Рішення

від 04.11.2019 по справі 420/5456/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5456/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: представника позивача - Шульжук Т.Р.,

представника відповідача - Мунтян Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом Фермерського господарства «Гріяр» (68645, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул. Шевченка, 41, код ЄДРПОУ 38412355) до Головного управління ДФС України в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) Головного управління ДПС України в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство «Гріяр» з позовом до Головного управління ДФС України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2019 року №0026411406 форми ПС та від 06.06.2019 року №0026371606 форми С .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.04.2019 року відповідачем складено Акт про результати перевірки, у якому зазначено, що Головним управлінням ДФС в Одеській обл. було проведено фактичну перевірку ФГ "ГРІЯР" з 15:00 23.04.2019 року до 16:00 26.04.2019 року на підставі пп. ст. 20, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України в (далі - ПКУ) та Наказу про проведення фактичної перевірки від 19.04.2019 року № 3082.

Відповідно до п. 2.2.14 Акту перевірки встановлено, що під час проведення перевірки встановлено неоприбуткування коштів в касовій книзі підприємства ФГ Гріяр , а саме готівкові кошти у сумі 5050 грн. не оприбутковані 22.06.2017р, готівкові кошти у сумі 18000 грн. не оприбутковані 23.06.2017року та готівкові кошти на суму 4000 грн. не оприбутковані 19.10.2017р. Таким чином загальна сума не оприбуткованої готівки в касі підприємства ФГ Гріяр складає 27050 грн. Під час перевірки викрадені та не надані документи, що є предметом перевірки, а саме касова книга, прибуткові та видаткові касові ордери, банківські виписки. Надана касова книга за 13.06.2017; 11.07.2017, за 17.10.2017 та 13.11.17. Про викрадення документів було повідомлено з номером 102.

26.06.2019 року у позивачем отримано податкові повідомлення-рішення від 06.06.2019 року:

№ 0026771606 форми "С", яким встановлено порушення п. 11 гл. 2 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в України , затв. Постановою правління НБУ від 29.12.2017 №148, із змінами і доповненнями; та на підставі п.п. 54.3.3 ПКУ і абз. 3. ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995№ 436/95 застосовано суму штрафних санкцій 135250 грн.;

№ 0026911406 форми "ПС", яким встановлено порушення п. 85.2 ПКУ та на підставі п.п. 54.3.3 ПКУ та п. 121.1 ПКУ застосовано штрафні санкції у сумі 510 грн.

Позивач в тексті позовної заяви посилається на численні порушення з боку відповідача, вчинених при проведенні перевірки та під час складання акту перевірки, зокрема що перевірка була проведена за відсутності підстав, визначених ПКУ, копія наказу на перевірку не була надана представнику господарства, в період з 24.04.2019 р. по 26.04.2019 р. на території господарства співробітники Органу ДФС не перебували, у посадових осіб Господарства не було жодної фізичної можливості підписати акт перевірки, жодного акту, що засвідчує факт відмови від підписання акту перевірки відповідачем надіслано не було, акт перевірки було зареєстровано лише 02.05.2019 року.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних податкових повідомлень рішень позивач також зазначає, що ГУ ДФС посилається на порушення позивачем Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого Постановою правління НБУ від 29.12.2017 №148, із змінами та доповненнями, проте позивач зазначає, що на момент здійснення спірних операцій дана Постанова ще не набрала чинності.

Крім цього, позивач зазначає, що в будь-якому разі застосування положень Указу Президента від 12.06.1995 №436/95 щодо зазначених в акті перевірки операцій є неможливим з огляду на те, що штрафні санкції за правопорушення, пов`язані із неоприбуткуванням готівки у касі, не можуть застосовуватись у випадках безготівкових розрахунків.

Також позивач зазначає, що відповідачем порушено процедуру прийняття та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі проведеної перевірки.

З огляду на зазначене позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 23.09.2019 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 16.10.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, за заявою позивача було залучено в якості відповідача Головне управління ДПС України в Одеській області.

23.10.2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на норми Податкового кодексу України, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 15.12.2004 року №637 та Указ Президента України від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

28.10.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач повторно у стислому вигляді виклав обставини, зазначені в тексті позовної заяви, та додатково зазначив, що заперечує щодо доводів ГУ ДФС у Одеській області, вважає їх необгрунтованими, оскільки формальне цитування положень податкового законодавства жодним чином не пояснює позицію Відповідача у контексті обставин справи.

В судовому засіданні 28.10.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в тексті позову та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 28.10.2019 року представник відповідачів заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених в тексті відзиву.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Фермерське господарство Гріяр зареєстровано 03.12.2012 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області, з 04.12.2012 року перебуває на обліку як платник податків.

Впродовж 2017 року ОСОБА_1 було внесено на рахунок ФГ Гріяр в АТ Ощадбанк кошти у загальному розмірі 27050 грн., що підтверджується відповідними квитанціями АТ Ощадбанк та меморіальними ордерами, а саме: 22.06.2017 р. поповнення на суму 5050 грн.; 23.06.2017 р. поповнення на суму 18 000 грн.; 19.10.2017 р. поповнення на суму 4000 грн.

02.01.2017 року між ОСОБА_1 та ФГ Гріяр було укладено договір безвідсоткової позики. Пунктом 3.2 договору передбачено, що Позика надається у безготівковій формі. Відповідно до п. 4.1 договору Строк надання позики становить 1 рік

В період з 23.04.2019 року по 26.04.2019 року посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області на підставі пп. ст. 20, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та Наказу про проведення фактичної перевірки від 19.04.2019 року № 3082 здійснено фактичну перевірку ФГ Гріяр з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про обіг та виробництво підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору,Ю оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

26.04.2019 року за результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт про результати перевірки, яким встановлено наступне: під час проведення перевірки встановлено неоприбуткування коштів в касовій книзі підприємства ФГ Гріяр , а саме готівкові кошти у сумі 5050 грн. не оприбутковані 22.06.2017р, готівкові кошти у сумі 18000 грн. не оприбутковані 23.06.2017 року та готівкові кошти на суму 4000 грн. не оприбутковані 19.10.2017р. Таким чином загальна сума не оприбуткованої готівки в касі підприємства ФГ Гріяр складає 27050 грн. Під час перевірки викрадені та не надані документи, що є предметом перевірки, а саме касова книга, прибуткові та видаткові касові ордери, банківські виписки. Надана касова книга за 13.06.2017; 11.07.2017, за 17.10.2017 та 13.11.17. Про викрадення документів було повідомлено з номером 102. .

06.06.2019 року ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення рішення:

№ 0026771606 форми "С", яким встановлено порушення п. 11 гл. 2 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в України , затв. Постановою правління НБУ від 29.12.2017 №148, із змінами і доповненнями; та на підставі п.п. 54.3.3 ПКУ і абз. 3. ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995№ 436/95 та застосовано суму штрафних санкцій 135250 грн.;

№ 0026911406 форми "ПС", яким встановлено порушення п. 85.2 ПКУ та на підставі п.п. 54.3.3 ПКУ та п. 121.1 ПКУ та застосовано штрафні санкції у сумі 510 грн.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями 09.07.2019 року позивач подав скаргу до ДФС України, в якій просив скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення

Рішенням ДФС України від 06.09.2019 року № 674/6/99-00-08-05-05 зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (надалі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п.20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.2 ст.80 ПК України визначено вичерпний перелік обставин на підставі яких може проводитись фактична перевірка.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Відповідно до положень п. 86.3 ст. 86 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 26.04.2019 року представник ФГ Гріяр від підпису відмовився.

Разом з цим відповідачем не надано до суду жодних доказів, що засвідчують факт такої відмови (зокрема акт про відмову від підпису).

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Надаючи оцінку правомірності податкових повідомлень рішень суд зазначає, що Податковим повідомленням-рішенням від 06.06.2019 року № 0026771606 форми "С" встановлено порушення п. 11 гл. 2 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в України , затв. Постановою правління НБУ від 29.12.2017 №148, із змінами і доповненнями; та на підставі п.п. 54.3.3 ПКУ і абз. 3. ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995№ 436/95 до ФГ Гріяр застосовано суму штрафних санкцій 135250 грн.

Разом з цим суд зазначає, що Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в України , на яке посилається ГУ ДФС в Одеській області в зазначеному податковому повідомленні-рішенні, було затверджено Постановою правління НБУ від 29.12.2017 №148.

В свою чергу не оприбуткування коштів в касовій книзі підприємства ФГ Гріяр , як зазначено відповідачем в акті перевірки, відбулось 22.06.2017р., 23.06.2017р. та 19.10.2017р.

