Рішення

від 09.06.2010 по справі 2-1561/10

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської областГу складі: головуючої судді Бондаренко В.М.

при секретарі Троян В.Б.,

за участю позивачів: ОСОБА_1

ОСОБА_2

відповідача: ' ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою, в подальшому в судовому засіданні уточнивши сіої позовні вимоги, в якій просили ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 000 гривень, в рівних частинах: по 500 000 грн. кожному.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі вказали на те, що Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області 04 листопада 2009 року була винесена постанова відносно ОСОБА_3 , якою він був визнаний винним у заподіянні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, але був звільнений від кримінальної відповідальності за скоєний злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. б ст. 1, п. ж ст. 7 и ст.6 Закону України Про амністію від 31.05.2005 року. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 14 листопада 2004 року ОСОБА_5 , дочка позивачів, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 101 від 01 липня 2005 року отримала тілесні пошкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, крововилив під оболонки мозку, множинних великих інфільтруючих і периваскулярних крововиливів в тканини головного мозку, забиття м`яких тканин голови у вигляді крововиливу в м`які покривнГ тканини відповідно спадини у лобній області праворуч, набряку головного мозку, саднини на тильних поверхнях грон рук, поверхневого розриву тканини печінки по діафрагмальній поверхні (безпосередньо прилеглою до діафрагми грудочеревної пере стінці), гемоперитоніума - близько 300 мл. рідкої крові в черевній порожнині, крововиливу в області судинної ніжки лівої нирки, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та знаходяться у прямому причинному зв *язку з настанням смерті потерпілої. Своїми діями ОСОБА_3 заподіяв їх дочці такі тілесні ушкодження, що призвели до її смерті, у зв`язку з цим була заподіяна і позивачам велика моральна шкода, яка найшла свій вираз у фізичних та моральних стражданнях, етичних переживаннях, пов`язаних з непоправною втратою - загибеллю їх дочки, яка була для них єдиною дочкою, спадкоємицею, продовжувачем роду, опорою та надією на забезпечену старість. Смерть дочки не дає родині позивачів нормально жити, поводитись у суспільстві, порушений їх звичайний спосіб життя та вони весь час знаходяться у стані нервового стресу. Втратили спокій і сон, стали дратівливими з членами їх родини і людьми, що оточують їх. Стан їх здоров`я значно погіршився, вони вимушені частіше звертатися за допомогою до лікарів. Наслідки дії відповідача зажадало від них та їх родини додаткових зусиль для організації життя та продовженая життєдіяльності. Крім того, значного приниження вони зазнали внаслідок того, що раніше притягали до кримінальної відповідальності іншу особу, введення слідства в оману. Позбавлення їх прав на належний захист своїх порушених прав завдало їм значного приниження. Тому вони і вимушенГзвернутися до суду за захистом своїх прав.

У судовому засіданні позивачі підтримали заявлені уточнені позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені у позовній заяві. Також додали, що внаслідок смерті їх дочки стала хворіти бабуся потерпілої ОСОБА_6 , яка потім померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також свідчить про порушений сталевий життєвий устрій у їх родині.

Відповідач, представник відповідача у судовому засіданні визнали позовні вимбги частково, на суму 50 000 грн, з розподілом кожному позивачу по 25 000 грн. В обґрунтування визнання часткових позовних вимог зазначали те, що дії відповідача не були спрямовані на порушення визнання унікальності цінності відповідачів, як неповторної біопсихосоціальної цінності, громадськістю. Після дорожньо-транспортної пригоди відповідач пропонував позивачам відшкодувати моральну шкоду у розмірі 50 000 грн одноразово, а також виділяв кошти для придбання ліків, на утримання потерпілої ОСОБА_5 у лікарні та її похорони. Крім того, відповідач працює у комунальному підприємстві ПМК № 90 механіком, та його заробітна плата складає 970,00 грн на місяць, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також повнолітнього сина ОСОБА_9 , що навчається у Національному гірничомуі-університету. Тому вважають, що грошова сума в один мільйон гривень є такою, що не відповідає розумності та виваженості і справедливості.

Вислухавши позивачів, відповідача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав/

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідніцуь, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову Суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до абзацу 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

У судовому засіданні встановлено, що постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2009 року ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності за скоєний злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. б ст. 1, п. ж ст. 7 и ст.6 Закону України Про амністію від 31.05.2005 року, в мотивувальній частині постанови суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані по ч. 2 ст. 286 КК України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 14 листопада 2004 року ОСОБА_5 , дочка позивачів, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 101 від 01 липня 2005 року отримала тілесні пошкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, крововилив під оболонки мозку, множинних великих інфільтруючих і периваскулярних крововиливів в тканини головного мозку, забиття м`яких тканин голови у вигляді крововиливу в м`які покривні тканини відповідно спадини у лобній області праворуч, набряку головного мозку, саднини на тильних поверхнях грон рук, поверхневого розриву тканини печінки по діафрагмальній поверхні (безпосередньо прилеглою до діафрагми грудочеревної пере стінці), гемоперитоніума - близько 300 мл. рідкої крові в черевній порожнині, крововиливу в області судинної ніжки лівої нирки, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілої.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або`юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або а інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

- Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачам моральної шкоди, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, беручи до уваги, що життя є в Україні найвищою соціальною цінністю, а також враховуючи те, що позивачі внаслідок винних дії відповідача втратили сімнадцятирічну дочку, яка тільки починала доросле життя для здійснення моральних та матеріальних сцодівань для своїх батьків, що зазначена подія призвела до значних тяжких змін їх життєвих зв`язків, глибини фізичних та душевних страждань, які не можуть відновитися з перебігом часу, інших обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачів в рахунок спричиненої моральної шкоди 70 000 (сімдесят тисяч) грн 00 коп, в рівних частинах:, по 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн 00 коп кожному.

Таким чином, зібрані у справі докази та .їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення вимог позивачів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави- повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 700,00 грн., оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору на підставі п.4 ч.4 Декрету Кабінету Міністрів України Про державне мито , а також на підставі п.3 ч.3 ст. 81 ЦПК України з відповідача повинні бути стягнуті витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи ? суді у сумі 15,00 грн., оскільки позивачі при звернення до суду з позовною заявою звільнені від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 23, 61, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 81, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рахунок спричиненої моральної шкоди 70 000 (сімдесят тисяч) грн 00 коп, в рівних частинах: по 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн 00 коп кожному.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету м. Павлограда Дніпропетровської області на р/р 3141253 7700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ МФО 805012 судовий збір у сумі 700 (сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету м.Павлограда Дніпропетровської області на р/р 3121725970003 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в-Дніпропетровській - області МФО 805012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 15 (п`ятнадцять) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляціного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляціної скарги, або в порядку передбаченому с. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: В.М. Бондаренко