Рішення

від 29.10.2019 по справі 506/533/19

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/533/19

Провадження № 2/506/251/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2019 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Паламарчук М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Окнянської об`єднаної територіальної громади Окнянського району Одеської області про продовження строку для відчуження земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2019 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 07 лютого 2017 року після смерті матері ОСОБА_2 вона успадкувала спадщину отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на земельну ділянку площею 4,89 га., кадастровий номер 5123182500:01:001:1029, яка розташована на території Маяківської сільської ради Окнянського району Одеської області, яка належала її матері на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1 -ОД №058654, виданого Маяківською сільською радою Красноокнянського району Одеської області 05.06.2001 року. 04.09.2017 року позивач зареєструвала своє право власності на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №22157012. Позивач є громадянкою Російської Федерації, яка постійно проживає на території України та 13.10.2015 року отримала посвідку на постійне проживання на території України. В Україну на постійне місце проживання позивач приїхала з метою догляду за батьками. Батько позивача помер раніше, а мати в 2017 році, однак так як для встановлення надгробного пам`ятника після смерті матері потрібен був деякий час, позивачу довелося почекати і тільки після вирішення вищезазначеного питання вона вирішила повертатися до РФ. Саме в цей час постало питання з продажом усього успадкованого майна. В першу чергу з пропозицією продажу успадкованої земельної ділянки позивач звернувся до орендаря ТОВ Маяк , який і на даний час обробляє її земельну ділянку на підставі договору оренди, однак отримала відмову, яка була вмотивована тим, що в Україні діє мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення, у зв`язку із чим відсутній ринок продажу землі та можливість придбання юридичною особою у фізичної особи земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Інші покупці, яким вона пропонувала купити дану земельну ділянку також утрималися від купівлі із вищезазначених підстав. У зв`язку із відсутністю покупця на свою земельну ділянку, позивач вирішила її відчужити шляхом дарування своєму родичу. Однак звернувшись 15.05.2019 року до нотаріальної контори, їй було відмовлено у посвідченні договору відчуження отриманої спадщини у зв`язку із тим, що закінчився строк її відчуження, таким чином, позивачу стало відомо про її обов`язок відчуження спадкового майна у вигляді земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Так як позивач не встигла розпорядитися земельною ділянкою сільськогосподарського призначення у встановлений законодавством термін із поважних причин, тому що вона не була обізнана в законодавстві України з цього питання та їй не було повідомлено про будь-які обмеження чи про накладення на неї обов`язку відчуження спадкового мана під час прийняття спадщини та реєстрації права власності, вона змушена звернутися до суду з зазначеним позовом та просила продовжити строк для відчуження земельної ділянки, що належить їй, громадянці Російської Федерації, на праві приватної власності, на строк шість місяців.

Ухвалою від 03 жовтня 2019 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження по справі.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась, однак від неї до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, на задоволенні позову наполягає /а.с.27/.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, однак від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позов визнає /а.с.25-26/.

Тому справа розглянута у відсутність сторін, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідно до ч.3 та 4 ст.200 ЦПК України, рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання, відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач є громадянкою Російської Федерації, якій 13.10.2015 року надано посвідку на постійне проживання в Україні, місце проживання зареєстроване в Україні за адресою: с.Новомихайлівка, Красноокнянський район, Одеської області /а.с.6-11/.

02.09.2017 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 4,89 га, в тому числі рілля 4,8857 га, кадастровий номер якої: 5123182500:01:001:1029, що розташована на території Маяківської сільської ради Окнянського району Одеської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ОД №058654, виданого Маяківською сільською радою Красноокнянського району Одеської області 05.06.2001 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №82. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с.12-13/.

Як вбачається із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.09.2018 року, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 4,8857 га., кадастровий номер 5123182500:01:001:1029, місце розташування - Маяківська сільська рада, Красноокнянський район, Одеська область, цільове призначення - для ведення сільськогосподарського призначення, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки - не зареєстровані /а.с.4-16/.

24.07.2018 року між позивачем та ТОВ Маяк в особі генерального директора ОСОБА_4 укладено договір оренди землі, кадастровий номер 5123182500:01:001:1029, площа 4,88 га, строк дії договору - 7 років /а.с.18-19/.

Позивачу генеральним директором ТОВ Маяк ОСОБА_4 було відмовлено у її неодноразових зверненнях та пропозиціях стосовно купівлі земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, отриманої ОСОБА_5 у спадщину, мотивуючи тим, що чинним законодавством не передбачено можливість придбання юридичними особами земельних ділянок сільськогосподарського призначення у фізичних осіб /а.с.17/.

