Вирок

від 04.11.2019 по справі 181/968/19

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/968/19

Провадження №1-кп/181/78/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2019 р. смт Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судусмт.Межова кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньпід №12019040480000133від 23квітня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слов`янка Межівського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, пенсіонера, працюючогоє на посаді керівника ФГ «Гриженко Р.М.», одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, освіта вища, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 ,

зі сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно статуту фермерського господарства «Гриженко Р.М.» (код ЕДРПОУ 3790947) затвердженого зборами засновників ФГ «Гриженко Р.М.» протокол № 02п.4, ОСОБА_3 є засновником, головою та членом вказаного фермерського господарства в обов`язки якого, згідно п. 14.6 Статуту входить управління поточною діяльністю господарства та п.п. 14.8 та 14.10 укладання від імені господарства угоди та вчиняти інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.

Так, ОСОБА_3 , будучи членом, засновником та головою юридичної особи - ФГ «Гриженко Р.М.», в обов`язки якого входить складання та підписання організаційно-розпорядчих документів з питань ведення обліку і розрахунку земельних та майнових паїв, координація процесу реформування підприємства з питань врегулювання майнових та земельних паїв, достовірно знаючи, що його ніхто не уповноважував діяти від імені власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1222688800:01:002:0868 площею 7,07 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Слов`янської сільської ради, Межівського району Дніпропетровської області, та яка на підставі державної реєстрації права власності від 18.05.2013 належить ОСОБА_5 , номер запису про право (в державному реєстрі права) 1001471, в денний час доби 15 травня 2018 року, точного часу в ході проведення досудового слідства встановити не надалось можливим, знаходячись за юридичною адресою ФГ «Гриженко Р.М.», розташованою за адресою АДРЕСА_1 , діючи умисно, в повній мірі усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи їх настання, з метою подальшого використання підробленого офіційного документа для набуття ФГ «Гриженко Р.М.» права на користування земельною ділянкою, за відсутності законного власника земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0868 площею 7,07 га. ОСОБА_7 , та без відома останньої, самостійно склав завідомо підроблений офіційний документ - договір оренди землі, в якому власноручно вніс паспортні та анкетні дані ОСОБА_5 та власноручно в графі «Орендодавець» виконав підпис « ОСОБА_5 » від її імені. Складений ОСОБА_3 завідомо незаконний (підроблений) договір оренди землі, ним же був і підписаний, та засвідчений печаткою ФГ «Гриженко Р.М.», у зв`язку з чим виконавши зазначені вище протиправні дії, ОСОБА_3 , завершив підроблення офіційного документу договору оренди землі, для передачі його на державну реєстрацію для подальшого використання земельної ділянки з кадастровимномером 1222688800:01:002:0868площею 7,07га у власних цілях.

Таким чином ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 358 КК України, тобто складання працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, завідомо підробленого офіційного документу договору оренди землі, який посвідчує певні факти, що надають певні права.

В подальшому, ОСОБА_3 будучи членом юридичної особи засновником та головою ФГ «Гриженко Р.М.», продовжуючи реалізацію свого протиправного злочинного умислу, направленого на незаконне, протиправне використання завідомо підробленого документа, достовірно знаючи, що складений ним завідомо незаконний (підроблений) договір оренди землі із зазначеною датою укладення 15 травня 2018 року надає право ФГ «Гриженко Р.М.», засновником, головою та членом якого він сам являється, на використання вищевказаної земельної ділянки, умисно, ціленаправлено, з метою використання завідомо підробленого документу, знаходячись в приміщенні Виконавчого комітету Новопавлівської сільської ради, розташованої за адресою с. Новопавлівка вул. Карпінського, 19, Межівського району, Дніпропетровської області, надав вказаний договір оренди землі для його державної реєстрації до Виконавчого комітету Новопавлівської сільської ради Межівського району дніпропетровської області. 31 липня 2018 року у Державному реєстрі земель вчинено запис про право за №27319293, внаслідок чого фермерське господарство «Гриженко Р.М.» незаконно отримало право на використання вищевказаної земельної ділянки площею 7,07 гектари, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .

В результаті протиправних дій, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документу договору оренди землі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину в інкримінованому злочині визнав в повному обсязі, у скоєному щиросердно розкаявся, просив призначити покарання на розсуд суду, пояснив, що все робив для своєї сім`ї, оскільки потерпіла є його дочкою, яка проживає в м. Одеса, що є дуже далеко від його місця проживання, належним чином не подумав і підробив документи та підписи, подав цей документ на реєстрацію.

Потерпіла та її представник ОСОБА_5 підтвердили обставини, викладені в обвинувальному акті, покарання просили призначити на розсуд суду.

Прокурор звернулася до суду з клопотанням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки обвинувачений повністю визнає свою провину в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та вважав зібрані в справі докази його вини достовірними, допустимими та достатніми, в зв`язку з чим досліджувати інші докази його провини, немає ніякої потреби.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження, які не заперечували проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснивши учасникам процесу правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останні погодилися, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, та застосувати при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв`язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому та іншим учасникам кримінального провадження роз`яснено, що у випадку визнання таких обставин вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в суді.

Дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, аналізуючи показання потерпілої та обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 доведена в повному обсязі у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 358 КК України за ознаками: складання працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, завідомо підробленого офіційного документу, який посвідчує певні факти, що надають певні права, а також за ч.4 ст.358 КК України за ознаками: використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання, суд керується положенням ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені обвинуваченим відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, обвинувачений на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебував та не перебуває, раніше не судимий, працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється.

Пом`якшуючими покарання обставинами, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги обставини справи, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому як за ч.2 ст. 358 КК України, так і за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу, як найбільш доцільне покарання з передбачених санкціями вказаних норм закону із застосуванням ст. 70 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, відповідно до ст. 50 КК України.

Відповідно дост.100КПК України речовий доказ залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов по справі не заявлений, витрати відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 370, 371, 374, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 358 та ч.4 ст.358 КК України та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн.;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень.

Речовий доказ: договір оренди землі від 15.05.2018 року, поміщений в експертний пакет EXPT0201168, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням положень ч.2 ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1