Рішення

від 15.10.2019 по справі 554/6671/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 15.10.2019 Справа № 554/6671/19

Провадження № 2/554/2292/2019

Рішення

іменем України

15.10.2019 року місто Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Поливяної О.М.,

представника позивача - Остапенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

встановив:

24.07.2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 09.06.1999 року між ним та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на підставі результатів біржових торгів на Полтавській регіональній аграрно-промисловій біржі. Маючи намір здійснити відчуження належного майна, позивач звернувся до приватного нотаріуса, однак листом від 18.07.2019 року йому було відмовлено, оскільки укладення договору купівлі - продажу за таким правовстановлюючим документом (договором купівлі-продажу, укладеного на підставі результатів біржових торгів на Полтавській регіональній аграрно-промисловій біржі 09.06.1999р.) не є можливим так як згідно ст. 227 ЦК УРСР 1963р., що діяв на час укладення договору купівлі-продажу, такий договір повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією стороною є громадянин.

Позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу від 09.06.1999 року, укладений між ним, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на підставі результатів біржових торгів на Полтавській регіональній аграрно-промисловій біржі, а саме жилого будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований Полтавською регіональною аграрно - промисловою біржою 09.06.1999р. за № Н/1016.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Позивач та відповідачі надали суду заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність, позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, відповідачі позовні вимоги визнали, проти їх задоволення не заперечували.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.06.1999 року укладено біржовий контракт № Н/1016 між Членом біржі № 43 (Брокер-продавець) в особі ОСОБА_5 , що діяла на підставі договору - доручення № 258 від 09.06.1999р. від імені ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (Продавець) та Членом Біржі № 46 (Брокер-покупець) в особі ОСОБА_7 , що діяла на підставі договору-доручення № 124 від 09.06.1999р. від імені ОСОБА_1 (Покупець).

Відповідно до умов даного контракту Продавець зобов`язувався продати в наступних частках кожний: ОСОБА_2 - 1/2частину, ОСОБА_4 - 1/4 частину, ОСОБА_3 1/4 частину нерухомого майна, а покупець зобов`язувався купити жилий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

09.06.1999р. було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 як Продавцями та позивачем як Покупцем на підставі результатів біржових торгів на Полтавській регіональній аграрно-промисловій біржі.

Відповідно до п.п. 2.1.-2.5 Договору, Продавець продав в наступних частках кожний: ОСОБА_2 - 1/2 частина, ОСОБА_4 - 1/4 частина, ОСОБА_3 1/4 частина, а Покупець купив наступне нерухоме майно: жилий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Склад нерухомого майна: жилий будинок: А1 -35,6 кв.м.; Б, б - літня кухня; Б1 - сарай; б1 - сарай прибудова; В - вбиральня; Г - погріб; N1 - огорожа; N2 - замощення; К - колодязь; Г - погрібник. Жила площа - 35,6 кв.м., площа земельної ділянки - 35,6 кв.м. Площа земельної ділянки - 600 кв.м.

Відповідно до п. 6.4 Договору, він зареєстрований на ПРАПБ за № Н/1016 та на підставі ст. 15 ЗУ від 10.12.1991р. Про товарну біржу та не підлягає нотаріальному посвідченню.

При укладанні договору купівлі-продажу сторони домовилися щодо всіх істотних умов, відповідачі отримали гроші і передали позивачу всі документи і ключі від будинку.

На даному правовстановлюючому документі було здійснено реєстраційний напис, яким підтверджується той факт, що жилий будинок зареєстрований 06.07.1999р. Полтавським бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності (записаний у реєстрову книгу № 64 за реєстровим № 106).

Після укладання вищевказаного правочину позивачем було отримано державний акт на земельну ділянку площею 0.0608 га, що розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі рішення від 08.06.2010р. № 240 виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 463934).

Як вбачається з відомостей, які містяться на сайті https: usr.minjust.gov.ua, Полтавська регіональна аграрно-промислова біржа (код ЄДРПОУ 23812812) була припиненою 31.07.2014р. (без правонаступництва).

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . Після нього в спадщину ніхто не вступав.

Відповідно до листа від 18.07.2019р. приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Негоди І.В. укладення договору купівлі - продажу за таким правовстановлюючим документом (договором купівлі-продажу, укладеного на підставі результатів біржових торгів на Полтавській регіональній аграрно-промисловій біржі 09.06.1999р.) не є можливим, бо згідно ст. 227 ЦК УРСР 1963р., що діяв на час укладення договору купівлі-продажу, такий договір повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією стороною є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦПК України (в редакції 2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних прав та відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про визнання угод недійсними від 28 квітня 1978 року №3 (діяла на момент укладання правочину) з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч.2 ст.47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження (наприклад, статтями 105, 114, ЦК Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Згідно зі ст. 227 ЦК УРСР (в редакції, що діяла на час укладення спірного договору) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно п. 1.1, п. 1.7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, який діє з 7 березня 2012 року, правочини щодо відчуження майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується. Крім правовстановлюючого документа на житловий будинок, квартиру садибу та інше нерухоме майно, якщо воно підлягає реєстрації, долучається витяг із Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Будь-які перешкоди для нотаріального посвідчення договору на час його укладення були відсутні. Фактично договір не був посвідчений нотаріально в зв`язку із неправильним тлумаченням на той час ст. 15 Закону України Про товарну біржу , згідно якого угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, що не виключало дотримання при його укладенні вимог ст. 227 ЦК УРСР 1963 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 15 Закону України Про товарну біржу від 10.12.1991 року угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Але цей Закон вступив в протиріччя з діючою на час укладення договору купівлі-продажу нормою цивільного законодавства - ч. 1 ст. 227 Цивільного Кодексу України (в редакції 1963 року), яка вимагала нотаріальної форми посвідчення договорів купівлі-продажу житлового будинку, за підстави їх недійсності (стаття 47 ЦК України в редакції 1963 року).

Згідно ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Таким чином, договір купівлі-продажу укладений та зареєстрований на товарній біржі відповідав на той час нормам законодавства України з приводу укладення таких договорів на товарних біржах, а тому договір купівлі-продажу є дійсним.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним , відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004 р. за № 1952-1, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

З огляду наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір, сплачений позивачем, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідачів.

Керуючись п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про визнання угод недійсними , ст. ст. 47, 227 ЦК УРСР, ст. 15 Закону України Про товарну біржу , ст. ст. 16, 220, 328, 334, 392 ЦК України, ч. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу дійсним, - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 09.06.1999 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на підставі результатів біржових торгів на Полтавській регіональній аграрно - промисловій біржі, а саме жилого будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований Полтавською регіональною аграрно - промисловою біржою 09.06.1999р. за № Н/1016.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частках на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 гривень.

Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Тімошенко