Ухвала

від 04.11.2019 по справі 158/2711/19

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/2711/19

Провадження № 1-кп/0158/192/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження № 42016031160000012 від 06.04.2016 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 2010 року по 2015 рік, згідно з рішенням сесії Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області від 17.11.2010 року №1/1 «Про підсумки виборів, визначення повноважень та реєстрацію депутатів Жидичинської сільської ради та Жидичинського сільського голови», прийнятого за результатами виборів депутатів Верховної ради України, Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які відбулися 31.10.2010 року, обіймав посаду голови Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, що за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Жидичин, вул. 17 Вересня, буд. 12.

Згідно п.1 та п.13 ч.6 ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» сільський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території додержання вимог Конституції України та Законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади та є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський голова є посадовою особою територіальної громади села.

Крім того, відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на голову Жидичинської сільської ради ОСОБА_5 покладено обов`язки, що полягають у забезпеченні здійснені у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та Законів України, виконанні актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади, забезпечення підготовки на розгляд ради проектів програми соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіт про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання, оприлюднення затверджених радою програми бюджету та звіту про їх виконання, укладання від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договорів відповідно до законодавства з питань віднесених до виключної компетенції ради, подавати їх на затвердження відповідної ради, представлення територіальної громади, ради та її виконавчого комітету у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності громадянами, забезпечення здійснення регуляторної державної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб встановлений законодавством.

Враховуючи викладене, ОСОБА_5 , в період часу з 2010 року по 2015 рік, постійно здійснював функцію представника місцевого самоврядування, а також обіймав посаду в органах місцевого самоврядування пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто згідно примітки до ст. 364 КК України, був службовою особою.

Водночас, положеннями ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що посадові особи місцевого самоврядування є суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

ОСОБА_5 , обіймаючи посаду голови сільської Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області в період часу з 2010 року по 2015 рік, знаходячись на своєму робочому місці, у приміщені зазначеної сільської ради, що розташована за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Жидичин, вул. 17 Вересня, буд. 12, тобто будучи службовою особою та матеріально відповідальною особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції від імені громади, будучи розпорядником бюджетних коштів, які був зобов`язаний використовувати лише за призначенням, 15.09.2011 року уклав з ДП «Регіон-Інвест» договір про придбання товарно-матеріальних цінностей №15/09/11, зокрема щодо придбання 1111,11 тон щебеню та 346,0 тон відсіву щебеню на суму 49 999, 96 гривень, які відповідно до платіжного доручення № 1 від 20.09.2011 року перераховано на розрахунковий рахунок ДП «Регіон Інвест».

У подальшому, всупереч вимогам законодавства, ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, всупереч Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», діючи з корисливих мотивів, умисно отримав передбачену вказаним вище договором продукцію без оформлення документального підтвердження поставки обумовленого предмету закупівлі (прибуткових, товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт, актів приймання-передавання, тощо), внаслідок чого заволодів та на власний розсуд розпорядився товарно-матеріальними цінностями у виді щебеню та відсіву щебеню на загальну суму, яка відповідно до висновку судово-економічної експертизи №8022 від 07.07.2017 року становить 49 999,96 гривень, чим спричинив матеріальну шкоду Жидичинській сільській раді на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 подав до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинуваченому ОСОБА_5 роз`яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є звільненням від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами, на що останній зазначив суду, що він розуміє ці обставини і просить звільнити його від кримінальної відповідальності за спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Представник потерпілого Жидичинської сільської ради Ківерцівського району Волинської області ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечила щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Заслухавши думку учасників справи, кожного зокрема, дослідивши матеріали кримінального провадження № 42016031160000012 від 06.04.2016 року, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Так, згідно із роз`ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», закриття кримінальної справи зі звільненням особи від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, та за наявності визначених у законі правових підстав.

В силу ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 4 ст. 49 КК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Згідно ст. 12 КК України злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

За змістом ст. ст. 44, 49 КК України за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує та відсутні підстави, передбачені ч. 5 ст. 49 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, який відноситься до категорії злочину середньої тяжкості, з моменту вчинення ним кримінального правопорушення (період часу з 15.09.2011 року по 20.09.2011 року) минуло більше 5 років, згідно матеріалів даного кримінального провадження ОСОБА_5 у розшуку не перебував, а також в ході судового розгляду встановлено, що перебіг строків давності не зупинявся та не переривався.

Варто також зазначити, що згідно постанови колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29.05.2019 року (справа №287/359/14-к) із змісту норм КПК України не вбачається, що при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України необхідно враховувати позицію обвинуваченого щодо визнання чи невизнання ним вини у пред`явленому обвинуваченні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття даного кримінального провадження.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 284, 314, 372 КПК України, на підставі ст. 44, 49 КК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.

Кримінальне провадження № 42016031160000012 від 06.04.2016 року відносно ОСОБА_5 закрити та звільнити його від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду, шляхом її подання через Ківерцівський районний суд Волинської області, протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1