Рішення

від 24.10.2019 по справі 910/9931/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2019Справа № 910/9931/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеа Груп"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 690 768, 50 грн.

Представники:

від позивача: Зарваницький Б.І.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алеа Груп" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 690 768, 50 грн., з яких: 570 106, 92 грн. - основного боргу, 95 427, 82 грн. - пеня та 25 233, 76 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № ПК/ПК/94 від 04.12.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеа Груп" - залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Алеа Груп" строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду докази направлення на юридичну адресу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

06.08.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеа Груп" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/9931/19 призначено на 10.10.2019.

10.10.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заяву про застування позовної давності, в якій просить суд застосувати позовну давність до частини позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеа Груп" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" пені у сумі 93 646, 33 грн.

Судове засідання призначене на 10.10.2019 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 призначено судове засідання на 24.10.2019.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24.10.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алеа Груп" (далі - виконавець) укладено договір № ПК/ПК/94, умовами якого передбачено, що виконавець зобов`язується своїми силами та засобами надати послуги з дезінсекції вагонів та знезараження постільних речей замовника (далі - послуги) згідно технічного завдання (додаток 1 до договору) на умовах, передбачених договором. Замовник зобов`язується прийняті надані послуги та оплатити їх в порядку, визначеному договором.

Перелік та обсяги послуг передбачених договором визначаються у додатку 1 (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна розрахункова вартість послуг по договору визначається в додатку № 2 та складає 1 758 037, 53 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 293 006, 25 грн.

Згідно п. 4.1. договору, форма розрахунків безготівкова. Розрахунки за фактично надані послуги здійснюються замовником на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін актів здачі-приймання наданих послуг, протягом 20 банківських днів з дати їх підписання замовником.

Строк надання послуг передбачених даним договором до 29.12.2017 (п. 5.1. договору).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що замовник зобов`язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

За умовами п. 7.5. договору, за несвоєчасну оплату замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017 року, а в частині проведення розрахунків до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 10.1. договору).

Додатком № 1 до договору № ПК/ПК/94 від 04.12.2017 є технічне завдання на закупівлю ДК 021:2015 - : 90920000-2 (Послуги з санітарно-гігієнічної обробки приміщень) Послуги з дезінсекції вагонів та знезараження постільних речей (6 лотів).

Додатком № 2 до договору № ПК/ПК/94 від 04.12.2017 сторони погодили розрахунок вартості послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору були надані послуги на загальну суму 570 106, 92 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000472 від 12.12.2017 на суму 32 445, 00 грн, № ОУ-0000473 від 12.12.2017 на суму 3 532, 20 грн., № ОУ-0000474 від 12.12.2017 на суму 21 558, 60 грн, № ОУ-0000475 від 12.12.2017 на суму 15 590, 40 грн, № ОУ-0000476 від 15.12.2017 на суму 10 840, 20 грн, № ОУ-0000504 від 15.12.2017 на суму 3 166, 80 грн, № ОУ-0000505 від 15.12.2017 на суму 22 776, 60 грн, № ОУ-0000508 від 18.12.2017 на суму 38 001, 60 грн, № ОУ-0000507 від 18.12.2017 на суму 7 281, 90 грн, № ОУ-0000515 від 19.12.2017 на суму 17 052, 00 грн, № ОУ-0000516 від 19.12.2017 на суму 46 800, 00 грн, № ОУ-0000514 від 15.12.2017 на суму 9 378, 60 грн, № ОУ-0000517 від 20.12.2017 на суму 6 455, 40 грн, № ОУ-0000534 від 20.12.2017 на суму 11 936, 40 грн, № ОУ-0000535 від 20.12.2017 на суму 20 584, 20 грн, № ОУ-0000536 від 21.12.2017 на суму 9 378, 60 грн, № ОУ-0000518 від 22.12.2018 на суму 21 600, 00 грн, № ОУ-0000519 від 25.12.2017 на суму 18 000, 00 грн, № ОУ-0000537 від 26.12.2017 на суму 11 692, 80 грн, № ОУ-0000531 від 27.12.2017 на суму 5 832, 00 грн, № ОУ-0000541 від 27.12.2017 на суму 4 750, 20 грн, № ОУ-0000542 від 28.12.2017 на суму 15 590, 40 грн, № ОУ-0000543 від 28.12.2017 на суму 36 180, 00 грн, № ОУ-0000547 від 28.12.2017 на суму 28 840, 50 грн, № ОУ-0000548 від 29.12.2017 на суму 18 045, 00 грн, № ОУ-0000549 від 28.12.2017 на суму 31 059, 00 грн, № ОУ-0000550 від 28.12.2017 на суму 9 744, 00 грн, № ОУ-0000551 від 28.12.2017 на суму 9 500, 40 грн, № ОУ-0000552 від 29.12.2017 на суму 15 955, 80 грн, № ОУ-0000553 від 29.12.2017 на суму 31 815, 90 грн, № ОУ-0000554 від 29.12.2017 на суму 12 249, 60 грн, № ОУ-0000554 від 29.12.2017 на суму 3 045, 00 грн, № ОУ-0000557 від 29.12.2017 на суму 9 865, 80 грн, № ОУ-0000558 від 29.12.2017 на суму 6 760, 62 грн, № ОУ-0000559 від 29.12.2017 на суму 2 801, 40 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (копія у матеріалах справи).

Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 570 106, 92 грн.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого за Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворилась заборгованість у розмірі 570 106, 92 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 95 427, 82 грн. - пені за загальний період з 15.01.2018 по 31.07.2018 та 25 233, 76 грн. - 3 % річних за загальний період з 15.01.2018 по 16.07.2019.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № ПК/ПК/94 від 04.12.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги на загальну суму 570 106, 92 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) - 35 шт., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (копія у матеріалах справи).

Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого за Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворилась заборгованість у розмірі 570 106, 92 грн., доказів зворотного суду не надано.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п. 4.1. договору, форма розрахунків безготівкова. Розрахунки за фактично надані послуги здійснюються замовником на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін актів здачі-приймання наданих послуг, протягом 20 банківських днів з дати їх підписання замовником.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи п. 4.1. договору та приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний був здійснити оплату наданих послуг протягом 20 банківських днів з дати підписання актів здачі-приймання наданих послуг замовником, тож за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000472 від 12.12.2017 на суму 32 445, 00 грн, № ОУ-0000473 від 12.12.2017 на суму 3 532, 20 грн., № ОУ-0000474 від 12.12.2017 на суму 21 558, 60 грн, № ОУ-0000475 від 12.12.2017 на суму 15 590, 40 грн строк оплати настав 11.01.2018, починаючи з 12.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання, за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000476 від 15.12.2017 на суму 10 840, 20 грн, № ОУ-0000504 від 15.12.2017 на суму 3 166, 80 грн, № ОУ-0000505 від 15.12.2017 на суму 22 776, 60 грн, № ОУ-0000514 від 15.12.2017 на суму 9 378, 60 грн строк оплати настав 16.01.2018, починаючи з 17.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання, за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000508 від 18.12.2017 на суму 38 001, 60 грн, № ОУ-0000507 від 18.12.2017 на суму 7 281, 90 грн строк оплати настав 17.01.2018, починаючи з 18.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання; за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000515 від 19.12.2017 на суму 17 052, 00 грн, № ОУ-0000516 від 19.12.2017 на суму 46 800, 00 грн строк оплати настав 18.01.2018, починаючи з 19.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання; за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000517 від 20.12.2017 на суму 6 455, 40 грн, № ОУ-0000534 від 20.12.2017 на суму 11 936, 40 грн, № ОУ-0000535 від 20.12.2017 на суму 20 584, 20 грн строк оплати настав 19.01.2018, починаючи з 20.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000536 від 21.12.2017 на суму 9 378, 60 грн строк оплати настав 22.01.2018, починаючи з 23.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000518 від 22.12.2018 на суму 21 600, 00 грн строк оплати настав 23.01.2018, починаючи з 24.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000519 від 25.12.2017 на суму 18 000, 00 грн, строк оплати настав 24.01.2018, починаючи з 25.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000537 від 26.12.2017 на суму 11 692, 80 грн строк оплати настав 25.01.2018, починаючи з 26.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання; за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000531 від 27.12.2017 на суму 5 832, 00 грн, № ОУ-0000541 від 27.12.2017 на суму 4 750, 20 грн строк оплати настав 26.01.2018, починаючи з 27.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання; за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000542 від 28.12.2017 на суму 15 590, 40 грн, № ОУ-0000543 від 28.12.2017 на суму 36 180, 00 грн, № ОУ-0000547 від 28.12.2017 на суму 28 840, 50 грн, № ОУ-0000549 від 28.12.2017 на суму 31 059, 00 грн, № ОУ-0000550 від 28.12.2017 на суму 9 744, 00 грн, № ОУ-0000551 від 28.12.2017 на суму 9 500, 40 грн строк оплати настав 29.01.2018, починаючи з 30.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання; за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000548 від 29.12.2017 на суму 18 045, 00 грн, № ОУ-0000552 від 29.12.2017 на суму 15 955, 80 грн, № ОУ-0000553 від 29.12.2017 на суму 31 815, 90 грн, № ОУ-0000554 від 29.12.2017 на суму 12 249, 60 грн, № ОУ-0000554 від 29.12.2017 на суму 3 045, 00 грн, № ОУ-0000557 від 29.12.2017 на суму 9 865, 80 грн, № ОУ-0000558 від 29.12.2017 на суму 6 760, 62 грн, № ОУ-0000559 від 29.12.2017 на суму 2 801, 40 грн строк оплати настав 30.01.2018, починаючи з 31.01.2018 відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № ПК/ПК/94 від 04.12.2017 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 570 106, 92 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 95 427, 82 грн. - пені за загальний період з 15.01.2018 по 31.07.2018 та 25 233, 76 грн. - 3 % річних за загальний період з 15.01.2018 по 16.07.2019.

