Рішення

від 04.11.2019 по справі 640/19072/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2019 року № 640/19072/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Н-Бургер до третя особа проШевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головне управління Держпраці у Київській області визнання протиправною та скасування постанови від 13.09.2019р., за участю:

представника позивача - Чухляк О.О.

представника третьої особи - Береза Я.О.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Н-Бургер звернулось з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - Головне управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Костенка Д.С. про відкриття виконавчого провадження №60044767 від 13.09.2019р.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду в порядку визначеному статтями 268-271, 287, Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови від 13.09.2019р. ВП №60044767 про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідачем було безпідставно відкрито виконавче провадження поза межами строків пред`явлення виконавчого документу до виконання.

В судове засідання відповідач не з`явився, відзиву на позов не надав, однак подав через канцелярію суду на виконання вимог ухвали від 09.10.2019р. копію матеріалів виконавчого провадження №60044767.

Третя особа проти позову заперечила у зв`язку з тим, що ними направлено постанову про накладення штрафу до виконавчої служби в межах строку пред`явлення до виконання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представник третьої особи - заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2019 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Костенком Денисом Сергійовичем прийнято постанову ВП №60044767 про відкриття виконавчого провадження про стягнення штрафу у сумі 4173 грн., з виконання постанови №КВ791/57/АВ/ІП/ФС-380 виданої 14.05.2019р. Головним управлінням Держапраці у Київській області.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 2 Порядку Про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі по тексту - порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 - штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно підпункту 2 пункту 4 Порядку - постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Приписами ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

В той же час, згідно з п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як було встановлено судом з матеріалів виконавчого провадження, постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2019р. ВП №60044767 прийнята на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області № КВ791/57/АВ/ІП/Ф-380 від 14.05.2019р.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" постанова повинна була пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

В судовому засіданні третьою особою - Головним управлінням Держпраці у Київській області надані докази надсилання постанови від 14 травня 2019 року № КВ791/57/АВ/ІП/Ф-380, а саме реєстр відправлень поштової кореспонденції Головного управління Держпраці у Київській області, відповідно до якого постанова для примусового її виконання була направлена на адресу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві 07 серпня 2019р., тобто в межах строку на її пред`явлення.

Реєстрація виконавчою службою вхідної кореспонденції, а саме листа Головного управління Держпраці у Київській області №44/2/19/12298 від 02.08.2019р. щодо направлення постанови відносно ТОВ Н-Бургер з додатками та відкриття виконавчого провадження 13 вересня 2019 року ВП №6044767, тобто поза межами трьох місячного строку з дня прийняття постанови за своєю суттю не є пропущенням строку для звернення постанови до примусового виконання, оскільки така дія не залежала від стягувача.

Стосовно посилань позивача, що в журналі, наданому третьою особою зазначена недостовірна інформація, оскільки конверт не міг тривалістю понад місяць пересилатися в межах одного міста, то суд вважає, що можливі порушення строків реєстрації поштової кореспонденції та строків пересилання її Укрпоштою не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки строк пред`явлення виконавчого документа до виконання відповідно до пункту 4 статті 12 Закону України Про виконавче провадження було перервано 07.08.2019р., у день направлення її стягувачем.

Щодо тверджень позивача, що журнал вхідної кореспонденції, що наданий Головним управлінням Держпраці у Київській області не є належним доказом, суд під час його огляду в судовому засіданні встановив, що він є завіреним.

Стосовно відсутності в матеріалах виконавчого провадження поштового конверту в якому направлялася постанова про стягнення штрафу №КВ791/57/АВ/ІП/Ф-380 від 14.05.2019р., представник третьої особи пояснила, що на адресу відповідача направлялося декілька постанов в одному поштовому конверті.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що стягувач направив постанову про стягнення штрафу в межах строків її пред`явлення, а тому з цих підстав оскаржувана постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2019р. у виконавчому провадженні ВП 60044767 не підлягає скасуванню та є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята в межах повноважень та у спосіб визначений Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Н-Бургер (01054, вул. Ярославів Вал буд.33, оф.46, код ЄДРПОУ 37354544) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені положеннями ст. 255, ч. 1 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 6 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому ст.ст. 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.В. Амельохін