеху, та віддає розпорядження працівникам ділянки.

Тобто, ОСОБА_4 займає в ПП «Грант-Сервіс» посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, і за цими ознаками віднесений до службових осіб.

Згідно з посадовою інструкцією майстра цеху деревообробки, затвердженою наказом директора ПП «Грант-Сервіс» № 05-04/11 від 04.05.2011, розділом 4 «Посадові обов`язки майстра ділянки» передбачені наступні обов`язки:

п. 4.12 - встановлення і вчасне доведення виробничих завдань бригадам і окремим робітникам (що не входять до складу бригад);

п. 4.13 - здійснення виробничого інструктажу робітників, проведення заходів щодо виконання правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, технічної експлуатації устаткування і інструмента, а також контроль за їх дотриманням;

п. 4.21 - контроль дотримання робітниками правил охорони праці і техніки безпеки, виробничої і трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку.

Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, в тому числі забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 14 цього ж Закону передбачено, що працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не був офіційно працевлаштованим працівником ПП «Грант-Сервіс», фактично працював на зазначеному підприємстві без оформлення трудових відносин або укладання цивільно-правового договору, періодично виконуючи роботи із завантаження тирси до контейнера для подачі тирси в цеху по виробництву кронштейнів для європіддонів ПП «Грант-Сервіс», розташованому по вул. Гагаріна, 1 в м. Шостка, Сумської області.

12.02.2016 близько 19:30 год. ОСОБА_5 , перебуваючи на території цеху по виробництву кронштейнів для європіддонів зазначеного підприємства, під час виконання робіт із завантаження тирси до контейнера для подачі тирси, впав до зазначеного контейнера, внаслідок чого загинув.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 32 від 03.03.2016 смерть ОСОБА_5 настала від гострого малокрів`я в результаті розриву правої долі печінки й множинних двосторонніх переломів ребер з ушкодженням пристіночної плеври при тупій травмі грудей і живота, та знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з заподіяними ушкодженнями (тупа сочетана закрита травма грудей і живота: крововиливи у м`які тканини грудей з розможженням підшкірної клітковини; закриті переломи 2-7 ребер справа по передньо-підмишечній та середньо-ключичній лініям, та 2-6 ребер зліва по передньо-підмишечній лінії, обумовлені деформацією грудної клітки спереду назад; забої легень; розрив правої долі печінки; скупчення крові в правій плевральній порожнині, скупчення крові в черевній порожнині). Усі ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_5 , утворились від дії тупого твердого предмету з переважною пласкою контактуючою поверхнею з місцем прикладання сили в область передньої поверхні тіла. Масивність ушкоджень, розташування їх на одній поверхні тіла; наявність внутрішніх ушкоджень при відсутності зовнішніх; ознаки струсу внутрішніх органів дають підстави вважати, що вони могли утворитися при падінні з висоти, де первинний контакт з поверхнею співударяння був передньою поверхнею тіла потерпілого.

Згідно з висновком судової інженерно-технічної експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності № 17636 від 04.03.2019 роботи з подавання тирси до контейнера для подачі тирси не відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, визначених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15.

Технічною причиною, що призвела до настання нещасного випадку, є незадовільний технічний стан контейнера для тирси та його не відповідність вимогам п. 2.1.25 «Правил охорони праці в деревообробній промисловості», затвердженим наказом Державного Комітету України з нагляду за охороною праці від 31.01.2005 № 20, яким встановлено, що канали потоку деревної маси, люки колодязів, жолоба та траншеї у підлозі для конвеєрів, стоків, мають бути закриті суцільними або ґратчастими настилами, кришками. Якщо, згідно до вимог технологічного процесу, вони мають бути відкриті, їх необхідно обгородити поручнями висотою 1,1 м і суцільними бортами висотою не менше 0,1 м від підлоги.

Організаційними причинами настання 12.02.2016 нещасного випадку з ОСОБА_5 є незадовільне функціонування системи управління охороною праці, що виразилось у недотриманні нормативно-технічних вимог посадовими особами ПП «Грант-Сервіс», зокрема, майстром цеху деревообробки ОСОБА_4 в частині недостатнього контролю за дотриманням працівниками на робочих місцях вимог інструкцій з охорони праці, дотримання робітниками внутрішнього трудового розпорядку, не вжиття заходів для безпечного виконання робіт, чим не виконано вимоги ст.ст. 13, 14 Закону України «Про охорону праці», пункту 4, підпунктів 4.12, 4.13, 4.21 посадової інструкції майстра цеху деревообробки.

З технічної точки зору, дії майстра цеху деревообробки ОСОБА_4 , на якого вимогами нормативно-технічних актів покладена відповідальність за безпечну організацію робіт, за безпечну роботу механізмів, контроль за дотриманням співробітниками підприємства правил з техніки безпеки і охорони праці та правил внутрішнього трудового розпорядку, перебувають у причинному зв`язку з настанням події нещасного випадку, що стався 12.02.2016 на території підприємства ПП «Грант-Сервіс». Він мав можливість попередити 12.02.2016 під час виконання робіт на території підприємства ПП «Грант-Сервіс» настання нещасного випадку шляхом виконання вищевикладених нормативно-технічних вимог.

Таким чином, 12.02.2016 майстер цеху деревообробки ПП «Грант-Сервіс» ОСОБА_4 , будучи службовою особою зазначеного підприємства, яка несе спеціальні обов`язки з охорони праці, покладені на неї посадовою інструкцією майстра цеху деревообробки ПП «Грант-Свервіс», діючи необережно, проявив злочинну недбалість, а саме, не передбачив можливості настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді загибелі ОСОБА_5 , хоча повинен був і міг їх передбачити, усвідомлюючи той факт, що трудові відносини між ПП «Грант-Сервіс» та ОСОБА_5 не оформлені, внаслідок чого останній не проходив навчання, необхідні інструктажі та перевірку знань з охорони праці, допустив ОСОБА_5 до виконання робіт із завантаження тирси до контейнера для подачі тирси на території цеху по виробництву кронштейнів для європіддонів ПП «Грант-Сервіс», тим самим порушив вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, а саме, ст.ст. 13, 14 Закону України «Про охорону праці», п. 4, п.п. 4.12, 4.13, 4.21 посадової інструкції майстра цеху деревообробки ПП «Грант-Сервіс», затвердженої наказом директора ПП «Грант-Сервіс» № 05-04/11 від 04.05.2011, внаслідок чого 12.02.2016 близько 19:30 год. ОСОБА_5 впав до зазначеного вище контейнера та від отриманих травм загинув.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчинені інкримінованого злочину визнав повністю, зазначивши, що обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. ОСОБА_4 суду показав, що з грудня 2015 року обіймає посаду майстра деревообробного цеху ПП «Грант-Сервіс». Він був ознайомлений з посадовою інструкцією. В 2016 році підприємством було придбано нове обладання. У зв`язку з розширенням виробництва підприємство набирало нових працівників. Обвинувачений запросив ОСОБА_5 , який раніше також працював на підприємстві. Трудові відносини з ним оформлені не були, оскільки планувався лише пробний запуск обладнання. ОСОБА_5 інструктаж охорони праці не проходив. У вказаний в обвинувальному акті день ввечорі обвинувачений відлучився до дому за ліками. В свою чергу, ОСОБА_5 , який мав закидати у транспортер тирсу залишився. Невдовзі до ОСОБА_4 зателефонував кочегар ОСОБА_6 і повідомив, що ОСОБА_5 впав в контейнер. Обвинувачений одразу повернувся на роботу, і разом із ОСОБА_6 витягнули потерпілого. Обвинувачений намагався робити штучне дихання, викликав швидку. По приїзді швидкої, лікарі невдовзі констатували смерть потерпілого. Зазначив, що коли робив штучне дихання, то відчув запах алкоголю від потерпілого.

Обвинувачений не заперечує вірність кваліфікації своїх дій органами досудового слідства, а також критично ставиться до вчиненого ним злочину та щиро розкаюється у вчиненому.

Потерпілий звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив, що не має претензій до обвинуваченого і просить не призначати покарання, пов`язане з обмеженням чи позбавленням волі.

Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України за клопотанням прокурора та за згодою обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз`яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу ОСОБА_4 .

Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_4 своїми діями, які виразились в порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, що спричинило загибель людини, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 271 КК України.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.2 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» із урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм участі, і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки, тощо.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї, його матеріальний стан, тощо.

На підставі викладеного, суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 , враховує наступне.

Підсудний ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив тяжкий злочин, в результаті якого загинула людина. Обвинувачений є особою середнього віку, військову службу не проходив, має повну загальну середню освіту, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. ОСОБА_4 працює майстром цеху деревообробки ПП «Грант-Сервіс». За місцем роботи характеризується виключно позитивно. Обвинувачений неодружений, проте протягом 17 років проживає однією сім`єю із жінкою та її донькою, утриманців не має. ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ групи. Дані про його негативну характеритику у суду відсутні.

В судовому засіданні обвинувачений відверто визнав провину у вчиненому злочині, висловив щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки. Крім того, обвинувачений сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено прокурором.

Тому, на підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Отже, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахувавши все вищевикладене, в тому числі обставини злочину та його тяжкі наслідки, думку прокурора і потерпілого, який просив не призначати покарання, пов`язане з обмеженням чи позбавлення волі, суд дійшов висновку, що за вчинене кримінальне правопорушення, обвинувачений заслуговує покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік і 6 місяців із відрахуванням щомісячно з суми заробітку засудженого в дохід держави 15 відсотків, проте без позбавлення його права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю з огляду на посткримінальну поведінку обвинуваченого, спрямовану на надання допомоги потерпілому та відсутність будь-яких обтяжуючих покарання обставин, у тому числі і стану алкогольного сп`яніння.

На думку суду, саме такий вид і розмір покарання є співмірним діянню і характеристиці особи та буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Питання щодо процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України, та призначити йому покарання у виді виправних робіт строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців із відрахуванням щомісячно з суми заробітку засудженого в дохід держави 15 відсотків без права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати - вартість проведених експертиз в розмірі 10010 гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_1