Рішення

від 11.10.2019 по справі 923/492/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2019 року м. Херсон справа № 923/492/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шарм", Херсонська область, м. Нова Каховка

до Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , Херсонська область, м. Нова Каховка

про визнання іпотеки припиненою

за участі секретаря судового засідання Короткої Ю.А.,

представників учасників судового процесу:

від позивача: Морев І.В., адвокат, довіреність б/н від 07.06.2019;

від відповідача: не прибув;

від третьої особи : не прибув.

в с т а н о в и в:

Позиція та докази позивача

Правовими підставами позову ТОВ "Шарм" (позивач) до АТ "Укрсоцбанк" (відповідач) з вимогами про визнання іпотеки припиненою та про вилучення відповідних запису про іпотеку з Державного реєстру іпотек та запису про заборону відчуження майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказано норму п.3 ч.1 та ч.3 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" за якими "виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення" ; "у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини 1 цієї статті арешт з майна знімається" , у поєднанні з положеннями ч.1, ч.3 ст.49 Закону України "Про іпотеку" (у її неактуальній (попередній) редакції, за станом до 03.02.2019), за якими "протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна; якщо іпотекодержатель не скористався вказаним правом, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припинена за рішенням суду", а в якості обставин, якими обґрунтовано позов вказано:

- рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.02.2017 у справі №923/845/15, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 14.12.2006 № ФО61012П, в розмірі 41845,43 доларів США, що в еквіваленті становить 881717,48грн, та 20000грн пені, звернуто стягнення на нежиле приміщення салон краси "Шарм" загальною площею 62 кв.м, яке знаходиться за адресою - вул. Горького, буд.7, м. Нова Каховка, Херсонська область та власником якого є ТОВ"Шарм", шляхом продажу цього приміщення на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною 541250грн, а також, стягнуто з ТОВ "Шарм" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 10825грн компенсації по сплаті судового збору;

- на виконання зазначеного рішення суд 21.04.2017 видав накази № 923/845/15;

- ці накази від 21.04.2017 № 923/845/15 у 2017-2018рр перебували на виконанні органу державної виконавчої служби, яким було відкрито та здійснювалося відповідне виконавче провадження ВП №54180000, в межах якого тричі були оголошені, але не відбулися електронні торги з продажу вказаного у наказі суду № 923/845/15 від 21.04.2017 нерухомого майна, а стягувач не скористався своїм передбаченим ч.1 ст.49 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на час проведення торгів) придбати нереалізоване нерухоме майно (предмет іпотеки) за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, через що орган державної виконавчої служби, керуючись положеннями п.3 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" повернув стягувачу без виконання накази № 923/845/15 від 21.04.2017 Господарського суду Херсонської області.

Також, іншими (додатковими) правовими підставами даного позову вказано положення:

- ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, за якими "якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк термін";

- ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України, за якими "зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом";

- ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України, за якими "строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору";

- ч.1 ст.17 Закону України "Про іпотеку", за якими "іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору",

а в якості обставин, якими в цій частині обґрунтовано позов зазначено про те, що згідно з пунктом 1.4.1. іпотечного договору від 22.12.2006 № 02-23-Ф061012П-2040 даний договір забезпечує виконання основного зобов`язання (за кредитним договором), за яким погашення кредиту здійснюється щомісячно з кінцевим терміном погашення до 13.12.2016, та згідно з пунктом 6.3. іпотечного договору цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов`язання, й, відповідно з 13.12.2016 припинився не лише строк кредитування, а і взаємні права та обов`язки сторін основного договору, що тягне за собою припинення іпотечного договору в порядку його пункту 6.3.

Таку власну позицію, позивач обґрунтував висновками, що містить у собі постанова від 28.03.2018 Великої Палати Верховного Суду України у справі № 444/9519/12.

На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у позовній заяві зазначено та подано разом з нею: договір від 14.12.2006 №Ф061012П про надання відновлювальної кредитної лінії між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 (а.с.17-19); іпотечний договір від 22.12.2006 № 02-23-Ф0610102П між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ТОВ "Шарм"(а.с.20-21); рішення Господарського суду Херсонської області від 27.02.2017 у справі №923/845/15 (а.с.22-25); постанови заступника начальника Новокаховського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, які винесено у виконавчому провадженні ВП №5418000, а саме від 22.06.2017 про відкриття виконавчого провадження, від 06.02.2018 про опис та арешт майна (коштів) боржника, від 08.08.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.11-16); протоколи проведення електронних торгів, а саме, № 323700 від 28.03.2018, № 331411 від 10.05.2018, № 339891 від 20.06.2019, за якими вказані торги не відбулися через відсутність допущених учасників торгів (а.с.79-81); лист від 06.07.2018 № 13219 "Пропозиція про залишення за собою нереалізованого майна" Новокаховського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з пропозицією до ПАТ"Укрсоцбанк" залишити за собою, в порядку ст.61 Закону України "Про виконавче провадження", майно, яке не реалізоване на торгах при здійснені виконавчого провадження ВП № 54180000 (а.с.34).

Позиція та докази відповідача

Відповідач позов не визнав та просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог. Дана позиція відповідача обґрунтована твердженнями про невиконання боржником ОСОБА_2 до цього часу основного зобов`язання за договором від 14.12.2006 № Ф061012П про надання відновлювальної кредитної лінії (кредит не погашено), при цьому, за п.7.3. зазначеного договору та п.6.3. іпотечного договору від 22.12.2006 № 02-23-Ф0610102П іпотечний договір діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань, а також, дану позицію відповідача обґрунтовано положеннями ст.593, ч.1 ст.598, ст.599, 1048 та ч.1, ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.202 Господарського кодексу України, ст.49 Закону України "Про іпотеку".

Поряд з цим, відзив на позовну заяву містить у собі заяву про застосування строків позовної давності до заявлених вимог, проте за текстом відзиву відсутнє будь-яке юридичне та фактичне обґрунтування застосування позовної давності до заявлених позовних вимог, а окремої заяви про застосування позовної давності до позовних вимог у даній справі, з належним обґрунтуванням такої заяви суду не подано.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалами суду від 14.06.2019 та від 27.06.2019 позовну заяву було залишено без руху.

Поряд з цим, ухвалою від 13.06.2019 суд частково задовольнив заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, а саме забезпечив позов шляхом зупинення реалізації через систему електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ) належного позивачу на праві власності нежилого приміщення, загальною площею 62 кв.м, яке знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Горького,7 .

08.07.2019 у справі здійснений повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді, що утворював первісний склад суду у справі.

Ухвалою суду від 11.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

25.07.2019 у справі вдруге здійснений повторний автоматизований розподіл у зв`язку з звільненням з посади судді, у провадженні якого з 11.07.2019 перебувала дана справа.

Ухвалою суду від 26.07.2019 справа прийнята до провадження судом у його теперішньому складі, з призначенням підготовчого засідання у справі на 08.08.2019.

Ухвалою суду від 08.08.2019 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування в якості доказів від органу державної виконавчої служби матеріалів виконавчого провадження №54180000 в межах якого здійснювалося виконання наказу Господарського суду Херсонської області №923/845/15 від 21.04.2017 про звернення стягнення на іпотечне майно. Ухвалою суду від 27.08.2019 суд залучив ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Ухвалою суду від 16.09.2019 закрито підготовче провадження у справі призначено справу для розгляду по суті на 17.10.2019.

Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, проте в судове засідання їхні представники не прибули.

Заяви та клопотання відповідача і третьої особи щодо судового засідання не надходили.

Після завершення розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.10.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини, які встановлено судом

Рішенням від 27.02.2017 Господарського суду Херсонської області у справі №923/845/15, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 14.12.2006 № ФО61012П, в розмірі 41845,43 доларів США, що в еквіваленті становить 881717,48грн, та 20000грн пені, звернуто стягнення на нежиле приміщення салон краси "Шарм" загальною площею 62 кв.м, яке знаходиться за адресою - вул. Горького, буд.7, м. Нова Каховка, Херсонська область та власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Шарм", шляхом продажу вказаного приміщення на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною 541250грн, а також, стягнуто з ТОВ "Шарм" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 10825грн компенсації по сплаті судового збору.

На виконання зазначеного рішення суд 21.04.2017 видав відповідні накази №923/845/15.

У 2017-2018рр виконавче провадження з примусового виконання наказів №923/845/15 від 21.04.2017 Господарського суду Херсонської області, а саме, ВП№ 54180000, здійснювалося Новокаховським міським відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (надалі - ВДВС). Виконавче провадження ВП №54180000 було відкрито постановою від 22.06.2017 заступника начальника ВДВС. При здійсненні цього виконавчого провадження постановою від 06.02.2018 заступника начальника ВДВС про опис та арешт майна (коштів) боржника, зокрема проведений опис нежитлового приміщення салону краси (місцезнаходження - вул.Горького, буд .7, м . Нова Каховка, Херсонська обл.; власник - ТОВ "Шарм") та накладений арешт на це приміщення.

Згідно з протоколами проведення електронних торгів № 323700 від 28.03.2018, №331411 від 10.05.2018, № 339891 від 20.06.2019 ВДВС тричі (у березні, травні та червні 2018 року) були оголошені, але не відбулися електронні торги з продажу вказаного нежитлового приміщення, через відсутність допущених учасників торгів.

08.08.2018 заступником начальника ВДВС на підставі п.3.ч.1.ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову у виконавчому провадженні ВП№54180000 про повернення виконавчого документу стягувачу, яка мотивована наступним: "Іпотечне майно боржника в результаті проведення 3-х публічних торгів не продано з причин відсутності допущених учасників торгів. 06.07.2018 на адресу стягувача направлено пропозицію про залишення за собою нереалізованого майна. Станом на 08.08.2018 від стягувача не надійшла згода про залишення майна за собою, що свідчить про відмову стягувача залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення; у боржника відсутнє інше майно, на яке можливо звернути стягнення".

Поряд з цим, основними умовами укладеного 14.12.2006 між ОСОБА_1 , як позичальником, та Аціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (теперішньою назвою якого є Акціонерне товариство "Укрсоцбанк"), як кредитором, договору № ФО61012П про надання відновлювальної кредитної лінії, які впливають на взаємовідносини сторін в межах даного спору між ними, є наступні:

- кредитор зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах, зокрема, забезпеченості, повернення, строковості, платності (пункт 1.1.);

- вказані грошові кошти надаються позичальнику на споживчі потреби, в межах максимального ліміту заборгованості 32340,00доларів США, з сплатою у встановлені цим договором строки за користування кредитом 13,0 % річних, з поверненням кредиту згідно наведеного у цьому договорі графіку змін максимального ліміту заборгованості та кінцевим терміном повернення кредиту до 13.12.2016 (пункти 1.1.1.-1.1.2.);

- в якості забезпечення позичальником своїх зобов`язань, зокрема, щодо повернення отриманих від кредитора на умовах даного договору грошових коштів, сплати процентів за користування зазначеними грошовими коштами, кредитор укладає з Товариством з обмеженою відповідальністю "Шарм" (надалі - позивач), як з майновим поручителем, іпотечний договір, за умовами якого позивач передає кредитору в іпотеку нежиле приміщення салон краси "Шарм", яке знаходиться за адресою - вул. Горького, буд.7, м. Нова Каховка, Херсонська область (пункт 1.3.1.);

- моментом (днем) повернення кредитних коштів вважається день зарахування цих коштів на позичковий рахунок кредитора (пункт 2.3.);

- у разі невиконання або неналежного виконання позичальником більш ніж 60 (шістдесят) календарних днів зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом у визначеному цим договором порядку, а також, зобов`язань щодо своєчасного та в повному обсязі погашення (повернення) кредиту, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, а також, сплатити нараховані штрафні санкції (штраф, пеню) (пункти п.4.5. та п.7.4.);

- договір набирає чинності з дати його підписання та діє до остаточного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 7.3.).

Основними умовами укладеного 22.12.2006 між позивачем, як іпотекодавцем, та Аціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", як іпотекодержателем, іпотечного договору №02-23-Ф0610102П, які впливають на взаємовідносини сторін в межах даного спору між ними, є наступні:

- суть та розмір забезпечених іпотекою вимог (Основне зобов`язання): повернення кредиту в межах максимального ліміту заборгованості 32340,00доларів США, з поверненням кредиту згідно наведеного у цьому договорі графіку змін максимального ліміту заборгованості та кінцевим терміном повернення кредиту до 13.12.2016, з сплатою у встановлені цим договором строки за користування кредитом 13,0 % річних (пункт 1.4.);

- іпотекодавець ознайомлений з умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не має (пункт 1.12.);

- у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду, з реалізацією предмета іпотеки у спосіб зазначений в рішенні суду, зокрема, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (пункти 4.1., 4.5., 4.6);

- іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один з наступних способів: а) на підставі рішення суду; б) на підставі виконавчог онапису нотаріуса; в) шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки,

- договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов`язання, дія договору, також, припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом "Про іпотеку" (пункт 6.3.).

Правові норми, що підлягають застосуванню

Щодо загальних засад виникнення, виконання та припинення зобов`язань за участі фізичних осіб, виконання зобов`язань за кредитним договором

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України цивільним зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, у відповідності до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки. За ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються норми Цивільного кодексу України щодо позики, якщо інше не встановлено нормами цього ж Кодексу щодо кредиту, не випливає з суті кредитного договору

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності домовленості сторін про інше, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно ж до ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Щодо загальних засад виконання та припинення зобов`язань між суб`єктами господарювання

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. За ч.3 ст.202 Господарського кодексу України до відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Щодо забезпечення виконання зобов`язань

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, серед іншого, заставою, а також іншими видами забезпечення, які встановлені договором або законом. Зокрема, за змістом ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). За ст.575 Цивільного кодексу України іпотека є різновидом застави, а саме заставою нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст.593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави; реалізації предмета іпотеки; набуття заставодержателем права власності на предмет застави; в інших випадках, встановлених законом.

Щодо забезпечення виконання зобов`язань іпотекою та підстав припинення іпотеки

Спеціальним законодавчим актом відносно іпотеки є Закон України "Про іпотеку".

У ст.1 Закону України "Про іпотеку" надано визначення іпотеки, а саме іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: 1)припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; 2)реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; 3)набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; 4)визнання іпотечного договору недійсним; 5)знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; 6)з інших підстав, передбачених цим Законом.

Статтею 49 Закону України "Про іпотеку" (у актуальній редакції на час звернення позивача з позовною заявою до суду) встановлено:

- протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за собою майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися (частина перша ст.49 Закону України "Про іпотеку").

- якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих самих умовах других прилюдних торгів, що мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах. У разі оголошення других прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною других прилюдних торгів. Якщо іпотекодержатель не скористався таким правом, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах. (частина друга ст.49 Закону України "Про іпотеку").

- у разі оголошення третіх прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною третіх прилюдних торгів у порядку, передбаченому частиною першою даної статті (частина третя ст.49 Закону України "Про іпотеку").

Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору

1) Наявність укладеного між відповідачем та третьою особою договору від 14.12.2006 №ФО61012П про надання відновлювальної кредитної лінії, свідчить на користь виникнення між ними цивільних зобов`язань, в силу яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В свою чергу, наявність укладеного між позивачем та відповідачем іпотечного договору від 22.12.2006 №02-23-Ф0610102П, свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Станом на час розгляду даної судової справи третя особа - позичальник за договором від 14.12.2006 №ФО61012П про надання відновлювальної кредитної лінії не виконала належним чином свої зобов`язання за цим договором в частині повернення відповідачу отриманих від нього на підставі зазначеного договору кредитних коштів та сплати процентів за користування цими кредитними коштами. Так само, такі зобов`язання третьої особи перед відповідачем, що виникли з укладеного між ними договору від 14.12.2006 №ФО61012П про надання відновлювальної кредитної лінії, не виконано й позивачем. Докази іншого у справі відсутні.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає, зокрема, на підстав договору та має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

З урахуванням невиконання до цього часу позивачем або третьою особою у даній справі основного зобов`язання (за кредитним договором) та наступних положень:

- пункту 7.3. зазначеного договору від 14.12.2006 №ФО61012П про надання відновлювальної кредитної лінії, за якими "договір діє до остаточного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань",

- пункту 6.3. зазначеного іпотечного договору від 22.12.2006 №02-23-Ф0610102П, за якими "договір діє до припинення основного зобов`язання",

- ч.1 ст.593 Цивільного кодексу України, за якими "право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою";

- ст.599 Цивільного кодексу України, за якими "зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином";

- ч.1 ст.203 Господарського кодексу України, за якими "господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином";

- ст.17 Закону України "Про іпотеку" (у актуальній редакції на час звернення позивача з позовною заявою до суду), за якими "іпотека припиняється у разі: 1) припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору",

відсутні підстави для припинення іпотеки нежилого приміщення салону краси "Шарм" загальною площею 62 кв.м, з місцезнаходженням Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул.Горького, буд.7, власником якого є позивач, що виникла на підставі іпотечного договору від 22.12.2006 №02-23-Ф0610102П між відповідачем та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (теперішньою назвою якого є Акціонерне товариство "Укрсоцбанк"), через сплив визначеного кредитним договором від 14.12.2006 №ФО61012П строку кредитування (до 13.12.2016).

Даний висновок суду узгоджується з правовими позиціями, що містять у собі:

- постанова від 14.02.2018 у справі № 910/16461/16 Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а саме "належне виконання основного зобов`язання припиняє іпотеку та обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки";

- постанова від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц Великої Палати Верховного Суду, а саме "звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі";

- постанова від 01.08.2018 у справі № 753/19160/16-ц Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а саме "наявність непогашеною заборгованості за кредитним зобов`язанням є підставою для відмови в позові про визнання іпотеки припиненою";

- постанова від 19.09.2018 у справі № 203/6007/16-ц Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а саме "особа, яка сплатила кредит у повному обсязі, має право вимагати визнання зобов`язання за кредитним договором та договором іпотеки припиненими";

- постанова від 03.10.2018 у справі № 520/4676/16-ц Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а саме "поручитель погасив заборгованість за кредитним договором, а тому зобов`язання за кредитним та іпотечним договором припинилися";

- постанова від 24.10.2018 у справі № 644/4885/16-ц Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а саме "якщо сума позики була повернута належно, а кредитор ухилився від прийняття належного виконання зобов`язання боржниками, то зобов`язання за договорами позики та іпотеки припиняються".

При цьому, серед висновків про правильне застосування норм права у пунктах 89-93 по тексту постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Великої Палати Верховного Суду України, наявністю яких (цих висновків) позивач обґрунтовує заявлений позов про визнання іпотеки припиненою, внаслідок припинення основного, забезпеченого іпотекою зобов`язання, через сплив визначеного кредитним договором строку кредитування (до 13.12.2016), відсутні висновки Великої Палати Верховного Суду України про те, що сплив визначеного договором строку кредитування або пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове виконання зобов`язання припиняє зобов`язання позичальника за кредитним договором в частині виконання обов`язку щодо повернення (сплатити) на користь кредитора простроченої заборгованості за кредитом.

2) Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, що виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ч.1 ст.13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, що надано їй договором або актами цивільного законодавства.

Права та обов`язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, визначено ст.49 Закону України "Про іпотеку". За станом на час звернення позивача з позовною заявою про визнання іпотеки припиненою за рішенням суду в порядку ст.49 Закону України "Про іпотеку", зазначена правова норма не передбачає можливості припинення іпотеки за рішенням суду, зокрема, у разі, якщо прилюдні торги з продажу предмета іпотеки тричі не відбулися та, при цьому, іпотекодержатель не скористався своїм правом придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Попередня редакція ст.49 Закону України "Про іпотеку", яка діяла до 03.02.2019 (до внесення відповідних змін до тексту зазначеної норми згідно Закону України № 2478-VIII від 03.07.2018 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування"), передбачала, що: "Протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості майна. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду".

Станом на час звернення позивача з позовною заявою про визнання іпотеки припиненою за рішенням суду в порядку ст.49 Закону України "Про іпотеку" та на час розгляду судом даного позову зазначена правова норма не передбачає можливості припинення іпотеки за рішенням суду у разі, якщо прилюдні торги з продажу предмета іпотеки тричі не відбулися та, при цьому, іпотекодержатель не скористався своїм правом придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

За часів існування (закріплення нормами закону) такого способу захисту прав іпотекодавця позивач не вжив заходів з метою практичної реалізації свого законного права на визнання іпотеки припиненою за рішенням суду, в порядку ч.3 ст.49 Закону України "Про іпотеку" (в редакції цієї норми, що діяла до 03.02.2019), шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою. Позов, правовою підставою якого вказано ч.3 ст.49 Закону України "Про іпотеку" (в редакції цієї норми, що діяла до 03.02.2019), позивач подав до суду вже після того, як законодавцем скасовано зазначений спосіб захисту прав іпотекодавця.

Висновки суду

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та з урахуванням наведених положень правових норм позовна вимога про визнання іпотеки припиненою не підлягає задоволенню. Похідна позовна вимога про вилучення відповідних запису про іпотеку з Державного реєстру іпотек та запису про заборону відчуження майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно не підлягає задоволенню, у зв`язку з відмовою у задоволенні основної позовної вимоги про визнання іпотеки припиненою.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у справі є витрати позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви за квитанціями від 10.06.2019 №0.0.1376187923.1 (а.с.10) у сумі 1921,00грн та від 24.06.2019 №0.0.1390932536.1 (а.с.55) у сумі 1921,00грн, та на сплату судового збору 960,00грн за подання заяви про забезпечення позову за квитанцією від 10.06.2019 №0.0.1376189083.1 (а.с.33), що разом складає 4802,50грн, які відповідно до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, а саме "у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог", покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

Докази того, що позивач здійснив або має здійснити будь-які інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи в господарському суді першої інстанції, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу у заявленій до стягнення сумі 10000грн, у справі відсутні: не наданий договір про надання правничої допомоги, докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті, й докази щодо оплати послуг (робіт).

Керуючись статтями 232, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, що були застосовані на підставі ухвали Господарського суду Херсонської області від 13.06.2019 у справі № 923/492/19.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.11.2019

Суддя К.В. Соловйов