Ухвала

від 01.11.2019 по справі 308/11862/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11862/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019070000000076 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 та ч.1, ч.2 ст. 240 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_2 , вернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду із клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019070000000076 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 та ч.1, ч.2 ст. 240 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Клопотання мотивовано тим, що службові особи фермерського господарства «Макош» (ЄДРПОУ 32651319), а саме директор ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , співзасновник вказаного господарства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою з головою Новодавидківської сільської ради ОСОБА_5 організували злочинну схему отримання коштів шляхом реалізації незаконно видобутого піску на території Новодавидківської сільської ради без відповідних дозвільних документів на видобуток піску, залучивши до злочинної приватних підприємців - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом укладення договору підряду №б/н від 04.10.2018 року на виконання робіт по розчистці русла озера в с. Нове Давидково на земельній ділянці з кадастровим номером 2122785800:01:011:0001, в урочищі «Чонкаш» на території Новодавидківської сільської ради, площею 7,907 га, які в подальшому реалізують незаконно добутий пісок за ціною 5500 грн за 12 м. куб.

Так, досудовим розслідування встановлено, що незаконно добутий пісок розміщено на земельну ділянку кадастровим номером 2122785800:01:011:0011, в урочищі «Чонкаш» на території Новодавидківської сільської ради площею 1,1221 га, що знаходиться поряд з земельною ділянкою з кадастровим номером 2122785800:01:011:0001.

31.10.2019 року під час проведення обшуку будинку АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_6 виявлено та вилучено блокнот, накладні з чорновими записами та мисливську рушницю на якій наявні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Згідно ст. 98 КПК України вилучені під час вищевказаного обшуку насип блокнот, накладні з чорновими записами містять сліди вчинення злочину, а саме записи з кількістю добутого та реалізованого піску, а тому з метою тимчасового позбавлення права, можливості відчужити, розпоряджатися та будь яким чином їх використовувати та збереження речового доказу, на них у відповідності п.1 ч.2 ст. 170 КПК України необхідно накласти арешт.

Крім того, зважаючи на те, що для встановлення факту наявності складу злочину, передбаченого ст. 263 КК України необхідно провести експертизу вогнепальної зброї, яку вилучено в ході обшуку, на неї необхідно накласти арешт.

Не застосувавши вказані заходи, можуть призвести до зникнення та навіть втрати слідів, речових доказів, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

В свою чергу, ч. 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Приймаючи до уваги викладене, а також з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження та ефективного здійснення досудового розслідування, необхідності проведення ряду експертиз, з метою забезпечення кримінального провадження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також зважаючи, що вилучені предмети можуть бути використані як доказ у вчиненні даного кримінального правопорушення, необхідно накласти на них арешт, а тому, керуючись ст. ст. 40,100,131,132,170,171,172 КПКУкраїни,слідчий просить: накласти арешт на блокнот, накладні з чорновими записами та мисливську рушницю на якій наявні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , вилучені в ході обшуку 31.10.2019 року будинку АДРЕСА_1 .

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Статтею 170 КПК України законодавець встановлює порядок накладення арешту на майно під час кримінального провадження, визначає що є арештом майна. Так згідно частини 1 статті 170 КПК України,

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до частини 10 статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, згідно частини 2 статті 171 КПК України, повинно бути зазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Зі змісту частини третьоїстатті 172 КПК Українивбачається, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогамст.ст.170,171 КПК України.

З досліджених слідчим суддею клопотання та доданих до нього документів встановлено, що всупереч частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні про арешт майна не зазначено: 1) мети відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, частина 2 статті 170 КПК України визначає чіткий перелік такої мети, при цьому потрібно чітко зазначити підставу та відповідно обґрунтувати необхідність арешту; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном ( надано дозвіл).

Вивченням матеріалів клопотання встановлено, що слідчий не виконав вимоги, передбачені ч. 2 ст. 171 КПК України, та належним чином не мотивував своє клопотання, зокрема, в частині мети накладення арешту на вищевказане майно, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Клопотання слідчого не містить посилань на наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України, та їх відповідне обґрунтування.

Клопотання слідчого містить лише формальне посилання на норми КПК України, яка передбачає можливість арешту тимчасового вилученого майна. Слідчий в клопотанні вказує, що

В клопотанні слідчий зазначає, що згідно ст. 98 КПК України вилучені під час вищевказаного обшуку насип блокнот, накладні з чорновими записами містять сліди вчинення злочину, а саме записи з кількістю добутого та реалізованого піску, а тому з метою тимчасового позбавлення права, можливості відчужити, розпоряджатися та будь яким чином їх використовувати та збереження речового доказу, на них у відповідності п.1 ч.2 ст. 170 КПК України необхідно накласти арешт.

Крім того, зважаючи на те, що для встановлення факту наявності складу злочину, передбаченого ст. 263 КК України необхідно провести експертизу вогнепальної зброї, яку вилучено в ході обшуку, на неї необхідно накласти арешт.

Разом ізтим, уч.1ст.98КПК України вказано,що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В клопотанні відсутні відомості щодо складу злочину передбаченого ст. 263 КК України, необґрунтовано проведення експертизи, окрім того не зазначено, яка саме експертиза має вказаної збої має бути проведенна.

Окрім того,з досліджених слідчим суддею клопотання та доданих до нього документів встановлено, що всупереч частини 2 статті 171 КПК України, у клопотанні відсутні документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

При цьому згідно ч1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Тобто, власник майна, має бути належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, з метою забезпечення дотримання його прав.

Таким чиномслідчий суддяпозбавлений можливостіповідомити власниківмайна прочас тадату розглядуклопотання слідчогопро накладенняарешту навилучене майно.

Слід також зазначити, що вимог ч.1 ст. КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Однак в порушення вказаної норми слідчим подано до суду клопотання за відсутності погодження процесуального прокурора. Так, клопотання підписано лише слідчим та зазначено посаду, прізвище та ініціали прокурора, а саме: «Прокурор відділу прокуратути Закарпатської області, юрист першого класу ОСОБА_8 », проте його підпис відсутній.

З доданого до клопотання витягу з ЄРДР від 26.03.2019 року №42019070000000076, вказано наступних прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво даного кримінального провадження: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотанняпрокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбаченіст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,372,395КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019070000000076 від 26.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 та ч.1, ч.2 ст. 240 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1