Ухвала

від 04.11.2019 по справі 420/2251/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2019 року

Київ

справа №420/2251/19

адміністративне провадження №К/9901/29957/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Універсальний Термінал"

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року

у справі №420/2251/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Універсальний Термінал"

до Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року, в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Універсальний Термінал" про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Універсальний Термінал" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі №420/2251/19, у якій, посилаючись на неправильне встановлення обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 22 квітня 2019 року відкрив провадження в цій адміністративній справі та призначив розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 15 квітня 2019 року № 2838 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Український Універсальний Термінал .

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, підставою для проведення перевірки в даному випадку зазначено пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, тобто виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків та платник податків не надав пояснень та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу.

Судами встановлено, що позивач лише частково надав відповідачу запитувану інформацію (пояснення) та її документальне підтвердження, що й стало підставою для видання спірного наказу про проведення перевірки від 15 квітня 2019 року № 2838 на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Суди зазначили, що посилання платника податків на окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на його обов`язок надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним. Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеному в постанові від 11 квітня 2019 року у справі №804/1188/18 (провадження № К/9901/55389/18).

Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Обґрунтовуючи довід про невідповідність ухвалених у справі судових рішень нормам матеріального і процесуального права, скаржник не наводить доводів на спростування правильності висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин у справі та їх юридичної оцінки.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, не встановлені. В касаційній скарзі доводи щодо наявності таких обставин не наведені.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статями 12, 248, частиною п`ятою статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Універсальний Термінал" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі №420/2251/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Універсальний Термінал" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Васильєва

С.С. Пасічник