Рішення

від 25.10.2019 по справі 1.380.2019.003964

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1.380.2019.003964

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сасевича О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шиц А.А.,

представника позивача Берестецького Т.Б.,

представника відповідача Холявки І.Я.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Брікстрейд до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Брікстрейд до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.07.2019 року №0010891411, №0010901411.

Ухвалою судді від 05.08.2019 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді від 15.08.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі; призначено підготовче засідання; запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строку з дня вручення ухвали суду надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного в Україні законодавства, на підставі акта перевірки від 17.07.2019 року №1055/14.11/42385642, висновки якого не відповідають фактичним обставинам, внаслідок чого зазначені рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Позивач стверджує, що податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку без передбачених законом підстав та не взято до уваги, що товари ввезені на митну територію України було правильно класифіковано за УКТ ЗЕД.

02.09.2019 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи та з якого вбачається, що рішення контролюючого органу є цілком законними і обґрунтованими, прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України, а тому жодних підстав для скасування таких не вбачається. Товари, які оформлено позивачем являються смаковими добавками, які повинні класифікуватися у товарній позиції 2103, згідно з УКТ ЗЕД.

25.09.2019 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, а 30.09.2019 року представник відповідача - заперечення на відповідь на відзив, які судом прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 30.09.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити з підстав, що викладені у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

У період з 04.07.2019 року по 10.07.2019 року на підставі наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 27.06.2019 року №3972 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ Брікстрейд посадовими особами було проведено документальну невиїзну перевірку з питань державної митної справи щодо правильності класифікації, згідно з УКТ ЗЕД товару Розчин ароматичних компонентів на основі натуральних та ідентичних натуральним ароматичних речовин для використання в харчовій промисловості: Ароматизатори … за митними деклараціями №UA209180/2018/070173 від 09.11.2018 року, №UA209180/2019/004352 від 24.01.2019 року, №UA209180/2019/016359 від 15.03.2019 року, №UA209180/2019/023646 від 15.04.2019 року, №UA209180/2019/028811 від 08.05.2019 року, №UA209180/2019/032683 від 22.05.2019 року, №UA209180/2019/034270 від 28.05.2019 року, №UA209180/2019/036644 від 06.06.2019 року, за результатами якої складено акт №1055/14.11/42385642 від 1707.2019 року (надалі за текстом - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

-ст.69, ч.1 ст.257, ст.278, ч.1 ст.286, п.1 ч.1 ст.289 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №Ф4495-VІ (із змінами та доповненнями), правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, викладеній у додатку до Закону України Про Митний тариф України від 19.09.2013 року №584-VІІ (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 671999,76 грн. за митними деклараціями №UA209180/2018/070173 від 09.11.2018 року, №UA209180/2019/004352 від 24.01.2019 року, №UA209180/2019/016359 від 15.03.2019 року, №UA209180/2019/023646 від 15.04.2019 року, №UA209180/2019/028811 від 08.05.2019 року, №UA209180/2019/032683 від 22.05.2019 року, №UA209180/2019/034270 від 28.05.2019 року, №UA209180/2019/036644 від 06.06.2019 року;

-підп.в) п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 134399,95 грн. за митними деклараціями №UA209180/2018/070173 від 09.11.2018 року, №UA209180/2019/004352 від 24.01.2019 року, №UA209180/2019/016359 від 15.03.2019 року, №UA209180/2019/023646 від 15.04.2019 року, №UA209180/2019/028811 від 08.05.2019 року, №UA209180/2019/032683 від 22.05.2019 року, №UA209180/2019/034270 від 28.05.2019 року, №UA209180/2019/036644 від 06.06.2019 року.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0010891411 від 24.07.2019 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість в загальній сумі 167999,94 грн. (у т.ч. за податковими зобов`язаннями 134399,95 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 33599,99 грн.);

-№0010901411 від 24.07.2019 року, згідного якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в загальній сумі 839999,70 грн. (у т.ч. за податковими зобов`язаннями - 671999,70 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 167999,94 грн.).

Позивач, не погоджуючись із зазначеними рішеннями контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить їх скасувати.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В силу статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Митна справа в Україні регулюється Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі - МК України).

Пунктом 49 статті 4 МК України передбачено, що пропуск товарів через митний кордон України - надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

Відповідно до частин першої та другої статті 69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до статті 67 МК України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Указом Президента України від 17 травня 2002 року №466/2002 Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно з пунктом а статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14 червня 1983 року), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов`язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов`язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об`єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД наказом Державної фіскальної служби України від 09 червня 2015 року №401 затверджено Пояснення до УКТ ЗЕД, які побудовано на основі пояснень ГС версії 2012 року та розроблені з метою реалізації статті 68 МК України і опубліковані сайті Державної фіскальної служби України.

В силу положень частин третьої-п`ятої статті 69 МК України, на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Окрім того, відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №650 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 02 липня 2017 року №1085/21397, контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

У відповідності до вказаного Порядку, декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні, відповідно до статті 69 Митного кодексу України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні.

Розділом ІІІ вказаного Порядку встановлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до Митного кодексу України.

Посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється, шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних Класифікаційні рішення програми Інспектор 2006 ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів а та б абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

У випадку, передбаченому підпунктом а абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТ ЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.

У випадку, передбаченому підпунктом б абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні.

У випадку, передбаченому підпунктами б , в абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.

У разі якщо заявлений товар не передбачений підпунктами а - в абзацу четвертого цього пункту, процедура контролю правильності класифікації товару здійснюється відповідно до цього Порядку.

У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.

У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.

У разі письмового підтвердження декларантом або уповноваженою ним особою готовності надати додаткові документи чи відомості перевірка правильності класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД проводиться після їх надання.

Строк надання додаткових документів чи відомостей не повинен перевищувати 10 календарних днів. Строк проведення митного оформлення визначається з дати надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей і не повинен перевищувати строки, установлені статтею 255 Кодексу.

Строк митного оформлення у разі взяття проб (зразків) товарів визначається з урахуванням вимог статті 255 Кодексу.

Строк прийняття Рішення про класифікацію товару не повинен перевищувати 10 календарних днів. За умови необхідності залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) загальний строк прийняття Рішення не повинен перевищувати 30 календарних днів.

До прийняття Рішення декларант або уповноважена ним особа має право звернутися до митного органу із заявою про випуск товарів, які декларуються, за тимчасовою декларацією.

З аналізу наведеного вбачається, що відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД додатку до Закону України Про Митний тариф України від 19 вересня 2013 року №584- VIІ, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Таким чином, класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України і затверджено Законом України Про Митний тариф України , Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з урахуванням Пояснень до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, приміток до розділів і груп та характеристик товарів. Для юридичних цілей класифікація товарів відповідно до УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з текстів товарних позицій і відповідних приміток до розділів груп, тобто відповідно до Основного правила інтерпретації (далі - ОПІ) 1, і, якщо такими текстами не передбачено інше, відповідно до положень ОПІ 2-6 УКТ ЗЕД.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно статті 255 МК України, митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257, 335 цього Кодексу.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина перша статті 264 МК України).

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій (частина шоста статті 264 МК України).

Відповідно до норм статей 291 та 292 МК України, обов`язок із сплати митних платежів припиняється при виконанні обов`язку із сплати митних платежів, а в свою чергу обов`язок із сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими) у разі здійснення особою, відповідальною за сплату митних платежів, розпорядження про використання коштів авансових платежів при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закінчення митного оформлення.

Позивачем митні платежі за митними деклараціями сплачені у повному обсязі і у встановлений законом строк.

В силу приписів частини третьої статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, зокрема, у формі: проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Статтею 345 МК України визначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до статті 351 МК України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов`язкова.

Тривалість проведення перевірки визначається у відповідному наказі органу доходів і зборів та не може перевищувати строки, встановлені частиною восьмою статті 346 цього Кодексу для проведення документальних виїзних перевірок. Продовження строку проведення перевірки можливе на строк та з підстав, визначених частиною дев`ятою статті 346 цього Кодексу.

Про продовження строків проведення перевірки орган доходів і зборів інформує підприємство (громадянина) в порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті.

Посадові особи органу доходів і зборів під час проведення перевірки не мають права:

1) перевіряти дані, які не є предметом перевірки;

2) вимагати від підприємства, що перевіряється, надання документів або інформації, що не стосуються предмета перевірки;

3) розголошувати відомості про підприємство, що перевіряється, які становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання такими особами службових обов`язків.

Оформлення результатів невиїзної документальної перевірки здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 266 МК України декларант зобов`язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковий кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від органу доходів і зборів випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Пунктом 2 статті 293 МК України встановлено, що особою, на яку покладається обов`язок зі сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651 Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року №1372/21684, визначено графи митної декларації, які заповнюються декларантом самостійно. Зокрема, графа 33 митної декларації, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД та графа 47 митної декларації, в якій наводяться відомості про нарахування митних платежів, заповнюється декларантом.

Таким чином, з моменту прийняття митної декларації до митного оформлення декларант несе юридичну відповідальність за достовірність зазначених у ній відомостей та розміру належних до сплати податків.

Відповідно до статті 1 Закону України Про митний тариф України від 19 вересня 2013 року №584-VII, митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.2 статті 56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.126 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 190.1 ст.190 ПК України,базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Суд встановив, що ТзОВ Брікстрейд , відповідно до контракту №08092018 від 07.09.2018 року, укладеного з GIVAUDAN INTERNATIONAL S.A. (Швейцарія) ввезено на митну територію України товари торговельної марки Givaudan Hungary Kft, виробник Givaudan Hungary Kft, Розчини ароматичних компонентів на основі натуральних та ідентичних натуральним ароматичних речовин для використання в харчовій промисловості та задекларовано Підприємством за кодом 3302 10 90 00, згідно з УКТ ЗЕД, а саме - за митними деклараціями: №UA209180/2018/070173 від 09.11.2018 року, №UA209180/2019/004352 від 24.01.2019 року, №UA209180/2019/016359 від 15.03.2019 року, №UA209180/2019/023646 від 15.04.2019 року, №UA209180/2019/028811 від 08.05.2019 року, №UA209180/2019/032683 від 22.05.2019 року, №UA209180/2019/034270 від 28.05.2019 року, №UA209180/2019/036644 від 06.06.2019 року.

Львівська митниця ДФС листом від 25.04.2019 року №989/7/13-70-19/41 повідомила ГУ ДФС у Львівській області про наступне. За результатами проведеного Львівською митницею ДФС аналізу правильності класифікації товарів Ароматизатори , які згідно з описом в графі 31 митних декларацій мають властивості смакових добавок, за кодом товару 3302 10 90 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлені факти можливої неправильної класифікації товарів, зокрема, ТзОВ Брікстрейд . Разом з тим, зазначено, що підприємствами, у т. ч. ТзОВ Брікстрейд , товари Ароматизатори , які містять в своєму складі ароматичні речовини, сіль (носій та смакова добавка), підсилювач смаку, харчові добавки, які надають кінцевому продукту смако-ароматичних властивостей, декларувалися у товарній підкатегорії 3302 10 90 00, згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 0%). Існує ризик класифікації таких товарів у товарних під категоріях товарної позиції 2103 з вищою ставкою ввізного мита.

ТзОВ Брікстрейд при ввезенні товарів на митну територію України здійснювало митне оформлення товарів в товарній позиції 2103, згідно з УКТ ЗЕД.

На переконання контролюючого органу, заявлені до митного оформлення товари Ароматизатор томатний кетчуп NN07101 Tomato Ketchup , Ароматизатор томатний М(3-725-429-5 Spicy Tomato , Ароматизатор стек з соусом К-223662 Steakwith sauce , Ароматизатор шашлик XQ-894-234-6 Shashlyk , Ароматизатор холодець з хроном IJ-056-120-0 Jelly Meat & Horseradish , Ароматизатор білий гриб RE-139-408-4 Boletus , Ароматизатор кетчуп IP-406-576 Ketchup , Ароматизатор кетчуп IP-406-576-9 Ketchup , Ароматизатор гриби у вершковому соусі QG25603 Mushroom , Ароматизатор курка копчена QS-770990-3 Chicken ) повинні відноситись до товарної позиції 2103 Продукти для приготування соусів і готові соуси; смакові добавки та приправи змішані; порошок гірчиці та готова гірчиця: товарна підпозиція 2103 90 - інші; товарна під категорія 2103 90 90 00 - інші , відповідно до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, тобто товар оформлений за митними деклараціями №UA209180/2018/070173 від 09.11.2018 року, №UA209180/2019/004352 від 24.01.2019 року, №UA209180/2019/016359 від 15.03.2019 року, №UA209180/2019/023646 від 15.04.2019 року, №UA209180/2019/028811 від 08.05.2019 року, №UA209180/2019/032683 від 22.05.2019 року, №UA209180/2019/034270 від 28.05.2019 року, №UA209180/2019/036644 від 06.06.2019 року слід класифікувати за кодом товарів, згідно із УКТ ЗЕД - 2103 90 90 000 (ставка ввізного мита - 10%).

При цьому, відповідач посилається, на те, що такі підходи класифікації подібних товарів визначено листом ДФС від 20.03.2019 року №198/7/99-99-19-03-01-17.

Окрім того, відповідачем в акті перевірки зазначено про те, що в товарній позиції 3302, згідно УКТ ЗЕД (в якій початково класифікували товар Ароматизатор томатний кетчуп NN07101 Tomato Ketchup , Ароматизатор томатний М(3-725-429-5 Spicy Tomato , Ароматизатор стек з соусом К-223662 Steakwith sauce , Ароматизатор шашлик XQ-894-234-6 Shashlyk , Ароматизатор холодець з хроном IJ-056-120-0 Jelly Meat & Horseradish , Ароматизатор білий гриб RE-139-408-4 Boletus , Ароматизатор кетчуп IP-406-576 Ketchup , Ароматизатор кетчуп IP-406-576-9 Ketchup , Ароматизатор гриби у вершковому соусі QG25603 Mushroom , Ароматизатор курка копчена QS-770990-3 Chicken розглядаються суміші за умови, що вони використовуються як сировина для виробництва парфумерії, продуктів харчування або напоїв або в інших галузях промисловості. Оскільки товар містить речовини, які мають смакові характеристики (сіль (носій), глутамат натрію (підсилювач смаку)), також розглядлась можливість класифікації товару в товарній позиції 2106 або 2103. В товарній позиції 2106 згідно з УКТ ЗЕД розглядаються харчові продукти, в іншому місці не зазначені, тобто, для класифікації в цій товарній позиції необхідно виключити можливість класифікації в інших товарних позиціях. Відповідно до вимог УКТ ЗЕД у товарній позиції 2103, серед іншого, класифікуються смакові добавки та приправи змішані. Згідно з УКТ ЗЕД Пояснень до товарної позиції 2103 Продукти для приготування соусів і готові соуси; смакові добавки та приправи змішані : До цієї товарної позиції включаються готові продукти, зазвичай з сильно вираженими властивостями прянощів, використовувані для ароматизації деяких страв (м`яса, риби, салатів і т.д.) і приготовлені з різних інгредієнтів (яєць, овочів, м`яса, плодів, борошна, крохмалю, олії, оцту, цукру, спецій, гірчиці, ароматизувальних речовин і т.д.).

Таким чином, контролюючий орган прийшов до висновку про порушення позивачем норм чинного законодавства під час митного декларування товарів.

Із декларацій, які були надані до перевірки ГУ ДФС у Львівській області, та які зазначені в акті перевірки, вбачається, що товари Ароматизатор томатний кетчуп NN07101 Tomato Ketchup , Ароматизатор томатний М(3-725-429-5 Spicy Tomato , Ароматизатор стек з соусом К-223662 Steakwith sauce , Ароматизатор шашлик XQ-894-234-6 Shashlyk , Ароматизатор холодець з хроном IJ-056-120-0 Jelly Meat & Horseradish , Ароматизатор білий гриб RE-139-408-4 Boletus , Ароматизатор кетчуп IP-406-576 Ketchup , Ароматизатор кетчуп IP-406-576-9 Ketchup , Ароматизатор гриби у вершковому соусі QG25603 Mushroom , Ароматизатор курка копчена QS-770990-3 Chicken є ароматизаторами, які мають певні відсоткові межі дозування під час використання у виробництві продуктів харчування.

Таким чином, імпортовані позивачем товари є ароматизаторами, які призначені для використання у харчовій промисловості при виробництві різноманітних харчових продуктів, в тому числі для ароматизації. Ці товари не є смаковими добавками та приправами змішаними, позаяк смакові добавки (приправи) призначені для покращення смакових характеристик уже готових (вироблених) продуктів харчування перед їх споживанням. Саме тому до товарної позиції 2103 УКТ ЗЕД відносяться готові соуси та продукти для готування соусів, кетчуп, порошок гірчиці, тобто продукти, які є смаковими добавками для додавання до готових страв.

За таких обставин, ввезені позивачем ароматизатори є сировиною для харчової промисловості та не відносяться до товарної підкатегорії 2103 90 90 00.

Враховуючи те, що ароматизатори окремо не згадані в інших позиціях УКТ ЗЕД, тому при їх митному оформленні позивачем вірно класифіковано придбаний товар за кодом УКТ ЗЕД 3302, оскільки в іншому місці такі не зазначені.

Отже, з вищенаведених доказів видно, що ввезенні позивачем на митну територію України імпортовані товари класифікуються за товарною підкатегорією УКТ ЗЕД за кодом 3302, та імпортером товарів здійснено декларування імпортованих товарів, відповідно до вимог митного законодавства.

Крім того позивач зазначив, що при проведенні митного оформлення імпорту ввезеного ТзОВ Брікстрейд товарів митному органу було подано усі необхідні документи: вантажні митні декларації, контракт на поставку товарів, інвойси, сертифікати походження, а також специфікації виробника продукції, які містили детальний опис про склад та характеристики товару.

При цьому, жодних зауважень зі сторони митного органу щодо неповноти чи неналежності поданих документів не було висловлено.

Судом під час розгляду означеної справи встановлено, що рішення про визначення коду вказаного в акті перевірки, іншого ніж код УКТ ЗЕД 3302 митним органом не приймалось, та митний орган випустив товар у вільний обіг, відповідно до цього коду, підтвердивши його таким чином.

Окрім того, відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року №1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі №818/1341/14 дійшов висновку, що відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Суд також дійшов висновку про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 01 жовтня 2015 року у справі №К/800/9334/15 дійшов висновку, що дії контролю за правильним визначенням митної вартості та сплатою митних платежів покладено саме на митний орган, а тому у нього після випуску товару у вільний обіг відсутні підстави нараховувати податкові зобов`язання зі сплати мита та податку на додану вартість.

Разом з тим, суд відзначає, що відповідачем не надано суду доказів, що ним до початку перевірки було виявлено ознаки, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів та що виявлення таких ознак стало підставою для проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Водночас, ні наказ про проведення перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, ні акт, складений за наслідками проведення такої перевірки, не містять жодних посилань на наявність відповідних підозр та в чому саме вони полягають. Під час здійснення податковим органом перевірки, останнім фактично перевірялися ті самі документи та відомості, які були в наявності під час проведення митного оформлення товару, зворотного матеріали справи не містять. Також матеріали справи не містять відомостей та відповідачем не доведено, що неправильне встановлення кодів товарної номенклатури було здійснено у зв`язку з неповною або недостовірною інформацією, поданою суб`єктом господарювання.

Тож, на переконання суду, відповідач не довів правомірність своїх дій щодо самостійного визначення коду товару, оскільки жодного експертного дослідження податковим органом не проводилося.

Вказані обставини також підтверджують протиправність висновків, викладених у акті перевірки, що є окремою підставою для скасування прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень.

Відповідачем під час розгляду справи жодним чином не було підтверджено правомірність прийнятих ним рішень з посиланням на належні та допустимі докази.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з приписів ст.139 КАС України, відповідно до яких, у разі задоволення позову сторони, яка не суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Брікстрейд до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській від 24.07.2019 року №0010891411.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській від 24.07.2019 року №0010901411.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Брікстрейд (81500, Львівська обл., м.Городок, Майдан Гайдамаків, 12; код ЄДРПОУ 42385642) судовий збір в сумі 15119 (п`ятнадцять тисяч сто дев`ятнадцять) грн. 99 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст рішення складено та підписано 04 листопада 2019 року.