Рішення

від 04.11.2019 по справі 520/7134/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2019 р. справа № 520/7134/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 року Головного управління ДФС у Харківській області №54796-5706-2031, про визначення суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 19428,11 гривень.

В обгрунтування позовних вимог, позивач вказав на те, що між ним та Харківською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки загального площею 0, 0047 га для обслуговування належного позивачу нерухомого майна. Після закінчення строку дії вказаного договору, позивач з 2012 року звертався до Харківської міської ради із заявами про продовження дії договору оренди, однак лише в липні 2019 року Харківська міська рада фактично, як вважає позивач, відмовила ОСОБА_1 у продовженні дії договору оренди земельної ділянки, що, як вказав позивач, є більш ніж достатнім доказом відсутності діючого договору оренди земельної ділянки. З огляду на вищезазначене, позивачем вважає, що в нього відсутність обов`язок сплати в 2019 році податку на землю, а тому оскаржуване рішення контролюючого органу про нарахування податкових зобов`язань зі сплати за землю є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому вказав, що ОСОБА_2 зареєстрований як платник орендної плати з фізичних осіб згідно договору оренди № 631010004000702 від 07.06.2012 року. Згідно наявної інформації в Департаменті земельних відносин, станом на 01.01.2019 року вказаний договір оренди є діючим, іншої інформації щодо припинення вказаного договору оренди землі до Гум ДФС не надходило. Таким чином, у позивача в користуванні є земельна ділянка, договір оренди земельної ділянки не розірваний, а тому позивач обтяжений обов`язком сплати земельного податку, з огляду на що податкове повідомлення - рішення по орендній платі з фізичних осіб за 2019 рік № 54796-5706-2031 від 01.04.2019 року є обґрунтованим та прийнятим у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за ОСОБА_1 зареєстровані об`єкт нерухомого майна літ. А-1 загальною площею 24,8 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується реєстраційним посвідченням від 21.08.1998 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна про реєстрацію права власності.

З метою експлуатації та обслуговування вказаного приміщення, 18.04.2012 року між ОСОБА_1 та Харківською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600 09 016 0134) загальною площею 0, 0047 га.

Відповідно до п. договору, на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомості - нежитлова будівля літ. А-1 .

Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком до 01.09.2012 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом - повідомленням.

На виконання вищезазначених умов договору, ОСОБА_1 звернувся до Харківського міського голови Кернера Г.А. із заявою від 12.06.2012 року, в якій просив продовжити дію договору оренди земельною ділянки від 07.06.2012 року (а.с. 19).

Як вказав позивач, в подальшому, з метою звільнення території від самовільно розміщених об`єктів, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності і т.д. рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.11.2013 року № 706 Про поновлення, належне утримання і приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан в частині знесення самовільно розташованого об`єкту - нежитлової будівлі (торгівельний павільйон № НОМЕР_1 ), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , зазначеному в пункті АДРЕСА_3 переліку.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 31.07.2015 року по справі № 640/1570/15-а (яке набрало законної сили 14.08.2015 року) встановлено обставини, які в силу ст.. 78 КАС України, не підлягають доказуванню.

Так, рішенням Харківської міської ради Харківської області 33 сесії 5 скликання від 29.04.2009 року №114/09 (з змінами та доповненнями, внесеними 16.11.2011 року №504/11), з метою впорядкування відносин у сфері благоустрою м. Харкова, внесено зміни до Правил благоустрою території міста Харкова, Розділ 5 доповнений параграфом 5.10 Порядок звільнення території міста Харкова від безхазяйного майна, самовільно розміщених об`єктів, малих архітектурних форм, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів .

Відповідно до положень п. 5.10.3 вищевказаних Правил, звільнення території міста Харкова від зазначених у п. 5.10.2 цього параграфу об`єктів відбувається у випадку самовільного розміщення цих об`єктів без передбаченого чинним законодавством дозволу та або без оформлення у встановленому законом порядку права власності чи права користування на земельну ділянку, на якій розміщено цей об`єкт.

На підставі вказаних Правил, виконавчим комітетом приймаються рішення про звільнення території міста Харкова від об`єктів, передбачених у Розділі 5, Параграфу 5.10.

06.11.2013 року виконавчим комітетом Харківської міської ради прийнято рішення від № 706 Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан .

В додатку до рішення визначено перелік самовільно розміщених об`єктів, від яких звільняється територія м. Харкова з метою відновлення, належного утримання та приведення у придатний для використання територіальною громадою міста стан, де пунктами 5-15, 17-24, 26 визначено звільнення території міста Харкова від нежитлових споруд (торгівельних павільйонів), що розташовані по АДРЕСА_2 , зокрема в п.8 нежитлову будівлю (торгівельний павільйон №11).

Листом від 07.06.2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Харківського міського голови Кернера Г.А. із заявою, в якій просив продовжити договір оренди земельної ділянки або підписати новий договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 24).

Листом від 03.07.2019 року № У-2-24782/1-19-08-31, ОСОБА_1 повідомлено, що договір оренди землі від 07.06.2012 року укладено строком до 01.09.2012 року, з листом - повідомленням про поновлення вказаного договору оренди ОСОБА_1 звернувся я 07.06.2019 року. За таким обставин ОСОБА_1 повідомлено про необхідність звернення до Харківської міської ради з заявою про надання в оренду земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 та надати пакет документів (а.с. 25).

При цьому, ГУ ДФС у Харківській області 01.04.2019 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 54796-5706-2031, яким ОСОБА_1 нараховано орендну плату з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 19428,11 грн.

Позивач, вважаючи, що Харківська міська рада фактично, відмовила Узенкову М.П. у продовженні дії договору оренди земельної ділянки, що, як вказав позивач, є більш ніж достатнім доказом відсутності діючого договору оренди земельної ділянки, а відтак позивач не відноситься до платників податку за землю, звернувся до суду із даним позовом.

Підпунктом 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України передбачено, що платниками земельного податку є землекористувачі.

Відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

За приписами пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Як передбачено частиною другою статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (з наступними змінами та доповненнями) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" та пунктів 35, 36 Договору, договір оренди землі припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи наведене, розірвання договору оренди землі також здійснюється у формі договору, а відповідні відомості такого договору також повинні вноситись до державного реєстру земель.

Разом з цим, позивачем до суду не надано, та в матеріалах справи відсутні докази того, що угода про припинення дії договору оренди на даний час підписана, а відтак зазначений договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою та ОСОБА_1 від 18.04.2012 року, є діючим та розірваний не був, крім того, будь-яких змін чи доповнень (про розірвання, зміну власника тощо) до вказаного договору оренди сторонами не внесено.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на лист директора Департаменту земельних відносин ХМР від 03.07.2019 року № У-2-24782/1-19-0831, в якому, як вважає позивач, ОСОБА_1 відмовлено у в продовженні чи укладенні нового договору оренди, оскільки вказаним листом суб`єкт владних повноважень лише надав заявнику перелік необхідних документів для надання в оренду земельною ділянки.

При цьому, суд враховує, що частиною 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Таким чином, у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки державної (комунальної) власності орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, тобто шляхом оформлення акту прийому передачі земельної ділянки.

Водночас, позивачем не надано до суду доказів повернення об`єкта оренди на підставі акту прийому передачі земельної ділянки, а відтак у позивача відсутні належним чином оформлені документи, підтверджені підписами орендаря та орендодавця, які свідчать про повернення орендованої земельної ділянки орендодавцю, що у свою чергу вказує на відсутність підстав вважати договір оренди від 07.06.2012 року розірваним.

Крім цього, відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 286.1. статті 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є саме дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з інформації щодо кількості діючих договорів оренди землі у Московському районі м. Харкова станом на 01.01.2019 року державна реєстрація яких, відповідно до наявної інформації в Департаменті земельних відносин, не скасована, договір оренди земельної ділянки № 631010004000702 від 07.06.2012 року, за адресою АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_1 та Харківською міською радою є діючим (а.с. 39).

Інших доказів вибуття вказаної земельної ділянки з користування позивачем, ОСОБА_1 до суду не надано (як то, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тощо), а тому земельна ділянка за кадастровим номером № 6310136600 09 016 0134 наразі рахується в оренді за ОСОБА_1 , з огляду на що позивачем обтяжений обов`язком сплати зобов`язань з плати за землю до моменту належним чином проведеної та процедури припинення оренди вказаної земельної ділянки із реєстрацією таких наслідків.

При цьому, позивач, оскаржуючи рішення відповідача, не навів інших обставин неправомірності прийняття суб`єктом владних повноважень спірного рішення, чи не врахування відповідачем інших обставин справи.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що правовідносини які склались між позивачем та Харківською міською радою в частині узгодження питання про надання в оренду земельної ділянки чи пролонгації договору оренди від 07.06.2012 року, належить до розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 72 КАС України).

Суд зазначає, що позивачем не подано належних та допустимих доказів, в розумінні статей 73-74 КАС України, які б доводили протиправність рішення відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належним чином наявні докази у справі, суд дійшов до висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в результаті чого прийняв обґрунтоване рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Горшкова О.О.