Рішення

від 01.11.2019 по справі 160/8044/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 рокуСправа № 160/8044/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОСТ ГЛОБАЛ" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ :

19.08.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю МОСТ ГЛОБАЛ (вул. Княжий Затон, 9А/369, м. Київ, 02095, код ЄДРПОУ 42937076) до Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39421732), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів: №UA110000/2019/500062/2 від 14.05.2019 року, №UA110000/2019/500066/2 від 16.05.2019 року, №UA110000/2019/500067/2 від 21.05.2019 року, №UA110000/2019/500068/2 від 21.05.2019 року, №UA110000/2019/500069/2 від 21.05.2019 року, №UA110000/2019/500070/2 від 22.05.2019 року, №UA110000/2019/500071/2 від 14.06.2019 року, №UA110000/2019/500072/2 від 23.05.2019 року, №UA110000/2019/500073/2 від 30.05.2019 року, №UA110000/2019/500074/2 від 30.05.2019 року, №UA110000/2019/500076/2 від 11.06.2019 року, №UA110000/2019/500077/2 від 23.05.2019 року, №UA110000/2019/500083/2 від 21.06.2019 року, №UA110000/2019/500082/2 від 20.06.2019 року, №UA110000/2019/500084/2 від 24.06.2019 року;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110190/2019/00086 від 14.05.2019 року, №UA110190/2019/00090 від 16.05.2019 року, №UA110190/2019/00093 від 21.05.2019 року, №UA110190/2019/00092 від 21.05.2019 року, №UA110190/2019/00094 від 22.05.2019 року, №UA110190/2019/00095 від 22.05.2019 року, №UA110190/2019/00096 від 23.05.2019 року, №UA110190/2019/00097 від 26.05.2019 року, №UA110190/2019/00099 від 30.05.2019 року, №UA110190/2019/00100 від 30.05.2019 року, №UA110190/2019/00103 від 11.06.2019 року, №UA110190/2019/00104 від 14.06.2019 року, №UA110190/2019/00110 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/00109 від 24.06.2019 року, №UA110190/2019/00111 від 24.06.2019 року.

Позовна заява обґрунтована тим, що ціна товару чітко визначена контрактом з продавцем і у відповідача не було жодних підстав ставити її під сумнів, відмовляти в прийнятті митної декларації, та визначати митну вартість за резервним методом.

Ухвалою суду від 21.08.2019 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

07.10.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти його задоволення, обґрунтовуючи це тим, що подані декларантом документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості: 1) не надано документи на підтвердження доставки від Продавця до порту Нінбо; 2) не надано митні декларації країни експорту, що унеможливлює здійснення перевірки числових значень заявленої вартості оцінюваних товарів; 3) не надано відомостей щодо страхування партії товару; 4) схема розрахунків за поставлений товар суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості; 5) надані позивачем прайс-листи мають суб`єктивний характер у розумінні вимог статті 52 МК України; 6) не надано сертифікат якості Продавця; 7) компанія - Продавець ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED зареєстрована в офшорній зоні, у зв`язку з чим, наявні підстави вважати, що у наданих для підтвердження ціни виробника документах містяться не ринкові (конкурентні) ціни, а так звані трансфертні ціни. Враховуючи це, митним органом, було самостійно визначено митну вартість за резервним методом. З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Дніпропетровською митницею ДФС були проведені консультації, про що зазначено в рішеннях про коригування митної вартості товарів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов, з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на викладене у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю МОСТ ГЛОБАЛ зареєстровано в якості юридичної особи 08.04.2019 року. Основним видом діяльності ТОВ МОСТ ГЛОБАЛ є неспеціалізована оптова торгівля (код згідно з КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля).

01.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МОСТ ГЛОБАЛ (далі - Позивач, Товариство, покупець за контрактом) та ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED (продавець за контрактом, Китай) було укладено контракт №MG 01/05-19 (далі - Контракт), згідно з умовами якого, Продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим Контрактом, передати у власність Покупцеві Товар, в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, вказаних в Специфікаціях на поставку Товару, які є невід`ємною частиною даного Контракту, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Контракті (п.1.1 Контракту).

Згідно з п.2.1 Контракту загальна сума цього Контракту складає 5000000 (п`ять мільйонів) доларів США, яка визначається як наростаюча сума за всіма поставками здійсненими за цим Контрактом.

Ціни встановлюються в доларах США. Ціна на Товар включає в себе вартість товару, маркування, упаковку, транспортування (п.2.3 Контракту).

Згідно з п.2.4. Контракту, кількість Товару має відповідати зазначеному в Додатку на поставку Товару до Контракту та Специфікації на поставку партії Товару до даного Контракту по кожному замовленню.

Відповідно до п.3.1 Контракту, поставка Товару за цим Договором здійснюється на умовах визначених в Додатках на поставку Товару, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010 , а саме - CFR (умови поставки CFR означають, що продавець зобов`язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. Поставка Товару здійснюється партіями на підставі підписаної Специфікації у відповідності до Додатку на поставку Товару.

Датою поставки є дата, визначена в Специфікації на кожну партію Товару (пункт 3.2 Контракту).

Якість товару, що поставляється за цим Контрактом, повинно відповідати стандартам країни виробника (п.4.1 Договору).

Згідно з умовами оплати, визначених Контрактом, покупець сплачує Товар на умовах відстрочення платежу не пізніше 180 (сто вісімдесят) календарних днів після надходження на склад Покупця. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця. Оплата за товар може здійснюватися іншими контрагентами за погодженням сторін.

Так, на виконання умов зазначеного вище Контракту, ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED поставило, а Позивач отримав зазначений у специфікаціях до цього контракту товар - ручні електроінструменти та запасні частини до них.

У рамках Контракту ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED здійснило ряд поставок на однакових умовах постачання.

Транспортування товару від пункту прибуття (Одеський МТП, МТП Чорноморськ ) до пункту розмитнення здійснювалось згідно: договору транспортного експедирування від 18.01.2019 року №18/01/19 укладеного з ТОВ ЕС ТРАНС ГРУП 928 (код ЄДРПОУ 36288413), договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних та транзитних вантажів від 02.05.2019 року №KL-343/19 укладеного з ТОВ КЕРРРІЛЕНД ЛОГІСТИК ЛТД (код ЄДРПОУ 41024321) та договору від 05.02.2019 року №655/19/А щодо розміщення автотранспорту на території пункту прибуття укладеного з ТОВ ДНІПРО ЛОГІСТИК СЕРВІС (код ЄДРПОУ 33856636).

Для здійснення митного оформлення придбаного товару позивачем до Дніпропетровської митниці ДФС подано електронні митні декларації, в яких позивач визначив митну вартість товару за основним методом тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, а саме: UA110190/2019/504470, UA110190/2019/504589, UA110190/2019/504688, UA110190/2019/504692, UA110190/2019/504690, UA110190/2019/504693, UA110190/2019/504785, UA110190/2019/504791, UA110190/2019/505059, UA110190/2019/505105, UA110190/2019/505427, UA110190/2019/505569, UA110190/2019/505641, UA110190/2019/505637, UA110190/2019/505638.

Разом з деклараціями підприємством надано відповідачу: контракт від 01.05.2019 року №MG 01/05-19, специфікації, прайси, інвойси, морські коносаменти, пакувальні листи, міжнародні товаро-транспортні накладні.

На етапі перевірки митної вартості, відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за основним (першим) методом у зв`язку з тим, що подані декларантом документи не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, тому, згідно з вимогами ст.53 Митного кодексу України, відповідач повідомленнями витребував у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У свою чергу, позивач на виконання зазначених повідомлень, надав Дніпропетровській митниці ДФС письмові пояснення, в яких повідомив, що документи, які були складені в результаті здійснення господарської операції та були надані до митного органу разом з деклараціями, у повному обсязі підтверджують заявлену вартість товару, а також, пояснив, що:

- оплата товару не здійснювалась, оскільки відповідно до Контракту оплата здійснюється не пізніше 180 календарних днів після надходження на склад покупця;

- ТОВ МОСТ ГЛОБАЛ та ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED не страхували товар, а відповідно до базису поставки CFR, жодна із сторін зовнішньоекономічної операції не мають зобов`язань з обов`язкового страхування, а витрати на транспортування до місця призначення включені у вартість товару;

- митна декларація країни експорту не подавалась, оскільки, п.2 ст.53 Митного кодексу України встановлено перелік документів, які декларант подає разом з митною декларацією органу доходів і зборів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Серед цих документів відсутній такий документ, як митна декларація країни експорту;

- сертифікат якості не надавався, п.2 ст.53 Митного кодексу України встановлено перелік документів, який декларант подає до органу доходів і зборів разом з митною декларацією та які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Серед такого переліку документів відсутній такий документ, як сертифікат якості продавця;

- витрати на транспортування товару до місця призначення включені у вартість товару, згідно умов контракту.

Дніпропетровська митниця ДФС не взяла до уваги зазначені пояснення ТОВ МОСТ ГЛОБАЛ та дійшла висновку, що підприємством не надано документи, які підтверджують митну вартість товару.

Дніпропетровською митницею ДФС прийняті рішення про коригування митної вартості товарів: №UA110000/2019/500062/2 від 14.05.2019р., №UA110000/2019/500066/2 від 16.05.2019р., №UA110000/2019/500067/2 від 21.05.2019р., №UA110000/2019/500068/2 від 21.05.2019р., №UA110000/2019/500069/2 від 21.05.2019р., №UA110000/2019/500070/2 від 22.05.2019р., №UA110000/2019/500071/2 від 14.06.2019р., №UA110000/2019/500072/2 від 23.05.2019р. №UA110000/2019/500073/2 від 30.05.2019р., №UA110000/2019/500074/2 від 30.05.2019р., №UA110000/2019/500076/2 від 11.06.2019р., №UA110000/2019/500077/2 від 23.05.2019р. №UA110000/2019/500083/2 від 21.06.2019р., №UA110000/2019/500082/2 від 20.06.2019р., №UA110000/2019/500084/2 від 24.06.2019р.

Разом з цим, Дніпропетровською митницею ДФС прийняті картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110190/2019/00086 від 14.05.2019р., №UA110190/2019/00090 від 16.05.2019р. №UA110190/2019/00093 від 21.05.2019р., №UA110190/2019/00092 від 21.05.2019р., №UA110190/2019/00094 від 22.05.2019р., №UA110190/2019/00095 від 22.05.2019р., №UA110190/2019/00096 від 23.05.2019р., №UA110190/2019/00097 від 26.05.2019р., №UA110190/2019/00099 від 30.05.2019р., №UA110190/2019/00100 від 30.05.2019р., №UA110190/2019/00103 від 11.06.2019р., №UA110190/2019/00104 від 14.06.2019р., №UA110190/2019/00110 від 24.06.2019р., №UA110190/2019/00109 від 24.06.2019р., №UA110190/2019/00111 від 24.06.2019р.

При цьому, визначаючи митну вартість цього товару, відповідач використав резервний метод, на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. (ст.64 МК України).

Не погодившись з рішеннями органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, скориставшись своїм правом відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України, позивач звернувся до відповідача, з метою випуску придбаного товару у вільний обіг на територію України та сплатив різницю між сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною самим декларантом та сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем, шляхом надання фінансових гарантій.

У зв`язку з тим, що у митному оформленні первинно заявлених ТОВ МОСТ ГЛОБАЛ митних декларацій відмовлено, а зазначена в них за основним методом митна вартість товару відкоригована, такі митні декларації вже не моли бути використані для подальшого митного оформлення.

Тому, для випуску задекларованих товарів у вільний обіг, позивачем, згідно з ч.4 ст.55 Митного кодексу України, також подано відповідачу нові електронні митні декларації, із зазначенням в них ціни товару, яка була визначена позивачем та ціни товару, що була визначена митним органом.

На підставі нових митних декларацій здійснено митне оформлення придбаного за контрактом №МG01/05-19 від 01.05.2019 року товару та випущено його у вільний обіг, з гарантуванням сплати позивачем відповідних платежів з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.7 ст.55 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадку незгоди з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом, задекларовані товари можна забрати у вільний обіг, у разі надання фінансових гарантій.

Умовами випуску товарів у вільний обіг є сплата митної вартості товару, визначеної декларантом самостійно та сплата різниці між митною вартістю товару, яка визначена декларантом та митною вартістю товару, що визначена митним органом шляхом надання гарантії у порядку визначеному Митним кодексом України.

Випуск товарів у вільний обіг до завершення процедури оскарження рішень у судовому порядку, дозволяє декларанту вільно розпоряджатись товаром та уникнути витрат на зберігання вантажу на складі тимчасового зберігання під митним контролем.

Відповідно до ч.4 ст.55 МК України під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.263 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Підставою для прийняття спірних рішень стали сумніви відповідача щодо можливості визначення цінової складової митної вартості товару без надання позивачем додатково запитаних митним органом документів, а також посилання на те, що надані позивачем пояснення не спростовують сумнівів щодо правильності її визначення.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в України відповідно до режиму імпорт є метод за ціною договору (контракту), тобто за ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частиною 6 ст.54 МК України встановлено, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення митного органу про відмову у митному оформленні за ціною договору та коригуванні митної вартості повинно відповідати критеріям, передбаченим ч.3 ст.2 КАС України.

Суд зазначає, що як під час митного оформлення, так і під час судового розгляду, відповідач мотивував рішення про коригування митної вартості: 1) відсутністю інформації про страхування товару; 2) відсутністю документів щодо витрат на доставку товару до пункту призначення 3) ненадання сертифікатів якості продавця; 4) ненадання митної декларації експорту; 5) прайс-лист мають суб`єктивний характер у розумінні вимог ст.52 МК України; 6) реєстрація компанії-Продавця в офшорній зоні; 7) схема розрахунків за поставлений товар суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості.

По-перше, під час проведення консультацій ТОВ МОСТ-ГЛОБАЛ письмово повідомляло відповідача, що страхування товару не здійснювалось. Аналогічно, страхування не здійснювалось компанією-продавця. На переконання суду, жодним іншим документом підтвердити те, що позивачем не страхувався товар під час перевезення, ніж поясненням самого підприємства, у цьому випадку неможливо. Так, вимога до позивача надати якийсь документ про відсутність договору страхування на товар, є безпідставною. Натомість, митниця могла би спростувати це твердження позивача, надавши такий договір або вказавши його реквізити. Але, митниця такий договір не надала, та пояснень позивача про відсутність будь-яких договорів страхування не спростувала. За таких обставин, неможливо стверджувати про відсутність числових значень складових митної вартості щодо сплати за страхування, оскільки відомо, що такої сплати не було.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.02.2019 року у справі №814/1888/16.

По-друге, згідно з умовами Контракту, всі витрати на маркування, пакування та транспортування товару вже були включені продавцем в ціну товару, яка відображена у відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, а тому додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту, згідно з вимогами частини 10 статті 58 МК України, Товариство не понесло. За таких обставин, вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі - необґрунтованим.

Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.08.2018 року у справі №821/1617/17.

З приводу ненадання документів, необхідних для підтвердження митної вартості сертифікату якості, суд зазначає, що сертифікат походження товару чи сертифікат якості товару не визначені ст.53 МК України, як документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.09.2018 року у справі №815/2365/17.

Крім того, зазначені документи відповідно до ч.3 ст.53 МК України подаються за наявності їх у декларанта. Тобто законодавець припускає, що таких документів може не бути у декларанта, або не існувати взагалі.

Більш того, Товариство надало до суду копії сертифікатів якості продавця та каталог, що містить опис та технічні характеристики товарів, які придбавались.

Стосовно ненадання митному органу митної декларації експорту необхідно зазначити наступне.

Пунктом 2 ст.53 МК України встановлено перелік документів, які декларант подає разом з митною декларацією органу доходів і зборів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, серед яких відсутній такий документ, як митна декларація країни експорту.

При цьому, зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не видно, яким саме чином ненадання митної декларації країни експорту вплинуло на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на те, що надані позивачем прайс-листи мають адресний характер та суб`єктивну спрямованість у розумінні вимог ст.52 МК України, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД та конкретні умови поставки.

До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.

Крім того, органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Вказана правова позиція викладена у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 р. за №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року.

Твердження відповідача про те, що компанія-продавець ZENITH ELECTRIC TOOLS LIMITED зареєстрована в офшорній зоні, у зв`язку з чим, є підстави вважати, що у наданих на підтвердження ціни виробника документах містять не ринкові ціни, а так звані трансфертні ціни, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказані твердження є суб`єктивним оціночним судження відповідача, які самі по собі, як твердження, не можуть та не слугують підставою визнання невідповідності обраного методу визначення митної вартості товару.

Крім того, необхідно зауважити, що кожна юридична та фізична особа не несе відповідальність за дії інших осіб (ст.61 Конституції України).

Більш того, митний орган обирає як підставу для сумніву щодо правильності обрання методу ціноутворення - місце реєстрації контрагента позивача, що саме по собі не є логічним, адже, не є забороненим чи обмеженим у світовій практиці підприємницької діяльності.

Стосовно тверджень відповідача про те, що визначена контрактом від 01.05.2019 року №MG 01/05-19 схема розрахунків суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових угод, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів, суд зазначає наступне.

У першу чергу необхідно зазначити, що відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження вказаної вище позиції та які б моли свідчити про вплив такої схеми розрахунків на ціноутворення за контрактом від 01.05.2019 року №MG 01/05-19.

По-друге, жодним нормативним актом, як національного, так і міжнародного законодавства, не встановлено обмеження строків відстрочення платежу для договорів міжнародної купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України Про валюту і валютні операції .

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

З аналізу вищенаведених обставин справи та приписів законодавства видно, що відсутні підстави вважати, що визначений сторонами контракту від 10.12.2018 року №TR10/12-18 порядок розрахунків суперечить світовій практиці та унеможливлює підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Також позивачем надано суду складений за результатом товарознавчої експертизи висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 01.05.2019 року №MG 01/05-19.

Згідно з висновком експерта від 25.02.2019 року №ГО-564 вартість за одиницю товару співпадає з вартістю товару визначеною позивачем у вантажно-митних деклараціях, складених та поданих позивачем з метою розмитнення товару ввезеного на територію України.

Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких видно ціну товару, що фактично сплачена або, яка підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

У разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч.3 ст.53 МК України).

Згідно зі ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 54 МК України підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Так, згідно з нормами Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Також, згідно з ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція знайшла своє відображення і у постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 року у справі 21-591а15 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року у справі №821/1617/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про те, що позивач під час митного оформлення надав всі можливі у цьому випадку документи та пояснення, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого ТОВ МОСТ ГЛОБАЛ товару та протиправність оскаржуваних рішень.

У відповідності до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з вимогами ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 19210 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 65 від 07.08.2019 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 19210 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МОСТ ГЛОБАЛ (вул. Княжий Затон, 9А/369, м. Київ, 02095, код ЄДРПОУ 42937076) до Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39421732) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпропетровської митниці ДФС: №UA110000/2019/500062/2 від 14.05.2019р., №UA110000/2019/500066/2 від 16.05.2019р., №UA110000/2019/500067/2 від 21.05.2019р., №UA110000/2019/500068/2 від 21.05.2019р., №UA110000/2019/500069/2 від 21.05.2019р., №UA110000/2019/500070/2 від 22.05.2019р., №UA110000/2019/500071/2 від 14.06.2019р., №UA110000/2019/500072/2 від 23.05.2019р., №UA110000/2019/500073/2 від 30.05.2019р., №UA110000/2019/500074/2 від 30.05.2019р., №UA110000/2019/500076/2 від 11.06.2019р., №UA110000/2019/500077/2 від 23.05.2019р., №UA110000/2019/500083/2 від 21.06.2019р., №UA110000/2019/500082/2 від 20.06.2019р., №UA110000/2019/500084/2 від 24.06.2019р.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110190/2019/00086 від 14.05.2019р., №UA110190/2019/00090 від 16.05.2019р., №UA110190/2019/00093 від 21.05.2019р., №UA110190/2019/00092 від 21.05.2019р., №UA110190/2019/00094 від 22.05.2019р., №UA110190/2019/00095 від 22.05.2019р., №UA110190/2019/00096 від 23.05.2019р., №UA110190/2019/00097 від 26.05.2019р., №UA110190/2019/00099 від 30.05.2019р., №UA110190/2019/00100 від 30.05.2019р., №UA110190/2019/00103 від 11.06.2019р., №UA110190/2019/00104 від 14.06.2019р., №UA110190/2019/00110 від 24.06.2019р., №UA110190/2019/00109 від 24.06.2019р., №UA110190/2019/00111 від 24.06.2019р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МОСТ ГЛОБАЛ (вул. Княжий Затон, 9А/369, м. Київ, 02095, код ЄДРПОУ 42937076) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 39421732) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 65 від 07.08.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський