Рішення

від 05.11.2019 по справі 520/9583/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2019 р. № 520/9583/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області , третя особа - ФОП ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновок відповідача про відмову в погодженні проекту землеустрою з підстав ненадання позивачем містобудівної документації, суперечить приписам ЗК України.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється. Тобто, зміна цільового призначення земельної ділянки та погодження відповідного проекту землеустрою позивача може проводитись після затвердження Генерального плату населеного пункту ( с. Піщане) та розробленого на його основі детального плану території та плану зонування території.

Позивач надав відповідь на відзив в контексті помилковості доводів відповідача.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного .

Судом встановлено, що рішенням Великобабчанської сільської ради Чугуївського району Харківської області ХХIV сесії VІІ від 14.05.2018 року було надано позивачу дозвіл на розробку Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 для подальшої передачі у власність.

Рішенням Великобабчанської сільської ради Чугуївського району Харківської області ХХV сесії VІІ від 25.06.2018 року до попереднього рішення були внесені зміни, а саме: слова" із земель сільськогосподарського призначення" змінено словами " із земель житлової та громадської забудови".

Як вказував позивач у позові, ним у ФОП ОСОБА_2 було замовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства та подано відповідачеві для погодження.

Відповідачем 10.01.2019 року складено висновок № 05 про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю містобудівної документації генерального плану вищевказаного населеного пункту.

Підставною виникнення спірних правовідносин стала незгода позивача з зазначеним висновком оскільки такий складено водночас з вимогою надання додаткових документів, які не передбачені у ст. 50 Закону України "Про землеустрій" та всупереч ч.7 ст. 86-1 ЗК України.

По суті позову суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 20 Земельного кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів,- районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником самостійно з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Статтею 39 Земельного кодексу України визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Стаття 1 Закону України Про землеустрій містить наступне визначення: цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку .

Виходячи з принципу Земельного кодексу України щодо раціонального використання та охорони земель, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цільового призначення землі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 308/7923/16-ц, та в постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 521/4789/17.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 186-1 Земельного Кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 4 ст. 186- 1 Земельного Кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч. 5 ст. 186-1 ЗК України).

Згідно з ч. 6 ст. 186-1 Земельного Кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Пунктами 3 і 9 статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено терміни, зокрема детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що за наслідками розгляду звернення розробника проектної документації орган містобудування зобов`язаних протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту надати висновок про погодження проекту землеустрою чи про відмову у його погодженні.

При цьому, єдиною підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 4 АДРЕСА_2 . Піщане АДРЕСА_1 області стала відсутність містобудівної документації генерального плану вищевказаного населеного пункту.

Відтак, вказаний висновок відповідача від 10.01.2019 року не відповідає ч. 6 ст. 186-1 Земельного Кодексу України.

Посилання позивача, що вимога відповідача з надання позивачем вказаних документів є незаконною, суд приймає до розгляду .

Згідно ч.7 ст.186-1 ЗК України органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій".

Положеннями ст. 50 Закону України "Про землеустрій" визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Крім того, вказаною статтею визначено перелік вимог до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, до яких не віднесено надання особою генерального плану або детального плану території.

Отже, вимога з надання вказаних документів суперечить ч.7 ст.186-1 ЗК України.

Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позов в частині оскарження дій відповідача по відмові в погодженні проекту землеустрою у спосіб скасування висновку відповідача від 10.01.2019 року № 05.

Щодо зобов`язальної частини позову, як способі відновлення прав позивача при факті відсутності, як вказував відповідач, містобудівної документації генерального плану с. Піщане Чугуївського району Харківської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Згідно зі ст. 17, п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Одночасно ст. 19 вказаного Закону передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

На підставі, та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом.

Детальний план території не підлягає експертизі.

Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності, генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.

Частиною 4 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування та/або детальному плану території забороняється.

Саме на ч.4 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посилався відповідач, водночас, зазначивши у вищевказаному висновку про відсутність вказаних документів.

У свою чергу, на виконання приписів ч.2 ст.77 КАС України відповідач доказів вказаного не надав.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення зобов`язальної частини позову у спосіб зобов`язання відповідача повторно вирішити питання можливості погодження проекту землеустрою, з урахуванням висновків суду у даній справі. Тобто, відповідач при повторному розгляді питання щодо погодження проекту землеустрою не може вимагати від позивача містобудівну документацію генерального плану с. Піщане Чугуївського району Харківської області та повинен дійсно встановити відповідну наявність/відсутність цих документів, що відобразити у висновку.

Задоволення судом вказаної частини позову у наведений спосіб обумовлено тим, що ч.2 ст.242 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Тобто, при дійсній відсутності містобудівної документації генерального плану с. Піщане Чугуївського району Харківської області, про яку вказує відповідач, задоволення позову у наведений позивачем спосіб буде йти у розріз ч.4 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та суперечитиме ч.2 ст.242 КАС України.

В даному аспекті суд звертає увагу позивача, що дійсна відсутність вказаної документації свідчить про неможливість реалізації ним свого права не з вини відповідача, а з боку відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач, в силу п.13 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" є звільненим від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат суду не надано.

Керуючись ст.ст. 255, 257, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати висновок Відділу містобудування та архітектури Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області від 10.01.2019 року № 05 про відмову ОСОБА_1 в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Відділ містобудування та архітектури Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області (вул Героїв Чорнобильців, буд. 1-А,м. Чугуїв, Харківська область,63503, код ЄДРПОУ38630509) повторно вирішити питання можливості погодження проекту землеустрою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення із земель житлової та громадської забудови на землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 05 листопада 2019 року.

Суддя Заічко О.В.