Ухвала

від 23.10.2019 по справі 758/12305/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Альфа сек`юріті» на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26.09.2019 задоволено клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП в міста Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_5 , та накладено арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 42019101070000208 від 17.07.2019 року, а саме: комп`ютерну техніку: 1) ноутбук «Asus», модель X541S, серійний номер H1NOGR01E09002E; 2) ноутбук «Lenovo», модель 80XV, серійний номер: PF0ZM3FH; 3) ноутбук «Lenovo», модель 80XR, серійний номер: PFDYSF6X; 4) ноутбук «Asus», модель UX305L; 5) «Asus», модель UX305U, серійний номер «…NOCJ00T81502D»; 5) комп`ютер (моноблок) «Lenovo», серійний номер VS80988838; жорсткий диск «3TB» «BarraCuda», серійний номер Z505186D; дві печатки ТОВ «АЛЬФА СЕК`ЮРІТІ» (код ЄДРПОУ 41298774), одну печатку ТОВ «CMG UKRAINE» (код ЄДРПОУ 40353074); картку для виплат «ПриватБанк» НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Nokia», модель RM-1187, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , в якому знаходиться дві сім-карти операторів мобільного зв`язку; мобільний телефон марки «Nokia», модель ТА-1104, в чохлі прозорого кольору (ІМЕІ на тильній стороні не відображається, телефон заблокований); копії паспортів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , копії ідентифікаційного коду та паспортів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , анкети ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; розписки про отримання грошових коштів: ОСОБА_15 від 02.10.2017, ОСОБА_16 від 07.09.2017, ОСОБА_17 від 18.08.2017, ОСОБА_18 від 29.12.2018; пояснення ОСОБА_19 від 06.09.2017; договір про надання телематичних послуг № 16 від 01.03.2018 між оператором ФОП « ОСОБА_20 » та абонентом « ОСОБА_21 »; папку зеленого кольору, в якій містяться документи інших суб`єктів господарювання; три блокноти, в яких містяться записи.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_22 в інтересах ТОВ «Альфа сек`юріті» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019101070000208 від 17.07.2019.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, що ухвала слідчого судді незаконна, постановлена із порушенням норм законодавства за відсутності правових підстав та належного обґрунтування необхідності накладення арешту, із грубим порушенням правової процедури, норм КПК України, засад кримінального процесуального законодавства та прав власника майна.

Слідчий суддя, безпідставно посилаючись на ч. 2 ст. 172 КПК України, розглянув клопотання про арешт майна без участі ТОВ «Альфа сек`юріті», чим порушив ст.ст. 8, 9, 16, 21, 22 КПК України.

ТОВ «Альфа сек`юріті» не входить до переліку компаній, на відшукання та вилучення майна якого ухвалою слідчого судді надавався дозвіл.

Вилучені під час обшуку речі та документи є тимчасово вилученим майном, оскільки не зазначені в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук.

Слідчим протиправно вилучені технічні пристрої, оскільки дозвіл на їх вилучення ухвалою слідчого судді про обшук не надавався. Крім того, зміст технічних пристроїв під час обшуку не досліджувався.

Органом досудового розслідування належним чином не обґрунтовано, у зв`язку із чим вилучене майно віднесено до речових доказів, які ознаки речового доказу воно має, та чим це підтверджується.

Арешт майна ТОВ «Альфа сек`юріті» грубо порушує права товариства.

Крім того, апелянт зазначив, що розгляд клопотання слідчого проведено без повідомлення представника власника майна, а копію оскаржуваної ухвали отримано 01.10.2019.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Альфа сек`юріті», який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто у відсутності представника ТОВ «Альфа сек`юріті», та дані про вручення ухвали слідчого судді уповноваженим особам вказаного товариства у матеріалах справи відсутні.

Як зазначено у апеляційній скарзі, копію оскаржуваної ухвали представником ОСОБА_22 отримано 02.10.2019, тоді як подано апеляційну скаргу 07.10.2019, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділом УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019101070000208 від 17.07.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» та філії «Дарницький Вагоноремонтний завод «Акціонерного товариства «Українська залізниця», використовуючи своє службове становище, шляхом залучення ТОВ «Торговельний будинок «Енергоальянс» та інших суб`єктів господарської діяльності, в тому числі, які мають ознаки фіктивності, використовуючи фінансові документи вказаних юридичних осіб, які містять завідома недостовірні відомості, привласнюють бюджетні кошти в особливо великих розмірах.

Зокрема встановлено, що ТОВ «Торговельний будинок «Енергоальянс» протягом 2016-2019 років визнано переможцем торгів та укладено договори на поставку продукції, що проводилось ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» на загальну суму понад 2, 6 млн. грн. та філією «Дарницький Вагоноремонтний завод «Акціонерного товариства «Українська залізниця», на загальну суму понад 1, 2 млн. грн.

У подальшому, частина зазначених коштів, на підставі недійсних договорів та угод скерована на рахунки ТОВ «Політех пром плюс», з подальшим переведенням зазначених коштів у готівку, з використанням фінансових інструментів підприємств, що мають ознаки фіктивності та задіяні в протиправному механізмі, зокрема: ТОВ «Аркана Пром», ТОВ «Глобал Холд», ТОВ «Мельхіор білдінг груп», ТОВ «Сток Сіті», ТОВ «Гранд Ламар», ТОВ «Стронг Кепітал Дизайн», ТОВ «Юніверсал Бізнес Трейд», ТОВ «Мальтекс», ТОВ «Васервага», ТОВ «Рейв-Груп», ТОВ «Родос Груп», ТОВ «Сіемджі Юкрейн», ТОВ «Транс-Рек», ТОВ «Зен-Транс», ТОВ «Альянс Білдінг Груп», ТОВ «Браунберг», ТОВ «Валді Інком», ТОВ «Ай Ті Стар», ТОВ «Алтайс Україна», ТОВ «Інвайт Буд», ТОВ «Еко клін мастере», ТОВ «Танатон Пром», ТОВ «Леве лап Україна», ТОВ «Дельтадель», ТОВ «Віндов Медіа», ТОВ «ВІП Преміум Консалтинг», ТОВ «Вреік», ТОВ «Ерте Компані», ТОВ «Мілд Груп», ТОВ «Флайтрон», ТОВ «Окторін-інвест».

Згідно з даними ДФС України, такі суб`єкти господарської діяльності не знаходяться за адресами реєстрації, не здійснюють діяльність, зазначену в установчих документах, при цьому за короткий термін їх існування здійснено занадто великий обсяг фінансових операцій (бухгалтерські документи нібито підписані керівниками), що свідчить про створення підприємств з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім того, за результатами проведеного експертного дослідження господарської діяльності юридичних осіб, які задіяні у протиправній схемі (висновок експертного дослідження №3-22/08/2019-дос), експертом з`ясовано, що підприємствами ТОВ «Аркана Пром», ТОВ «Глобал Холд», (ТОВ «Мельхіор білдінг груп», за період січень-червень 2019 року ймовірно було занижене податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7550679, 62 грн.

Таким чином, вищезазначене свідчить, що службові особи ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» та філіії «Дарницький Вагоноремонтний завод «Акціонерного товариства «Українська залізниця», з метою заволодіння бюджетними коштами, запровадили протиправну схему із залученням ТОВ «Торговельний будинок «Енергоальянс», які, в свою чергу, задля справлення враження, що договори та угоди виконуються, використовують документи вказаних вище суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, в яких містяться завідомо недостовірні відомості, за нібито поставлені товари та виконані послуги, однак фактично товари не поставлені та послуги не надавались.

Використовуючи вказану незаконну схему протиправної діяльності, бюджетні кошти, які виділялись за нібито поставлені товари та виконані послуги привласнюються та розподіляються між її учасниками.

Загальний обсяг фінансових операцій проведених з використанням реквізитів вказаних суб`єктів господарської діяльності та інших пов`язаних з їхньою діяльністю підприємств з ознаками фіктивності за 2018-2019 роки становить близько 1 млрд. грн.

Згідно даних протоколу обшуку слідчого СВ УП в метрополітені ОСОБА_7 , 20.09.2019 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20.09.2019 проведено обшук у приміщенні 11-го поверху, яке знаходиться у будинку АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи, у тому числі комп`ютерну техніку: 1) ноутбук «Asus», модель X541S, серійний номер H1NOGR01E09002E; 2) ноутбук «Lenovo», модель 80XV, серійний номер: PF0ZM3FH; 3) ноутбук «Lenovo», модель 80XR, серійний номер: PFDYSF6X; 4) ноутбук «Asus», модель UX305L; 5) «Asus», модель UX305U, серійний номер «…NOCJ00T81502D»; 5) комп`ютер (моноблок) «Lenovo», серійний номер VS80988838; жорсткий диск «3TB» «BarraCuda», серійний номер Z505186D; дві печатки ТОВ «АЛЬФА СЕК`ЮРІТІ» (код ЄДРПОУ 41298774), одну печатку ТОВ «CMG UKRAINE» (код ЄДРПОУ 40353074); картку для виплат «ПриватБанк» НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Nokia», модель RM-1187, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , в якому знаходиться дві сім-карти операторів мобільного зв`язку; мобільний телефон марки «Nokia», модель ТА-1104, в чохлі прозорого кольору (ІМЕІ на тильній стороні не відображається, телефон заблокований); копії паспортів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , копії ідентифікаційного коду та паспортів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , анкети ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; розписки про отримання грошових коштів: ОСОБА_15 від 02.10.2017, ОСОБА_16 від 07.09.2017, ОСОБА_17 від 18.08.2017, ОСОБА_18 від 29.12.2018; пояснення ОСОБА_19 від 06.09.2017; договір про надання телематичних послуг № 16 від 01.03.2018 між оператором ФОП « ОСОБА_20 » та абонентом « ОСОБА_21 »; папку зеленого кольору, в якій містяться документи інших суб`єктів господарювання; три блокноти, в яких містяться записи.

Постановою старшого слідчого СВ УП в метрополітені ОСОБА_7 від 21.09.2019 вилучене пі час обшуку 20.09.2019 у приміщенні 11-го поверху, яке знаходиться у будинку АДРЕСА_1 вищевказанемайно визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

25.09.2019 слідчий СВ УП в метрополітені ОСОБА_7 звернувся із клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва про накладення арешту на майно, а саме: комп`ютерну техніку: 1) ноутбук «Asus», модель X541S, серійний номер H1NOGR01E09002E; 2) ноутбук «Lenovo», модель 80XV, серійний номер: PF0ZM3FH; 3) ноутбук «Lenovo», модель 80XR, серійний номер: PFDYSF6X; 4) ноутбук «Asus», модель UX305L; 5) «Asus», модель UX305U, серійний номер «…NOCJ00T81502D»; 5) комп`ютер (моноблок) «Lenovo», серійний номер VS80988838; жорсткий диск «3TB» «BarraCuda», серійний номер Z505186D; дві печатки ТОВ «АЛЬФА СЕК`ЮРІТІ» (код ЄДРПОУ 41298774), одну печатку ТОВ «CMG UKRAINE» (код ЄДРПОУ 40353074); картку для виплат «ПриватБанк» НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Nokia», модель RM-1187, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , в якому знаходиться дві сім-карти операторів мобільного зв`язку; мобільний телефон марки «Nokia», модель ТА-1104, в чохлі прозорого кольору (ІМЕІ на тильній стороні не відображається, телефон заблокований); копії паспортів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , копії ідентифікаційного коду та паспортів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , анкети ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; розписки про отримання грошових коштів: ОСОБА_15 від 02.10.2017, ОСОБА_16 від 07.09.2017, ОСОБА_17 від 18.08.2017, ОСОБА_18 від 29.12.2018; пояснення ОСОБА_19 від 06.09.2017; договір про надання телематичних послуг № 16 від 01.03.2018 між оператором ФОП « ОСОБА_20 » та абонентом « ОСОБА_21 »; папку зеленого кольору, в якій містяться документи інших суб`єктів господарювання; три блокноти, в яких містяться записи

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26.09.2019 задоволено клопотання слідчого, та накладено арешт на вищевказане майно.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя врахував, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення, могло зберегти на собі сліди злочину та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому вважав за необхідне накласти арешт з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно дост. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арешт на вилучене під час обшуку у приміщенні 11-го поверху, яке знаходиться у будинку АДРЕСА_1 майно, з тих підстав, що вилучені речі та документи у встановленому законом порядку визнані речовими доказами в межах кримінального провадження №42019101070000208 та відповідають критеріям, передбаченимст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Крім того, апелянтом не доведено та у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б з достовірністю підтверджували, що майно, на яке накладено арешт, за виключенням двох печаток ТОВ «Альфа сек`юріті», є власністю підприємства.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалою слідчого судді не порушено права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Альфа сек`юріті».

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане в оскаржуваній ухвалі майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може зникнути або може бути приховане чи відчужене.

Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Альфа сек`юріті» не підлягає задоволенню.

Посилання апелянта на те, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення ТОВ «Альфа сек`юріті», не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки судом першої інстанції за наявності підстав, викладених у ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання розглянуто без повідомлення власника майна.

Доводи апеляційної скарги про те, що клопотання слідчого та ухвала слідчого судді не містять обгрунтування необхідності накладення арешту на майно, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки із матеріалів провадження вбачається, що клопотання слідчого та ухвала слідчого судді містять вказівки на мету та правові підставі, зазначені у ст.ст. 170, 171, 173 КПК України, для накладення арешту на вказане майно.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Альфа сек`юріті» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року про накладення арешту на речові докази у кримінальному провадженні № 42019101070000208 від 17 липня 2019, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3