Рішення

від 17.10.2019 по справі 691/805/19

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/805/19

провадження № 2/691/516/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

з участю прокурора Кузнєцова Г.А., Биченко М.О.

за участю учасників справи:

представника позивача Сенецької О.А.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури Прокуратури Черкаської області Горідька В.В. в інтересах Держави в особі Городищенської районної ради Черкаської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

встановив :

Заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури Прокуратури Черкаської області Горідько В.В. в інтересах Держави в особі Городищенської районної ради Черкаської області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на те, що вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2018 року у справі №691/1416/18 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном три роки. За змістом обвинувального вироку, встановлено, що ОСОБА_1 29 серпня 2018 року близько 21 години 50 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за місцем проживання по АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклого конфлікту на грунті вживання спиртних напоїв, знаючи про те, що його дружина ОСОБА_2 вагітна, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс один удар долонею правої руки в область обличчя зліва та один удар правою ногою в область живота ОСОБА_2 , внаслідок чого у неї 01 вересня 2018 року відбулося переривання вагітності у вигляді народження мертвої дитини, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді тупої закритої травми живота з садном на передній черевній стінці, яка супроводжувалася передчасним відшаруванням прикріпленої до передньої стінки матки плаценти та розвитком внутрішньоутробної асфіксії плоду, яка стала причиною передчасного припинення вагітності, шляхом мертвонародження, та садна обличчя зліва, які, згідно висновку судово-медичного експерта №05-11-01/171 від 04 жовтня 2018 року відносяться: тупа закрита травма живота, яка стала причиною передчасного припинення вагітності - до тяжких тілесних ушкоджень; садна обличчя зліва - до легких тілесних ушкоджень. Вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2018 року набрав законної сили 21 січня 2019 року. Згідно листа Комунального некомерційного підприємства Городищенське районне територіальне медичне об`єднання від 25 червня 2019 року №01-03-06/351, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень у вигляді тупої закритої травми живота з садном на передній черевній стінці, яка супроводжувалася передчасним відшаруванням прикріпленої до передньої стінки матки плаценти та розвитком внутрішньоутробної асфіксії плоду, яка стала причиною передчасного припинення вагітності, шляхом мертво народження, перебувала на стаціонарному лікуванні у Комунальному Закладі Городищенське районне територіальне медичне об`єднання Городищенської районної ради у період з 30 серпня 2018 року по 04 вересня 2018 року, а саме 5 ліжко-днів. Вартість одного ліжко-дня складає 1431 грн. 53 коп., з яких: затрати на лікування складаються із оплати праці працівників у сумі 5784 грн. 05 коп.; нарахування на заробітну плату у сумі 1272 грн. 49 коп.; придбання матеріалів у сумі 3 грн. 65 коп.; продукти харчування у сумі 36 грн. 13 коп.; оплата послуг у сумі 4 грн. 55 коп.; оплата енергоносіїв у сумі 56 грн.55 коп., що разом складає 7157 грн. 67 коп.. У зв`язку з цим, звертаючись до суду із позовною заявою в інтересах Держави в особі Городищенської районної ради про стягнення 7157 грн. 67 коп. завданої шкоди, прокурор реалізує свої представницькі повноваження у сфері захисту державної власності, передбачені законом.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав повністю, мотивуючи тим, що Комунальне некомерційне підприємство Городищенське районне територіальне медичне об`єднання є бюджетним закладом, перебуває на балансі та фінансується з бюджету Городищенської районної ради, а тому кошти, заподіяні злочином підлягають поверненню, оскільки їх відшкодування, стосуються економічних та соціальних інтересів Держави. Просив стягнути з відповідача шкоду, заподіяну злочином в сумі 7157 грн. 67 коп. та судовий збір.

Представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позовну заяву задоволити, оскільки Городищенська районна рада самостійно не вирішувала питання компенсації особою обвинуваченого понесених витрат потерпілої, про рішення прокурора звернутися в їх інтересах до суду письмово інформовані.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Суд, заслухавши учасників справи, пояснення спеціаліста ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 , які пояснили та посвідчили суду про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілої від злочину, дослідивши докази у справі, вважає, що позовна заява обґрунтована і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п.п. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07 липня 1995 року Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат , відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування. У кримінальному судочинстві відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду (у тому числі без призначення покарання, із звільненням від покарання, про умовне засудження чи засудження з відстрочкою виконання вироку). В усіх інших випадках, передбачених ч.4 ст.93-1 КПК (1001-05), таке відшкодування провадиться в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

У відповідності до п.п.2,3,5 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується доказами у цивільній справі, згідно вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2018 року відповідача ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження (а.с.11-13). На день розгляду справи в суді зазначений вирок суду набрав законної сили 21 січня 2019 року (а.с.11-13). Із змісту вироку вбачається, що ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном три роки (а.с.11-13), при цьому цивільний позов не був заявлений. У добровільному порядку кошти в сумі 7157 грн. 67 коп., які затрачено на лікування потерпілої ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Городищенське районне територіальне медичне об`єднання не відшкодував. Відповідно до рішення Городищенської районної ради Черкаської області від 21 березня 2012 року №12-17/VІ затверджено Статут Комунального закладу Городищенське районне територіальне об`єднання у новій редакції та покладено обов`язки на ОСОБА_6 забезпечити державну реєстрацію нової редакції статуту (а.с.8). Згідно рішення Городищенської районної ради Черкаської області від 27 квітня 2018 року №20-12/7 скликання про внесення змін до статуту Комунального закладу Городищенське районне територіальне медичне об`єднання , у зв`язку із створенням Комунального некомерційного підприємства Городищенське районне територіальне медичне об`єднання вирішено внести зміни до Статуту та покласти обов`язок на головного лікаря ОСОБА_6 . за сприяння відділу з питань комунальної власності та земельних відносин районної ради забезпечити реєстрацію зазначених змін до статутних документів, копію зареєстрованого Статуту надати районній раді (а.с.9-10). Згідно рішення Городищенської районної ради Черкаської області від 15 лютого 2019 року №28-12/7 скликання вирішено припинити Комунальний заклад Городищенське районне територіальне медичне об`єднання , шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство Городищенське районне територіальне медичне об`єднання Городищенської районної ради (а.с.14-16). Відповідно до рішення Городищенської районної ради Черкаської області від 19 квітня 2019 року №29-14/7 скликання вирішено затвердити передавальний акт комісії з припинення та реорганізації комунального закладу Городищенське районне територіальне медичне об`єднання Городищенської районної ради, шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство Городищенське районне територіальне медичне об`єднання Городищенської районної ради та рекомендовано фінансовому управлінню Городищенської районної державної адміністрації забезпечити внесення змін до фінансової документації в межах чинного законодавства (а.с.17-19). Згідно листа Городищенської районної ради Черкаської області від 24 червня 2019 року №141/01-04, районна рада в інтересах Комунального закладу Городищенське районне територіальне медичне об`єднання з позовом до суду не зверталася за відсутністю наданої інформації про затрати комунального закладу на стаціонарне лікування громадян (а.с.42-43). Відповідно до довідки про затрати від 25 червня 2019 року №01-3-06/340 на лікування ОСОБА_2 у Комунальному Закладі Городищенське районне територіальне медичне об`єднання Городищенської районної ради у період з 30 серпня 2018 року по 04 вересня 2018 року за 5 ліжко-днів, з розрахунку одного ліжко-дня складає 1431 грн. 53 коп., з яких: затрати на лікування складаються із оплати праці працівників у сумі 5784 грн. 05 коп.; нарахування на заробітну плату у сумі 1272 грн. 49 коп.; придбання матеріалів у сумі 3 грн. 65 коп.; продукти харчування у сумі 36 грн. 13 коп.; оплата послуг у сумі 4 грн. 55 коп.; оплата енергоносіїв у сумі 56 грн.55 коп., що разом складає 7157 грн. 67 коп. (а.с.45-46). Вказану суму затрат підтвердила і спеціаліст Комунального некомерційного підприємства Городищенське районне територіальне медичне об`єднання Городищенської районної ради ОСОБА_3. у судовому засіданні, обґрунтувавши затрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 , що посвідчила і свідок ОСОБА_4 (а.с.80-81).

Частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (Корольов проти Російської Федерації, рішення Європейського Суду з прав людини від 01 квітня 2010 року; Мечинська проти Російської Федерації, рішення Європейського Суду з прав людини від 15 січня 2009 року). Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31 березня 2005 року , заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України). Такою є правова позиція відображена в ухвалі Верховного Суду від 19 липня 2018 року в справі №822/1169/17.

Судом встановлено, що Комунальним некомерційним підприємством Городищенське районне територіальне медичне об`єднання Городищенської районної ради, яке перебуває у районній комунальній власності на даний час не вжито заходів щодо відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 , внаслідок чого порушуються інтереси держави в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій. За таких обставин, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_2 за час перебування на стаціонарному лікуванні в комунальному закладі Городищенське районне територіальне медичне об`єднання Городищенської районної ради в період з 30 серпня 2018 року по 04 вересня 2018 року, а саме 5 ліжко-днів у сумі 7157 грн. 67 коп..

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Крім того, оскільки позивача при поданні позовної заяви звільнено від сплати судового збору на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , то у відповідності до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Позов підтверджується: копією вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2018 року; копією рішення Городищенської районної ради Черкаської області від 21 березня 2012 року №12-17/VІ; копією рішення Городищенської районної ради Черкаської області від 27 квітня 2018 року №20-12/7; копією рішення Городищенської районної ради Черкаської області від 15 лютого 2019 року №28-12/7; копією рішення Городищенської районної ради Черкаської області від 19 квітня 2019 року №29-14/7; копією листа Городищенської районної ради Черкаської області від 24 червня 2019 року №141/01-04; довідкою про затрати від 25 червня 2019 року №01-3-06/340 на лікування ОСОБА_2 у Комунальному Закладі Городищенське районне територіальне медичне об`єднання Городищенської районної ради у період з 30 серпня 2018 року по 04 вересня 2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.131-1 Конуституції України, ст.23 Закону України Про прокуратуру , ч.1 ст. 1206 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив :

Позовну заяву позовною заявою заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури Прокуратури Черкаської області Горідька В.В. в інтересах Держави в особі Городищенської районної ради Черкаської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь Держави в особі Городищенської районної ради Черкаської області м.Городище площа Миру, №8 Черкаської області, код ЄДРПОУ 25674587 розрахунковий рахунок НОМЕР_2 ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018 витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину в сумі 7157 (сім тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 67 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп на користь Держави, отримувач коштів ГУК у м.Києві 22030106 код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України, (ЕАП), рахунок отримувача 798999980000031211256026001, код класифікацій доходів бюджету 22030106.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Повне рішення суду складено 21 жовтня 2019 року.

Суддя О. М. Савенко