Рішення

від 04.11.2019 по справі 420/4727/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4727/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Філімоненка А.О.,

за участю сторін:

представник позивача - Гершман ОСОБА_1 .В.

представник відповідача - Івасишина Е.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Авантаж Інспект (65009, м. одеса, вул. Академічна, 20-Б, офіс 8, каб.№3) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0034791401, 0034811401 та 0024311307 від 22.07.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Авантаж Інспект до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просить суд :

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0034791401від 22.07.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0034811401 від 22.07.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0024311307 від 22.07.2019 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач не згоден із висновками, зробленими посадовими особами контролюючого органу в Акті перевірки через їх безпідставність, необ`єктивність та невідповідність фактичним обставинам, первинним документам Позивача й вимогам діючого податкового законодавства України, а тому оскаржувані рішення є таким, що суперечать чинному законодавству, підлягають визнанню протиправними та скасуванню повністю.

26.07.2019 року, від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 218-221). В обґрунтування зазначено, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідач зазначив, що в порушення п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-Vl. із змінами та доповненнями, ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ , завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) по взаємовідносинам з ТОВ Селезія всього в сумі 430 810 грн., в тому числі III квартал 2016 року.

Щодо податку на додану вартість, в порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI зі змінами та доповненнями, ТОВ АВАНТАЖ ІНСПЕКТ , завищено податковий кредит по взаємовідносинам с контрагентами-постачальниками ТОВ СЕЛЕЗІЯ , код за ЄДРПОУ 40369791, ТОВ ЛАТРЕЙН , код за ЄДРПОУ 40629157, всього у сумі 320 352 грн., в тому числі:

- за липень місяць 2016 року в сумі 86 162 грн;

- за жовтень місяць 2016 року в сумі 234 190 грн.

Відповідні порушення є похідними від порушень, встановлених з податку на прибуток приватних підприємств.

Щодо застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб, шо сплачений податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, при перевірці правильності заповнення податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №І-ДФ встановлено, що податкові розрахунки за перевіряємий період були подані з помилками, що є порушенням вимог Наказу Міністерство доходів і зборів України, від 21.01.2014 року № 49 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" та п.п. б п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755- VI із змінами та доповненнями.

Таким чином, на дувку відповідача оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені законно, на підставі діючого законодавства, а тому є правомірними з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.

Заяви, клопотання учасників справи.

20.09.2019 року до суду від представника Позивача, надійшла відповідь на відзив, в якій наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 224-228).

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило. Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник Відповідача, заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позов.

Обставини справи.

3 27.05.2019 р. по 14.06.2019 р. ГУ ДФС в Одеській області було проведено документальну планову виїзну податкову перевірку ТОВ Авантаж Інспект (код ЄДРПОУ 7378282) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.0.3.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами проведеної податкової перевірки складено Акт № 1211/15-32-14-01- 39400733 від 24.06.2019 (надалі Акт).

Як вбачається з висновків Акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ Авантаж Інспект . зокрема:

- п.п.134.1.1 п. 134.1 cm. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок ни прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 77 546 грн.. у тому числі за III квартал 2016 року в смі 77 546 грн.;

- п.198.1, п.198.2. п. 198.3 cт. 198 ПКУ від 02.12.2010, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 320 352 грн., в тому числі за липень місяць 2016 року в сумі 50 118 грн., за серпень місяць 2016 року в сумі 3 307 грн., за вересень місяць 2016 року в сумі 32 737 грн., за жовтень місяць 2016 року в сумі 206 349 грн., за січень 2017 року в сумі 16 233 грн.. за липень 2017 року в сумі 11 608 грн.

- наказу Міністерства доходів і зборів Украіни, від 21.01.2014 року № 49 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та п.п. б п. 176.2 cт. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-І із змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ з помилками.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС Украіни було прийнято наступиі податкові повідомлення-рішення:

- № 0034791401 від 22.07.2019, яким збільшено податкові зобов`язання на суму 320 352 грн., та визначено штрафні (фінансові) санкції на суму 80 088 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- № 0034811401 від 22.07.2019, яким збільшено податкові зобов`язання на суму 77 546 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції на суму 19 387 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприемств.

- № 0024311307 від 22.07.2019, яким застосоваио штрафні (фінансові) санкції у сумі 510 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачений податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Оцінюючи дії та рішення суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК Украіни, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарськоі' діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбуваеться зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати. які враховуються для визначення об`екта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведения і зберігання яких передбачено правилами ведения бухгалтерського обліку, та інших документів. встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведения бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201,11 статті 201 нього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Також, пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ(далі - Закон № 996-ХІУ), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІУ бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Щодо правомірності віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту.

Як вбачається з Акту перевірки (стор. 14), перевіряючі дійшли висновку про занижения Позивачем податкового кредиту на суму 320 352 грн. у зв`язку з наявністю податкової інформації по господарській діяльності постачальників (ТОВ Латрейн , ТОВ Селезія ), яка свідчить про порушення з боку останніх податкового законодавства, тому, на думку податкового органу, ставить під сумнів здійснення господарських операцій Позивачем.

Однак з такими твердженнями суд не погоджується з огляду на наступне.

По-перше, суд вважає за необхідне зазначити, що первинні документи, які були складені під час здійснення Позивачем господарських операцій з ТОВ Латрейн , ТОВ Селезія повністю відповідають вимогам Закону Украіни Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні і містять всі реквізити, перелічені у ч. 2 ст. 9 цього Закону (копіі первинних документів бухгалтерського обліку містяться у справі).

Жодних конкретних зауважень до договорів. складених відповідно до них додатків. актів наданих послуг, податкових накладних чи іншнх документів Акт перевірки не містить: всі вони є в наявності та перелічені у самому Акті на сторінках 14-23, 27-30.

Так, судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ Латрейн було укладено наступні договори:

1) Договір № 09/72 надання послу з транспортно-експедиторського обслуговування від 22.09.2016;

2) Договір № 09/73 про організацію виконання поточного ремонту вагонів від 22.09.2016, відповідно до п.1.1. якого Замовник (ТОВ Авантаж Інспскт ) доручає, а Виконавець (ТОВ Латрейн ) бере на себе зобов`язання по організації виконання поточного ремонту вагонів;

3) Договір № 10 85 від 05.10.2016 на організацію розробки документації по забезпеченню дотримання стандартів якості, відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника в установлені цим договором терміни надати Замовнику послуги з розробки та виготовлення пакету документів з забезпечення дотримання стандартів якості, в обсязі, встановленому вимогами чинною законодавства та умов отримання ліцензій (дозволів) на здійснення перевезень залізничним транспортом, а Замовник зобов`язується приймати і оплачувати вказані послуги на умовах, встановлених цим договором.

Між ТОВ Авантаж Інспект та ТОВ Селезія був укладений договір № 0107/16-1 від 01.07.2016 на організацію та здійснення сюрвейерських та інспекційних послуг.

Відповідно до зазначених вище договорів сторонами були підписані відповідні додатки, акти наданих послуг, а Виконавцями за договором виписані податкові накладні, що свідчить про те. що послуги за цими договорами були отримані ТОВ Авантаж Інспект та оплачені підприємством, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банківських рахунків.

При цьому, як зазначається в Акті перевірки, заборгованість по взаємовідносинам між ТОВ Авантаж Інспект та ТОВ Латрейн , ТОВ Селезія відсутня.

Суд звертає увагу, що стосовно укладених Позивачем з постачальниками договорів, додатків до них, актів наданих послуг у контролюючого органу не виникало жодних зауважень щодо їх змісту чи оформлення. Інформації про будь-які недоліки в оформленні означених документів Акт перевірки не містить.

Таким чином, документи первинного бухгалтерського обліку Позивачем оформлено у відповідності до вимог законодавства та повністю і належним чином доведено факт здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ Латрейн та ТОВ Селезія .

Також слід зазначити, що основним видом діяльності ТОВ Авантаж Інспект є надання транспортно-експедиційних та інших, пов`язаних з перевезенням залізничним транспортом, послуг. Послуги, що були предметом договорів, укладених з ТОВ Латрейн , ТОВ Селезія пов`язані із основним видом діяльності підприємства і були необхідні ТОВ Авантаж Інспект для організації перевезень залізничним транспортом.

По-друге, Позивач пересвідчувався у добропорядності контрагентів Т`ОВ Латрейн , ТОВ Селезія шляхом:

- перевірки відомостей, що містяться у загальнодоступних джерелах (зокрема на офіційних веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, а також у базах Державної фіскальної служби України;

- отримання від контрагентів копій виписки (витягу) з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідоцтва (витягу) про реєстрацію платником ПДВ, тощо.

При цьому жодних даних, які б свідчили про можливі дефекти у правовому статусі зазначених підприємств у період здійснення господарських операцій, не існувало.

Висновки Акту перевірки базуються виключно на оціночних судженнях та інформації щодо постачальників послуг, яка не має відношення до діяльності Позивача.

Аналогічної позиції дотримується у своїх рішеннях Верховний Суд. Так. у постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі N 805/6031/13-а зазначається, що поняття "добросовісний платник» , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачав виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника. за відсутності доказів протиправної змови учасників операції з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не с безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не с підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Таким чином, можливе невиконання податкового зобов`язання чи неналежне ведення бухгалтерського обліку контрагентами Позивача, має тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких контрагентів, платник податків у будь-якому разі не лишається права на витрати чи податковий кредит, якщо ним виконано всі передбачені законом умови для їх формування.

Щодо правильності заповнення податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку і формою, суд зазначає наступне.

В Акті первірки (стор. 33 Акту) контролюючий орган зазначає, що, при перевірці правильності заповнення податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку встановлено, що податкові розрахунки за перевіряємий період були подані з помилками, що є порушенням вимог Наказу Міністерство доходів і зборів України, від 21.0/.201-І року № 49 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" та п.п. б п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що з цього висновку не вбачається, які саме розрахунки ТОВ Авантаж Інспект складені з помилками, яких осіб вони стосуються та за який період. Не вбачається за можливе з`ясувати цю інформацію і з інших положень Акту перевірки.

Порядок оформлення результатів документальних податкових перевірок визначається Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок).

Відповідно до абзаців 1,4 пп.2 п.4 розділу 3 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартети, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення: у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки зазначити перелік цих документів.

В порушення вимог Порядку, контролюючий орган, встановлюючи в Акті перевірки порушення ТОВ Авантаж Інспект податкового законодавства, не зазначає які саме помилки містить податковий розрахунок, конкретний період, в який відбулося таке порушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність висновків Відповідача, а тому відсутні підстави вважати про порушення Позивачем приписів Податкового Кодексу України, у зв`язку з цим податкові повідомлення-рішення №№ 0034791401, 0034811401 та № 0024311307 від 22.07.2019 є протиправними та підлягають скасуванню у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Авантаж Інспект (65009, м. одеса, вул. Академічна, 20-Б, офіс 8, каб.№3) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0034791401від 22.07.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0034811401 від 22.07.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0024311307 від 22.07.2019 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідаьністю Авантаж Інспект (код ЄДРПОУ 39400733) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646), сплачений судовий збір у розмірі 7468 (сім тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень 24 копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.11.2019 року.

Суддя Бутенко А.В.

.