Рішення
від 24.10.2019 по справі 199/4226/19
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/4226/19

Провадження № 2/201/2635/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Максимовою О.В.,

за участі:

представника позивача Пастернак В.В.

представника відповідача Реви А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про визнання договору укладеним, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська 19 червня 2019 року надійшла указана цивільна справа для розгляду за підсудністю.

В обґрунтування позову представник позивача у позовній заяві посилався на те, що Дніпровська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який відповідно до ст.ст.1,10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні законом наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Органи місцевого самоврядування згідно зі ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. До відання виконавчих органів міських рад відповідно до ст.28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні належить залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища. Права місцевого самоврядування захищаються у суді, зокрема орган місцевого самоврядування може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

На виконання ст. 27-1 Закону України Про планування та забудову територій , Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності рішенням Дніпровської міської ради від 21 березня 2007 року №6/11 затверджено Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська. Рішенням Дніпровської міської ради від 21 липня 2011 № 5/14 Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська викладений в новій редакції та має назву: Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська.

Порядок № 5/14 містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску. Вказаний Порядок був прийнятий та оприлюднений Дніпровською міською радою на виконання вимог ст. 22 Закону України Про інформацію у встановленому порядку, а саме на офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради (https://dniprorada.gov.ua) та у газеті Наше місто , тому відповідно до норм ч. 1 ст. 144 Конституції України є нормативно-правовим актом, обов`язковим до виконання на території м. Дніпро.

Положеннями Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у розумінні положень статті 4 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок певного кола суб`єктів - замовників будівництва - звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі.

Відповідно до ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Істотними умовами договору пайової участі, згідно з ч. 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради листом від 20 червня 2018 року № 10/13-352 повідомив Дніпровську міську раду, що до них надійшов на візування проект рішення міської ради Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду ТОВ Космічна , код ЄДРПОУ 37375124, по фактичному розміщенню торгово-складського комплексу, нежитлової будівлі .

З доданих, до зазначеного проекту рішення, документів вбачається, що рішенням міської ради від 12 жовтня 2006 року № 238/5 земельна ділянка по АДРЕСА_1 передана в оренду гр. ОСОБА_2 для проектування і будівництва торгово-складського комплексу, де одним із зобов`язань, було перерахування коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпро в сумі 123382,00 грн., з першочерговим перерахуванням 30% від загальної суми 37014,90 грн.

Станом на 13 квітня 2006 року ОСОБА_2 грошові кошти сплачені в сумі 37014,90 грн. Залишок коштів у розмірі 86 368,10 грн. до спеціального фонду міського бюджету не надходив.

Рішенням Постійного діючого Третейського суду при Асоціації Левлекс від 30 жовтня 2007 року за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлову будівлю літ. А-1, літ А 1 -1 загальною площею 2167,3 кв.м. по АДРЕСА_1 , без акту введення в експлуатацію.

Договором дарування 13 грудня 2007 року за реєстровим № 1913 ОСОБА_2 подарувала вищезазначений об`єкт ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 подарував майно за договором дарування від 22 жовтня 2012 року, реєстровий № 2144, ТОВ Космічна .

Крім того, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в грудні 2008 за гр. ОСОБА_3 визнано право власності на торгово-складський комплекс літ. Б-4, літ. Б 1 -2, під літ. Б-4, літ. Б 1 -2, літ. Б - підвал загальною площею 60255,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1

25 грудня 2008 року між гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу вищезазначеного нерухомого майна.

У зв`язку з тим що гр. ОСОБА_3 відмовився від нотаріального посвідчення вищезазначеного договору, рішенням Постійного діючого Третейського суду при Асоціації Захисника правопорядку від 22 січня 2009 року у справі № 6-16/09 право власності на вищезазначене нерухоме майно визнано за гр. ОСОБА_4 .

В подальшому, гр. ОСОБА_4 вніс в статутний фонд ТОВ Космічна як учасник товариства торгово-складський комплекс - літ. Б-4, літ. Б 1 -2, під літ. Б-4, літ. Б 1 -2, літ. Б - підвал загальною площею 60255,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

На зазначеній земельній ділянці, яка була передана гр. ОСОБА_2 в оренду для будівництва, розташовані та експлуатуються об`єкти, а саме: нежитлова будівля літ. А-1, літ. А 1 -1 загальною площею 2167,3 кв.м. та торгово-складський комплекс - літ. Б-4, літ. Б 1 -2, під літ. Б-4, літ. Б 1 -2, літ. Б - підвал загальною площею 60255,6 кв.м.

ОСОБА_2 з питання укладання договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра по зазначеному об`єкту до департаменту економіки, фінансів та міського бюджету не зверталася.

Зазначений об`єкт експлуатується без укладеного договору пайової участі, що призвело до неотримання міським бюджетом коштів.