З огляду на зазначене суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на допущенні з боку позивача порушення Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в України затвердженого Постановою правління НБУ від 29.12.2017 №148, оскільки зазначене Положення на момент вчинення спірних операції ще не було затверджено.

Станом на момент здійснення спірних операцій було чинним положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою правління НБУ від 15.12.2004 №637 (далі - Положення), яке втратило чинність з 05.01.2018 року, а тому діям позивача слід надавати оцінку в контексті саме даного положення .

В преамбулі зазначеного Положення визначено, що воно розроблено відповідно до ст.33 Закону України Про Національний банк України , визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пунктом 2.1 Положення встановлено, що підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (п.2.2 Положення).

У відповідності до п.2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до абзацу 1 п.1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки , у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Вирішуючи питання про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій, суд зазначає на наступне.

Пунктом 1.2 Положення визначено, що готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Оприбуткування готівки визначається, як проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

З аналізу вищевказаного можливо зробити висновок, що господарські операції можуть вважатися готівковими, якщо за їх виконання підприємством отримується оплата не в безготівковій формі, а саме шляхом отримання готівки.

Таким чином, обов`язковою умовою, яка має бути встановлена є з`ясування яким саме чином проводилось зарахування коштів.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що кошти в сумі 27050 грн. в повному обсязі надійшли на розрахунковий рахунок позивача від ОСОБА_1 , тобто зарахування коштів було здійснено в безготівковій формі. Вказана обставина в повній мірі підтверджується наданими ФГ Гріяр доказами (квитанції, меморіальні ордери).

У відповідності до п.1.4 постанови Національного банку України від 21.01.2004р. №22 Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в іноземній валюті , безготівкові розрахунки це - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученнями підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

На підставі викладеного та враховуючи що зарахування коштів від ОСОБА_1 на рахунок ФГ Гріяр відбулось в безготівковій формі, суд дійшов висновку, що нарахування ГУ ДФС в Одеській області позивачеві штрафної (фінансової) санкції за не оприбуткування у касі готівки є неправомірним, а тому податкове повідомлення-рішення від 06.06.2019 року № 0026771606 форми "С", яким встановлено порушення п. 11 гл. 2 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в України , затв. Постановою правління НБУ від 29.12.2017 №148, із змінами і доповненнями; та на підставі п.п. 54.3.3 ПК України і абз. 3. ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 до ФГ Гріяр застосовано суму штрафних санкцій 135250 грн. належить до скасування.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 06.06.2019 року №0026911406 форми "ПС", яким встановлено порушення п. 85.2 ПКУ та на підставі п.п. 54.3.3 ПКУ та п. 121.1 ПКУ та застосовано штрафні санкції у сумі 510 грн. суд зазначає наступне.

В акті перевірки від 26.04.2019 року зазначено, що Під час перевірки викрадені та не надані документи, що є предметом перевірки, а саме касова книга, прибуткові та видаткові касові ордери, банківські виписки. Надана касова книга за 13.06.2017; 11.07.2017, за 17.10.2017 та 13.11.17. Про викрадення документів було повідомлено з номером 102. .

Зі змісту викладеного вбачається, що не надані позивачем документи було викрадено.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

В свою чергу відповідно до п. 44.5 ст. 44 ПК України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Таким чином встановивши під час перевірки що документи було викрадено, відповідач не надав позивачу строк на відновлення документів та не скористався правом на перенесення перевірки до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПК України строків.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 06.06.2019 року №0026911406 форми "ПС", яким встановлено порушення п. 85.2 ПКУ та на підставі п.п. 54.3.3 ПКУ та п. 121.1 ПКУ до ФГ Гріяр застосовано штрафні санкції у сумі 510 грн. належить до скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 2036,40 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2036,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Фермерського господарства «Гріяр» (68645, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул. Шевченка, 41, код ЄДРПОУ 38412355) до Головного управління ДФС України в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) Головного управління ДПС України в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2019 року №0026411406 форми ПС .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2019 року №0026371606 форми С .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Фермерського господарства «Гріяр» (68645, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул. Шевченка, 41, код ЄДРПОУ 38412355) судові витрати у розмірі 2036 (дві тисячі тридцять шість) грн. та 40 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 04.11.2019 року.

Суддя А.А. Радчук.

.