Ухвала

від 28.10.2019 по справі 757/46611/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46611/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року слідчий суддяПечерського районногосуду містаКиєва ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі Печерськогорайонного судуміста Києваклопотання Товаристваз обмеженоювідповідальністю "Злагода,ЛТД",в особіпредставника -адвоката ОСОБА_3 в рамках кримінальноого провадження №12017100060006359від 13.12.2017 про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання Товариства зобмеженою відповідальністю"Злагода,ЛТД",в особіпредставника -адвоката ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12017100060006359від 13.12.2017 про накладення арешту на майно.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

28.10.2019 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором ОСОБА_4 , через канцелярію суду була подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода, ЛТД" - адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, до канцелярії суду подала заяву про розгляд клопотання без її участі.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Обґрунтовуючи вказане клопотання заявник вказує, що в провадженні слідчого відділу Печерського управління ГУ Національної поліції в місті Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100060006359 від 13.12.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

З клопотання вбачається, що що починаючи з грудня 2014 року, особи пов`язані з ТОВ "СОФІЯ КИЇВСЬКА ХІ СТОЛІТТЯ" (код ЄДРПОУ 39219117), засновником якої є ТОВ "Транс Груп Альфа Плюс" (код ЄДРПОУ 38940706) діючи умиснота незаконно використовуючи підроблені документи у вигляді технічного паспорту на неіснуючу житлову будівлю за неіснуючою адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Алли Тарасової, 6, літ "3", загальною площею 319 кв. м., шахрайським шляхом, вводячи в оману представників влади та місцевого самоврядування, подаючи до державних органів, підприємств, організацій, вказаний документ, що надає певні права, пред`являючи копії документів на право власності на неіснуючу житлову будівлю за неіснуючою адресою, виготовлені на підставі підробленого документі у вигляді технічного паспорту на неіснуючу житлову будівлю за неіснуючою адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Алли Тарасової, 6, літ "3", загальною площею 319 кв. м., вчинили дії по заволодінню нежитловими приміщеннями, розташованими за адресою: м. Київ, Володимирський проїзд, 2, які на праві приватної власності належать ОСОБА_5 та в яких здійснює свою господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода, ЛТД".

30 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Злагода, ЛТД" та ОСОБА_5 було укладено договір оренди на нежитлову будвлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, Володимирський проїзд, 2, загальною площею 125 кв. м.

Земельна ділянка площею 0.0258 га, адреса: м. Київ, Шевченківський район, вул. Алли Тарасової, 6, яка належить на праві власності територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради визанана речовим доказом у кримінальному провадженні №12017100060006359 від 13.12.2017.

Проте, на даний час, заявнику стало відомо, що особи пов`язані з ТОВ "СОФІЯ КИЇВСЬКА ХІ СТОЛІТТЯ" (код ЄДРПОУ 39219117), засновником якої є ТОВ "Транс Груп Альфа Плюс" (код ЄДРПОУ 38940706) мають намір та намагаються здійснити державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки площею 0.0258 га, адреса: м. Київ, Шевченківський район, вул. Алли Тарасової, 6.

Заявник вказує, що з метою збереження речових доказів, виникла необхідність в накладенні арешту на земельну ділянку площею 0.0258 га, адреса: м. Київ, Шевченківський район, вул. Алли Тарасової, 6, шляхом заборони внесення будь-яких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Заявником доведено, що вказане майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0.0258 га, кадастровий номер 8000000000:91:015:0100, адреса: м. Київ, Шевченківський район, вул. Алли Тарасової, 6, яка належить на праві власності територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, шляхом заборони внесення будь-яких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1