Відповідно до п. 7.5. договору, за несвоєчасну оплату замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 95 427, 82 грн. - пені за загальний період з 15.01.2018 по 31.07.2018 по кожному акту окремо, в той же час Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені.

За приписами ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно до п. 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , у дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Оскільки позивач звернувся до Господарського суду міста Києва зі спірною вимогою про стягнення пені лише 25.07.2019 та ним не доведено наявності підстав для висновку про переривання та/або зупинення перебігу строку поновної давності щодо вказаної вимоги, оскільки з наданих позивачем актів звірки взаєморозрахунків не вбачається за якими саме договором проводилася сторонами взаємозвірка, а з наданих позивачем листів відповідача № ЦЛ-16/58 від 26.03.2018 та № 01/7/374 від 05.04.2018 не вбачається визнання відповідачем суми пені, як і не вбачається гарантування боржником здійснення оплати заявленої до стягнення суми пені у розмірі 95 427, 82 грн. тож враховуючи, що відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності, то у стягненні нарахованої позивачем до 24.07.2019 за договором пені необхідно відмовити.

Крім того, суд звертає увагу позивача на п. 4.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , згідно якої визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року)

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Тож, за розрахунком суду, обґрунтованою до стягнення є сума пені у загальному розмірі 1 781, 49 грн., яка розрахована в межах строку позовної давності за період з 24.07.2018 по 31.07.2018 по кожному акту окремо, а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

В іншій частині вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності щодо звернення із даною вимогою до суду.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 25 233, 76 грн. - 3 % річних за загальний період з 15.01.2018 по 16.07.2019, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних та встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідний період прострочення.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором № ПК/ПК/94 від 04.12.2017, в силу положень ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню з відповідача 25 233, 76 грн. - 3 % річних за загальний період з 15.01.2018 по 16.07.2019 нараховані по кожному акту окремо.

Тож, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеа Груп" підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеа Груп" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код - 40075815) в особі філії "Пасажирська компанія" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 21 А, ідентифікаційний код - 41022900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеа Груп" (49051, м. Дніпро, проспект Петра Калнишевського, 29 б, приміщення 3, ідентифікаційний код - 39967980) 570 106 (п`ятсот сімдесят тисяч сто шість) грн 92 коп - заборгованості, 1 781 (одну тисячу сімсот вісімдесят одну) грн 49 коп. - пені, та 25 233 (двадцять п`ять тисяч двісті тридцять три) грн. 76 коп. - 3 % річних та 8 956 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 83 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 04.11.2019

Суддя Щербаков С.О.