Справа № 199/5783/19
(2-о/199/192/19)
РІШЕННЯ
Іменем України
23.10.2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Руденко В.В.,при секретарі Куземі О.Г., за участі представника заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення фактів родинних стосунків та постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровська міська рада, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з даною заявою та просив встановити:
-факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у домоволодінні АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У підтвердження заявлених вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат заявника ОСОБА_3 .Після смерті брата відкрилася спадщина на 1/2 частину земельної ділянки площею 6.250 га, кадастровий номер 1222385800-01-001-0014, розташованої на території Першотравенської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та частину домоволодіння АДРЕСА_1 .
З метою прийняття спадщини після смерті рідного брата заявник звернувся до нотаріальної контори, але постановою державного нотаріуса від 05.07.2018р. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки не було надано до нотаріальної контори документи, що підтверджують родинний зв`язок із померлим, а також не підтверджено факт постійного проживання разом із спадкоємцем на момент його смерті.
Заявник зазначає, що є рідним братом померлого, оскільки батьками заявника та спадкодавця є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Однак, не можливо підтвердити родинний зв`язок з померлим ОСОБА_3 , у зв`язку із відсутністю свідоцтва про народження рідного брата заявника.
Окрім того, заявник проживав разом із своїм рідним братом ОСОБА_3 з 2016 року і по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , у домоволодінні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник за своїм рідним братом піклувався, вони вели спільне господарство. У 2017 році його рідний брат захворів на тяжку хворобу - цироз печінки, а тому він вимушений був за ним піклуватися, придбавав необхідні ліки. Врешті-решт лікування братові ніякого результату не дало і ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер. Заявник займався організацією поховання рідного брата.
Встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, має для заявника ОСОБА_2 юридичне значення, так як наддасть йому можливість отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, а тому він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
У судовому засіданні представник заявника підтримав подану заяву, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у заяві.
Представник Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився. Просив справу розглядати без присутності представника, ухвалити рішення на свій розсуд, відповідно до чинного законодавства.
Представник Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явився. Про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1. ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вислухавши пояснення представника заявника, свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про встановлення даних фактів, суд має виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України).
Статтею 315 ЦПК України передбачено перелік справ про встановлення фактів, які розглядаються судом, зокрема згідно з ч. 2 вказаної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат заявника - ОСОБА_3 , про що 02 травня 2018 року складено відповідний актовий запис № 853 Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Постановою державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Циганко О.В. відмовлено у вчиненні нотаріальних у зв`язку з тим, що заявником документально не підтверджено факт проживання зі спадкодавцем на момент його смерті. Також заявником не надано документ, що підтверджують родинні стосунки з померлим гр. ОСОБА_3 .
У визначений законом шестимісячний строк заявник не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, бо вважав, що фактично спадщину прийняв, проживаючи разом із спадкодавцем в спільному будинку.
Відповідно до ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Доказами постійного проживання разом зі спадкодавцем згідно вимог п.п. 3.22 п. 3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 є: - відмітка у паспорті спадкоємця про реєстрацію його місця проживання із спадкодавцем; - довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
З огляду на положення наведеної норми Закону, Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
Як зазначено у ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Таким чином особа, яка проживала разом із спадкодавцем на час його смерті без місця реєстрації має право у судовому порядку встановити факт постійного проживання із спадкодавцем на момент його смерті.
Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Пленуму Верховного Суду України від 21.02.2018 року по цивільній справі №317/2329/15-ц та від 28.02.2018 року по цивільній справі № 633/344/16-ц.
З огляду на викладене, заявник вимушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно довідки голови квартального комітету №3 від 08.07.2019 заявник проживав на момент смерті брата ОСОБА_3 разом з останнім, вели спільне господарство, займався похованням брата. Вказані обставини підтвердили суду свідки, допитані у судовому засіданні.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Аналогічна позиція викладена у п. 9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13. Так, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини.
Згідно вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Абзацом 2 вказаного пункту Постанови визначено, що наведений у ст. 273 ЦПК (на даний час ст. 315 ЦПК) перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, наприклад, факти визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року ; батьківства; реєстрації батьківства; факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини та фактів володіння будівлею на праві приватної власності.
Нормою статті 1262 ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані заявником докази, приймаючи до уваги їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, та беручи до уваги ту обставину, що заявник позбавлений можливості у досудовому порядку вирішити заявлене питання, а встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини має для заявника юридичне значення і необхідне для оформлення права на 1/2 земельної ділянки та 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування, а тому позовні вимоги в у цій частині позовних вимог підлягають до задоволення.
Щодо заявлених вимог про встановлення факту родинних відносин, суд виходить з наступного.
Згідно з Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Мін`юсту України №296/5від 22.02.2012 р., доказом родинних та інших відносин спадкоємців із спадкодавцем є свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших.
Судом витребуваний витяг з державного реєстру актів цивільного стану про народження ОСОБА_3 , згідно якого підтверджено факт того, що заявник та ОСОБА_3 мають спільних батьків, таким чином є рідними братами. Отже у встановленні даного факту в судовому порядку відсутня необхідність.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1262, 1268 ЦК України, ст.ст.263-265 ЦПК України,суд -
УХВАЛИВ :
Заяву ОСОБА_2 про встановлення фактів родинних стосунків та постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити частково.
Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини.
В іншій частині заяви відмовити.
Судові витрати по справі не відшкодовуються.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня складення повного рішення апеляційної скарги.
Суддя
Суд | Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2019 |
Оприлюднено | 06.11.2019 |
Номер документу | 85398411 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
Руденко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні