Ухвала
від 23.09.2019 по справі 761/37521/19
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37521/19

Провадження № 2-з/761/595/2019

У Х В А Л А

23 вересня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання, особа, яка може отримати статус учасника справи - Державне підприємство СЕТАМ , -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до його подання, особа, яка може отримати статус учасника справи - Державне підприємство СЕТАМ , відповідно до якої просила забезпечити майбутній позов шляхом зупинення реалізації арештованого майно, а саме предмета іпотеки - незавершені будівництвом групи багатоквартирних житлових будинків з об`єктом соцкультпобуту та автосалоном (блоки № 1, 2, 5, 6, 7, паркінг) та зем. Ділянки, площею 0, 915 га, К/Н 7310136300: 03 : 004:0007 за адресою: АДРЕСА_1.

Заява обґрунтована тим, що заявник приймала участь в прилюдних торгах з продажу зазначеного вище нерухомого майна, разом з тим, під час їх проведення було допущено порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, зокрема, внаслідок чого переможцем торгів стала інша особа. Результати проведення електронних торгів заявник має намір оскаржити та звернутись з позовом до суду. При цьому, вказує, що зупинення реалізації майна забезпечить можливість позивачу звернутись до суду, оскільки в разі реалізації спірного майна виконання рішення суду стане ускладненим або взагалі неможливим.

Так, відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З врахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та надані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник подала до суду дві ідентичні заяви про забезпечення позову до його подання, з тими самими вимогами, учасниками справи та обґрунтуванням заявлених вимог, тобто з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, що підтверджується Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2019 (справа № 761/37506/19, суддя Фролова І.В.) та Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2019 (справа № 761/37521/19, суддя Мальцев Д.О.).

Таким чином, дії позивача щодо подання двох ідентичних по своєму змісту, вимогам, обґрунтуванню та учасникам справи, заяв про забезпечення позову до його подання, містять ознаки маніпуляції з автоматизованим розподілом справ між суддями, а тому суд розцінює їх як зловживання своїми процесуальними правами.

З врахуванням наведеного, наявні підстави для повернення заяви на підставі ч. 4 ст. 44 ЦПК України.

Додатково суд роз`яснює, що у відповідності до положень ст. 143, 148 ЦПК України, у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 44, 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання, особа, яка може отримати статус учасника справи - Державне підприємство СЕТАМ , - повернути заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя:

СудШевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення23.09.2019
Оприлюднено05.11.2019
Номер документу85386288
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —761/37521/19

Ухвала від 23.09.2019

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Мальцев Д. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні