Рішення

від 23.10.2019 по справі 300/1681/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2019 р. справа № 300/1681/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Маковійчук С.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Кашуби П.М., Неште А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добровлянської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення від 11.05.2019, зобов`язання на черговій сесії повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Добровлянської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області згідно якого просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення від 11 травня 2019 року в частині відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га , що розташована на території Добровлянської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області;

- зобов`язати на черговій сесії повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, що розташована на території Добровлянської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №300/1681/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позивачем уточнено позовні вимоги про що подано заяву від 04.09.2019, яка прийнята судом до розгляду(а.с.36).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 закрито підготовче провадження та постановлено перейти до розгляду справи по суті 24.10.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що 21.03.2019 він повторно звернувся у порядку ст.ст.118, 121 Земельного кодексу України до Голови сільської ради с.Добровляни Тисменицького району із заявою та додатками до неї про виділення йому, як учаснику бойових дій, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Добровлянської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області. Листом від 11.05.2019 виконавчий комітет Добровлянської сільської ради повідомив позивача на його звернення від 21.03.2019 про відсутність земельних ділянок на території Добровлянської сільської ради Івано-Франківської області до виділення для ОСГ військовослужбовцям, які брали участь в АТО, у зв`язку з обмеженим ресурсом землі в межах населеного пункту. Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що оскаржувана позивачем відповідь від 11.05.2019 надана відповідно до Закону України «Про звернення громадян» на усне звернення ОСОБА_1 про наявність вільних земельних ділянок до виділення для ведення особистого селянського господарства та не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Натомість, зава ОСОБА_1 була внесена на розгляд 20-ї сесії сьомого демократичного скликання Добовлянської сільської ради та за результатами розгяду якої прийнято рішення 19.05.2019 № 158-20/2019 про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 та відмовлено позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. В рішенні також зазначено причину такої відмови, а саме п. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка розташована в рекреаційній зоні села Добровляни згідно Генерального плану села.

21.10.2019 року позивачем подано суду відповідь на відзив, згідно якого вважає, що відповідачем не належно розглянуто його заяву від 21.03.2019 шляхом прийняття рішення від 11.05.2019 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо виділення йому, як учаснику бойових дій, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з обмеженим ресурсом землі в межах населеного пункту. Зазначає, що в Головному управлінні Держгеокадастру в Івано-Франківській області не має інформації про те, що с.Добровляни Тисменицького району Івано-Франківської області належать землі рекреаційного призначення.

Правом подання заперечення відповідач не скористався.

В судовому засіданні позивач заявлені вимог підтримав з мотивів наведених в позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задоволити.

Представники відповідача щодо задоволення позову заперечили з огляду на нарежний розгляд заяви ОСОБА_1 від 21.03.2019. Просили в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області 26.06.1996 (а.с.14-15).

Відповідно до посвідчення виданого Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом серії НОМЕР_2 від 05.08.2016 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни-інвалідів війни(а.с.13).

Довідкою №901/10 військової частини ПП НОМЕР_3 від 15.07.2016, підтверджено безпосередню участь позивача у проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей у період з 27.04.2016 по 15.07.2016 (а.с.42).

21.03.2019 ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача із заявою, в порядку визначеному ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України, про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства(а.с.22).

До вказаної заяви позивачем долучено копії посвідчення учасника бойових дій, військового квитка, витягу Держгеокадастру та кадастрової карти з відміткою вільної землі(а.с.13, 20-21). Дана заява зареєстрована Добровлянською сільською радою 21.03.2019 за № 7, що підтверджується відповідним штампом.

Вказана заява внесена на розгляд сесії Добровлянської сільської ради згідно резолюції сільського голови від 21.03.2019 (а.с.22).

Листом від 11.05.2019 щодо розгляду звернення від 21.03.2019 виконавчим комітетом Добровлянської сільської ради, повідомлено ОСОБА_1 про те, що на території Добровлянської сільської ради відсутні земельні ділянки, які можливо було б виділити для ОСГ військовослужбовцям, які брали участь в АТО, у зв`язку із обмеженим ресурсом землі в межах населеного пункту(а.с.25).

19.05.2019 Добровлянською сільською радою прийнято рішення № 158-20/2019 про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 21.03.2019 щодо надання земельної ділянки пл. 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яким відмовлено позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особитого селянського господарства відповідно до п.7 ст. 118 ЗК України, так як земельна ділянка розташована в рекреаційній зоні села Добровляни згідно Генерального плану села(а.с. 65)

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного рішення від 11.05.2019, як незаконною відмовою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо заяви від 21.03.2019, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Як встановлено судом ОСОБА_1 є учасником бойових дій, брав участь у проведенні антитерористичної операції.

Згідно пункту 14 частини 1 статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, щодо першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Згідно пункту б частини 1 статті 81 Земельного кодексу України (надалі також - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

Згідно частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 ЗК України).

У відповідності до частин 2, 3 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З наведених норм права слідує, що частиною 7 статті 118 ЗК України регламентовано виключний перелік правових підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Судом встановлено, що підставою для відмови позивачу у виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та прийняття рішення Добровлянської сільської ради від 19.05.2019 № 158-20/201 відповідачем зазначено розташування земельної ділянки в рекреаційній зоні згідно Генерального плану села.

Так, відповідно до копії Генерального плану села Добровляни Тисменицького району Івано-Франківської області, що досліджена в судовому засіданні, запитувана позивачем земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства у формі трикутника розташована зі сторони с.Колодіївка позначена синьо-зеленим відтінком, що згідно проектних умовних позначень відноситься до рекреаційної території(а.с.51).

Відповідно до ст. 50 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Згідно із ч.3 ст. 52 ЗК України на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Матеріали справи не підтверджують приналежність запитуваної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення, а свідчать про те, що така земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення.

У зв`язку з цим, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 .

Відтак, в обґрунтування заперечень проти позову відповідач навів та надав суду достатньо доказів щодо підтвердження належного розгляду заяви позивача від 21.03.2019 шляхом прийняття правомірного рішення від 19.05.2019 № 158-20/2019 за наявності підстави, визначеної частиною 7 статті 118 ЗК України.

Безпідставними є посилання позивача на відсутність інформації у Головному управлінні Держгеокадастру в Івано-Франківській області щодо наявності у селі Добровляни Тисменицького району Івано-Франківської області земль рекреаційного призначення, оскільки доказів про звернення позивача за вказаною інформацією до такого органу суду не надано. Посилання ОСОБА_1 на відповідь Головного управління Держгеокадастру від 10.04.2019 є неналежним та недопустимим, оскільки така стосується розгляду звернення громадянина ОСОБА_2 . Крім того, розпорядником інформації щодо земельної ділянки, яка розташована на території Добровлянської сільської ради відповідно до відповідно до ст. 122 ЗК України та прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI є Добровлянська сільська рада.

Згідно із ч.1 ст.22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Частиною 2 ст.22 Земельного кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків

Суд наголошує на тому, що ОСОБА_1 не надано жодного доказу в підтвердження про те, що запитувана земельна ділянка належить саме до земель сільськогосподарського призначення та не спростовано її приналежність до земель рекреаційного призначення.

Щодо твердження позивача про порушення його прав рішенням від 11.05.2019, яке прийняте за результатами розгляду заяви від 21.03.2019, то суд зазначає наступне.

Як попередньо встановлено судом, заява позивача від 21.03.2019, відповідно до резолюції сільського голови, належно розглянута на 20-й сесії сьомого демократичного скликання Добовлянської сільської ради про що прийнято обгрунтоване рішення від 19.05.2019 № 158-20/2019. Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність відповіді у формі листа від 11.05.2019 за підписом сільського голови, яка стосується інформації про відсутність вільних земельних ділянок, які можливо виділити для ведення особистого селянського господарства, не порушує прав ОСОБА_1 в частині розгляду його заяви від 21.03.2019 та не може вважатись реалізацією владних управлінських функцій відповідача щодо розгляду вказаної заяви.

Наявність належним чином прийнятого та оформленого рішення 20-ї сесії сьомого демократичного скликання Добовлянської сільської ради від 19.05.2019 № 158-20/2019 свідчить про законність дій відповідача щодо розгляду повторної заяви ОСОБА_1 від 21.03.2019.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що оскаржуваним рішенням не порушено права позивача, за позовними вимогами, які ОСОБА_1 визначив в адміністративному позові, у зв`язку з чим такі вимоги є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 )

відповідач - Добровлянська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20562125, вул. Шевченка, буд. 26, с. Добровляни, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77434)

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.

Рішення складене в повному обсязі 04 листопада 2019 р.