Перелік замовників об`єктів будівництва, які згідно із законом не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначений ч. 4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Об`єкт будівництва АДРЕСА_1 , замовником якого є відповідач, не підпадає під дію ч. 4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту між Дніпровською міською радою та відповідачем не укладався. Замовник будівництва (відповідач) не звертався до міської ради щодо укладення відповідного договору, обов`язок укладення якого визначений ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з п. 2.6 Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська та Положення про департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту від імені міської ради укладає департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, в особі його керівника.

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради є правонаступником фінансово-економічного департаменту міської ради відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 18 травня 2016 року № 28/8. Фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради був правонаступником управління економіки Дніпропетровської міської ради відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 15 грудня 2010 № 14/5.

Листом від № 10/15-259 від 11 травня 2018 року відповідача було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено проект договору на пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по вищезазначеному об`єкту для ознайомлення та підписання; але жодної відповіді на нього Департамент економіки, фінансів та міського бюджету не отримав.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, пропозиція юридичної або фізичної особи укласти певний договір цивільно-правового характеру є публічною офертою. Вона має на увазі адресовану конкретним суб`єктам пропозицію, чітко виражає наміри цієї юридичної або фізичної особи, яка пропонує товар чи послугу. Таким чином, з моменту отримання відповідачем листа Департаменту та позовної заяви Дніпровської міської ради відповідач ознайомлений з необхідністю укладення договору та сплати коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов`язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

Посилаючись у позові на те, що такими діями (бездіяльністю) забудовника порушуються права та інтереси територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради на отримання коштів, пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра, позивач заявив позовну вимогу про визнання договору між Дніпровською міською радою (ЄДРПОУ 26510514, просп. Дмитра Яворницького, 75 м. Дніпро, 49000) в особі департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 40506253, просп. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра укладеним на умовах, передбачених Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 21 липня 2011 року № 5/14 в редакції, запропонованої позивачем.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 19 червня 2019 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.54)

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.55).

До суду 06 серпня 2019 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (а.с.59).

Ухвалою судді від 02 вересня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про визнання договору укладеним (а.с.61-62).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, просила застосувати строки позовної давності, надала відзив на позов, в якому зазначила про безпідставність даних позовних вимог, оскільки позов заявлено до фізичної особи, тоді як в позовній заяві позивач посилається на норми Господарського кодексу України; порядок, на який посилається позивач, не встановлює порядок залучення коштів та обов`язковість укладення договору пайової участі; граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію; позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_2 є забудовником за відповідною адресою.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради листом від 20 червня 2018 року № 10/13-352 повідомив Дніпровську міську раду, що до них надійшов на візування проект рішення міської ради Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 ) в оренду ТОВ Космічна , код ЄДРПОУ 37375124, по фактичному розміщенню торгово-складського комплексу, нежитлової будівлі .

З доданих, до зазначеного проекту рішення, документів вбачається, що рішенням міської ради від 12 жовтня 2006 року № 238/5 земельна ділянка по АДРЕСА_1 ) передана в оренду гр. ОСОБА_2 для проектування і будівництва торгово-складського комплексу, де одним із зобов`язань, було перерахування коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпро в сумі 123382,00 грн., з першочерговим перерахуванням 30% від загальної суми 37014,90 грн.

Станом на 13 квітня 2006 року ОСОБА_2 грошові кошти сплачені в сумі 37014,90 грн. Залишок коштів у розмірі 86 368,10 грн. до спеціального фонду міського бюджету не надходив.

Рішенням Постійного діючого Третейського суду при Асоціації Левлекс від 30 жовтня 2007 року за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлову будівлю літ. А-1, літ А1-1 загальною площею 2167,3 кв.м. по АДРЕСА_1 , без акту введення в експлуатацію.

Договором дарування 13 грудня 2007 року за реєстровим № 1913 ОСОБА_2 подарувала вищезазначений об`єкт ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 подарував майно за договором дарування від 22 жовтня 2012 року, реєстровий № 2144, ТОВ Космічна .

Крім того, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в грудні 2008 за гр. ОСОБА_3 визнано право власності на торгово-складський комплекс літ. Б-4, літ. Б1-2, під літ. Б-4, літ. Б1-2, літ. Б - підвал загальною площею 60255,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1

25 грудня 2008 року між гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу вищезазначеного нерухомого майна.

У зв`язку з тим що гр. ОСОБА_3 відмовився від нотаріального посвідчення вищезазначеного договору, рішенням Постійного діючого Третейського суду при Асоціації Захисника правопорядку від 22 січня 2009 року у справі № 6-16/09 право власності на вищезазначене нерухоме майно визнано за гр. ОСОБА_4 .

