Вирок

від 04.11.2019 по справі 514/1239/19

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 514/1239/19

Провадження по справі № 1-кп/514/69/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2019 року

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

представника потерпілого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, за відомостями, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160430000195 від 12 липня 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Тарутине Тарутинського району Одеської області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 23.02.2019 року приблизно о 20:00 годин, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, під`їхавши на мотоциклі марки «Днепр-11», зеленого кольору, без державного реєстраційного номера, номер двигуна НОМЕР_1 , з приєднаною коляскою зеленого кольору, який належить ОСОБА_6 на праві користування, до неогородженої території автодрому Тарутинської автомобільної школи Товариства сприяння обороні України, розташованої на відстані 7 км у північну сторону від смт Тарутине Тарутинського району Одеської області, де діючи з єдиним прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрали дванадцять залізобетонних стовпчиків, шириною по 9 см, довжиною по 215 см, загальною вартістю 960 гривень, які належать Тарутинській автомобільній школі Товариства сприяння обороні України.

Після чого, ОСОБА_4 разом ОСОБА_6 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, тим самим заподіяли Тарутинській автомобільній школі Товариства сприяння обороні України, майнову шкоду на загальну суму 960 гривень.

29.07.2019 року між ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_5 укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст. 471 КПК України.

Відповідно до угоди про примирення сторони зазначили формулювання обвинувачення і правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України.

Також в угоді про примирення сторонами узгоджено покарання, зокрема у вигляді двох років обмеження волі з іспитовим строком.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди відповідно ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду і розміру покарання у разі затвердження угоди. Просив затвердити угоду про примирення від 29.07.2019 року.

Представник потерпілого ОСОБА_5 також просив затвердити укладену угоду про примирення.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги норм КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

За приписами ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, при цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні з`ясовано, що представник потерпілого розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають фактичним матеріалам справи, вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення від 29.07.2019 року між сторонами ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_5 та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.

Обставинами, передбаченими ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Цивільний позов не заявлявся.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 29.07.2019 року, укладену між представником потерпілого ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від вібування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В силу положень ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 04 листопада 2019 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області у 30-денний строк з моменту його проголошення.

Копію вироку обвинуваченому, представнику потерпілого та прокурору вручити негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1