Позивач зверталася до Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори із зверненням, щоб посвідчити договір відчуження отриманої нею у спадщину 02.09.2017 року земельної ділянки за кадастровим номером: 5123182500:01:001:1029, однак їй було відмовлено у зв`язку із тим, що п.4 ст. 81 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, підлягають відчуженню протягом року, однак термін для відчуження даної земельної ділянки, передбачений законом, закінчився 02.09.2018 року /а.с.20/.

Згідно ч. 1, ч. 2ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту може бути визнання права.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч.1 ст.2 Закону України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства , іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов`язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

За змістом ст.ст. 41, 64 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Право власності на землю належить до основних конституційних прав та свобод, що не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Ч.5 ст.22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства.

Водночас, ч.4 ст.81 Земельного кодексу України допускається можливість отримання такими особами земель (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення у спадщину, але з умовою їх наступного відчуження протягом року.

Відповідно до ст.145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.

З викладеного випливає, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати лише тільки громадянину України.

В той же час необхідно зазначити, що відповідно до приписів пункту 15 розділу X Перехідні положення ЗК України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, не допускається: купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Суд бере до уваги, що станом на час розгляду вказаного спору Верховною Радою України закон про ринок земель не прийнятий, а тому наразі відсутнє законодавче врегулювання порядку відчуження земель з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , а також відсутній ринок земель вказаного цільового призначення.

Таким чином, чинним законодавством України не передбачена заборона на продовження строку для відчуження земельної ділянки згідно з ч.4 ст.81 Земельного кодексу України.

При цьому, прямої правової норми, яка б регулювала порядок поновлення судом передбаченого ч.4 ст.81 ЗУ України строку, законодавство України не містить, тому суд у відповідності з вимогами ч.2 ст.8 Цивільного кодексу України може за аналогією закону застосувати положення ст.251 та ч.3 ст.1272 ЦК України.

Відповідно до норми ст.127 ЦПК України, суд наділено повноваженнями щодо поновлення чи продовження строків, встановлених законом, за умови визнання причин його пропуску поважними.

Ст.17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Позивач є громадянкою Російської Федерації, яка не мала можливості своєчасно виконати встановлений ч.4 ст.81 ЗК України обов`язок щодо відчуження земельної ділянки, через те, що не володіє спеціальними знаннями в області Земельного законодавства України, та під час прийняття спадщини та при реєстрації права власності на дану земельну ділянку про порядок і строки її відчуження не була попереджена, крім того, позивач намагалася здійснити відчуження зазначеної земельної ділянки шляхом продажу, що їй не вдалося, у зв`язку із відсутністю на даний час в Україні законодавчого врегулювання порядку відчуження земель.

Таким чином, враховуючи, що законодавством не встановлено заборони на продовження строку для відчуження земельної ділянки іноземцем та враховуючи те, що представник відповідача не заперечує проти задоволення позову, суд вважає за можливе позов задовольнити та продовжити позивачу строку для відчуження земельної ділянки, який вона пропустила з поважних причин, що не суперечить діючому законодавству та не порушує прав та інтересів інших осіб.

Керуючись ст.ст. 41, 64 КУ ст.ст.10, 13, 76-81, 127, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 3, 22, 81, 145 п.15 Перехідних положень ЗК України, ч.1 ст.2 ЗУ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства ,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 Окнянського АДРЕСА_2 Одеської області, зареєстроване місце проживання в Україні за адресою: с.Новомихайлівка, Окнянського району, Одеської області, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Окнянської об`єднаної територіальної громади Окнянського району Одеської області (адреса місцезнаходження: вул. Першотравнева, 31, смт Окни, Одеської області, код ЄДРПОУ 04379924) про продовження строку для відчуження земельної ділянки задовольнити повністю.

Визначити причини пропуску громадянкою Російської Федерації ОСОБА_1 , строку для відчуження належної їй земельної ділянки сільськогосподарського призначення поважними.

Продовжити громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк для відчуження належної їй на праві власності, земельної ділянки площею 4,8857 га, кадастровий номер 5123182500:01:001:1029, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Одеська область, Окнянський район, Маяківська сільська рада, яка їй належить на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія НМІ 682146 від 02.09.2017 року, протягом шести місяців після вступу рішення в законну силу.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 листопада 2019 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко