Рішення

від 05.11.2019 по справі 904/3515/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2019м. ДніпроСправа № 904/3515/19 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу

за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ"

до ЖИТЛОВОГО КООПЕРАТИВУ "РУДОРЕМОНТНИК"

про стягнення 397465,73грн., з яких 337576,59грн. основного боргу; 31232,01грн. пені; 23630,36грн. 7% штрафу; 2679,03грн. трьох процентів річних; 2347,74грн. інфляційних втрат (договір №634 від 24.10.2013 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді)

Представники: справу розглянуто без виклику представниківучасників справи.

І. ПРОЦЕДУРА ПРОВАДЖЕННЯ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до ЖИТЛОВОГО КООПЕРАТИВУ "РУДОРЕМОНТНИК" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 397465,73грн., з яких 337576,59грн. основного боргу; 31232,01грн. пені; 23630,36грн. 7% штрафу; 2679,03грн. трьох процентів річних; 2347,74грн. інфляційних втрат (договір №634 від 24.10.2013 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді).

Судові витрати по сплаті судового збору позивач просив суд покласти на відповідача.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

24.10.2013 укладено договір №634 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі- договір).

Позивач стверджує, що відповідач виконав покладені на нього обов`язки у повному обсязі, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №1312 від 28.02.2019 на загальну суму 259636,62грн.; №3432 від 31.03.2019 на загальну суму 226105,70грн.; №4582 від 18.04.2019 на загальну суму 66470,89грн.

Позивач вказує, що у період з 01.02.2019 по 29.07.2019 відповідач не виконав свої зобов`язання, не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію своєчасно, у зв`язку з чим, станом на 29.07.2019, утворилася заборгованість у розмірі 337576,59грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за загальний період прострочення з 21.03.2019 по 29.07.2019 на загальну суму 31232,01грн.;

- штраф у розмірі 7 (семи) відсотків на загальну суму 23630,36грн.;

- три проценти річних за загальний період прострочення з 21.03.2019 по 29.07.2019 на загальну суму 2679,03грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з 01.04.2019 по 01.06.2019 на загальну суму 2347,74грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3515/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019.

Ухвалою від 19.08.2019 позовну заяву залишено без руху.

05.09.2019 недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою від 06.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 07.10.2019.

Щодо строку для подачі відзиву.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення (частина 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу від 06.09.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 12.10.2019, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 16.10.2019 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідачу в ухвалі від 06.09.2019 роз`яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, строк для подачі відзиву до 28.10.2019.

В ухвалі від 06.09.2019 встановлено строк для вчинення процесуальних дій до 07.10.2019.

Станом на 05.11.2019 відзив на позов не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі , якщо судове засідання не проводиться.

Таким чином, строк для розгляду справи по суті розпочався з 08.10.2019.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, шістдесятиденний строк з дня відкриття провадження у справі спливає 05.11.2019.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

05.11.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу .

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (далі - позивач, постачальник) та ЖИТЛОВИМ КООПЕРАТИВОМ "РУДОРЕМОНТНИК" (далі - відповідач, споживач-покупець) укладено договір №634 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 24.10.2013 (далі - договір).

Предметом договору визначено, що теплопостачальна організація-продавець бере на себе зобов`язання постачати споживачеві-покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (пункт 1.1 договору).

Ціну договору визначено розділом 6. Розрахунки за теплову енергію.

Строк. Даний договір діє з моменту фактичного надання послуг з теплопостачальною організацією та діє до 23.10.2014 керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України (пункт 10.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачена обов`язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором енергопостачання.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку постачальника за договором відпустити теплову енергію відповідає обов`язок споживача оплатити вартість теплової енергії.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з лютого 2019 року по квітень 2019 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 552213,21грн., про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані відповідачем без зауважень, а саме:

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1312 від 28.02.2019 на суму 259636,62грн.;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №3432 від 31.03.2019 на суму 226105,70грн.;

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №4582 від 18.04.2019 на суму 66470,89грн.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться у грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.2 Договору).

У пункті 6.3 Договору узгоджено, що оплата за теплову енергію здійснюється споживачем-покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем-покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця, зараховуються як передплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.

Відповідно до пункту 6.5 Договору у споживачів-покупців, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірним тепловим навантаженням з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача-покупця у розрахунковому періоді. Розрахунки здійснюються згідно з пунктом 6.3 Договору.

Отже, строк оплати за спожиту відповідачем теплову енергію за вищевказаними актами здачі-прийняття робіт є таким, що настав.

Договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 23.10.2014 відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення господарським судом; ліквідації однієї із сторін (пункт 10.1 Договору).

За умовами пунктів 10.2, 10.3 Договору припинення дії договору не звільняє споживача-покупця від обов`язку повної сплати за спожиту теплову енергію. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік , якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Матеріали справи не містять письмових заяв сторін про припинення дії договору.

Отже, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 552213,21грн.

За отримані від позивача послуги відповідач розрахувався частково, у зв`язку з чим, станом на 29.07.2019, утворилася заборгованість у розмірі 337576,59грн.

Доказів оплати послуг у сумі 337576,59грн. відповідач не надав.

Сума основного боргу, яка фактично не заперечується відповідачем, у розмірі 337576,59грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 7.2.7. Договору за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ , за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7-ми відсотків вказаної суми ; період, за який нараховується штрафні санкції, становлять три роки; строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено сторонами у три роки.

Позивач нарахував і просить стягнути з відповідача 7% штрафу в розмірі 23630,36грн., розрахунок якого суд перевірив і визнав правильним, тому позовні вимоги про стягнення 7% штрафу в розмірі 23630,36грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також на підставі п. 7.2.7 Договору позивач нарахував пеню в розмірі 31232,01грн. за загальний період прострочення з 21.03.2019 по 29.07.2019.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних у сумі 2679,03грн. за період з 21.03.2019 по 29.07.2019.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Позивач нарахував інфляційні втрати у сумі 2347,74грн. за період з 01.04.2019 по 01.06.2019.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем та визнав його таким, що містить помилки, а вимогу такою, що підлягає задоволенню частково у розмірі 983,61грн.

ІІІ. СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подачу позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 5961,99грн. , сплата якого підтверджена платіжним дорученням №3073 від 06.08.2019 на суму 5961,66грн. та платіжним дорученням №3319 від 27.08.2019 на суму 0,33грн.

Розмір сплаченого позивачем судового збору відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 5941,72грн., з урахуванням того, що 99,66% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 256-257, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

IV. ВИРІШИВ.

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (50014, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРИЧНА, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00130850) до ЖИТЛОВОГО КООПЕРАТИВУ "РУДОРЕМОНТНИК" (50096, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ВАТУТІНА, будинок 53А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 06951630) про стягнення заборгованість у розмірі 397465,73грн., з яких 337576,59грн. основного боргу; 31232,01грн. пені; 23630,36грн. 7% штрафу; 2679,03грн. трьох відсотків річних; 2347,74грн. інфляційних втрат (договір №634 від 24.10.2013 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді) задовольнити частково.

Стягнути з ЖИТЛОВОГО КООПЕРАТИВУ "РУДОРЕМОНТНИК" (50096, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ВАТУТІНА, будинок 53А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 06951630) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (50014, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРИЧНА, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00130850) 337576,59грн. (триста тридцять сім тисяч п`ятсот сімдесят шість грн.) основного боргу; 23630,36грн. (двадцять три тисячі шістсот тридцять грн. 36 коп.) 7% штрафу; 31232,01грн. (тридцять одна тисяча двісті тридцять дві грн. 01 коп.) пені; 2679,03грн. (дві тисячі шістсот сімдесят дев`ять грн. 03 коп.) трьох процентів річних; 983,61грн. (дев`ятсот вісімдесят три грн. 61 коп.) інфляційних втрат; 5941,72грн. (п`ять тисяч дев`ятсот сорок одна грн. 72 коп.) судового збору.

У решті позовних вимог , а саме в частині стягнення з ЖИТЛОВОГО КООПЕРАТИВУ "РУДОРЕМОНТНИК" (50096, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ВАТУТІНА, будинок 53А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 06951630) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" (50014, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРИЧНА, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00130850) 1364,13грн. інфляційних втрат відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 05.11.2019.

Суддя І.В. Петренко