Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/1314/18
1 - кс/490/5345/2019
У Х В А Л А
16 жовтня 2019 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 15.04.2019р. про закриття кримінального провадження № 12017150020005368 від 13.12.2017р., -
В С Т А Н О В И В:
07.08.2019р. на адресу Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 15.04.2019р. про закриття кримінального провадження № 12017150020005368 від 13.12.2017р.
В обґрунтування поданої скарги заявник зазначив, що 15.04.2019р. слідчим СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12017150020005368 від 13.12.2017р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України. Копію оскаржуваної постанови він отримав лише 05.08.2019р. Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважає, що кримінальне провадження закрито передчасно, досудове розслідування проведено неповно, односторонньо та не вжито всіх процесуальних заходів для встановлення об`єктивної істини.
В своїй скарзі заявник просив суд скасувати постанову слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 15.04.2019р. про закриття кримінального провадження № 12017150020005368 від 13.12.2017р. та направити матеріали провадження для продовження досудового розслідування.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити та вказав що ним 05.01.2018р. на адресу слідчого було направлено клопотання про проведення слідчих дій, яке слідчим було задоволено у повному обсязі, однак жодної слідчої дії направленої на здобуття доказів у кримінальному провадженні та заходів вказаних у клопотанні слідчим не проведено.
Слідчий та/або прокурор у судове засідання не з`явилися, про розгляд скарги повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Вислухавши доводи представника заявника, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження приходжу до висновку, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1ст. 304 КПК України,скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
З досліджених в судовому засіданні документів слідує, що в провадженні СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області перебувало кримінальне провадження № 12017150020005368 від 13.12.2017р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.
15.04.2019р. слідчим СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12017150020005368 від 13.12.2017р., у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Своє рішення про закриття провадження слідчий обґрунтував тим, що відомості, викладені в заяві (повідомленні), не знайшли свого підтвердження.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, яким слідчий керувався під час винесення оскаржуваної постанови, кримінальне провадження закривається у разі, якщо в діянні встановлено відсутність складу кримінального правопорушення.
При цьому, виходячи зі змісту положень ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно дост. 91 КПК України,у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), а також обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України,обов`язок доказування обставин, передбаченихст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках,- на потерпілого.
Статтею 94 КПК України,передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, ініціатором внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР був ОСОБА_4 , але на його доводи слідчий увагу не звернув, не проаналізував та не здійснив правового висновку, який повинен бути зазначений в остаточному процесуальному рішенні в цьому провадженні. Зокрема, повинні бути ретельно проаналізовані та здійснена досудова перевірка доказів, наданих заявником під час проведення досудового розслідування, встановлена наявність чи відсутність умислу в діях ймовірних винних осіб, чого слідчим не було зроблено.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частини. При цьому мотивувальна частина постанови повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
З огляду на наведені вище положення КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, крім іншого, повинна містити:
- встановлені слідчим фактичні обставини події, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні;
- докази, які підтверджують ці фактичні обставини події;
- мотиви, з яких слідчий не приймає до уваги інші докази, які не узгоджуються з прийнятими ним або суперечать їм, і у той же час спростовують фактичні обставини події, які слідчий вважає встановленими;
- обґрунтування висновку про відсутність у події, встановленої слідчим, складу будь-якого кримінального правопорушення, як передбаченого нормою КК України, за якою діянню надано попередню кваліфікацію при внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, так і кримінального правопорушення, на можливість наявності якого вказують фактичні обставини встановленої події. Зокрема відсутність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту чи суб`єктивної сторони вказаних кримінальних правопорушень.
Однак, зміст оскаржуваної постанови беззаперечно свідчить про недотримання органом досудового розслідування вищевказаних вимог закону щодо всебічного, повного і неупереджено дослідження усіх обставин кримінального провадження, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яке б не викликало жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення.
Так, у постанові слідчого про закриття кримінального провадження від 15.04.2019р. взагалі відсутні будь - які мотиви і обґрунтування, на підставі яких він дійшов висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, а також не зазначено змісту встановлених фактичних обставин справи та підстав, які виключають провадження у справі.
Тому, при винесенні оскаржуваної постанови, слідчий не провів оцінку даних обставин та обсяг зібраних доказів в сукупності з іншими доказами, зібраними в кримінальному провадженні, а також не вжив всіх передбачених законом заходів по їх збиранню та оцінці, відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, та в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виходячи із загальних завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України).
За такого, прийняте слідчим рішення про закриття кримінального провадження неможливо визнати законним процесуальним рішенням, в якому обставинам кримінального провадження надано належну правову оцінку.
Враховуючи наведене вище, виходячи зі змісту ст. 307 КПК України, оскаржувана постанова слідчого підлягає скасуванню.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 303 - 307, 309 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 15.04.2019р. про закриття кримінального провадження № 12017150020005368 від 13.12.2017р. - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Центральний районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 85387443 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування рішення слідчого про закриття кримінального провадження |
Кримінальне
Центральний районний суд м. Миколаєва
Скрипченко С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні