Рішення

від 05.11.2019 по справі 1.380.2019.005154

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005154

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2019 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сакалоша В.М.,

секретаря судового засідання Гулкевича В.О.;

за участю: представників позивача Ковальчука І.Г., Ковальчука М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Релігійної організації Релігійна громада Української православної церкви Київського патріархату парафії Перенесення Мощей святителя Миколая у м. Белз Сокальського району Львівської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Белзької міської ради Сокальського району Львівської області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Релігійної організації Релігійна громада Української православної церкви Київського патріархату парафії Перенесення Мощей святителя Миколая у м. Белз Сокальського району Львівської області (далі - РГ ЦПЦ-КП м. Белз, позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області, відповідач) в якій позивач просить суд: скасувати постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курмана Б.Г. від 02.07.2019 про закінчення виконавчого провадження №59422412 із визнанням протиправними дій державного виконавця по закриттю цього виконавчого провадження та зобов`язанням державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області відновити це виконавче провадження за №59422412.

Ухвалою судді від 09.10.2019 вказану позовну заяву було залишено без руху. У встановлений строк позивач недоліки позовної заяви вказані в ухвалі усунув.

Ухвалою судді від 29.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Белзьку міську раду Сокальського району Львівської області (далі - Белзька міська рада, третя особа).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі виконавчого листа виданого на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду, постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження ВП №59422412. Однак, протиправно на думку позивача, постановою державного виконавця від 16.09.2019 було закінчено вказане виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, крім того не було стягнуто виконавчий збір, оскільки рішення було виконане до відкриття виконавчого провадження. Оскаржувана постанова мотивована тим, що 15.05.2019 Белзькою міською радою на виконання рішення суду було повторно розглянуто заяву позивача, про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Проте позивач стверджує, що третя особа не розглянула вказану заяву в порядку визначеному законом та рішенням суду, а отже підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні.

Відповідач та третя особа відзиву на позовну заяву та пояснень по суті спору до суду не надали, у судове засідання не з`явилися були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Від третьої особи надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Зважаючи на особливості розгляду справ передбачених ст. 287 ст. 242 КАС України, суддя ухвалив продовжити розгляд справи за наявними матеріалами та за даної явки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі №1340/4160/18 залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду було частково задоволено позовні вимоги РГ ЦПЦ-КП м. Белз.

На виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 05.02.2019 Львівським окружним адміністративним судом 21.02.2019 видано виконавчий лист на підставі якого старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курманом Б.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59422412.

На черговому засіданні сесії Белзької міської ради, яке відбулося 15.05.2019 прийнято рішення №623 яким зупинено розгляд заяв РГ ЦПЦ-КП м. Белз в тому числі і про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.

16.09.2019 державним виконавцем винесено постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження. З даної постанови вбачається, наступне. Державним виконавцем встановлено, що Белзькою міською радою 15.05.2019 на 43 сесії 7 скликання повторно розглянуто заяву РГ ЦПЦ-КП м. Белз. В результаті розгляду та голосування рішення не набрало необхідної кількості голосів згідно регламенту Белзької міської ради заява вважається відхиленою.

Не погоджуючись з зазначеними діями державного виконавця та вважаючи, що виконавче провадження має бути відновлене, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача суд виходить з такого.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що, відповідно до закону, підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України Про виконавче провадження .

Відповідності до ч. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 18, ст. 26 вищевказаного Закону, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як встановлено судом, рішенням Львівського окружного адміністративного суду було зокрема зобов`язано Белзьку міську раду Сокальського району Львівської області на найближчому пленарному засіданні чергової сесії повторно розглянути заяву Релігійної організації Релігійна громада Української православної церкви Київського патріархату парафії Перенесення Мощей святителя Миколая у м. Белз Сокальського району Львівської області від 13.03.2018 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,68 га, за адресою: вул. Грушевського, 6 б м. Белз Сокальського району Львівської області (для обслуговування будівлі церкви та інших будівель та споруд, що є її приналежностями) та прийняти рішення відповідно до частини 3 статті 123 Земельного Кодексу України.

У даному випадку окрім повторного розгляду заяви позивача, зобов`язано Белзьку міську раду прийняти рішення відповідно до частини 3 статті 123 Земельного Кодексу України, якою передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, на виконання рішення суду Белзькою міською радою повинно бути прийнято рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його наданні. Проте, як вбачається із змісту рішення Белзької міської ради від 15.05.2019 №623 розгляд заяв РГ ЦПЦ-КП м. Белз щодо надання дозволів на виготовлення землевпорядних документів зупинено до вирішення судових спорів щодо приналежності та власності нерухомого майна, яке розташовано на даних земельних ділянках.

З наведеного суд приходить до висновку, що Белзькою сільською радою не виконано рішення суду у повному обсязі, оскільки жодного рішення передбаченого частиною 3 статті 123 Земельного Кодексу України не прийнято.

Враховуючи викладене державним виконавцем без достатніх підстав було встановлено той факт, що у результаті розгляду заяви та голосування рішення не набрало необхідної кількості голосів та згідно регламенту Белзької міської ради вважається відхиленим, а отже рішення суду є виконаним.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження"; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Окрім того, виконавець під час здійснення виконавчого провадження зокрема має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню; з метою захисту інтересів стягувана одержувати від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатись до суду або органу, який видав виконавчій документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення. (ч. 3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Рисовський проти України" (Заява № 29979/04 пп.70,71) суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (п.70 рішення). Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість …Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (п.71 рішення).

Всупереч вимогам Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець не здійснив перевірку фактичного виконання боржником рішення суду в повному обсязі та не врахував, що у зв`язку з зупиненням розгляду заяв позивача остаточного рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його наданні Белзькою міською радою не прийнято.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; адже рішення суду виконано лише в частині повторного розгляду заяви, тобто не в повному обсязі.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Суд зазначає, що визнання протиправними дій щодо закінчення виконавчого провадження не є належним способом захисту порушених прав позивача, тобто по суті права позивача порушені саме постановою про закінчення виконавчого провадження і відновити порушені права можливо шляхом визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курмана Б.Г. від 02.07.2019 про закінчення виконавчого провадження ВП №59422412.

Щодо вимоги про зобов`язання державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курмана Б.Г. відновити виконавче провадження ВП №59422412, суд зазначає.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження , у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Тобто, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження передбачає поновлення виконавчого провадження.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими в частині, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат..

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Курмана Богдана Григоровича від 16 вересня 2019 року про закінчення виконавчого провадження ВП №59422412.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ 34942940) на користь Релігійної організації Релігійна громада Української православної церкви Київського патріархату парафії Перенесення Мощей святителя Миколая у м. Белз Сокальського району Львівської області (80062, Львівська область, Сокальський район, м. Белз, вул. Грушевського, 6 б; ЄДРПОУ 34987253) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2019.

Суддя В.М. Сакалош