В подальшому, гр. ОСОБА_4 вніс в статутний фонд ТОВ Космічна як учасник товариства торгово-складський комплекс - літ. Б-4, літ. Б1-2, під літ. Б-4, літ. Б1-2, літ. Б - підвал загальною площею 60255,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

На зазначеній земельній ділянці, яка була передана гр. ОСОБА_2 в оренду для будівництва, розташовані та експлуатуються об`єкти, а саме: нежитлова будівля літ. А-1, літ. А1-1 загальною площею 2167,3 кв.м. та торгово-складський комплекс - літ. Б-4, літ. Б1-2, під літ. Б-4, літ. Б1-2, літ. Б - підвал загальною площею 60255,6 кв.м.

ОСОБА_2 з питання укладання договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра по зазначеному об`єкту до департаменту економіки, фінансів та міського бюджету не зверталася.

Листом від № 10/15-259 від 11 травня 2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено проект договору на пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по вищезазначеному об`єкту для ознайомлення та підписання (а.с. 23-27).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 27-1 закону України Про планування і забудову територій замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об`єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо - та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд.

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Істотними умовами договору про пайову участь у створенні у розвитку інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту є:

- терміни (графік) оплати пайового внеску;

- відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створення інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію.

Відповідно до п.п. 5 п. а ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до положень ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено встановлення порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладання договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко - економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

На виконання цих вимог Закону міською радою рішенням від 29 липня 2011 року № 5/14 затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська.

Відповідно до Розділу 1 Порядку цей Порядок визначає розмір пайової участі (внеску) замовників (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська з урахуванням соціально-економічного значення об`єктів будівництва (реконструкції), зміни функціонального призначення тощо для міста.

Відповідно до п. 2.6. Порядку договір про пайову участь у створенні у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника (забудовника) про його укладення.

Як встановлено судом, забудовник не звертався з приводу реєстрації звернення про укладення договору про пайову участь у створенні у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста. Втім, він не визначений позивачем при зверненні до суду із даним позовом як відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків окрім договорів та правочинів згідно зі ст. 11 ЦК України є інші юридичні факти, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Поряд з цим, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

Виконуючи обов`язок доказування, позивач надав суду докази щодо його пропозиції відповідачу укласти договір (ч. 1 ст. 641 ЦК).

В той же час, зважаючи на встановлені судом та зазначені вище обставини, а саме: неприйняття відповідачем (стороною договору) умов договору, невчинення відповідачем жодної дії, яка засвідчує його, тобто відповідача, бажання укласти договір, тобто неприйняття пропозиції укласти договір, вочевидь ухилення з боку відповідача від укладення договору, тому не є слушними доводи позивача щодо того, що договір є укладеним, тому в задоволенні позову має бути відмовлено.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на практику Верховного Суду України, викладену у постановах від 16 листопада 2016 року у справі № 3-1281гс16, від 30 листопада 2016 року у справі № 3-1323гс16, від 01 лютого 2017 року у справі № 3-144ІГСІ6, від 22 березня 2017 року у справі № 3-1553гс16, від 09 серпня 2017 року у справі № 980/6324/15 № 3-769гс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 3-780гс17, в яких суд, зокрема, вказав, що невиконання замовником будівництва обов`язку укласти договір про пайову участь до прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва не звільняє його від такого обов`язку, та прийшов до висновків про стягнення упущеної вигоди, необхідність визнання укладеним у судовому порядку наведеного договору з огляду на положення ст. ст. 179, 187 ГК України щодо обов`язковості укладення договору, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Разом з тим, позовні вимоги заявляють до відповідача ОСОБА_2 не як до суб`єкта господарювання та учасника господарсько-правових відносин, а до фізичної особи, тому відносини з відповідачем в даному випадку не регулюються положеннями ст. ст. 173, 174, 179, 187 Господарського Кодексу України, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування у спірних відносинах положень господарського законодавства щодо обов`язковості укладення договору про пайову участь, що надавало би можливість визнання його укладеним за рішенням суду, при цьому без жодного волевиявлення з боку ОСОБА_2 , як сторони за договором.

В такому разі відсутні і підстави для застосування вимог ст. 649 ЦК України щодо обумовленості вирішення спорів в судовому порядку обов`язковістю договору.

Таким чином, суд погоджується із слушністю доводів відповідача щодо того, що судова практика, на яку посилається позивач, не дає підстав для її застосування у наявних спірних відносинах.

Судові витрати підлягають віднесенню на рахунок позивача, оскільки в задоволенні позову відмовлено (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про визнання договору укладеним залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.О. Демидова

СудЖовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення24.10.2019
Оприлюднено06.11.2019
Номер документу85398889
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —199/4226/19

Рішення від 24.10.2019

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 02.09.2019

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 24.05.2019

Цивільне

Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

Богун О. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні