Рішення

від 24.10.2019 по справі 136/318/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/318/19

провадження № 2/136/135/19

РІШЕННЯ

іменем України

"24" жовтня 2019 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Староприлуцької сільської об`єднаної територіальної громади, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідачів, обґрунтовуючи його підставність тим, що вона, ОСОБА_1 , з 21.06.1994 по 19.08.1999 працювала в КСП ім. Чапаєва с. Нова Прилука Липовецького району Вінницької області. Рішенням Загальних зборів членів КСП ім. Чапаева від 17.02.1995 була прийнята в члени КСП. 21.12.1995 КСП ім. Чапаєва с. Нова Прилука району Вінницької області було видано Державний акт на право колективної власності на землю. 23.06.1997 за №165 розпорядженням Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області було вирішено видати сертифікати на право на земельну частку (пай) громадянам співвласникам колективної власності. Отож на час розпаювання земель КСП ім. Чапаєва с. Нова Прилука, а також видачі колективному сільськогосподарському підприємству Державного акту позивач була членом колгоспу, а тому вважає, що набула право на земельну частку (пай), однак не була внесена до списку осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю). Про порушене своє право вона дізналась 21.06.2018 при зверненні до архівного відділу, утім в досудовому порядку відновити своє порушене право їй не вдалось, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом, в якому вона просить суд визнати за нею право на земельну частку (пай) та зобов`язати відповідачів в межах їх повноважень визначених законом, на час набранням рішенням суду законної сили, виділити їй земельну частку (пай) в розмірі 3,18 га в умовних кадастрових гектарах, відповідно до розміру визначеного під час паювання КСП ім.. Чапаєва с. Нова Прилука.

У визначений судом строк представник відповідача - Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області, подав до суду відзив, відповідно до якого просив суд в задоволенні позову відмовити, аргументуючи свою позицію тим, що позивач на час видачі Державного акту КСП ім.. Чапаєва працювала та була його членом до 19.08.1999 відповідно до доданих нею доказів, отож в силу зовнішніх факторів могла дізнатись про її право на отримання земельної частки (паю), яке було порушено з 1995 року, утім до суду звернулась із даними вимогами лише 14.02.2019, поважних причин пропуску строку у позові не навела, та не просить його поновити, отож до вимог позивача представник відповідача просить суд застосувати строки позовної давності.

Крім цього, представником відповідача звернуто увагу на те, що в копії трудової книжки доданої до матеріалів позовної заяви дата заповнення книжки 28.02.1995 , однак перший запис у відомостях про прийом в члени колгоспу вчинено 21.06.1994 на підставі рішення загальних зборів від 27.02.1995 , що ставить під сумнів дійсність вказаного у ній факту та трудової книжки як доказу.

Також представником відповідача звернуто увагу у відзиві на те, що Головне управлінням на даний час вже не є розпорядником земельних ділянок на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району, оскільки зазначена сільська рада увійшла до Староприлуцької сільської об`єднаної територіальної громади Липовецького району Вінницької області, якій було передано землі, що знаходяться на її території в комунальну власність.

Що стосується вимог позивача про зобов`язання відповідачів у межах їх повноважень виділити позивачеві земельну частку (пай), то представник відповідача вказав, що Головне управління не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені вже до компетенції іншого органу державної влади, відтак вимоги є необґрунтовані, а відтак не підлягають до задоволення.

Представником Староприлуцької сільської об`єднаної територіальної громади відзиву до суду не було подано.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, що наведені у позові, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача - Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області просив суд про розгляд справи за його відсутності.

Сільський голова Староприлуцької сільської ради Липовецького району надав до суду заяву в рамках даної цивільної справи, в якій просив про розгляд справи без присутності представника сільської ради.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його у даному судовому засіданні, на підставі зібраних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, яким дав оцінку, дійшов висновку про таке.

Позивач звернулась до суду із позовом, в якому просить суд визнати за нею право на земельну частку (пай), в підтвердження чого до матеріалів справи надала:

- копію титульної сторінки трудової книжки серія НОМЕР_1 (а.с.4), дата заповнення якої 28.02.1995. Фотокопії трудової книжки мають сторінки (а.с.4):

- Членство в колхозе , з якого встановлено запис наступного змісту: 21.06.1994 прийнято в члени КСП ім.. Чапаєва. Рішення загальних зборів протокол №1 від 27.02.1995 ;

- Сведения о работе з якого встановлено запис наступного змісту: п.1 - 21.06.1994 прийнято на роботу завпекарнею КСП ім.. Чапаєва. Рішення протокол №8 від 19.07.1994 ; п.2 - 19.07.1999 звільнено з роботи за власним бажанням ст.38 КЗпП України ;

- Протокол №1 засідання правління колгоспу загальних зборів членів КСП ім.. Чапаєва с. Нова Прилука від 17.02.1995 (а.с.5), згідно із яким було прийнято рішеня про прийняття до членів КСП громадян, в числі яких у п.1 зазначено ОСОБА_1

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст.4 ЦПК України).

Відповідно до п. п. 1-2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 "Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям" , ст. ст. 1-2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають члени КСП, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

З аналізу вищевказаних норм права вбачається, що для виникнення у особи права на земельну частку (пай) необхідні умови членства в КСП, СК , СГАТ та входження до списку осіб, які мають право на паювання земель, що додаються до державного акту на право колективної власності на землю.

Відповідно до постанови Ради міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, трудова книжка колгоспника - це основний документ про трудову діяльність членів колгоспу , що видавався усім колгоспникам з моменту прийняття їх в члени колгоспу .

Судом встановлено, що надана позивачем у якості доказу фотокопія трудової книжки на підтвердження факту її трудової діяльності та членства в КСП викликає сумніви, оскільки дата заповнення книжки 28 лютого 1995 року, однак перший запис у відомостях про прийом в члени колгоспу вчинено 21.06.1994 року на підставі рішення загальних зборів від 27.02.1995 року , а прийняття на роботу 21.06.1994 згідно рішення правління КСП Протокол №8 від 19.07.1994, у той час як протокол загальних зборів КСП про прийняття позивача в члени КСП датований 17.05.1995 .

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (стаття 13 ЦПК України ).

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Обов`язок подання доказів визначено ст.83 ЦПК України, відповідно до частини першої вказаної статті позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви до суду .

Згідно пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

У відзиві Головне управління Держгеокадасту у Вінницькій області вказало на неточності, які мала копія трудової книжки наданої позивачем.

У ч.11 ст.83 ЦПК України, передбачено, що у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Відповідно до приписів ст.95 ЦПК України, якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Позивач та її представник не скористались приписами діючого законодавства та не усунули сумніви щодо наданої копії трудової книжки, у тому числі не використали своє право на подання відповіді на відзив, отож такий доказ не береться судом до уваги.

Інших доказів на підтвердження трудової діяльності позивача та належності до членів колгоспу матеріали справи не містять .

Крім цього, судом встановлено, що 21.12.2018 Головним управлінням Держгеокадасту у Вінницькій області було видано наказ № 2-17478/15-18-СГ Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність , відповідно до якого передано Староприлуціькій сільській об`єднаній територіальні громаді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 714,7345 га, які розташовані на території Староприлуцької сільської об`єднаної територіальної громади Липовецького району Вінницької області згідно з актом приймання-передачі, тому Головне управлінням Держгеокадасту у Вінницькій області на даний час не є розпорядником земельних ділянок на території Новоприлуцької сільської ради Липовецького району, оскільки зазначена сільська рада увійшла до Староприлуцької сільської об`єднаної територіальної громади Липовецького району Вінницької області, отож Головне управлінням Держгеокадасту у Вінницькій області є неналежним відповідачем у справі, відтак в цій частині позову слід відмовити.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який був сформований судом в паперовому вигляді за допомогою програмного забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який є загальнодоступним, за зазначеним позивачем критерієм пошуку відомості про Староприлуцька сільська об`єднана територіальна громада не знайдено, тоді як відповідно до коду юридичної особи ЄДРПОУ - 04329174 міститься запис, відповідно до якого за таким кодом значиться Староприлуцька сільська рада Липовецького району Вінницької області як орган місцевого самоврядування.

За правилами ст.30 ч.2 ЦПК України , відповідачами можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава.

Наведене свідчить, що визначена відповідачем особа Староприлуцька сільська об`єднана територіальна громада не є юридичною особою, отож не може мати статусу відповідача.

У ході розгляду справи позивач та її представник не скористались своїм правом визначеним ст.51 ЦПК України на заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідача за наявності інформації вказаної у відзиві.

Зважаючи на встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі за його недоведеності, а також пред`явлення позову до неналежного відповідача та особи, яка не може мати статусу відповідача.

Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до Глави 8 ЦПК України, а тому у разі відмови в задоволенні позову відносить їх на рахунок позивача.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 141, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Староприлуцької сільської об`єднаної територіальної громади (місцезнаходження: вул. Гагаріна 42, с. Стара Прилука, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22511), Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Келецька, 63) про визнання права на земельну частку пай,визнання права на земельну частку пай, - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до суду апеляційної інстанції через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 01.11.2019.

Суддя Д.Т. Кривенко